Зовнішньополітичні передумови антимосковського повстання Івана мазепи

Перемога царя і польського короля Августа		Перемога шведського короля Карла ХІІ і його ставленика Станіслава Лещинського
Україна була б поділена між Польщею та Росією		Україна, як союзник Москви, опинилася б під владою Польщі й втратила б автономію

Єдиним порятунком було визволення з-під влади царя, до того ж заздалегідь, до закінчення війни та укладення мирного договору.

 

Плекаючи мрію вивести Гетьманщину з-під влади царя, Іван Мазепа в 1704-1705 рр. удався до таємної дипломатії з противниками Москви. Так, зокрема, восени 1705 р. він налагодив зв'язки з польським королем Станіславом Лещинським,

УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКИЙ СОЮЗ

· Похід шведського короля на Москву через Україну спонукав українського гетьмана до рішучих дій задля визволення Гетьманщини.

· Мазепа вирішив об'єднатися зі шведами для війни проти Московії.

· 24 жовтня 1708 р. Іван Мазепа виїхав на зустріч із Карлом ХІІ. З ним вирушили чотиритисячне військо, генеральна старшина та 7 із 12 полковників.

· Надвечір 28 жовтня гетьман прибув до шведського табору. Наступного дня відбулася зустріч Мазепи з Карлом ХІІ.

· 29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом ХІІ було укладено договір.

Договір передбачав:

· Україна має бути незалежною і вільною;

· усі загарбані Московією землі, що колись належали "руському" народові, мають бути повернені Українському князівству;

· шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу, коли про це просять гетьман і "стани";

· Мазепа має бути довічним князем України;

· шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства;

· для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).

· У відповідь на дії Мазепи Петро І звернувся до українців. У численних відозвах він звинуватив Мазепу у "зраді", у намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі - уніатам.

· Цар наказав також старшині й полковникам терміново зібратися у Глухові для обрання нового гетьмана. Водночас Петро І звелів Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію - Батурин.

Знищення Батурина

· Отримавши царський наказ, московські війська рушили на столицю Гетьманщини.

· У Батурині знаходилися значні військові сили, було чимало продовольства та боєприпасів. Місто захищали міцні укріплення.

· Тому спроби швидко здобути Батурин виявилися безрезультатними: жителі були налаштовані захистити гетьманську столицю.

· Та через зраду одного з полкових старшин Прилуцького полку Івана Носа, який вказав на потаємний хід, московські вояки 2 листопада проникли до міста і влаштували в ньому криваву різанину - жорстоко вбили всіх його мешканців, навіть жінок та немовлят. Батурин було вщент зруйновано.

Знищення Батурина та його мешканців не було тільки помстою. Цим каральним актом Петро І намагався залякати українців та остаточно упокорити їх, позбавивши прагнень до волі.