Внесок Петра Конашевича-Сагайдачного у розвиток визвольного руху в Україні та згуртування українського суспільства

· Впорядкування козацького війська, підвищення його боєздатності.

· Перетворенню козацтва на провідну верству українського суспільства сприяла ідеологічна підтримка Війська Запорозького православною церквою та братствами.

· Відновлення значення Києва як релігійного, а відтак і духовного центру України.

· Зростання міжнародного авторитету козаків завдяки їхнім гучним звитягам у морських походах і Хотинській війні.

 

Заслуги гетьмана:

1. Впорядкував козацьке військо.

2. Мав неабиякий дипломатичний хист.

3. Брав участь у тогочасній європейській політиці.

4. Підтримував православну церкву, приділяв увагу освітнім справам

 

Магдебурзьке право - право на самоврядування.

 

Причини Національно-визвольної війни

Соціально-економічні

· Перетворення Польщі на основного постачальника хліба в Європі призвело до зміцнення земельної власності феодалів та посилення кріпосницького гніту. Для українських селян панщина збільшилася до 5—6 днів на тиждень, зросли також натуральні та грошові податки.

· Значне погіршення економічного становища міщан: жителі міст, що знаходилися в приватній власності феодалів, повинні були платити додаткові податки, церковну десятину, виконувати різні роботи на користь власника міста. У містах з Магдебурзьким правом (право на самоврядування) посилилося свавілля польської адміністрації.

· Погіршення становища реєстрового козацтва після придушення козацько-селянських повстань 1630-х pp. та видання польським урядом у 1638 р. «Ординації Війська Запорозького реєстрового».

Політичні.

Відсутність в Україні власної держави призводила до масового ополячення української правлячої верхівки (магнати, шляхта). Це ставило українців на межу зникнення.

Національно-релігійні. Перебування українців у масовому релігійному та національному пригнобленні. Через католицьку та уніатську (греко-католицьку) церкву польська шляхта прагнула масово окатоличити православних українців, закрити церкви та монастирі, заборонити використання рідної мови.

За характером визвольна війна була антифеодальною, національно-визвольною, проходила під релігійними гаслами. Слабкість королівської влади та зміцнення влади великих землевласників (магнатів) зумовили можливість початку Визвольної війни.

На підставі передумов Національно-визвольної війни сформувалися її причини:
-незадоволення різних верств населення України швидким зростанням у країні земельних володінь польських магнатів та
шляхти;
- посилення національно-релігійних утисків православних українців;
- невідповідність між фактичним набуттям козацтвом політичного лідерства в українському суспільстві й обмеженнями, що
накладалися на нього владою за «Ординацією» 1638 p.;
- слабкість вищої державної влади Речі Посполитої (короля й сейму), яка навіть за наявності бажання не мала достатніх повноважень і авторитету, щоб контролювати дії польських магнатів і шляхти в Україні.

 

Національно-визвольну війну вважають складовою Української національної революції XVII ст. (1648 —1676 pp.). Після закінчення Національно-визвольної війни Україну охопила громадянська війна (вересень 1657 — червень 1663 pp.), що спричинила її поділ на два гетьманства і боротьбу (червень 1663 — вересень 1676 pp .) за возз'єднання Української гетьманської держави Богдан Хмельницький та його соратники.
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р.

 

Метою Національно-визвольної війни було:

· знищення польського панування;

· створення в етнічних межах України власної держави;

· ліквідація кріпацтва, середньої та великої феодальної власності на землю;

· утвердження козацького типу господарювання.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1648 р., січень	Початок Національно-визвольної війни. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
1648 р., лютий	Богдан Хмельницький уклав союзну угоду з кримським ханом про надання військової допомоги.
1648 р., травень	Жовтоводська і Корсунська битви.

Ян ІІ Казимир (1609-1672) -король Речі Посполитої(1648-1668). За часів його правління Річ Посполита прагнула придушити Національно-визвольну війну, вела війни проти Московії та Швеції. У вересні 1668 р. зрікся престолу. Помер у Парижі.

 

Одночасно з розгортанням Національно-визвольноївійни Україну охопила жорстока стихія селянської війни. Тривалий час накопичувана лють селян до своїх гнобителів призвела до того, що вони винищували панів та їхні сім'ї, убивали орендарів та урядників, не розрізняючи їхньої національної приналежності та віросповідання. Селяни громили шляхетські маєтки, захоплювали орні землі та майно.

Битва під Пилявцями відбулася 11-13 вересня 1648 р.

Після безплідних мирних переговорів у вересні 1648 р. воєнні дії відновилися. На Волині під Чолганським Каменем було зосереджено 80—90-тисячну польську армію.
Б. Хмельницький рушив їм назустріч із військом, кількість якого сягала 100—110 тис. осіб. Битва відбулася неподалік містечка Пилявці, поблизу Староконстянтинова. Розпочалася вона 11 вересня 1648 р. боєм за греблю через річку Іква. Надвечір греблю захопили поляки. Наступного дня обидві сторони готувалися до вирішальної битви.
Б. Хмельницькому, на допомогу якому 12 вересня прийшла 5—6-тисячна орда буджацьких татар, удалося ввести в оману поляків, розпустивши чутку, що до нього приєдналися 30 тис. татар.
Уранці 13 вересня битва відновилася. Україно-татарське військо захопило греблю й, переправившись на лівий берег, стало тіснити поляків. У другій половині дня перевага була на боці війська Б. Хмельницького. Надвечір серед поляків поширилися чутки, що українсько-татарські загони з'явилися в тилу табору. Виникла паніка. Кидаючи поранених, зброю і майно, поляки стали тікати, причому Заславський, Остророг і Конецпольський потай утекли з табору першими.
Унаслідок здобутої перемоги козакам дісталися десятки тисяч возів із майном, 92 гармати й навіть загублена під час утечі гетьманська булава В. Заславського. Перемога в битві під Пилявцями відкрила шлях для визволення з-під польського панування західноукраїнських земель.

 

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1648 р., вересень	Битва під Пилявцями.
1648 р., вересень - жовтень	Облога українським військом Львова і Замостя.
1648 - 1668 рр.	Правління в Речі Посполитій короля Яна ІІ Казимира.
1648 р., грудень	Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва.
1649 р., червень - серпень	Облога українським військом фортеці Збараж.
1649 р., серпень	Зборівська битва. Укладення Зборівського перемир'я.