Наукові, публіцистичні та літературно-критичні

матеріали “Основи”

Історичні праці М. Костомарова “Думки про федеративне начало в дав­ній Русі”, “Риси до характеристики народної південноруської історії”, “Дві руські народності”, “Гетьманство Виговського”, “Іудеям”. Т. Шев­ченко в оцінках М. Костомарова у “Спогаді про двох малярів”. Полемі­чні твори М. Костомарова. Стаття М. Костомарова “Про викладання південноруською мовою”, її суспільний резонанс та практичні наслідки. Публіцистична праця П. Куліша “Листи з хутора”: її головні ідеї та пое­тика. Історико-літературне дослідження П. Куліша “Огляд української словесності”. Програма розвитку української літературної критики в статті П. Куліша “Характер і завдання української критики”. Головні ідеї статті П. Куліша “Простонародність в українській словесності”. П. Куліш – рецензет “Основи”. Стаття В. Антоновича “Моя сповідь”. Причини припинення видання журналу та значення “Основи” в історії української журналістики………………………..

 

Розділ сімнадцятий

Газета Леоніда Глібова “Черниговский листок”

Заснування газети. Особистість Л. Глібова та характер його видання. Політичні огляди, подорожні нариси, соціальна сатира, освітня пробле­матика, огляди культурного життя на сторінках “Черниговского лис­тка”. Інші автори газети. Припинення видання…………………………………………………………..

 

Розділ вісімнадцятий

Репресивні заходи російського уряду проти українського слова й перенесення розвитку української журналістики до Австрії

Історичні умови, що передували Валуєвському циркурярові 1863 року. Зміст цього документа та його наслідки для розвитку української жур­налістики. Історичні передумови Емського указу 1876 року. Зміст указу. Переміщення розвитку української журналістики в Галичину. Стислі висновки…………….

ТОМ ДРУГИЙ

ПЕРІОД ЗДОБУТТЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРИТОМНОСТІ

ЧАСТИНА ПЕРША

МОСКВОФІЛЬСЬКА ЖУРНАЛІСТИКА

Розділ перший

Історичні передумови розвитку та окреслення другого

Періоду історії української журналістики

Становище українства в Австрії та дві його особливості: національне питання в імперії та реформаторська діяльність Марії Терезії і Йосифа ІІ. Українці напередодні 1848 року. Австрійська революція 1848 року. “Весна народів”. Національно-визвольний рух українців. Головна Руська Рада, її політична та культурно-освітня діяльність. Чинники українського національного відродження в Галичині……..…………………………………

Розділ другий

Москвофільська журналістика

Москвофільство як панславізм. Панславізм: історія формування та основні ідеологічні постулати. Слов’янофільство і його вплив на виникнення москвофільства в Галичині. Поразка революції 1848 року як поштовх до перетворення москвофільства на панівний настрій галицьких русинів. І. Франко як дослідник москвофільства. Ідеологічні постулати течії. Типологія москвофільства. Періодика москвофілів. Офіційні видання австрійського уряду. Громадсько-політичні газети і журнали. Літературно-наукові часописи. Фахові та спеціалізовані видання. Банкрутство москвофільства на початку ХХ століття…….…………………

Розділ третій

Газета “Зоря Галицька”

Головна Руська Рада і створення “Зорі Галицької”. “Зоря Галицька” під редагуванням А. Павенцького. Комунікативна, інформаційна та організаційна функції газети. Спроба альтернативного видання Руського Собору газети “Dnewnyk Ruskyj”. Перехід “Зорі Галицької” у власність Ставропігійського інституту. Призначення редактором І. Гушалевича та зміна орієнтації газети від народницької на москвофільську. “Зоря Галицька” під керівництвом Б. Дідицького. Газета під керівництвом М. Савчинського. Спроба польської адміністрації підкорити газету своєму впливу. П. Костецький у “Зорі Галицькій”. Відновлення видання на москвофільських засадах. Занепад часопису та його причини…….…

Розділ четвертий

Газета “Слово”

Заснування газети, джерела її фінансування. Співробітництво в перші роки існування “Слова” москвофілів і народовців. Брошури А. Кобилянського та К. Горбаля, викликані позицією “Слова”. Ю. Федькович у “Слові”. Шевченківські матеріали 1861 і 1862 років. Співробітництво в “Слові” авторів з Полтави, Києва й Харкова. Дискусія в пресі між російськими західниками і слов’янофілами після появи первших номерів “Слова” та її уроки. Злам в політиці газети в 1866 році. Стаття “Погляд в будучность”: еволюція газети до послідовного москвофільства. Найголовніші наукові й літературні матеріали цього часу та їх автори. Перехід газети на утримання російським урядом у 1876 році. Процес Олени Грабар та криза москвофільського руху. Поява нового напрямку в москвофільській журналістиці, заґрунтованого на войовничому запереченні австрійського вірнопідданства і демонстративних симпатіях до Росії. Занепад “Слова”…………..

 

ЧАСТИНА ДРУГА

НАРОДОВСЬКА ЖУРНАЛІСТИКА

Розділ п’ятий

“Вечерниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка”

Народовство як культурна й суспільно-політична течія. Програма напрямку. Культурно-просвітні установи та громадські організації народовців. “Вечерниці” – перший журнал, що заманіфестував появу народовців. Художня література в журналі, зокрема твори Ю. Федьковича. Публіцисти журналу К. Климкович і Д. Танячкевич. Дайджестова політика. Матеріали зі Східної України. Журнал “Мета” та два періоди в його історії. “Мета як літературно-науковий часопис: художні твори, публіцистика. “Мета” як політичне видання: програма, головні матеріали. “Нива” як літературна газета, співробітництво на її сторінках авторів з австрійської і російської України. “Русалка” як літературна газета, її програма та твори. Газета “Русь” як провал спроби польської адміністрації поставити під свій контроль народовське видання……………………………………………………

 

 

Розділ шостий

Журнал “Правда”

Заснування журналу “Правда”, періодичність, редактори, загальна характеристика програми. Участь у видання П. Куліша та його твори в часописі. Ю. Федькович у “Правді”. І. Нечуй-Левицький як провідний автор журналу. Публіцистика та літературна критика в “Правді” першого періоду. Перша перерва у виданні журналу та вихід газети “Основа” у цей час. І. Нечуй-Левицький, Ф. Духінський, В. Шашкевич в газеті “Основа”. Другий період в історії журналу. Художня література на сторінках часопису: І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, О. Стороженко, І. Франко, В. Барвінський. Переклади М. Старицького, С. Руданського, І. Франка. Наукові, літературно-критичні й пібліцистичні праці М. Драгоманова, І. Білика, І. Нечуя-Левицького, О. Терлецького, В. Барвінського. Друга перерва у виданні журналу. “Нова ера” як явище політичного життя Галичини початку 1890-х років: програма та лідери напрямку. Характер журналу “Правда” у третій період його історії. Причини занепаду. Значення журналу……………………………………….……………………………...

Розділ сьомий

Газети “Батьківщина” і “Діло”

Суспільно-політичні обставини виникнення газет “Батьківщина” і “Діло”. Засновник “Батьківщини” Ю. Романчук. Програма часопису. І. Франко в оцінках газети. Її найважливіші матеріали. Історія заснування газети “Діло”, загальна характеристика часопису. Періодизація історії газети. Найважливіші матеріали першого періоду. Співробітництво І. Франка в “Ділі”: художня проза, економічна та історіософська публіцистика. Другий період. Інформаційна діяльність газети: рубрики, звіти про політичні події, судові репортажі, виборчі кампанії. Історична публіцистика. Полеміка “Діла” з О. Пипіним у працях Ом. Огоновського та І. Нечуя-Левицького (І. Баштового). Відображення в “Ділі” політики, економіки, еміграційного руху, теми шкільництва. Художня література в “Ділі”. Національна толерантність “Діла”. Значення часопису…...……………………….

 

Розділ восьмий

Журнал “Зоря”

Заснування “Зорі”. Низький рівень журналу за часів редаґування його Ом. Партицьким. Заходи для порятунку журналу. Прихід 1883 року у число співробітників І. Франка. “Захар Беркут” та інші праці І. Франка в “Зорі”. Організаторська робота І. Франка по залученню до “Зорі” талановитих авторів з України й Галичини. Зречення О. Партицького від редаґування “Зорі”, спроба передати її І. Франкові і перехід журналу у власність НТШ. Пониження рівня видання: творчість В. Масляка, М. Подолинського, Ю. Целевича, О. Калитовського та ін. Повернення І. Франка до “Зорі” в кінці 1885 року, публікація його перекладів з світової літератури, роману А. Свидницького “Люборацькі”, власних творів. “Історія літератури руської” Ом. Огоновського в “Зорі”. Літературно-критичні праці В. Коцовського, Б. Грінченка, М. Комарова. Остаточний розрив І. Франка з “Зорею”, перехід на працю в польську пресу. Зміна редакторів у “Зорі”. І. Франко як автор журналу: “Пролог”, “До світла”. Комедія Г. Цеглинського “Шляхта ходачкова”. І. Нечуй-Левицький в “Зорі”: “Старосвітські батюшки та матушки”, “Над Чорним морем”. Дискусія про шляхи розвитку українства 1888 – 1889 років: Б. Грінченко, М. Комаров, М. Драгоманов. Василь Лукич – новий редактор “Зорі” (1891 – 1896). Реформи в журналі: переведення на фонетичний правопис, поява ілюстрацій. Повісті І. Нечуя-Левицького “Навіжена”, “Поміж ворогами”, “Не той став”. Ідеологічні романи Б. Грінченка “Сонячний промінь”, “На розпуття”. Драматіргія в журналі. Публікація “шухлядних” творів Т. Шевченка, С. Руданського. Автори “Зорі”: П. Грабовський, М. Коцюбинський, О. Кобилянська. Переклади світової літератури. Публіцистична дискусія 1891 – 1892 року: Б. Грінченко, Василь Лукич, І. Франко, М. Школиченко, І. Кокурудз, А. Кримський, І. Верхратський, – від “галицьких віршів” до єдиної української літературної мови. Шевченківські матеріали в “Зорі”: О. Кониський. Літературна критика Василя Лукича. Відхід Василя Ликича від редаґування “Зорі”. Дискусія між В. Щуратом та І. Франком про декадентство. Закриття “Зорі”, її трансформація в “ЛНВ”…………………………………………………………………

Розділ дев’ятий

Газета “Буковина”

Буковина та специфіка становища українців у цьому краю. Москвофіли як перше покоління української інтеліґенції в Буковині та їхня преса. Прихід народовців до керівництва українськими організаціями і заснування газети “Буковина”. Загальна характеристика газети. Участь у її редаґуванні видатних діячів краю: Ю. Федьковича, С. Дашкевича, О. Поповича, О. Маковея, С. Смаль-Стоцького. Програма “Буковини”, сформульована Ю. Федьковичем. Структура газети та її найважливіші теми. Участь підросійських українців у видання часопису. “Буковинська” дискусія між Б. Грінченком і М. Драгомановим. “Листи з України Наддіпрянської” П. Вартового (Б. Грінченка): типологія української інтеліґенції та адресат “Листів”; тип українського патріота та умови його роботи; критика покоління українофілів за інертність, несолідарність, зараженість духовними хворобами російської інтеліґенції, серед яких перша – ніґілізм, безвірність, низька національна свідомість; помилкова ідеогогія українофілів, яка схиляє до ренегатства; Т. Шевченко як пророк та його значення для пробудження нашої національної свідомості; критика концепції літератури “для хатнього вжитку” М. Костомарова; ідеологічні збочення П. Куліша; критика теорії чотирьох літератур М. Драгоманова; його панрусизм, компрометація українського патріотизму як сепаратизму; українофіли, радикали та націонали-народолюбці; програма народолюбців: національна освіта, піднесення добробуту, конституція; критика ситуації в Галичині: москвофіли та радикали; критика теорії М. Драгоманова літератури “знизу вгору”; підсумок праці Б. Грінченка: програма-максимум і програма-мінімум. Відповідь М. Драгоманова в “Листах на Україну Наддніпрянську”: ідеї європейського демократизму й лібералізму з’явилися на Україні в російській одежі; московський царизм як українська національна святощ; приниження Т. Шевченка: він не мав на меті утворення самостійної української літератури, захист покоління українофілів в особі М. Костомарова й П. Куліша; критика сучасного літературного становища під гаслом “у нас немає літератури” і захисту свого положення літератури “знизу вгору”; захист ідеї української політичної й національної автономії на ґрунті земської автономії. І. Франко про світогляд М. Драгоманова. Підсумки “буковинської” дискусії. Художня література в “Буковині”. Ю. Федькович: “Дністрові кручі”, “Панич”. Є. Ярошинська: “Понад Дністром”, “Перекинчики”, “Проклятий млин”. О. Кобилянська: дрібні новели, “Битва”, “Царівна”, “Некультурна”. О. Маковей: поетичний цикл “У Києві”; фейлетони “Казка про Невдоволеного Русина”, “Виклад про крамниці”, “Як я продавав свої новели”; різдвяна новела “Мій прапрадід”, повісті: “Клопоти Савчихи”, “Залісся”. Марко Черемшина: “Керманич”, “Нечаяна смерть”, вірші в прозі. Характер художньої літератури в часописі. Літературна критика в газеті. Значення газети “Буковина”. Значення народовської журналістики…………… …………………………..

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

РАДИКАЛЬНА ЖУРНАЛІСТИКА

Розділ десятий

Журнал “Друг”

Народження радикального (соціалістичного) напрямку в українській суспільно-політичній думці. Особливості українського соціалізму останньої чверті ХІХ століття. Організаційне об’єднання соціалістів в Україно-руську радикальну партію (1890) та внутрішня диференціація в ній. Становлення української національної демократії. І. Франко як критик марксизму. Студентське середовище у Львові в 1870-х роках. Заснування журналу “Друг” та періодизація його історії. Позиція журналу в початковий період. Низький ідейно-художній рівень белетристики. Дебют у журналі І. Франка 3 (15) травня 1874 року віршем “Народна пісня”. Літературна критика в журналі. Статті М. Павлика про М. Гоголя і Г. Онишкевича “Новое направление украинской литературы”. Перший лист Українця (Драгоманова) до редакції “Друга”, його головні ідеї: галичани мусять прийти до російської літератури через українське посередництво. Відповідь Г. Онишкевича: маємо свою галицьку мову. Стаття А. Дольницького “Язык в галицкой литературе”: вчитися в народу, але не брати готову українську літературну мову. Сатття М. Павлика “Академическое общество”: ми для народу, а не народ для нас. Трансформація в редакції: перемога народовців на надзвичайних зборах. Повість І. Франка “Петрії і Довбущуки” як перехідний твір. Другий лист М. Драгоманова “Рутенщина чи українщина?” Визначення основних понять: українщина не тільки українська мова, але й служіння народу, освіта його цією мовою. Українщина – ліки від хвороби рутенщини. Відповідь А. Дольницького. Вечір пам’яті М. Шашкевича і публікація його матеріалів у журналі “Друг”: вступного слова А. Дльницького і доповіді “Потреба етнографічно-статистичної роботи в Галичині” М. Павлика: етнографія – шлях до вичення народу. Третій лист М. Драгоманова: концепція культури й народу. Вірші І. Франка “Наймит” і “Поступовець”. Перший та другий соціалістичні процеси. Арешт М. Павлика. Становище в редакції на початку 1877 року. Роль І. Франка в збереженні журналу. Цикл оповідань І. Франка “Борислав” та його новаторські риси. Перекладна белетристики 1877 року: М. Чернишевський, М. Салтиков-Щедрін, Еркман-Шатріан. Літературна критика журналу: “Опізнаймося” М. Даргоманова: представлення радикальної партії як прогресивної, звинувачення народовців в реакційності. Відповідь В. Барвінського в “Правді”: “Слівце до опізнання”: перша конструктивна критика соціалізму на засадах українського світогляду, український національний характер не сумісний з колективною власністю. Стаття М. Павлика “Сказав, що знав”: Думка М. Огоновського, що Т. Шевченко – поширювач соціалістичної крамоли та її спростування критиком “Друга”. Третій соціалістичний процес. Виарештування редакції. Завершення історії журналу “Друг”. Значення журналу.………………………………………………………

Розділ одинадцятий

“Громадський друг”. “Дзвін”. “Молот”

Підготовка і перебіг третього соціалістичного процесу. “Підставлений” І. Франко. Наслідки процесу для нього: рівні громадський і особистісний. Подготовка журналу “Громадський друг” та його загальна характеристика. Конфіскації чисел журналу і боротьба редакторів за часопис. Видання збірників “Дзвін” і “Молот”. Літературний відділ журналу. Публіцистична гострота і художнє новаторство творів М. Павлика “Юрко Куликів”, “Ребенщукова Тетяна”, “Пропащий чоловік”. Помилкова ідеологічна настанова – шукати класового ворога в особі піпівського стану. Політична лірика І. Франка: “Товаришам із тюрми”, Думка в тюрмі”, “Невольники”, “Каменярі”, “Дума про Наума Безумовича”. Проза І. Франка: “Патріотичні пориви”, “Моя стріча з Олексою”, “Boa constrictor”: концепція дійсності і героя. Інші автори літературного відділу: Михайлина Рошкевич, Роман Гудзман, Анна Павлик, Михайло Старицький. Переклади з Е. Золя, Т. Гуда, М. Родоця. Публіцистика журналу. Перекладні праці з теорії та історії соціалізму: “Що таке соціалізм?” А. Шеффле, “Робітніче питання” Ф. Ланге, “Мореллі, Руссо і Маблі – соціалістичні писателі ХVІІІ віку” Б. Лімановського. Інформаційно-публіцистичні відділи “Вісті з Галичини” і “Вісті з України”, особливість картини світу, відтвореної в них. Авторські публіцистичні праці: “Пригоди п. Іловайського в Галичині” М. Драгоманова, “Війна слов’ян з турками” Ф. Василевського, “Мої і людські гріхи, а панська та попівська правда” А. Павлик, “Критичні письма о галицькій інтеліґенції” І. Франка. Літературно-критична стаття І. Франка “Література, її завдання і найважніші ціхи” – псевдополеміка з І. Нечуєм-Левицьким. Значення журналу і супровідних збірок. Їх каменярський соціалізм… ……….

Розділ дванадцятий

Журнал “Світ”

Формування під впливом журналістики гуртка радикальної молоді. Нездійснений задум видання газети “Нова основа”. Становище І. Франка в цей час. Ухвала зборів молоді про видання журналу “Світ” і його загальна характеристика. І. Белей та І. Франко як організатори видання. І. Франко в Нагуєвичах. Соціалістичний зміст, але поміркований тон. Уникнення конфіскацій. Белетристика журналу. “Борислав сміється”: перший твір у світовій літературі про організовані форми протесту робітників, народження в ньому методу соціалістичного реалізму. Припинення роботи над романом як ознака розчарування в соціалістичному вченні. Сатиричні нариси І. Белея. Прозовий доробок О. Кониського. Поезія в журналі: дебют Б. Грінченка, домінування І. Франка, співвідношення епічного й ліричного, універсальний характер ліричного героя, цикли: “Веснянки”, “Галицькі образки”, “Картка любові”. Науковий відділ журналу та його головні праці: Володимир Олеськів “Як розвивалися погляди людські на звірів?”, І. Франко “Мислі о еволюції в історії людськості”, “Війни і військо в наших часах”. Робітниче питання в публіцистиці журналу: статті І. Франка “Промислові робітники в Східній Галичині і їх плата р. 1870. Статистична студія” і О. Терлецького “Робітницька плата і робітницький рух в Австрії в послідніх часах”. Тема національно-визвольної боротьби в журналі. Статті Ф. Василевського “Сербське царство і турки”, О. Кониського “Листи про Ірландію”, І. Франка “Католицький панславізм”. Етнографія і статистика в журналі: праця І. Франка “Знадоби до статистики України. І. Лісові шкоди і кари в с. Нагуєвичах”. Імперативна публіцистика: статті І. Франка “Чи вертатись нам назад до народу?” і “Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити наші людові видавництва”. Літератуна критика в “Світі”; “Причинки до оцінення поезії Тараса Шевченка: І. Гайдамаки; ІІ. Темне царство” І. Франка, “Відчити з історії русько-українського письменства ХІХ віку” О. Кониського, “Хуторна поезія П. А. Куліша” І. Франка. Портрети діячів та їх життєписи як ознака ілюстрованого часопису. Причини припинення і значення журналу “Світ”………………….………………………..…

Розділ тринадцятий

Журнали “Народ”, “Хлібороб”

Нездійснені проекти радикальних видань. Перше число журналу “Товариш”: матеріали І. Франка, М. Драгоманова, М. Павлика, В. Будзиновського та ін. І. Франко в статті “Наша публіка” про завдання журналістики. Припинення видання. Виникнення журналу “Народ”. Оформлення радикального руху в РУРП. Загальна характеристика журналу, його популярність і перешкоди на цьому шляху. Провідна роль М. Драгоманова в “Народі” і занепад журналу після його смерті (1895). Белетристика “Народу”: єврейські поеми і “Тюремні сонети” І. Франка. Поема “Молох” О. Маковея. Цикли Лесі Українки “Ридання” і “Невольничі пісні”. Алегоричні казки І. Франка. “Лумера” Л. Мартовича. “Відьми” Н. Кобринської І “Волинські образки. Школа” Лесі Українки. Інформаційна діяльність “Народу” як партійного органу. Партійна публіцистика. Економічні нариси І. Франка. Тема селянської нужди, еміграції, освіти.жіночого руху у публікаціях журналу. Людинознавчий аспект в статтях “Два учителі” М. Драгоманова і “Професор Омелян Огоновський” І. Франка. Висвітлення розвитку українського театру. Стаття І. Франка “Наш театр”. Програмові публіцистичні праці М. Драгоманова, місце серед них “Чудацьких думок про українську національну справу”. Чому думки “чудацькі”? Помилки М. Драгоманова, спростовані історією. “Чудацькі думки” в літературній критиці М. Драгоманова. Огляди І. Франка про болгарські праці М. Драгоманова. Полемічний дискурс цих праць. Протистояння драгоманіським ідеям у статті І. Франка “Слов’янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер”. Часопис “Хлібороб” як супутник “Народу”, його адресованість простолюду. Загальна характеристика видання. Белетристика “Хлібороба”. Антипопівська тема. Переважання анонімних дописів з місці………………………….

Розділ чотирнадцятий

Журнал “Житє і слово”

Заснування журналу, І. Франко як його організатор. Два періоди в історії журналу. Характеристика обличчя журналу в перший період. Белетристика журналу. Поема “Новик” О. Маковея, лірика П. Грабовського, У. Кравченко. Формування в “Житі і слові” книжки І. Франка “Мій Ізмарагд”. Перекладна поезія: І. Франко, А. Кримський і В. Щурат як перекладачі журналу. Проза в журналі: роман І. Франка “Основи суспільності”. Драматургія в журналі: перекладна “Едіп цар” Софокла; оригінальна – “Сон князя Святослава” і “Кам’яна душа” І. Франка, фольклорні джерела і неоромантичний характер творів. Науковий відділ журналу та його головні автори. Праці М. Драгоманова “Старі хартії вольності. Історичні начерки”; А, Кримського “Про Румянцевський музей у Москві”; О. Терлецького “Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872”. Портрети діячів слов’янської науки і літератури. І. Франко як автор рубрики “Із старих рукописів”. Рубрика “Із переписки наших літературних і політичних діячів”. Розділ “Із уст народа”: жанрове розмаїття. Етнографічні праці; дослідження В. Охримовича “Знадоби до пізнання народних звичаїв і поглядів правничих”. Перекладні наукові праці: Леона Фера “Будда і буддизм”, Моріса Верна “Євангеліє” і “Історія і релігія жидів”. Відділ критики і бібліографії та хроніки. Підсумки першого періоду і причини закриття журналу. Переговори з І. Франком лідерів радикальної партії. Його згода перетворити журнал на партійне видання і умови такого кроку. Суспільно-політичний характер журналу в другий період його історії. Белетристика І. Франка: оповідання “Панщизняний хліб”, “Чиста раса” і “Опозиція”, нарисова стихія в них. “Посло від чорного царя” М. Коцюбинчського. Дидактичний дискурс драми І. Франка “Учитель”. Поезія І. Франка: “Сучасні образки”, вірші з книжки “Зів’яле листя”. Драматична поема Л. Старицької-Черняхівської “Сапфо”. Публіцистична лірика П. Грабюовського. Поезія Лесі Українки: “Давня казка” й добірки віршів. Літературна критика в журналі: “Слово про критику” І. Франка. Публікація листування М. Драгоманова. Політичні статті: “І ми в Європі: протест проти мадярського тисячоліття”, “Робітницький і революційний рух в Росії” Г. В. Плеханова. Рубрика “Вісті з Росії”. Розділ “Політичний огляд” та його матеріали. Стаття І. Франка “Зміна системи”. “Соціалізм і соціал-демократизм”. Припинення видання журналу. Значення журналу. Підсумки розвитку радикальної журналістики…………………………..……

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

ЕМІГРАЦІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА

Розділ п’ятнадцятий