Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Видання друге, доповнене і поліпшене↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14 Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Керівник видавничого проекту
Оригінал-макет
Підписано до друку 2002. Формат 60х 84 1/16 Друк офсетний. Облік вид. арк. 50, 89. Зам. №
Надруковано в друкарні [1] Федченко П. М. Преса та її попередники. – К.: Наукова думка, 1969. – С. 252 – 253. [2] Нечиталюк М. Ф. Методологічні проблеми історико-журналістських досліджень // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (9 – 10 грудня 1993 р.). – Львів, 1993. – с. 17 – 22. [3] Маковей Осип. П’ятдесятлітній ювілей руської публіцистики // Літературно-науковий вісник. – 1898. – Т. 2. – № 4.- С. 117. [4] Животко Аркадій. Історія української преси / З передмовою К. Костева. – Мюнхен: Український технічно-господарський інститут, 1989 – 1990. – 334 с. [5] Нечиталюк М. Ф. Цитов. праця. – С. 19 [6] Там само. – С. 20. [7] Романюк М. М. Історія української преси: проблеми періодизації // Збірник праць науково-дослідного центру періодики. – Львів, 1994. – Вип. 1. – С. 6 – 14. [8] Подаємо лише назви періодів, хоча в самій праці вони описані більш докладно. [9] Цит. за кн.: Бочковський О. І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Комаринського. – Мюнхен: Український технічно-господарський інститут, 1993. – С. 17. [10] Очерки по истории русской журналистики и критики. – Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та, 1950. – Т. 1: ХVІІІ век и первая половина ХІХ века. – 604 с.; 1965. - Т. 2: Вторая половина ХІХ века. – 516 с. [11] Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студ. вузов по спец. «Журналистика» / Ред.-сост. С. Г. Корконосенко. – СПб.: Знание СПбИВЭСЭП, 2000. – С. 117. [12] Маценко Г. Оссуді // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 239 – 240. [13] Цит. за пр.: Кревецький Ів. Перша газета на Україні. – К.: Український науковий інститут книгознавства, 1927. – С. 8. Викладаючи львівський період в історії ранньої української журналістики за працями І. І. Кревецького, хочемо привернути увагу до цієї непересічної особистості в нашій культурі. Див. про нього змістовну працю: Качкан В. А. «Реальні образи сумної правди» (Іван Кревецький – історик, критик, бібліограф, пресо- і книгознавець) // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1998. – Вип. V. – С. 398 – 414. [14] Роммель Христофор. Пять лет из истории Харьковского университета: Воспоминания профессора Роммеля о своём времени, о Харькове и Харьковском университете. – Х.: В ун-тской типографии, 1868. - С. 68. Тут і далі назви творів і цитати з російських джерел подаю у своєму перекладі, залишаючи в оригіналі лише назви часописів. – І. М. [15] Лещенко П. Я. “Харьковский еженедельник” (1812 р.) // ХІІІ звітно-наукова сесія, Секція української мови та літератури: Тези доповідей. – Х., 1958. – С. 22. [16] Зараз газета є бібліографічною рідкістю: єдиний її комплект знаходиться в Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Росія, С.-Петербурґ).
[17] Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (1655 – 1905). Историч. монография. В 2 т. – Х., 1993. – Репринт. изд. – Т. 2. – С. 579. [18] Маценко Г. Філомафітський Євграф Матвійович // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1995. – Вип. 2. – С. 233 – 234. [19] Дисак Ф. Гонорський Розумник Тимофійович // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1994. – Вип. 1. – С. 44 – 47. [20] Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования. – Т. 2.- С. 581. [21] Енциклопедія українознавства. – Париж – Нью-Йорк: Молоде життя, 1962. – Т. 4. – С. 1484. [22] Борзенко О. І. “Харьковский Демокрит” як феномен українського Просвітництва // Українська періодика: історія і сучасність. – Х., 1998. – С. 57. [23] Левченко П. Я. “Харьковский Демокрит” // Радянське літературознавство. – 1957. – № 4. – С. 95. [24] Лише в 1830-ты роки у Росії виник “торговий напрямок” у журналістиці і тиражі часописів комерційного типу починають зростати. Так, наклад “Библиотеки для чтения” досягає п’яти тисяч, а “Северной пчелы” – трьох тисяч примірників. Але тиражі журналів, у яких зосереджувалася опозиція О. Сенковському й Ф. Булґаріну, навіть тоді коливалися від 400 до 600 примірників (“Телескоп”, “Московский наблюдатель”). Див. про це в кн.: Очерки по истории русской журналистики и критики. – Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1950. – Т. 1. – С. 252 – 253. Якщо зважити, що йдеться про столичні журнали середини 1830-х років, то тираж 500 прим. для провінційного видання 1810-х років слід визнати значним; він свідчив про популярність “Украинского вестника”. [25] Ревуцький В. Д. По обрію життя. Спогади. – К.: Час, 1998. – С. 265. [26] Див. про це у пр.: Шевельов Юрій. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900 – 1941): Стан і статус. – Чернівці: Рута, 1998. – С. 45. [27] Див. про це ст.: Портнов А. “Український вісник” (1970 – 1974 рр.) в контексті історії української нелегальної періодики // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 240 – 245. [28] Див. про це цікаву книгу: Шерток Л., Сосюр де Р. Рождение психоаналитика: От Месмера до Фрейда. Пер. с франц. – М.: Прогресс, 1991. – 288 с. [29] Показово, що праця А. Дудровича навіть не згадана в книзі, що вийшла в Харкові з нагоди 100-ліття психоаналізу та 200-ліття психіатричної лікарні “Сабурова дача”: История психоанализа в Украине / Сост. И. И. Кутько, Л. И. Бондаренко, П. Т. Петрюк. – Х.: Основа, 1996. – 360 с. [30] Курилов А. С. Методологические искания русской критики. Формирование литературоведческих понятий // Возникновение русской науки о литературе. – М., 1975. – С. 175 – 202; Федченко П. М. Літературна критика на Україні першої половини ХІХ ст. – К. Наукова думка, 1982. – 382 с.; Яценко М.Т. Питання реалізму і позитивний герой в українській літературно-естетичній думці першої половини ХІХ ст. – К.: Наукова думка, 1979. – 236 с. [31] Курилов А. С. Згадана праця. – С. 183. [32] Див., наприклад, праці представників формальної школи в російському літературознавстві, так званого ОПОЯЗу: Эйхенбаум Б. М. Теория “Формального метода” // Эйхенбаум Б. М. О литературе. – М., 1987. – 382 – 383; Тынянов Ю. Н. Ода как ораторский жанр // Тынянов Ю. Н. Поэтика. История литературы, Кино. – М., 1977. – С. 234. Праця Б. М. Ейхенбаума вперше опублікована в українському перекладі в харківському журналі “Червоний шлях” (1926, ч. 7-8), Ю. М. Тинянова – у збірнику “Поэтика. Вып. ІІІ”(1927). Актуалізовано ідеї “словесного аналізу” в концепції структуральної школи в літературознавстві, див., хоча б працю: Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста: Структура стиха. – Л.: Просвещение, 1972. – 271 с. [33] Кочур Г. П. Друге відлуння: Переклади. – К.: Дніпро, 1991. – С. 314. [34] Венгеров Л. М. Зарубіжна література. 1871 – 1973: Огляди і портрети. – К.: Вища школа, 1974. – С. 18. [35] Потебня А. А. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993. – С. 124. [36] Там само. [37] Там само. – С. 131. [38] Див. про мовознавчі погляди Я. А. Коменського пр.: Вакуленко С. В. “Панглотія” Я. А. Коменського в контексті єврепейської філософської думки сімнадцятого століття // Збірник Харківського історико-філологічного товариства, – Х., 1993. – Т. 1. – С. 43 – 50. [39] Лейбниц Г. В. Новые опыты о человеческом разумении // Лейбниц Г. В. Сочинения: В 4 т. – М., 1983. – Т. 2. – С. 282 – 285. [40] Ломоносов М. В. Краткое руководство к красноречию // Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. – М. – Л., 1952. – Т. 7. – С. 241 – 242. [41] Там само. – С. 242. [42] Рижский И. Введение в круг словесности. – Х.: В университетской типографии, 1806. – С. 24 – 26. [43] Орнатовский И. Новейшее начертание правил российской грамматики, на началах всеобщих основанных. – Х.: В унивеститетской типографии, 1810. – С. 6 – 7. [44] Див.: Прокопович Ф. О поэтическом искусстве // Прокопович Ф. Сочинения. – М.- Л., 1961. – С. 395 – 397. [45] Карамзин Н. М. О любви к отечеству и народной гордости // Карамзин Н. М. Избранное. – М., 1990. – С. 393. [46] Кошелев В. А. Жуковский и Батюшков (К проблеме формирования литературных представлений) // Жуковский и русская культура. – Л., 1987. – С. 226. [47] Див. повніше про це пр.: Михайлин І. Л. Теоретико-літературна концепція Розумника Гонорського як естетична програма журналу “Украинский вестник” // Київська старовина. – 1998. – № 4. – С. 114 – 126.
[48] Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования. – Т. 2. – С. 787. [49] У новітній науці намітився новий погляд на це поняття, яке підноситься до значення архетипу української художньої свідомості. Див. пр.: Грабович Григорій. Семантика котляревщини // Сучасність. – 1995. – № 5. – С. 65 – 73. Під цим кутом зору вияви котляревщини знаходяться і в ХХ столітті, наприклад, у вірші П. Тичини «Партія веде». Не заперечуючи і проти такого витлумачення цього терміну (й позначеного ним явища), ми в даній праці вживаємо його в традиційному значенні, запропонованому П. Кулішем, і локалізуємо творчістю послідовників П. Котляревського, що експуатували його бурлескно-травестійну стилістику, засновану на сміховій ментальності українців. [50] Ніженець А. М. Біля джерел української журналістики // Прапор. – 1957. – № 4.– С. 98. [51] Дмитрук В. Т. Нарис з історії української журналістики ХІХ ст.: Посібник для студентів факультету журналістики. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1969. – С. 17. [52] Лосиевский И. Я. Русская лира с Украины: Русские писатели Украины первой четверти ХІХ века. – Х.: Око, 1993. – С. 42. [53] Шерех Юрій. Поза книжками і з книжок. – К.: Час, 1998, – С. 30. [54] Лещенко П. Я. “Украинский журнал” (1824 – 1825) // Наукові записки Харків. держ. пед. ін-ту. Труди філол. ф-ту. – 1957. – Т. ХХІ. – С. 47. [55] Там само. – С. 42. [56] Из “Цензурного устава 1826 г.” // Федченко П.М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959. – Вип. 1. – С. 331. [57] Шамрай А. П. Літературний гурток І. Срезневського (Зародження романтичних смаків на українському ґрунті) // Харківська школа романтиків. – Х., 1930. – Т. 1. – С. 24. [58] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. 2-е изд. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1990. – С. 447. [59] Там само. – С. 449. [60] Там само. [61] Срезневськй И. И. Взгляд на памятники украинской народной словесности. Письмо к профессору И. М. Снегиреву // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія. У 3 кн. / За ред. П. М. Федченка. – К., 1996. – С. 67. [62] Костомаров М. І. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. – К., 1994. – С. 280. [63] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – С. 446 – 447. [64] Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. – С. 283. [65] Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія. – С. 67. [66] Там само. [67] Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. – С. 282. [68] Зеров М. К. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М. К. Твори: У 2 т. – К., 1990. – Т. 2. – С. 65. [69] Гребінка Є. П. Лист до І. Г. Кулжинського від 11 лютого 1832 р. // Гребінка Є. П. Твори: У 3 т. – К., 1981. – Т. 3. – С. 560. [70] Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – С. 75. [71] Гребінка Є. П. Твори: У 3 т. – К., 1981. – Т. 3. – С. 560. [72] Квітка-Основ’яненко Г. Ф. Зібр. Творів: У 7 т. – К., 1981. – Т. 7. – С. 206. [73] Квітка-Основ’яненко Г. Ф. Зібрання творів: У 7 т. – К., 1981. – Т. 7. – С. 215. [74] Там само. [75] Там само. – С. 322. [76] Див. про це докладно у кн.: Кирдан Б. П. Собиратели народной поэзии. Из истории украинской фольклористики Х1Х в. – М.: Наука, 1974. – С. 81 – 137. [77] Петраш О. О. “Руська трійця”. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературі послідовники. Вид. 2-е, доп. – К.: Дніпро, 1986. – 230 с. [78] Див.: Син Русі (1833): Перша рукописна збірка віршів Маркіяна Шашкевича та його побоатимів / Упорядкування, передмова і примітки Є. Нахліка. – Львів: ТзОВ “Львівські новини”, 1995. – 43 с. [79] Цей альманах не зберігся. [80] Квітка-Основ’яненко Г. Ф. Зібр. творів: У 7 т. – К., 1981. – Т. 7. – С. 228. [81] Див. про це також у пр.: Михайлин І. Л. “Я тоді ще не знав, що я українець…” // Березіль. – 1991. – № 6. – С. 147 – 165. [82] Гребінка Є. П. Так собі до земляків // Гребінка Є. П. Твори: У 3 т. – К., 1981. – Т. 3. – С. 490. [83] Див.: Бондар Лариса. Шість світів “Причинної” // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х., 1995. – Т. 5. – С. 91 – 102. [84] Шерех Юрій. Критика поетичним словом. Молодий Шевченко визначає своє місце в історії літератури та дещо про “білі плями” // Шерех Юрій. Пороги і запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології. Три томи. – Харків, 1998. – Т. 3. – С. 7 – 28. [85] Квітка-Основ’яненко Г. Ф. Зібр. творів: У 7 т. – К., 1981. – Т. 7. – С. 267. [86] Там само. [87] Белинский В. Г. Собр. Соч.: В 9 т. – М., 1979. – Т. 4. – С. 417. [88] Там само. [89] Там само. – С. 418. [90] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990. – С. 453 – 454. [91] Невідома редакція статті Павла Грабовського про Порфирія Кореницького. Передмова, публікація і примітки Є. Нахліка // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х., 1995. – Т. 5 (Нова серія). – С. 185. [92] Українська літературна енциклопедія. – К., 1990. – Т. 2. – С. 566. [93] Сумцов М. Порфирій Кореницький // Кореницький П. Твори. – Х., 1919. – С. 6. [94] Рильський М. Т. Володимир Самійленко // Рильський М. Т. Зібр. творів: У 20 т. – К., 1986. – Т. 12. – С. 97. [95] Шерех Юрій. Інший романтик, інший романтизм // Шерех Юрій. Третя сторожа. Література. Мистецтво. Ідеології. – Балтимор – Торонто, 1991. – С.30. [96] Шерех Юрій. Критика поетичним словом // Шерех Юрій. Пороги і запоріжжя. – Х., 1998. – С. 9. [97] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990. – С. 454. [98] Там само. [99] Белинский В. Г. Антология из Жан Поля Рихтера // Белинский В. Г. Собр. Соч.: В 9 т. – М., 1981. – Т. 7. – С. 481. [100] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990. – С. 453. [101] Див. про цю статтю М. Костомарова праці: Михайлин І. Л. Етюди про Костомарова // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х., 1993. – Т. 1. – С. 51 – 64; Михайлин І. Л. Методологічні пошуки в українській критиці та історії літератури ХІХ ст. // Літературознавство: Матеріали ІІІ конгресу Міжнародної асоціації україністів. – К., 1996. – С. 51 – 60. [102] Див. про це докладніше в працях: Грабович Григорій. Проникливість і сліпота у рецепції Шевченка: випадок Костомарова // Сучасність. – 1997. – № 3, – С. 72 – 95; № 4. – С. 109 – 128; Михайлин І. Л. Тарас Шевченко в літературознавчих інтерпретаціях Миколи Костомарова // Доробок Миколи Костомарова: Матеріали ювілейної науково-практичної, міжвузівської конференції, присвяченої 180-річчю від дня народження М. Костомарова. – Х., 1998. – С. 29 – 34. [103] Федченко П. М. Максимович Михайло Олександрович // Українська літературна енциклопедія. – К., 1995. – Т. 3. – С. 269. [104] Див., наприклад, кн.: Проценко Л. А. Київський Некрополь: Путівник-довідник. – К.: Укр. письменник, 1994. – 334 с. [105] Шевченко Тарас. Лист до П. М. Корольова від 18 листопада 1842 р. // Шевченко Тарас. Твори: У 5 т. – К., 1979. – Т. 5. – С.240. [106] Див., наприклад, працю: Яценко М. Т. Українська романтична поезія 20 – 60-х років ХІХ ст. // Українські поети-романтики. – К., 1987. – С. 5 – 36. [107] Франко І. Я. Українці // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С.186. [108] Єфремов С. О. Історія українського письменства. – К., 1924. – Т. 2. – С. 43. [109] Франко І. Я. Українці // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 186. [110] Див. розділ про П. Куліша в кн.: Кирдан Б. П. Собиратели народной поэзии: Из истории украинской фольклористики ХIХ в. – М.: Наука, 1974. – С. 203 – 246; а також пр.: Шмалько А. В. Робота Пантелеймона Куліша над створенням українського національного епосу // Пантелеймон Куліш і українське національне відродження. – Харків, 1995. – С. 27 – 32. [111] Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики. – К.: Либідь, 1998. – С. 88. [112] Франко І. Я. “Наймичка” Т. Шевченка // Франко І. Я. Зібр. творів: у 50 т. – К., 1981. – Т. 29. – С. 464. [113] Там само. – С. 468. [114] Там само. – С.465. [115] Шевченко Т. Г. До П. О. Куліша. 5 грудня 1857 // Шевченко Т. Г. Твори: У 5 т. – К., 1979. – Т. 5. – С. 394. [116] Пантелеев Л. Ф. Воспоминания. – М.: ГИХЛ, 1958. – С. 241. [117] Бернштейн М. Д. Журнал “Основа” і український літературний процес кінця 50 – 60-х років ХІХ ст. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – С. 143. [118] Костомаров М. “Народні оповідання” Марка Вовчка // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У 3 кн. – К., 1996. – Кн. 1. – С. 233. [119] Там само. [120] Недарма українські літературознавці в різний час висловлювали досить обґрунтовані сумніви в тому, що “Марко Вовчок” – це псевдонім Марії Олександрівни Маркович (Вілінської), а стверджували участь у написанні творів, підписаних цим іменем, її чоловіка Опанаса Васильовича Марковича. Тут погляди коливаються від визнання власником псевдоніма самого чоловіка, який прагнув у такий спосіб, тобто даруючи авторство написаних ним творів дружині, засвідчити своє кохання (С. Єфремов “Марко Вовчок”. К., 1907), до поміркованої думки про співавторство чоловіка й жінки над спільними творами (Бойко Юрій. Хто написав “Народні оповідання” Марка Вовчка? // Бойко Юрій. Вибране. – Гайдельберг, 1990. – Т. ІV. – С. 229 – 255). У всякому разі після розриву з чоловіком струмок української творчості Марка Вовчка й справді поступово вичахає, а після його смерті припиняється цілком. [121] Бернштейн М. Д. Журнал “Основа” і український літературний процес кінця 50-х – 60-х років ХІХ ст. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – С. 189. [122] Див. його статтю “Михайло П. Старицький” (1902): Франко І. Зібр. творів у 50 т. – К., 1982. – Т. 33. – С. 230 – 277. [123] Чижевський Дмитро. Нариси з історії філософії на Україні. – Нью Йорк: Накладом Ради оборони і допомоги Україні Українського конґресового комітету Америки, 1991. – С. 117 – 118. [124] Див. про це докладніше в праці: Михайлин І. Л. Тарас Шевченко в літературознавчих інтерпретаціях Миколи Костомарова // Доробок Миколи Костомарова: Матеріали ювілейної науково-практичної, міжвузівської конференції, присвяченої 180-річчю від дня народження М. Костомарова. – Харків, 1998. – С. 29 – 34. [125] Костомаров М. І. Спогад про двох малярів // Спогади про Тараса Шевченка. – К., 1982. – С. 133. [126] Там само. – С. 134. [127] Про її початковий етап та всеросійський контекст див. у праці: Нечиталюк М. Ф. До історії міжжурнальної полеміки навколо єврейського питання // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1998. – Вип. V. – С. 466 – 492. [128] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990. – С. 579. [129] Куліш П. О. Листи з хутора // Куліш П. О. Твори: У 2 т. – К., 1989. – Т. 2. – С. 246. Далі посилання на це джерело вміщуємо в тексті, вказуючи в дужках номер сторінки. – І. М. [130] Михайлин І. Л. Українська література як художній феномен в літературній критиці Пантелеймона Куліша // Пантелеймон Куліш і українське національне відродження. -– Харків, 1995. – С. 17 – 22. [131] Див. про це в кн. Бернштейн М. Д. Журнал «Основа» і український літературний процес кінця 50-х – 60-х років ХІХ ст. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – С. 128 – 130. [132] Владимирова Валентина. “Етнографічна та історична істини” (два типи дискурсу Пантелеймона Куліша) // Слово і час. – 1998. – № 11. – С. 60. [133] Куліш П. О. Характер и задачи украинской критики // Куліш П. О. Твори: У 2 т. – К., 1989. – Т. 2. – С. 519. Далі, посилаючись на це видання, вказуємо сторінку в тексті. – І. М. [134] Куліш П. О. Простонародность в украинской словесности // Куліш П. О. Твори: У 2 т. – К., 1989. – Т. 2. – С. 523. Далі, посилаючись на це видання, вказуємо сторінку в тексті. – І. М. [135] Бернштейн М. Д. Журнал “Основа” і український літературний процес кінця 50-х – 60-х років ХІХ ст. – С. 191 – 216. [136] Пантелеев Л. Ф. Воспоминания. – М.: ГИХЛ, 1958. – С. 241. [137] Цит. за кн.: Бернштейн М. Д. Журнал “Основа” і український літературний процес кінця 50-х – 60-х років ХІХ ст. – С. 196. [138] Пантелеев Л. Ф. Воспоминания. – С. 243. [139] Бернштейн М. Д. Журнал “Основа” і український літературний процес кінця 50-х – 60-х років ХІХ ст. – С. 208 [140] Цит. за кн.: Деркач Б. А. Леонід Глібов: Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1982. – С. 23. [141] Глібов Л. І. До О. Я. Кониського // Глібов Л. І. Твори: У 2 т. – К., 1974. – Т. 2. – с. 352. [142] Глібов Л. І. Об издании еженедельной газеты “Черниговский листок” в 1863 г. // Глібов Л. І. Твори: У 2 т. – К., 1974. – Т. 2. – С. 271. [143] Там само. [144] Дисак Ф. Глібов Леонід Іванович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1994. – Вип. І. – С. 39. [145] Глібов Л. І. До О. Я. Кониського // Глібов Л. І. Твори: у 2 т. – К., 1974. – Т. 2. – С. 354. [146] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990. – С. 595. [147] Див про це у пр.: Очерки по истории русской журналистики и критики. – Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та, 1950. – Т. 1. – С. 290 – 292. [148] Костомаров М. І. Украинофильство // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. – К., 1994. – С. 339 – 340. [149] Єфремов С. О. Вне закона: к истории цензуры в России // Єфремов С. О. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С. 22. [150] Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990. – С. 595. [151] Костомаров М. І. Малорусская литература // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. – К., 1994. – С. 324. [152] Єфремов С. О. Вне закона: к истории цензуры в России // Єфремов С. О. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С. 35. [153] Там само. – С. 36. [154] Там само. – С. 27. [155] Процеси знищення Російською державою царського й радянського зразка українського народу та його духовної культури сьогодні описані в історичних та історико-культурних (літературних) наукових працях. Радимо для ознайомлення популярний збірник документів і досліджень: Російщення України: Науково-популярний збірник / Гол. ред. Леонід Полтава. – К.: Видання Ураїнського конґресового комітету Америки ради оборони і допомоги Україні, 1992. – 408 с. [156] Вислів Євгена Маланюка. Див.: Маланюк Євген. Нариси з історії нашої культури. – К.: АТ “Обереги”, 1992. – С. 59. [157] Лисенко М. В. Листи. – К.: Мистецтво, 1964. – С. 169. [158] Шевельов Юрій. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900 – 1941): Стан і статус. – Чернівці: Рута, 1998. – С. 32.
[159] Костомаров Н. И. Южная Русь в конце ХVІ века // Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. 2-е изд. – К.: Изв-во при Киев. Ун-те, 1990. – С. 194. Слово “русское”, вжите по відношенню до дворянства М. Костомаровим, слід швидше перекласти поняттям “руського”, тобто – українського. – І. М. [160] Смотрицький Мелетій. θPHNOΣ, тобто Плач єдиної святої вселенської апостольської східної церкви // Українська література ХVІІ ст.. – К., 1987. – С. 84. [161] Костомаров Н. И. Южная Русь в конце ХVІ века. – С. 195. [162] Субтельний Орест. Україна: Історія. – Харків: Еврика – Дефант, 1993. – С. 262. [163] Субтельний Орест. Україна: Історія. – С. 269. [164] Франко І. Я. Півстоліття: Нарис історії Австрії від р. 1840 до 1890 // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т.46. – Кн. 2. – С. 10. [165] Субтельний Орест. Україна: Історія. – С. 270. [166] Бах Максимилиан. История Австрийской революции 1848 г. 2-е изд. – М. – Пг.: ГИЗ, 1923. – С. 294. [167] Там само. – С. 6. [168] Кан С. Б. Революция 1848 года в Австрии и Германии. – М.: Учпедгиз РСФСР, 1948. – С. 65. [169] Там само. – С. 140. [170] Там само. [171] Животко А. П. Історія української преси. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 51. [172] Франко І. Я. Азбучна війна в Галичині 1859 р. // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 47. – С. 590. [173] Там само. – С. 591. [174] Там само. – С. 592. [175] Тоді повітове містечко Східної Галичини; зараз – на території Республіки Польщі. [176] В “Енциклопедії українознавства” помилково вказані дата, 1846 рік, і назва твору, “Голос перестороги”. Насправді ж перший дослідник праці о. В. Подолинського Василь Щурат з математичною точністю довів, що “Слово перестороги” могло з’явитися тільки влітку 1848 року внаслідок полеміки автора з публікаціями в польській газеті того часу “Dziennik Narodowy”; див.: Щурат Василь. Речник незалежности України в 1848 р. о. Василь Подолинський // Щурат Василь. На досвітку нової доби: Статті й замітки. До історії відродження Гал. України. – Львів, 1919. – С. 134 – 178. На відміну від “ЕУ”, де твердиться, що ідеологія ГРР сформувалася на підставі праці о. В. Подолинського, В. Щурат уявляє справу навпаки: праця постала під впливом діяльності ГРР, але розголосу не мала, а можливо, навіть не пішла в обіг через заборону консисторії. Але праця цікава як факт пробудження до духовного життя українського громадянства. [177] Щурат Василь. Речник незалежности України в 1848 р. о. Василь Подолинський. – С. 164. Тут наведена в перекладі українською мовою майже цілком досліджувана праця. [178] Там само. [179] Костомаров М. І. Закон Божий (Книга буття українського народу). – К.: Либідь, 1991. – С. 29, 30. [180] Див. про це у пр.: Франко І. Я. Життя івана Федоровича і його часи // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 46. – Кн. 1. – С. 7 – 298. [181] Франко І. Я. До історії руської церкви в послідніх часах Речі Посполитої Польської // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 46. – Кн. 1. – С. 448. [182] Возняк М. Ів. Белей і Ол. Кониський. До зв’язків Галичини з Наддніпрянщиною в 80. Рр. ХІХ в. – Львів: вид-ча спілка “Діло”, 1928. – С. 27. [183] Франко І. Я. До Л. М. Драгоманової від 12 лютого 1907 р. // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 50. – С. 312. [184] Франко І. Я. До А. Ю. Кримського від 26 серпня 1898 р. // Там само. – С. 115. [185] Бернштейн М. Д. Журналістика // Історія української літератури: У 8 т. – К., 1969. – Т. 4. – Кн. 1. – С. 96. [186] Франко І. Я. Із історії “москвофільського” письменства в Галичині // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1981. – Т. 31. – 458 – 459. [187] Фрако І. Я. Іван Гушалевич // Там само. – К., 1982. – Т. 35. – С. 7 – 73. Далі, посилаючись на цю працю, вказуємо сторінку в тексті. – І. М. [188] Тобто, донощицьке. [189] Франко І. Я. Зміна системи // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 46. – Кн. 2. – С. 312 – 313. [190] Там само. – С. 313. [191] Франко І. Я. “Ідеї” й “ідеали” галицької москвофільської молодежі // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 45. – С. 420. [192] Франко І. Я. Іван Гушалевич // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1982. – Т. 35. – с. 73. [193] Там само. – С. 23. [194] Там само. [195] Дисак Ф. Гушалевич Іван Миколайович // Українська журналістика в іменах. – Львів, 1996. – Вип. 3. – С. 93. [196] Франко І. Я. Іван Гушалевич // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1982. – Т. 35. – С. 30. [197] Там само. [198] Дисак Ф. Гушелевич Іван Миколайович // Українська журналістика в іменах. – Львів, 1996. – Вип. 3. – С. 94. [199] Франко І. Я. Іван Гушалевич // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1982. – Т. 35. – С. 35. [200] Там само. [201] Франко І. Я. Із історії “москвофільського” письменства в Галичині // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1981. – Т. 31. – С. 472. [202] Франко І. Я. Нарис історії україно-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – С. 295. [203] Франко І. Я. Іван Гушалевич // Т. 35. – С. 41. [204] Животко Аркадій. Історія української преси. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 65. [205] Там само. [206] Франко І. Я. Нарис історії україно-руської літератури до 1890 р. // Т. 41. – С. 323. [207] Франко І. Я. Із історії “москвофільського” письменства в Галичині // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1981. – Т. 31. – С.458. [208] Сніцарчук Л. В. “Школьна часопись” (1881 – 1889 рр.) – газета галицького шкільництва // Українська періодика: історія і сучасність / Доп. та повід. третьої Всеукр. наук.-теорет. конф. 22 – 23 грудня 1995 р. – Львів, 1995. – С.54. [209] Франко І. Я. Іван Гушалевич // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1982. – Т. 35.– С. 59. [210] Франко І. Я. Нарис історії україно-руської літератури до 1890 р. // Т. 41. – С. 314. [211] Там само. – С. 323. [212] Сніцарчук Л. В. Українські сатирично-гумористичні часописи Галичини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Збірник праці Науково-дослідного центру періодики / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 161 – 174.. [213] Животко Аркадій. Історія українскої преси. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 61 – 62. [214] Франко І. Я. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 289. [215] Нечиталюк М. Ф. “Зоря Галицка” з погляду сучасного пресознавства // Українська журналістика: історія і сучасність / Доп. та повід. П’ятої Всеукр. наук.-теорет. конф. 27 – 28 листопада 1998 р; за ред М. М. Романюка. – Львів, 1999. – С. 203. [216] Маценко Г. П. Газета “Зоря Галицка” в іменах // Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 1999. – С. 222. [217] Духовна драма І. Вагилевича стала предметом глибокого аналізу в творі: Іваничук Роман. Саксаул у пісках: Роман // Березіль. – 2000. – № 9-10. – С. 3 – 93; № 11-12. – С. 25 – 100. Радимо його для ознайомлення. [218] Франко І. Я. Азбучна війна в Галичині 1859 р. // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 47. – С. 607. [219] Дисак Ф. Гушалевич Іван Миколайович // Українська журналістика в іменах. – Львів, 1996. – Вип. 3. – С. 96. [220] Франко І. Я. Стара Русь // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1982. – Т. 37. – С. 99. [221] Франко І. Я. Азбучна війна в Наличині 1859 р. // Там само. – Т. 47. – С. 630. [222] Нечиталюк М. Ф. “Зоря Галицка” з погляду сучасного пресознавства. – С. 211. [223] Франко І. Я. План викладів історії літератури руської, спеціальні курси, мотиви // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 64. [224] Там само. – С. 64 – 65. [225] Франко І. Я. Кость Горбаль // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1981. – Т. 34. – С. 368. [226] Франко І. Я. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 317. [227] Франко І. Я. “Галицко-русская библиография ХІХ столетия” // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К.,1980. – Т. 27. – С. 255. [228] Чернышевский Н. Г. Письма без адреса.– М.: Современник, 1983. – C. 397 - 398. [229] Там само. – С. 401. [230] Там само. – С. 405. [231] Франко І. Я. Южнорусская литература // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 140. [232] Ревакович Тит. До історії українсько-руського письменства. Споминки про Федора Заревича // Правда. – 1889. – № 2. – С. 283 – 284. [233] Нечиталюк М. Ф. Танячкевич Данило // Українська журналістика в іменах. – Львів, 1995. – Вип. 2. – С. 210. [234] Франко І. Я. Южнорусская литература // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 138. [235] Франко І. Я. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Там само. – С. 318. [236] Куліш П. О. Простонародность в украинской словесности // Куліш П. О. Твори: У 2 т. – К., 1989. – Т. 2. – С. 530. [237] Фрвнко І. Я. Южнорусская литература // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 138. [238] Сопронюк Оксана. Харківська громада наприкінці 1862 р. // Київська Старовина. – 1998. – № 2. – С. 178 – 190. [239] Примітка. Харківська громада від січня 1863 року планувала видання двомовного тижневика “Український вісник” за редагуванням Ф. Павловського. Видання не дозволене на підставі висновку міністра Внутрішніх справ П. О. Валуєва від 11 жовтня 1862 року: “Збільшення кількості існуючих уже періодичних видань без особливих поважних причин, особливо в Малоросії і західних губерніях імперії, небажане”. [240] Франко І. Я. Михайло П[етрович] Старицький // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1982. – Т. 33. – С. 239. [241] Федькович Ю. Листо до Д. Танячкевича // Федькович Ю. Твори: У 2 т. – К., 1960. – Т. 2. – С. 405. [242] Там само. – С. 406. [243] Непорозумінням є приписування редаґування “Русалки” Северинові Шеховичу, який справді редаґував однойменний журнал для жінок, що виходив у Львові у 1868 – 1870 роках. Тим не менше, ця помилка, що вперше допущена в “Енциклопедії українознавства”, Ч. ІІ, с. 2643, перейшла й у деякі інші праці. [244] Животко Аркадій. Історія української преси. – К., 1999. – С. 132. [245] [Шашкевич В. М.] Мости великі // Основа. – 1970. – 6 жовтня. Стаття розміщена в рубриці “Дописи”, опублікована без підпису і заголовка; “Мости великі” – перші її слова, що розшифровуються науковцями як псевдонім В. М. Шашкевича. [246] Франко І. Я. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – С. 325. [247] Франко І. Я. Писання І. П. Котляревського в Галичині // Франко І. Я. Зібрання творів: У 50 т. – К., 1981. – С. 333. [248] Возняк М. Куліш як редактор “Причепи” Левицького // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. – 1928. – т. СХLVIII (148). – С. 98. [249] Франко І. Я. Нарис... // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – Т. 41. – С. 350. [250] Історія української дожовтневої літературної критики. – К.: Наукова думка, 1988. – 452 с. [251] Франко І. Я. Нарис... // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – Т. 41. – С. 361. [252] Саме в цей час він працював над своїми знаменитими працями німецькою мовою “Die Geschäftsführung ohne Auftrag nach öesterreichisches Ehengüterreche” (Львів, 1877) та “Öesterreichisches Ehengüterrechte” (Липськ, 1880). [253] Костомаров М. І. “Закон Божий” (Книга буття українського народу). – К.: Либідь, 1991. – С. 29. [254] Костомаров Н. И. Две русские народности. – К. – Харків: Майдан, 1991. – С. 61 – 63..Слова “южнорусский”, “малорусский” я переклав як “український”. – І. М. [255] Довженко О. П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник. – К.: Веселка, 1995. – С. 287. [256] Див. про це у пр.: Михайлин Ігор. Воли і ясла: До філософської інтерпретації роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Харків, 1994. – Т. 2. – С. 61 – 74. [257] Білецький А. “Ільйонянака – перший повний український переклад Гомерової “Іліади” // Руданський Степан. Твори: У 3 т. – К., 1973. – С. 406. [258] Франко І. Я. Нарис... // С. 365. [259] Драгоманов М. П. Автобиографическая заметка // Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К., 1970. – Т. 1. – С. 65. [260] Драгоманов М. П. Література російська, великоруська, українська і галицька // Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К., 1970. – Т. 1. – С. 115. Далі посилаємося на це видлання, вказуючи сторінку в тексті. – І. М. [261] Франко І. Я. Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 45. – С. 430. [262] Там само. – С. 427. [263] Франко І. Я. Поза межами можливого // Там само. – С. 283. [264] Див про це у нашій праці: Михайлин І. Л. Достоєвський і Шевченко: Науково-літературне есе. – Харків: Видавець, 1994. – 66 с. [265] Франко І. Я. Д-р Остап Терлецький: Спомини і матеріали // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т.– К., 1982. – С. 327. [266] Там само. – С. 329. [267] Франко І. Я. Ювілей Івана Левицького (Нечуя) // Франко І. Я. Зібр. творів: у 50 т. – К., 1982. – Т. 35. – С. 372. Згадується праця російського фольклориста О. М. Афанасьєва (1826 – 1871) “Поэтические воззрения славян на природу” (тт. 1 – 3; 1866 – 1869). [268] Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології. – К.: АТ “Обереги”, 1992. – 88 с. [269] Франко І. Я. Література, її завдання і найважніші ціхи // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1980. – Т. 26. – С. 14. [270] Животко Аркадій. Історія української преси. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 143. [271] Франко І. Я. Нарис… // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 426. [272] Франко І. Я. З останніх десятиліть ХІХ віку // Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 41. – С. 487 – 488. [273] Шаповал Ю. Г. “Діло” (1880 – 1939 рр.): Поступ української суспільної думки. – Львів: Б. в., 1999. – С. 6. [274] Борвінській Олександр. Споминки з мого життя. – Львів: З друкарні В. А. Шейковського, 1913. – Ч. 2. – С. 107. [275] Там само. [276] Шаповал Ю. Г. “Діло” (1880 – 1939 рр.): Поступ української суспільної думки. – Львів, 1999. – С. 24. [277] Див. Докладніше про цю дискусію у пр.: Михайлин Ігор. Навколо Омеляна Огоновського (Дискусія в критиці з приводу “Історії літератури руської”) // Українське літературознавство. – Львів, 1996. – Вип. 63. – С. 3 – 21. [278] Франко І. Я. Дещо про себе самого // Франко І. Я. Зібрю творів: У 50 т. – К.,1981. – Т. 31. – С. 30. [279] Там само. – С. 31. [280] Ц
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 419; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.172.243 (0.021 с.) |