Суть господарських товариств і умови їх виникнення

У економічній системі Радянського Союзу переважна більшість підприємств мало державну форму власності, де власником виступала держава. З появою приватної власності стало можливим утворення нових форм господарської діяль­ності. З метою створення ринкової системи був початий процес приватизації колишніх державних підприємств і проголошена свобода підприємництва, тобто свобода створення і функціо­нування нових приватних підприємств. Індивідуальна підприєм­ницька діяльність має обмежені можливості й поширюється в основному на дрібний бізнес. Для більш-менш значної справи доводиться обʼєднувати зусилля декількох осіб, переходити до колективного підприємництва.

Корпоративне управління передбачає управління підпри­ємствами, які виступають переважно в організаційно-економіч­ній формі господарських товариств, побудову їх оптимальної організаційної структури, забезпечення умов для найбільш ефективного функціонування.

У цілому господарські товариства визначаються як під­приємства, установи та організації, створені об'єднанням капі­талів та підприємницької діяльності групи осіб (фізичних, юри­дичних, державних органів) для спільного господарювання. Тому суть господарських товариств полягає в тому, що вони функціонують на об'єднаному капіталі. Вона проявляється через деякі важливі економічні ознаки господар­ських товариств.

Важливими ознаками господарських товариств є:

Ø об'єднання капіталів;

Ø статус юридичної особи;

Ø централізоване управління цією юридичною особою;

Ø обмежена відповідальність;

Ø можливість уступки корпоративних прав та їх переміщення.

Господарські товариства виникали як відповідь на зрос­таючі потреби економіки передусім на основі нагромадження лихварського капіталу, внаслідок розвитку торгівлі, пере­ростання ремісничими цехами об'єктивних обмежень за масшта­бами ви­робництва і перетворення їх у товариства.

Метою створення господарських товариств була консолі­дація (об'єднання) капіталів для виконання особливо складних завдань, які були не під силу окремим підприємцям. Однак не можна стверджувати, що ви­никнення господарських товариств було спричинено тільки цим чинником. Другим важливим чин­ником було зменшення еконо­мічних ризиків для їх учасників.

Обʼєктивними умовами формування господарських това­риств були зростаючі масштаби бізнесових завдань і можливості отримувати внаслідок функціонування об'єднаних капіталів високі прибутки.

Господарські товариства у своєму розвитку пройшли пев­ну еволюцію, оскільки їх учасниками спочатку були переважно фізичні особи – окремі громадяни, потім засновниками і учас­никами господарських товариств стали також юридичні особи, ­ окремі підприємства і державні органи.

Історичними попередниками господарських товариств мо­жна вважати середньовічні товариства судновласників, а потім створені в італійських республіках (XIV ст.) товариства держав­них кредиторів.

Щоправда, деякі дослідники вважають, що певні еконо­мічні риси господарських товариств уже мали храми у Старо­давньому Єгипті, форми об'єд­нань з рисами господарських това­риств застосовували у Старо­давній Греції при колонізації тери­торій, римські та візантійські товариства також мали ознаки гос­подарських товариств.

Виникнення акціонерних товариств як основної форми гос­подарських товариств у більш-менш сучасному їх вигляді при­падає на кінець XVI — початок XVII ст., коли у Голландії була заснована Нідерландська об'єднана Ост-Індська компанія для торгівлі з Індією.

Протягом XVII—XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині, Данії, Португалії, Швеції виникають господарські товариства у формі акціонерних компаній.

Щодо України, то формування акціонерного капіталу від­бувалось у рамках Російської імперії, де його розвиток був запо-чаткований заснуванням у 1757 р. "Російської у Констан­тинополі торговельної компанії". До речі, розвиток господар­ських товариств відбувався досить повільно, оскільки більш ніж через сто років після заснування першого акціонерного това­риства, у 1860 р., їх налічувалось лише 100.