Тема: Презентація та проведення методик дослідження особливостей міжособистісних стосунків у сім’ї та колективі

План:

І. Доповіді студентів за планом:

1. Розкрийте сутність міжособистісних відношень в групі.
2. Методи вивчення міжособистісних стосунків у групі.
3. Проективні методики діагностики міжособистісних відносин.
4. Методи вивчення взаємовідносин в сім’ї.
5. Тести, особливості ПД професійних намірів

ІІ. 1. Виконання тестових завдань:

І. Визначте правильні варіанти відповідей:

1. Вимоги до тестів:

а) об’ємність, краткість, змістовність;

б) надійність, валідність, об’єктивність,

в) естетичність, конфіденційність, етичність.

2. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:

а) коли людина звертається по допомогу до психодіагноста, він охоче йде на співробітництво, намагається виконати інструкції, як можна більш точно, не має свідомих намірів прикрасити себе або фальсифікувати результати;

б) коли експерт-психодіагност отримує заявку на психодіагностичне обстеження;

в) коли можна використовувати тільки жорстку процедуру тестування з використанням високо формалізованих методів.

3. Етичні норми в роботі психодіагноста:

а) об’ємність, змістовність, послідовність;

б) конфіденційність, таємниця результатів, коректність і стриманість у заявах;

в) відносини з обстежуваним, засновані на довірі, інформуванні його про мету обстеження й про наступний характер використання результатів;

4. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:

а) дані використовуються фахівцем-суміжником для постановки непсихологічного діагнозу або формулювання адміністративного рішення.

б) дані використаються самим психодіагностом для постановки психологічного діагнозу, хоча втручання в ситуацію обстежуваного здійснюється фахівцем іншого профілю;

в) діагностичні дані використовуються самим обстежуваним з метою саморозвитку, корекції поводження й т.п.

5. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:

а) призначення більш поглибленого діагностичного обстеження;

б) призначення зустрічі з людьми, які спілкуються з клієнтом;

в) постановка діагнозу та формулювання подальшого прогнозу.

6. Валідність тесту – це:

а) відомості про ступінь, у якій тест дійсно вимірює те, для чого він призначений;

б) естетичний вигляд оформлення результатів тестування;

в) прогноз подальшого розвитку.

7. Об'єктивність психологічного тесту означає:

а) первинні показники, їхня оцінка й інтерпретація не залежать від поводження й суб'єктивних суджень експериментатора;

б) зміст та об’єм тесту;

в) розробка завдань, процедура проведення, обробка результатів тесту здійснюється відповідно до певних стандартних правил.

8. Домогтися об'єктивності психологічного тесту можна при виконанні наступних умов:

а) однаковість процедури проведення тесту для одержання

порівняних з нормою результатів;

б) однаковість оцінки виконання тесту;

в) визначення норми виконання тесту для порівняння з нею

показників, отриманих в результаті обробки даних тестування.

9. Надійність методу – це:

а) коли метод точно вимірює ту властивість, для виміру якої він призначений;

б) коли при повторному застосуванні методу до тих же самих випробуваних у тих самих умовах через певний інтервал часу результати обох тестувань істотно не розрізняються між собою;

в) коли тестування проводиться одночасно двома або більше психодіагностами.

10. Основні етапи психодіагностичного процесу зводяться до:

а) збору даних відповідно до завдання дослідження, їхній переробці, інтерпретації й, нарешті, винесенню рішення (діагноз і прогноз);

б) підготовка психодіагноста, безпосередньо тестування, обробка результатів, висновки, прогноз подальшого розвитку.

в) організація умов психодіагностичного обстеження, виконання етичних норм в роботі психодіагноста.

11. Інформація про особистість може бути отримана:

а) шляхом реєстрації реального поводження людини в повсякденному житті: спостереження, самозвіт, експертна оцінка – (L - дані);

б) за допомогою опитувальників й ін.(Q - дані);

в) за допомогою обєктивних тестів (T - дані).

12. Всі методи психодіагностичного дослідження поділяються на:

а) високо формалізовані та мало формалізовані;

б) прості та складні;

в) багатоструктурні та малоструктурні.

13. Для високо формалізованих методик характерна:

а) тверда регламентація процедури обстеження (точне дотримання інструкцій, строго певні способи пред'явлення стимульного матеріалу, невтручання дослідника в діяльність випробуваного й ін.);

б) стандартизація (наявність норм або інших критеріїв оцінки результатів);

в) надійність і валідність.

14. До мало формалізованих методик відносять:

а) тести; б) спостереження; в) проективні методи

15. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:

а) пройти медичний огляд;

б) підібрати методики психодіагностики;

в) визначити проблему, яку треба дослідити.

ІІ. Закінчить речення:

16. Психодіагностика – це галузь психологічної науки, що...

17. Мета психодіагностики, як науки…

18. Основні практичні завдання психологічної діагностики пов’язані з…

19. Результати психодіагностики застосовують в …

20. Психологічний діагноз – це …

21. Тести повинні відповідати таким основним вимогам, як …

22. До високоформалізованих методів психодіагностики відносять:

ІІІ. Визначить, про який метод психодіагностики ведеться мова:

23. Це найстаріший метод психологічної діагностики. З його допомогою можна одержати інформацію про людину. Він є незамінним там, де не розроблені або невідомі стандартизовані процедури. При цьому дослідникові для проведення не потрібно згоди або іншої форми участі досліджуваних. Особливо важливе значення метод має для вивчення психологічних особливостей дітей, оскільки дитина як об'єкт дослідження представляє більші труднощі для експериментального вивчення, чим доросла людина. У нашій країні в 20-і р. цей метод широко використовувався в роботах М Я Басова при вивченні поводження дітей. Їм була розроблена методика проведення цього методу психодіагностики.

24. Це метод збору первинних даних на основі вербальної комунікації. При дотриманні певних правил він дозволяє одержати не менш надійну інформацію про події минулого й сьогодення, про стійкі схильності, мотиви тих або інших вчинків, про суб'єктивні стани, чим метод спостереження. Було б помилкою вважати, що цей метод - самий "легкий" для застосування. Мистецтво використання цього методу полягає в тому, щоб знати, як запитувати, які задавати питання, як переконатися в тім, що можна вірити отриманим відповідям.

25. Вони можуть проводитися усно або письмово, індивідуально або в групі, один раз або багаторазово Питання можуть формулюватися в прямій формі (відповідь треба розуміти в тім же змісті, як його розуміє піддослідний) і непрямої (відповідь припускає розшифровку в іншому, схованому від піддослідного змісті) Вони можуть мати відкритий або закритий характер.

26. Це проведена за певним планом бесіда, що припускає прямий контакт діагноста з респондентом (відповідаючим) За формою воно буває вільне (бесіда без строгої деталізації питань, але по загальній програмі струнка стратегія загалом, а тактика вільна), стандартизоване (здійснена детальна розробка всієї процедури, включаючи загальний план бесіди, послідовність питань, варіанти можливих відповідей: стійкі стратегія й тактика); частково стандартизоване стійка стратегія, а тактика більше вільна).

27. Цей психодіагностичний метод дозволяє вивчати "документальні джерела" - листи, автобіографії, щоденники, фотографії, записи на кіноплівці, добутки мистецтва, матеріали засобів масової інформації (газети, журнали),, коли на основі гіпотези дослідника в документальних матеріалах виділяються спеціальні одиниці інформації, а потім підраховується частота їхнього вживання.

28. За формою можуть бути індивідуальні й групові; усні й письмові; бланкові, предметні, апаратурні й комп'ютерні; вербальні й невербальні (практичні).

29. Це така група психодіагностичних методик, у якій завдання представлені у вигляді питань і тверджень. Вони призначені для одержання даних зі слів обстежуваного Вони відносяться до числа найпоширеніших діагностичних інструментів і можуть бути підрозділені на … особистості й анкети. Особистісні … можна розглядати як стандартизовані самозвіти, які за формою бувають груповими й індивідуальними, найчастіше письмовими, бланковими або комп'ютерними. По характеру відповідей на питання вони бувають із запропонованими відповідями (закриті) і з вільними відповідями (відкриті).

30. Це група методик, призначених для діагностики особистості. Для них характерний глобальний підхід до оцінки особистості, а не виявлення окремих її рис. Найбільш істотною ознакою цих методик є використання в них невизначених стимулів, які випробуваний повинен сам доповнювати, інтерпретувати, розвивати й т.д. Так, випробуваним пропонується інтерпретувати зміст сюжетних картинок, малювати за вказаною темою.

ІІІ. Перевірка та аналіз виконання завдань. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи студентів.

 

Стенограма теоретичного матеріалу: