Причини відновлення гетьманства

Влітку 1727 р. зросла напруженість у російсько-турецьких відносинах. Росія розпочала підготовку до нової війни. Уряд Петра ІІ, розраховуючи на військову потугу козаків, прагнув залучити на свій бік козацьку старшину.

· Було ліквідовано Малоросійську колегію й дозволено вибори гетьмана.

• В ситуації, що склалася, єдиним і незаперечним претендентом на гетьманство був Данило Апостол.

На виборах, що відбулися 1 жовтня у Глухові і скидались радше на церемонію присяги, за 73-річного Апостола проголосували одностайно.

Отже, головною своєю справою Апостол вважав підписання традиційного російсько-українського договору.

· З цією метою новообраний гетьман вирішив скористатися поїздкою до Петербурга на коронацію Петра ІІ.

У російській столиці український гетьман доклав неабияких зусиль, щоб зарадити справі: подав письмові петиції, зустрічався з впливовими сановниками.

· На початку березня Данило Апостол розпочав переговори з президентом Іноземної колегії графом Головкіним, передав йому підготовлені статті. Лише в серпні гетьман отримав як відповідь на свої пропозиції "Рішительні пункти".

"Рішительні пункти" 1728 р.

· Згідно з "новим договором" гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами.

· Дозволялося лише розв'язувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом, але під наглядом російського резидента.

· На військові уряди мали обиратися особи зі старшини, одначе затверджувалися вони імператором.

· Нижчу старшину затверджував гетьман. Вищою судовою інстанцією став Генеральний суд.

· Він складався з трьох росіян і трьох українців та очолювався гетьманом, але "головним суддею" вважався цар.

· Скасовано заборону росіянам купувати землі в Україні, хоча й зазначалося, що нові землевласники мають коритися українській адміністрації.

· Нові статті значно обмежували й без того урізані права та вольності України.

· Що ж до гетьмана Апостола, то права йому надавалися навіть менші, ніж Скоропадському.

Реформа Данила Апостола

Зважаючи на реальні обставини, Данило Апостол узявся за здійснення реформ, спрямованих на впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини.

· Реформи проводились у сферах судочинства, фінансів, земельних справ, торгівлі тощо.

· Із метою врегулювання земельних справ Апостол протягом 1729-1731 рр. провів генеральне слідство про маєтності. Унаслідок такого заходу в державне користування було повернуто чимало земель, безпідставно захоплених у приватне володіння.

· Чимало зусиль доклав Апостол для пожвавлення української торгівлі. Гетьман зумів домогтися скасування багатьох обмежень та утисків, запроваджених Петром І. Так, наприклад, за сприяння Данила Апостола українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки; знову було налагоджено торговельні зв'язки з Кримом тощо.

· Здійснюючи реформу фінансів, Апостол уперше встановив точний бюджет державних видатків; при цьому з-поміж видатків виокремив ту частину, що мала використовуватися на утримання козацької адміністрації, найманого війська, артилерії тощо. Гетьман також визначив способи наповнення державної скарбниці Гетьманщини.

· Зміни в судочинстві стосувалися реформування судів, запровадження обов'язкових документів, зведення до одного збірника законів, що використовувалися в українському судочинстві. Полкові суди поділялися на два різновиди: для справ важливих і кримінальних (тобто щодо злочинів) і для справ дрібних. Сотенні й сільські суди перетворювалися на колегіальні (колективні, спільні).

· Крім того, долаючи спротив московського уряду, Апостол відновив право гетьмана призначати генеральну старшину і полковників.

· За гетьманування Апостола вдалося значно зменшити кількість росіян в українській адміністрації. Було обмежено до шести кількість російських полків в Україні.

ЗАСНУВАННЯ НОВОЇ СІЧІ

1734 р. понад 30 тис. запорожців з територій підвладних кримському хану Кам'янської та Олешківської Січей повернулися на Запорожжя і за 7 км від колишньої Чортомлицької (Старої) Січі заклали Нову Січ.

· Нова Січ стояла на берегах р. Підпільної, що впадала в Дніпро поряд із Чортомликом. Ось чому цю Січ називають ще Підпільненською.

· На Запорожжі сформувалася оригінальна адміністративно-територіальна система. Край було поділено на вісім паланок - округів.

· Загалом землі Війська Запорозького Низового охоплювали величезну площу степової України.

· За часів Нової Січі надзвичайно пожвавилася господарська діяльність запорожців. Як і за давніх часів, козаки виявляли свою сутність воїнів-хліборобів.

· Умови господарювання на Запорожжі були тоді чи не найсприятливішими. Але тут не існувало примусової праці, кріпацтва. Ця обставина приваблювала, як і колись, численних утікачів з усієї України, навіть із-за її меж.

· У господарстві значне місце посідали зимівники старшини та заможних козаків. Переважна частина продукції ішла на ринок.

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ"

Після смерті Данила Апостола 1734 р. вибори нового гетьмана не відбулися. Російський уряд, обмежуючи державність України, зобов'язав здійснювати владу в Лівобережній Гетьманщині Правління гетьманського уряду.

· Складалась ця установа із шести осіб - трьох українців і трьох росіян, проте вся повнота влади належала російському князеві Олексію Шаховському.

У своїй діяльності Правління гетьманського уряду повинно було керуватися "Рішительними пунктами" гетьмана Данила Апостола.

· Згідно з царською грамотою, Правління гетьманського уряду мало діяти до обрання нового гетьмана.

Натомість князь Шаховський, за традицією, отримав таємну інструкцію, в якій йому наказувалось у будь-який спосіб переконувати українців, що всі їхні біди - через недбалих гетьманів, а тому не треба поспішати з виборами.

• Для упокорення українців старшини в інструкції радили всіляко заохочувати російсько-українські шлюби. Правління гетьманського уряду діяло до 1750 р

Особливо тяжкий період припав на роки, коли імператрицею в Росії була Анна Іоаннівна. Підозріла й жорстока, вона запровадила Таємну канцелярію - "Слово і діло государеве".

· У 1735 р. російський уряд значно скоротив реєстр козацького війська. Згідно з наказом, лівобережне козацтво було поділене на заможних - виборних козаків та збіднілих - підпомічників. Збіднілі козаки, які не могли забезпечувати себе під час походу, вилучатися з реєстру.

· Але найважчим тягарем для України стала розпочата Росією війна проти Туреччини 1735-1739 рр.,

Ситуація в Лівобережній Україні трохи поліпшилася, коли в Росії зійшла на престол Єлизавета Петрівна. Дочка Петра І Єлизавета посіла імператорський престол у листопаді 1741 р. внаслідок двірського перевороту.

· Певну роль зіграло, поза сумнівом, українське оточення імператриці: її чоловіком був українець Олексій Розумовський. Ось чому при дворі Єлизавети з'явилася мода на все українське: було там чимало українських співаків та бандуристів, на двірських банкетах подавалися українські страви тощо.

· Під час перебування імператриці в Києві 1744 р. козацька старшина звернулася з проханням дозволити вибори гетьмана. Єлизавета не заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала.

Отож, справа з обранням гетьмана затяглася ще на шість років.

Відновлення гетьманства в 1750 р. було спричинене:

· Позицією старшини, яка наполегливо домагалася відновлення гетьманства від імператорського двору.

· Наростанням невдоволення українців їхнім економічним становищем і загостренням у зв'язку з цим внутрішньої ситуації в Гетьманщині.

· Загрозою війни проти Пруссії та ймовірною необхідністю використати у разі такої війни військовий потенціал Гетьманщини.

· Потребою відновити економічно-стратегічний потенціал України з метою використання його у майбутніх війнах проти Туреччини.

· Кандидатом на гетьманство імператриця Єлизавета висунула молодшого брата свого чоловіка Олексія Розумовського - Кирила. Вибори гетьмана Лівобережної України було призначено на 22 лютого 1750 р.

· Царським указом від 5 червня 1750 р. Єлизавета затвердила Кирила Розумовського на гетьманському уряді.

· 13 березня 1751 р., перебуваючи в Петербурзі, Кирило Розумовський у придворній церкві присягнув на вірність імператриці, отримав із рук Єлизавети гетьманську булаву та інші клейноди.