Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості

Та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

 

Період року	Категорія робіт	Температура, ˚С	Відносна вологість,%	Швидкість руху, м/с
опти- мальна	допустима	опти- маль на	допустима на робочих місцях постій них і не постійних, не більше ніж	опти-маль на, не бі- ше ніж	допустима на робочих місцях постій них і не постійних
верхня межа		нижня межа
на робочих місцях
постійних	не постійних	постійних	не постійних
Холод- ний	Легка – Іа Легка – Іб Середньої важкості – ІІа Середньої важкості – ІІб Важка – ІІІ	21-24 21-23 18-20 17-19 16-18					40-60 40-60 40-60 40-60 40-60		0,1 0,1 0,2 0,2 0,3	Не більше 0,1 Не більше 0,2 Не більше 0,3 Не більше 0,4 Не більше 0,5
Теплий	Легка – Іа Легка – Іб Середньої важкості – ІІа Середньої важкості – ІІб Важка – ІІІ	23-25 22-24 21-23 20-22 18-20					40-60 40-60 40-60 40-60 40-60	55 (при 28˚С) 60 (при 27˚С) 65 (при 26˚С) 70 (при 25˚С) 75 (при 24˚С)	0,1 0,2 0,3 0,3 0,4	0,1-0,2 0,1-0,3 0,2-0,4 0,2-0,5 0,2-0,6

Примітка: Більша швидкість руху повітря у теплий період року відповідає максимальній допустимій температурі повітря, менша – мінімальній. Для середніх величин температури повітря швидкість його руху дозволяється визначати інтерполяцією; при мінімальній температурі повітря швидкість його руху може братися нижче 0,1 м/с – при легкій роботі й нижче 0,2 м/с – при роботі середньої важкості та важкій.

— 74 —

ІІ.7 ШКІДЛИВІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ

ФАКТОРИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ.

 

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробни­чої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використо­вуються в технологічних процесах. Шкідлива речовина - це речовина, що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров'я, як під час впливу речовини, так і в подальший період жит­тя теперішнього і наступних поколінь.

Шкідливі речовини можуть потрапити в організм люди­ни через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що існують на підприємствах, за природою дії поділяються на групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

До групи фізичних факторів відносяться: рухомі ма­шини та механізми; незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, пересувні вироби, заготовки, мате­ріали; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура по­верхонь обладнання, матеріалів; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукових коливань, ультразвуку; підвищений або знижений барометричний тиск в робо­чій зоні та його рухомість, іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні; небез­печний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикан­ня якого може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромі­нювань; підвищена напруженість електричного і магніт­ного поля; Відсутність або недостача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскра­вість світла, занижена контрастність; пряма та віддзеркалена блисткість; підвищена пульсація світлового потоку, підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації.

 

— 75 —

До групи хімічних факторів відносяться такі підгрупи:

а) за характером дії на організм людини - загально токсичні, діючі на центральну нервову систему, кров та кровотворні органі (сірководень, ароматичні вуглево­ди, оксид вуглецю, бензол, наркотики, спирти, кофеїн та ін.); подразнюючі, тобто діючі на слизову оболонку очей, носа; верхні дихальні шляхи та легені, шкіря­ний покрив (пари лугів та кислот, оксиди азоту, аміак, сірчаний ангідрид та ін.); сенсибілізуючі речовини, які після відносно нетривалої дії на організм викликають підвищену чутливість до них, - наступна дія незна­чної кількості цієї речовини призводить до швидкого розвитку реакції, що спричиняє шкірні захворювання, астматичні явища, захворювання крові (ртуть, альде­гіди, ароматичні нітро-, нітрозо- та аміно з’єднання); канцерогенні, які викликають утворення злоякісних ракових пухлин, - це широко застосовувані в гумо­вій промисловості продукти перегонки нафти, сажа, дьоготь, кам'яновугільна смола та інші; мутагенні, які викликають порушення генетичної клітини, що позна­чається на його потомстві (сполука ртуті та свинцю, оксид етилену);

b) за шляхом проникнення в організм людини - дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, через шкіряний по­крив.

До групи біологічних небезпечних та шкідливих вироб­ничих факторів відносяться об'єкти, дія яких на працюю­чих викликає захворювання, - мікроорганізми (бактерії, віруси), спірохети (тваринні та рослинні).

Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих ви­робничих факторів за характером дії ділиться на фізичні (статичні, динамічні, гіподинамічні) і нервово-психічні пе­ревантаження, які виникають від розумової перенапруги, монотонності праці та емоційних факторів.

Шкідлива речовина - це речовина, яка при контак­ті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворю­вання або відхилення в стані здоров'я, виявлені сучас­ними методами як в процесі роботи, так і в подальшому житті теперішнього і наступного поколінь.

— 76 —

Шкідливі (отруйні) речовини, які застосовують в про­мисловості при неправильній організації праці, виробни­цтва та певних профілактичних заходів, можуть надати шкідливого впливу на здоров'я людини, призвести до го­стрих або хронічних отруєнь та професійних захворювань. Гостра форма захворювань виникає при короткостроково­му впливові на організм шкідливих речовин високої кон­центрації, хронічна - при довгостроковому впливі таких концентрацій шкідливих речовин, здатних накопичуватись в організмі.

Отруєння шкідливими речовинами можливе тільки при їх концентрації в повітрі робочої зони, що перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.

ГДК - це такі концентрації, які при щоденній праці (окрім вихідних) протягом зміни і протягом всього трудового ста­жу не викликають у працюючих захворювань або відхи­лень в стані здоров'я як в період праці, так і в подальші строки життя теперішнього та наступних поколінь.

ГДК газів, пари, пилу і рівня забруднення повітря ви­значаються в гравіметричних показниках (мг/м³), тобто за складом ваги шкідливої речовини в 1 м³ повітря.

Робочою зоною є простір висотою до 2,0 м над рівнем ґрунту або площадки, на якій розміщені місця постійного або тимчасового перебування працюючих. Під постійним розуміють місце, на якому працюючий знаходиться більшу частину (понад 50% або більше 2,0 год безперервно) сво­го робочого часу.

ГДК шкідливих газів, пари та пилу в повітрі робочої зони виробничих приміщень наведені в табл. II.2

В кожному виробничому середовищі на організм люди­ни одночасно можуть діяти декілька шкідливих факторів, які або взаємно компенсуються, або накладають один на одний, шкідливо впливаючи на здоров'я людини.

Правильно організований в санітарно-гігієнічному від­ношенні трудовий процес повинен виключати вплив шкід­ливих факторів на працюючих. Цим займається виробни­ча санітарія.

Виробнича санітарія - це комплекс заходів, спрямова­них на оздоровлення умов праці робітників, усунення не­гативно діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань, що сприяє підвищенню

— 77 —

продуктивності праці і якості продукції.

Таблиця ІІ.2

№ п/п	Найменування шкідливостей	ГДК мг/м3
	Газ і пара
	Оксиди азоту (N02, N0)	2,0
	Акролеїн	0,2
	Амілацетат	100,0
	Аміак	20,0
	Сірчаний ангідрид	1,0
	Ацетон	200,0
	Бензин і керосин (в перерахунку на С)	300,0
	Бензол
	Діоксид хлору	0,1
	Дихлоретат	10,0
	Ксилол	50,0
	Сірчана кислота	1,0
	Соляна "	5,0
	Оцтова "	5,0
	Металева ртуть	0,01
	Сірководень	10,0
	Скипидар (в перерахунку на С)	300,0
	Кальцинована сода	2,0
	Метиловий спирт (метанол)	5,0
	Етиловий спирт	1000,0
	Толуол	50,0
	Уайт-спірит (в перерахунку на С)	300,0
	Оксид вуглецю	20,0
	Діоксид вуглецю	9000,0
	Чотирехдористий вуглець Ідки луги (в перерахунку наNаОН)	20,0 0,5
	Етиловий ефір	300,0
	Діетиловий ефір	300,0
	Пил
	Зерновий	4,0
	Вапняковий	6,0
	Борошняний	6,0
	Крохмальний	6,0
	Цукровий	10,0
	Рослинний з домішкою діоксиду кремнію,%
	Більше 10 (зерновий)	2,0
	Від 2,0 до 10,0	4,0
	Менше 2	6,0
	Вугільний:
	Кокосовий і сланцевий	6,0
	Із вмістом діоксиду кремнію менше 2%	10,0

— 78 —

В реальних умовах виробництва працюючі можуть під­даватись впливу одночасно кількох шкідливих і небезпеч­них виробничих факторів.

Для встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудо­вого процесу", затверджена наказом Міністерства охоро­ни здоров'я від 31 грудня 1997 р. № 382.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідли­вості та небезпечності факторів виробничого середови­ща, важкості та напруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація) призначена для:

- гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

- атестації робочих місць;

- санітарно-гігієнічної експертизації стану виробничих підприємств;

- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;

- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

- створення банку даних про умови праці на рівні підпри­ємства, району, міста, регіону, країни. В основу класи­фікації покладені фактори виробничого середовища і виробничого процесу, небезпека їх дії на працездат­ність і здоров'я працюючих. За цими показниками ви­ділено три класи умов і характеру праці з урахуванням перевищення гігієнічних нормативів:

I клас - оптимальні умови і характер праці, за яких ви­ключено несприятливий вплив на здоров'я працюючих не­безпечних і шкідливих виробничих факторів, створюються передумови для зберігання високого рівня працездатності (повна відсутність чинників шкідливості та небезпеки чи не перевищення рівней, прийнятих як безпечні).

II клас - допустимі умови і характер праці, при яких рі­вень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не пе­ревищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміні, викликані трудовим

— 79 —

процесом, відновлюються під час регламентованого від­починку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливої дії в найближчі і віддалені періоди на стан здоров'я працю­ючих і їх покоління.

III клас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можлива дія небезпечних і шкідливих факторів трудової діяльності, які викликають функціональні зміни організму і можуть привести до стійкого зниження працездатності і порушення здоров'я працюючих.

Важливе значення у промисловості має дотримання робітниками правил особистої гігієни, догляді за шкірою, особливо на руках, за порожниною рота; у дотриманні правил використання спеціального одягу, взуття та засо­бів індивідуального захисту, правил поведінки на підприємствах; у регулярному проходженні відповідних періо­дичних медичних оглядів і профілактичних щеплень.

Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, які за­йняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небез­печними умовами праці. Вони забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним ви­падкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворю­вань.

Медичні огляди можуть проводитись в період пере­бування працівника в стаціонарі або у випадку, коли він звернувся за медичною допомогою. Результати проведе­ного обстеження передаються лікувально-профілактично­му закладу, який обслуговує підприємство.

Результати попереднього та періодичних медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться в «Картку осо­би», що є вкладкою до «Медичної картки амбулаторного хворого» і зберігається в лікувально-профілактичному за­кладі, який проводить медичні огляди. При переході на інше підприємство картка надсилається в лікувально-про­філактичний заклад, який обслуговує працівників цього підприємства.

— 80 —

ІІ.8 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ