По змісту тести звичайно діляться на чотири класи, або напрямки: тести інтелекту, тести здібностей, тести досягнень і тести особистості.

Тести інтелекту. Призначені для дослідження й виміру рівня інтелектуального розвитку людини. Вони є найпоширенішими психодіагностичними прийомами. Під інтелектом як об'єктом виміру маються на увазі не будь-які прояви індивідуальності, а насамперед ті, які мають відношення до пізнавальних процесів і функцій (до мислення, пам'яті, увазі, сприйняття). За формою тести інтелекту можуть бути груповими й індивідуальними, усними й письмовими, бланковими, предметними й комп'ютерними.

Тести здібностей. Це тип методик, призначених для оцінки можливостей індивіда в оволодінні знаннями, навичками, уміннями, необхідними для однієї або декількох діяльностей. Прийнято виділяти загальні й спеціальні здібності.

Тести досягнень, або, як їх можна назвати по-іншому, тести об'єктивного контролю успішності (шкільної, професійної, спортивної) призначені для оцінки ступеня просунення здатностей, знань, навичок, умінь після проходження людиною навчання, професійної й іншої підготовки. Таким образом, тести досягнень у першу чергу вимірюють вплив, що робить на розвиток індивіда відносно стандартний набір впливів. Вони широко використовуються для оцінки шкільних, навчальних, а також професійних досягнень. Цим порозумівається їхня велика кількість і розмаїтість. Тести шкільних досягнень є в основному груповими й бланковими, але можуть бути представлені й у комп'ютерному варіанті.

Тести особистості. Це психодіагностичні прийоми, спрямовані на оцінку емоційно-вольових компонентів психічної діяльності - мотивації, інтересів, емоцій, відносин (у тому числі й міжособистісних), а також здатностей поводження індивіда в певних ситуаціях. Таким чином, тести особистості діагностують неінтелектуальні прояви. Особистісні особливості виміряються за допомогою трьох видів методик: тестів, опитувальників і проективної техніки.

Переваги:
Об'єктивність - результати тестування можуть бути оцінені кількісно та якісно і зовсім не залежно від суб'єктивного підходу дослідника. Оперативність - збір інформації у відносно короткі терміни. Прицільність отримання інформації про певні якості особистості і поведінки, а не про людину взагалі. Практичність - результати тестування об'єктивно визначають варіанти вибору подальшого психологічного впливу.
Недоліки:
Результати тестів, як правило, дають лише актуальний зріз якості, яка вимірюється, тоді як більшість характеристик особистості і поведінки здатні динамічно змінюватись.
Обмежена галузь виміру психологічних якостей, неможливість робити цілісні висновки про людину. Для складання більш повного «психологічного» портрету особистості чи групи необхідно застосовувати комплекс науково-обгрунтованих тестів. Грамотне і кваліфіковане використання можливе лише за умови засвоєння психодіагностом принципів психодіагностики, наявності необхідного базового рівня психологічної підготовки, а також дотримання професійної етики психолога.

Опитувальники - це така група психодіагностичних методик, у якій завдання представлені у вигляді питань і тверджень. Вони призначені для одержання даних зі слів обстежуваного Опросники ставляться до числа найпоширеніших діагностичних інструментів і можуть бути підрозділені на опитувальники особистості й опитувальники-анкети. Особистісні опитувальники можна розглядати як стандартизовані самозвіти, які за формою бувають груповими й індивідуальними, найчастіше письмовими, бланковоми або комп'ютерними. По характеру відповідей на питання вони діляться на опитувальники із запропонованими відповідями (закриті опитувальники) і з вільними відповідями (відкриті опитувальники).

По змісту особистісні опитувальники можуть бути підрозділені на опитувальники рис собистості, опитувальники типологічні, опитувальники мотивів, опитувальники інтересів, цінностей, установок. Опитувальники-анкети служать для одержання якої-небудь інформації про людину, не маючу безпосереднього відношення до її психологічних особливостей (наприклад, для одержання даних про історію її життя) Вони припускають жорстко фіксований порядок, зміст і форму питань, чітку вказівку форми відповідей. Відповіді можуть даватися опитуваним наодинці із самим собою (заочне опитування), або в присутності експериментатора (пряме опитування). Анкетні опитування класифікуються насамперед по змісту й конструкції питань, що задають. Розрізняють анкети з відкритими питаннями (опитуваний висловлюється у вільній формі), анкети із закритими питаннями (всі варіанти відповідей заздалегідь передбачені) і анкети з напівзакритими питаннями (відповідаючий може вибрати відповідь із числа наведених або дати свою власну). В анкетних опитуваннях часто комбінують всі варіанти: відкриті, закриті, напівзакриті. Це підвищує обґрунтованість і повноту інформації.

Проективні техніки - це група методик, призначених для діагностики особистості. Для них характерний глобальний підхід до оцінки особистості, а не виявлення окремих її рис. Найбільш істотною ознакою проективних методик є використання в них невизначених стимулів, які випробуваний повинен сам доповнювати, інтерпретувати, розвивати й т.д. Так, випробуваним пропонується інтерпретувати зміст сюжетних картинок, завершувати незакінчені речення, давати

тлумачення невизначених обрисів і т.п. На відміну від інтелектуальних тестів відповіді на завдання проективних методик не можуть бути правильними або неправильними; можливий широкий діапазон різноманітних рішень. При цьому передбачається, що характер відповідей визначається особливостями особистості випробуваного, які "проектуються" на відповіді. Ціль проективних методик відносно замаскована, що зменшує можливість випробуваного давати такі відповіді, які дозволяють зробити бажане про себе враження. Ці методики носять в основному індивідуальний характер й у більшій своїй частині бувають предметними або бланковими.

Прийнято розрізняти наступні групи проективних методик:

- методики структурування: формування стимулів, додання їм змісту;

- методики конструювання: створення з оформлених деталей осмисленого

цілого;

- методики інтерпретації: тлумачення якої-небудь події, ситуації;

- методики доповнення: завершення пропозиції, розповіді, історії;

- методики катарсису: здійснення ігрової діяльності в особливо організованих

умовах;

- методики вивчення експресії: малювання на вільну або задану тему; методики

вивчення імпрессії: перевага одних стимулів (як найбільше бажаних) іншим.

Послідовність проведення обстеження. Проведення вимірів у строго стандартизованих і контрольованих умовах дозволяє одержати найбільш точні результати експерименту і надійну інтерпретацію тестів. Поза стандартизацією якість інтерпретації і психодіагностичних даних може погіршуватися в залежності від того, наскільки суттєві відхилення в процедурі тестування від заданих.) Щоб уникнути перекручування досліджуваних явищ, тестування, повинно можливо максимально близько відтворити ті умови, при яких \ розроблені норми й отримані дані про надійність і валідність методики. Як правило, ці умови описані в рекомендації до тесту і регламентовані в інструкції.

Пропонується наступна послідовність проведення обстеження (Л.Бурлачук, 1995):

1. Пояснити обстежуваним мету проведення тестування.

2. Гарантувати збереження таємниці індивідуальних відповідей.

3. Відповідно до вимог рекомендацій прочитати інструкцію до і тесту і провести тренування.

4. Попросити обстежуваного чи самому заповнити (якщо потрібно)
паспортні і біографічні дані в реєстраційних бланках.

5. Зафіксувати відповіді обстежуваного на запитання особистісного опитувальника або дати час обстежуваним на самостійну фіксацію відповідей у реєстраційних бланках.

6.Обробити результати тесту відповідно до вимог рекомендацій.

Об'єктивність, валідність і надійність - вимоги, які повинен задовольняти кожен тест. Об'єктивність психологічного тесту означає, що первинні показники, їх оцінка й інтерпретація не залежать від поведінки і суб'єктивних суджень експериментатора. Первинними називають показники, отримані після обробки даних виконання респондентом тестових завдань. Виражаються первинні показники в так званих "сирих балах".

Домогтися об'єктивності психологічного тесту можна при виконанні наступних умов: однаковість процедури проведення тесту для одержання результатів, зрівняних з нормою; однаковість оцінки виконання тесту; визначення норми виконання тесту для зіставлення з ними показників, отриманих у результаті обробки даних тестування.

Усі методи психологічної діагностики, починаючи зі стандартизованих і закінчуючи нестандартизованими, спрямовані на вимір властивостей особистості й особливостей інтелекту. Кожен метод призначений для виміру якоїсь властивості, що і визначає зміст цього методу. Відомості про ступінь, за якого тест дійсно вимірює те, для чого він призначений, входять у поняття валідності.

Наприклад, методика "Кільця Ландольта" призначена для виміру таких властивостей уваги, як концентрація, переключення уваги. У психології існують визначення понять концентрації уваги і її здібності до переключення. Вважається, що висновки, сформульовані на підставі результатів тестування за допомогою "Кілець Ландольта", цілком відбивають зміст визначень цих властивостей уваги. Виходить, ця методика дійсно вимірює те, для чого вона призначена.

Крім загального значення до поняття валідності входять багато інших відомостей. Існують різні типи і види валідності, у яких відбиті ці відомості: практична валідність, валідність за обсягом, оцінна валідність, зовнішня валідність.

Про високу надійність методу говорять у тому випадку, коли метод точно вимірює ту властивість, для виміру якої він призначений. В якості критеріїв точності можна відзначити наступні:

1. При повторному застосуванні методу до тих же випробуваних у тих самих умовах через певний інтервал часу результати обох тестувань істотно не відрізняються між собою.

2. Дії випадкових сторонніх факторів не здійснюють істотного впливу на результати тестування. В якості сторонніх факторів можна назвати наступні: емоційний стан і стомлення, якщо вони не входять до кола досліджуваних характеристик, температуру, освітленість приміщення та ін. Такі сторонні випадкові фактори ще називають факторами нестабільності вимірювальної процедури.

3. При повторному застосуванні методу до тих же самих випробуваних через певний інтервал часу у змінених умовах результати обох тестувань істотно не відрізняються між собою. Під зміненими маються на увазі наступні умови: інший експериментатор, стан респондента та ін.

Тест може бути надійним, але не валідним. Це означає, що він вимірює якусь властивість дуже точно, але яке саме - залишається під сумнівом. У такій ситуації необхідна більш точна валідізація тесту, як змістовна, так і практична. До безперечних достоїнств тестів відноситься об'єктивний характер процедури, можливість повторного огляду результатів, що ґрунтується на виконанні укладачем тестів вимог психометрії, тобто вимог репрезентативності, надійності, валідності.

Репрезентативність - відповідність тестових норм вибірки стандартизації тестовим нормам популяції, на якій застосовується тест. Надійність - стійкість процедури виміру, незалежність від випадкових величин. Валідність - відповідність методики вимірюваному концепту.

Питання для закріплення матеріалу:

1. Що таке методи психодіагностичного дослідження?

2. Які методи психодіагностики вам відомі?

3. Проаналізуйте класифікацію методів психодіагностики.

4. Які малоформалізовані методи психодіагностики вам відомі?

5. Які високоформалізовані методи ви знаєте?

6. Чим відрізняються малоформалізовані методи від високоформалізованих?

7. Проаналізуйте спостереження, як метод психодіагностики, розкрийте його сильні та слабкі сторони.

8. Розкрийте основні правила організації бесіди та інтерв’ю, коли доцільно їх використовувати?

9. Який із методів психодіагностики, на ваш погляд, найкращий у проведенні дослідження?

10. Які вимоги до психодіагноста, в зв’язку з обранням та використанням психодіагностичних методів?

11. Що таке тести, тестування?

12. В яких сферах діяльності використовують тестування?

13. Назвіть основні етапи процесу тестування.

14. Що означає поняття «валідність» тесту?

15. Розкрийте, що означає «стабільність результатів» тестування при повторних тестуваннях?

16. Як називається багаторазова перевірка тесту на великій кількості дослідних?

17. Назвіть основні групи тестів.

18. Яка група тестів використовується для виявлення розумового розвитку індивіда?

19. Які тести використовують для виявлення у особистості певних здібностей?

20. Які тести використовують для виявлення емоційних, мотиваційних якостей особистості?

21. Які тести доцільно використовувати для цілісного вивчення особливостей особистості?

Лекція 4