Соціально-педагогічна профілактика правопорушень (СППП)

Соціально-педагогічна профілактика правопорушень (СППП)

Лекція 1 Теоретичні засади СППП

1. Структура, концепція навчального курсу.

2. Визначення СППП.

3. Мета і завдання СППП.

4. Особливості організації СППП на різних рівнях.

5. Шляхи досягнення СППП.

ІІ. Соціальна профілактика за Законом України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» є одним із видів соціальної роботи, що спрямований на попередження аморальної, протиправної, асоціальної поведінки,виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров’я дітей та молоді, та запобігання такого впливу.

Три аспекти соціальної профілактики:

- Попередження асоціальної поведінки;

- Виявлення негативного впливу;

- Запобігання негативного впливу.

Соціально-педагогічну профілактику розглядають як:

- Соціальна профілактика;

- Превентивне виховання.

І. Соціальна профілактика:

- одним із видів соціальної роботи, що спрямований на попередження аморальної, протиправної, асоціальної поведінки,виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров’я дітей та молоді, та запобігання такого впливу (за З.У. «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»);

- вид соціальної допомоги, що полягає у створенні умов сім’ям для самостійного забезпечення свого добробуту сімейного підприємства (Фірсов М.В., Студентова Є.Г.);

- комплекс економічних, політичних, правових, психолого-педагогічних заходів, спрямованих на попередження, обмеження, локалізацію негативних явищ у соціальному середовищі (А.Й.Капська, Безпалько);

- усунення корінних причин, умов, які прямо чи опосередковано здійснюють негативний вплив на поступки та дії людей (Фірсов М.В.);

- попередження можливих фізичних, психічних, соціально-культурних відхилень або групи ризику (Курбатов);

- система соціальних, медичних та інших заходів, спрямованих на запобігання відтворення розвитку соціальних проблем або захворювань (словник з соціальної роботи);

- примусові та наглядові заходи, які спрямовані на попередження та обмеження злочинів і злочинності (юридичний словник);

- виявлення негативних явищ у суспільстві, у поведінці дітей та молоді та запобігання їх шляхом організації різних заходів (словник теорії виховання).

Таким чином, соціальну профілактику розглядають як:

1. складова і системоутворюючий компонент системи захисту дитинства.

2. Комплекс заходів, які включають: виховні заходи, створення позитивних умов як альтернативи негативу,спрямованість на негативні явища та на їх причини.

3. Об’єкт соціальної профілактики – це люди різного віку, соціального статусу, релігії

4. Все будується на первинній діагностиці, щоб виявити причини негативних явищ.

ІІ. Превентивна робота:

- Попередження, прогнозування негативної ситуації;

- Заходи позбавлення прав та обмеження свободи при загрозі рецидиву;

- Завдання превентивного виховання – формування здорового способу життя;

- Широкий спектр узгоджених соціально-виховних теорій і практик з метою підвищення ефективності інтелектуального, емоційного, психічного і фізичного розвитку дітей і молоді у запобіганню асоціальної поведінки та шкідливих звичок, пов’язаних із вживанням наркотиків, токсичних речовин, алкоголю, паління, та їх наслідками для здоровя, профілактикою ВІЧ/СНІДу (пед. словник для молодих батьків).

Таким чином, превентивну роботу розглядають як:

1. Загальне виховання, спрямоване на розвиток, організацію певної діяльності через включення у виховні заходи і попередження негативних явищ.

2. Засоби виховання в школі, клубах, секціях, які відвідують обдаровані діти та діти не девіантної поведінки, що не охоплює безпритульних та дітей вулиці.

3. Стосується лише педагогічних проблем дитини, її розвитку та соціалізації.

Загальне для соціальної профілактики та превентивного виховання:

1. Вид діяльності соціального педагога

2. Заходи спрямовані на комплексну проблему

Таким чином, під СППП будемо розуміти науково-обгрунтовані, своєчасні, цілеспрямовані дії, направлені на:

- Попередження можливих правопорушень учнів;

- Збереження, підтримка і захист поведінки, яка відповідає нормам і ЗСЖ;

- Опора на позитивні власні сили в досягненні позитивної соціалізації дитини.

ІІІ. Мета СППП –

1. державний

2. середовищний (колектив, сімя, оточення)

3. індивідуальний

СППП походить на 3 рівнях і має певне завдання на кожному рівні:

1. Соцієдальний (макрорівень):

- розв’язання соціально-економічних, ідеологічних, культурних завдань державного масштабу, щодо задоволення матеріальних і духовних потреб людей щодо формування соціальної зрілості, суспільної активності підлітків та молоді.

2. Середовищний (мезорівень):

- виховний вплив за місцем роботи, навчання підлітків, спрямований на оздоровлення мікросередовища, в якому проходить життєдіяльність людини.

3. Індивідуальний (мікрорівень):

- індивідуально-виховна профілактична робота, спрямована на попередження, виявлення умов асоціальної поведінки кожної дитини.

ІV. Особливості організації СППП на різних рівнях.

1. Державний рівень (макрорівень):

a) Проблема ринкової профілактики правопорушень:

- Попередження асоціальної поведінки на ранніх стадіях на до криміногенному рівні; (програми)

- Створення умов для активної, позитивної, соціальної значущої діяльності особистості (літній табір, волонтерський рух);

- Посилення виховної профілактичної діяльності на корекцію негативних умов виховання неповнолітніх, на негативні впливи оточуючого середовища підлітків.

b) Виявлення макрофакторів негативного впливу на правову поведінку молоді

c) Розробка програм заходів щодо комплексу соц-мед-педагогічних засобів, оздоровлення умов виховання і корекції девіантної поведінки підлітків

2. Мезорівень:

a) СППП з сімями:

- Створення нормальних демографічних, санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності в сімях групи ризику,

- Надання соціально-правової інформації:

· Надання соціального захисту сімям пільгового контингенту (безкоштовне харчування, субсидії, доплати),

· Допомога в працевлаштуванні,

· Педагогічна освіта сімей,

· Соціотерапевтична допомога психологів, педагогів щодо розв’язання конфліктів.

b) СППП у колективі (учнівський колектив):

- Діагностика мезофакторів асоціальної поведінки,

- Створення умов для активної інтелектуальної, фізичної та інших втдів діяльності,

- Попередження невстигання в навчанні,

- Організація форм навчання за інтересами та схильностями учнів

- Створення виховного середовища.

c) СППП в мікрорайоні:

- Відкриття гуртків, спортивних комплексів, атракціонів, палаців молоді та культури, кінотеатрів (соціальне дозвілля),

- Створення умов для культурно-освітньої діяльності за інтересами, взаємодія різних соціальних служб (волонтерські організації, біржа праці, червоний хрест).

3. Мікрорівень (індивідуальний):

a) СППП учнів:

- Виявлення дезадаптованих дітей,

- Виявлення проблем кожної дитини,

- Проведення форм, методів, спрямованих на залучення кожної дитини до сольно-значущих заходів.

Таким чином, СППП спрямована на:

1. Виявлення негативних умов сімейного, шкільного, суспільного виховання та оздоровлення цих умов

2. Усунення дій анти суспільного, кримінального впливу на неповнолітніх

3. Корекція поведінки, яка відхиляється від норм.

V. Шляхи досягнення СППП:

1. Розробка і впровадження СП моделі диференції, координації й управління спеціальних органів системи ранньої профілактики правопорушень
2. Діагностика проблем особистості
3. Створення мережі комплексних профілактичних служб, соціотерапевтичної допомоги сім’ям, підліткам.
4. Активне використання формальних і неформальний об’єднань як інституту ре соціалізації соціальної дезадаптації підлітків.
5. Широка апробація різних форм роботи з різною віковою категорією населення.

Лекція 4 Види СППП

1. СППП за віком та видами (Капська)

2. СППП індивідуальна

3. СППП за рівнями

І. Види СППП:

1. Первинна педагогічна профілактика – виховання антинаркогенної спрямованості учня, його моральної психологічної стійкості, що відіграє вирішальну роль у критичних ситуаціях, ситуаціях вибору пропозиції наркогенних речовин.

Завдання:

- Молодший шкільний вік – фрмування почуття відповідальності за свої вчинки, виховувати вміння усвідомлювати себе частиною природи; уявляти негативний та позитивний досвід людської поведінки; формувати загальні та специфічні психологічні навички.

- Підлітковий вік:

· Виховувати правильне розуміння природи наркогенних речовин

· Виховувати культуру потреб та бажань підлітків

· Формувати почуття та форми моралі

· Виховувати критичне ставлення до НМС

· Бережливе ставлення до свого організму

· Стимулювати власну саморегуляцію через фізичну активність, загартування організму

· Формувати основи моральних звичок індивідів.

- Старшокласники:

· Формувати досвід щодо негативного впливу наркотичних речовин

· Формувати чіткі уявлення про значущість свого життя, наслідки впливу наркогенних речовин

· Формувати чіткі наукові поняття про природу наркогенних речовин, наукове розуміння етапів алкогольної та наркотичної ейфорії

 

2. Вторинна профілактика – передбачає основу діагностування та виявлення залежності підлітків від наркотичних речовин

Завдання:

- Визначення інформованості підлітків про дію наркотичних речовин та наслідки

- Вивчення умов та факторів, що сприяють схильності до афективної поведінки

- Виявлення індивідуальних психологічних станів особистості, що передують проявам протиправної поведінки

- Діагностика мотивів протиправної поведінки підлітків

- Визначення найбільш чутливих до виховання впливу компонентів у структурі особистості учнів

Заходи:

- Вивчення особистих справ учнів, включаючи довідку про стан здоровя

- Знайомство з сім’ю, вивчення її соціально-психологічного клімату

- Бесіди з вчителями предметниками

- Спостереження за поведінкою підлітка на уроці та поза навчальній діяльності

- Організація безпосереднього спілкування з такими підлітками

- Спостереження за індивідом групи ризику у педагогічно-значущих ситуаціях

 

3. Третинна профілактика – система заходів, спрямована на корекцію поведінки учня, його перевиховання, переорієнтація, реабілітація.

Завдання:

- Індивідуально-виховний, профілактичний вплив на особистість учня, шляхом використання педагогічних засобів

- Створення сприятливих для корекції протиправної поведінки учнів умов соціального оточення, психологічного клімату, позитивно психологічного самопочуття

І. А.

Модель моральних принципів реалізується у формах компанії публічного виявлення, яке проводять групи віруючих, представники політичних та громадських рухів (12 кроків):

1) Ми визначили. Що ми безсилі перед проблемою, що наше життя неконтрольоване

2) Повірили, що Сила вища нас, може повернути нам психічне здоровя

3) Вирішили передати свою волю і життя під опіку Богу, як ми його розуміємо

4) Глибоко та безстрашно провели дослідження, дали відверту моральну оцінку

5) Визнали перед Богом, перед собою та іншими справжню природу своїх помилок

6) Були повністю готові до того, щоб Бог усунув усі ці види характеру

7) Покірно попросили усунути усі наші недоліки

8) Склали список тих, кого ми скривдили і погодилися відшкодувати всім їм завдані збитки

9) По можливості розкаялися перед тими людьми

10) Продовжували особисту оцінку і коли були неправі – швидко визнавали це

11) Через молитву і медитацію прагнули поліпшити свій стан

12) Духовно пробудившись під впливом цих кроків, намагатися донести цю звістку до інших

Соціально-педагогічна профілактика правопорушень (СППП)