Наслідки Чуднівської кампанії та підписання Слободищенського трактату

· Нова угода з Польщею не була сприйнята більшою частиною лівобережного козацтва.

· Рядові козаки й старшина відмовлялися визнавати владу Юрія Хмельницького.

· Лівобережні полки склали присягу цареві. Рух проти Хмельниченка очолив його дядько Яким Сомко, який прагнув посісти гетьманство.

· Проте Сомко був не єдиним претендентом на гетьманську булаву. Гетьманування домагався й ніжинський полковник Василь Золотаренко.

У Москві вдало скористалися з міжусобної боротьби в Україні. Підтримуючи то одного, то іншого претендента, московський уряд загострював ситуацію й водночас посилював свою владу на Лівобережжі. А найбільше подобався московському цареві запопадливий Іван Брюховецький - тоді кошовий отаман Запорозької Січі.

Не бажала відмовлятися від українських земель і Польща.

Втручання інших держав у протистояння різних козацьких угрупувань у боротьбі за гетьманську булаву призвело до поділу України на Лівобережну та Правобережну, що боролися між собою: одна на боці Москви, інша - на боці Польщі. Отже, в Україні розпочалася нова громадянська війна..

Молодий гетьман остаточно вирішив зректися булави.

Скликана на початку січня 1663 р. рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю

У липні 1665 р. Тетеря втік до Польщі.

Гетьманську булаву отримав Петро Дорошенко, остаточне затвердження якого відбулося на Генеральній раді в січні 1666 р. в Чигирині.На Лівобережній Україні у квітні 1662 р. переяславський полковник Яким Сомко скликав у Козельці старшинську раду.Рада обрала Сомка гетьманом. Проте обіймав він цю посаду лише місяць, бо московський уряд, не довіряючи Сомку, не визнав законності його обрання.У Москві воліли бачити гетьманом запорозького отамана Івана Брюховецького. Налагодивши тісні зв’язки з впливовими московськими урядовцями, він зміг переконати царя у своїй відданості московському престолу. Вдаючись до хитрощів, підлещуючись до найвпливовіших осіб, легко погоджуючись на поступки у відносинах України з Московією, він отримав те, чого не мали інші претенденти на гетьманство на Лівобережній Україні, - підтримку московського царя, а відтак і військову допомогу. Брюховецький розумів, що хоч би якою великою була московська підтримка, та все ж таки обирати на гетьманство його має козацтво. Зваживши на внутрішньополітичну ситуацію, він брехливими обіцянками прихилив на свій бік Запорозьку Січ, козацькі низи і міщанство.

17-18 ервня 1663 р. в Ніжині зібралася рада, в якій взяли участь разом із козаками селяни та міські жителі. Спираючись на підтримку козацьких низів, які рішуче виступали протии старшини, а також під тиском московських військ Іван Брюховецький здобув перемогу над Сомком. Доступившись до влади, Брюховецький дуже швидко зрікся передвиборних обіцянок. Владний і честолюбний, Брюховецький не відмовлявся від планів об'єднання українських земель під однією булавою. У цьому переконує його участь у воєнних діях 1663-1665 рр.

У своїй діяльності Іван Брюховецький спирався на підтримку Москви. Він робив чималі поступки московському урядові. У 1665 р. Брюховецький - перший з українських гетьманів - поїхав до Москви "побачити пресвітлі очі государя".

Там він погодився підписати новий договір.

· Московські воєводи й залоги отримували право перебувати майже в усіх великих містах.

· Збирання податків покладалося на московських воєвод, а збори повністю мали надходити до царської казни.

· Вибори гетьмана могли відбуватися лише з дозволу царя та у присутності царського представника.

· Гетьманський уряд позбавлявся права на проведення самостійної зовнішньої політики.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1659 р., жовтень	Підписання Ю.Хмельницьким і московським урядом Переяславських статей.
1660 р., вересень-жовтень	Чуднівська воєнна кампанія. Укладення Слободищенського трактату.
1663 р., червень	Козацька (чорна) рада в Ніжині. Проголошення гетьманом І.Брюховецького.
1663-1668 рр.	Гетьманство І.Брюховецького на Лівобережній Україні.
1663-1665 рр.	Гетьманство П.Тетері на Правобережній Україні.
1665 р., жовтень	Підписання Іваном Брюховецьким Московських статей.
1666 р., січень	П.Дорошенка обрано гетьманом правобережних полків.
1667 р., 30 січня	Андрусівське перемир'я між Москвою та Річчю Посполитою. Закінчення московсько-польської війни.

Тим часом Московія та Річ Посполита розпочали переговори. Закінчилися вони підписанням 30 січня 1667 р. в с. Андрусові (поблизу Смоленська) перемир'я.

Московія	Польща
Воєнні дії між цими державами припинялися. Встановлювалося перемир'я на 13,5 років.
Під владою Московії залишалася Лівобережна Україна, їй поверталися Сіверщина, Смоленщина і на два роки - Київ.	За Польщею закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України.
Запорозька Січ переходила під контроль обох держав.