Служба охорони праці в будівництві

 

Для забезпечення належних умов праці в кожній буді­вельній і монтажній організації та на підприємствах буді­вельної індустрії діє служба техніки безпеки.

Основні напрями діяльності служби, її структура та обов'язки посадових осіб визначені «Типовим положен­ням про службу техніки безпеки». На службу техніки безпеки покладено всю відповідальність за організацію роботи з техніки безпеки на будівельному майданчику: контроль за роботою будівельних дільниць у галузі техніки безпеки й виробничої санітарії, а також подання їм конкретної допомоги; організація інструктажу робітників і навчання їх правил техніки безпеки; проведення занять з адміністративно-технічним персоналом і перевірка їхніх знань; розробка заходів з техніки безпеки і контроль за їхнім виконанням; складання звітів з охорони праці; аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань, розробка і здійснення заходів щодо запобігання їм; зв'язок з органами державного нагляду і контролю з питань техніки безпеки; розв'язання інших питань і виконання заходів з охорони праці.

Окрім служби охорони праці на підприємствах можуть створюватися служби охорони праці при корпораціях, кон­цернах та інших об'єднаннях підприємств. Служби техніки

— 32 —

безпеки створюються в організаціях з кількістю працюючих більше 50. Вони повинні мати по­стійний зв'язок з профспілковим комітетом і його комісією з охорони праці.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

Створення безпечних умов праці ґрунтується на плановій основі. Мета планування полягає в створенні вироб­ничих процесів, обладнання і умов праці, що забезпечу­ють СНиП 111-4-80*, стандарти ССБП, інша нормативна та директивна документація з безпеки праці та законодавчі акти з цих питань.

Планування - це процес завчасно прийнятих рішень у ситуації, коли необхідних наслідків досягають своєчас­ним забезпеченням комплексу взаємозв'язаних заходів. Плани можна реалізувати при оперативному управлінні й контролі їх виконання, економічному аналізі наслідків та відпрацюванні конкретних пропозицій, що забезпечують ефективну профілактику травматизму. Будівельні органі­зації, підприємства промисловості будівельних матеріалів та будівельної індустрії складають три види планів з охо­рони праці: комплексні перспективні; поточні (річні); опе­ративні (квартальні).

Комплексні перспективні плани розробляють на строк до п'яти років з урахуванням перспективи подальшого вдосконалення будівництва й виробничої діяльності під­приємств. Такий план має містити розділи з подальшого поліпшення умов праці, охорони праці, виробничої сані­тарії, медичного та профілактичного обслуговування тру­дящих.

Перед розробкою комплексного плану проводять пас­портизацію стану умов праці в цеху, на дільниці, в робітни­чих зонах і групах робочих місць. Щоб скласти такий план на рівні сучасних вимог, треба вивчити стан будівельного виробництва під час зведення різних споруд та будівель, технологічних процесів підприємств будівельної індустрії, детально проаналізувати стан виробничого травматизму за роками, періодами, групами робітників щодо віку та за іншими факторами, що характеризують його. При цьому слід

 

— 33 —

використовувати наявні методи аналізу виробничого травматизму та професійних захворювань.

Перспективний план розробляють з урахуванням пла­нової реконструкції, розширення цехів і дільниць виробни­цтва, вдосконалення технологічних процесів на основі нової техніки, запровадження технології й організації будівельно-монтажних робіт з урахуванням найновіших досягнень віт­чизняної науки і практики. При цьому враховують вимоги, передбачені планами наукової організації праці (НОП).

Без урахування перспективних планів змін та вдоско­налень у діяльності будівельних організацій і підприємств будівельної індустрії неможливо забезпечити виконання багатьох запланованих заходів.

Складений на науковій основі перспективний план має включати заходи, спрямовані на вдосконалення будівель­ного виробництва, запровадження нових технологічних процесів на основі досягнень науки і техніки. У ньому ви­значають загальну кількість працюючих, у тому числі й жінок, працівників нічних змін, які користуються додатко­вою відпусткою, мають скорочений робочий день, а також робітників, які працюють в особливо важких умовах (ви­робничий шум, отрута, вібрація, низька чи висока темпе­ратура тощо).

Паспортизація включає й організаційно-технічну робо­ту, а саме: приймання екзаменів з техніки безпеки, впро­вадження пропозицій щодо вдосконалення охорони праці, використання коштів для проведення заходів, що не вхо­дять до номенклатурних, а також заходів щодо пропаган­ди техніки безпеки.

Паспортизація має проводитись щорічно в усіх органі­заціях і на виробництвах.

Номенклатура заходів з охорони праці передбачає: ав­томатичне й дистанційне управління виробничим облад­нанням, технологічними процесами і підіймально-тран­спортними засобами; системи автоматизованого контр­олю і сигналізації; технічне устаткування, що забезпечує захист робітників від ураження струмом тощо.

Поточні (річні) плани складають щорічно на основі комплексного перспективного плану з розкладом заходів, спрямованих на поліпшення стану техніки безпеки, охорони

— 34 —

праці й промислової санітарії, по кварталах і виділен­ням обсягів робіт по дільницях, службах, відділах, а також з урахуванням необхідних додаткових заходів.

У річних планах зазначають заходи щодо модерніза­ції виробничого обладнання, організаційного оснащення відповідно до вимог НОП і правил безпеки; передбачають встановлення додаткових запобіжних і захисних пристро­їв, блокувань, дублюючих засобів безпеки на машинах, механізмах та іншому виробничому обладнанні.

Враховуючи виняткове значення електробезпеки в бу­дівництві, до плану треба внести заходи щодо вдоскона­лення згідно з правилами електробезпеки різних пристро­їв для автоматичного захисного вимкнення трансформа­торних установок та інших електросистем, обладнання і агрегатів.

Щоб знизити виробничий травматизм на будівництві, робочі місця і проходи обладнують низьковольтним освіт­ленням і переносними низьковольтними світильниками, а також влаштовують спеціальне низьковольтне освітлен­ня для безпечного виконання роботи в котлах, цистернах, колодязях та в інших особливо небезпечних умовах.

До плану включають заходи з механізації прибиран­ня виробничих приміщень і очищення їх від пилу, джерел штучного і природного освітлення (освітлювальна армату­ра, вікна, фрамуги, освітлювальні комунікації), механізації процесів розливання і подавання на робочі місця отруй­них легкозаймистих рідин та емульсій.

Щоб запобігти виробничому травматизму в місцях найбільш інтенсивного руху робітників, які беруть участь у виробничому процесі, планують розміщення перехідних тунелів та галерей, передбачають встановлення нових вентиляційних систем та реконструкцію діючих, а також індивідуальних установок, що забезпечують оздоровлен­ня умов праці.

З метою систематичного контролю за станом повітря­ного середовища у плані слід передбачити встановлення приладів і систем контролю та сигналізації для підвищен­ня допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітря­ному середовищі, а також шкідливих для здоров'я випро­мінювань у повітрі виробничої сфери. На основі даних періодичного

— 35 —

контролю шуму і вібра­ції передбачають встановлення пристроїв для зниження чи усунення виробничого шуму та вібрації, а також пла­нують заходи щодо загального поліпшення умов праці, найважливішими з яких є:

- реконструкція природного та штучного освітлення на основі даних лабораторних вимірювань і вимог по­дальшого поліпшення умов праці;

- переобладнання на автоматичне управління аспірацій-них та пило поглинальних установ і пристроїв, вбиран­ня пилу та інших виробничих відходів;

- реконструкція і переобладнання санітарно-побутових приміщень.

Щоб усунути причини простудних захворювань, уте­плюють підлоги, влаштовують теплі переходи від сані­тарно-побутових приміщень до місць виконання робіт, а також обладнують місця для відпочинку робітників, які працюють у гарячих цехах, місця захисту від сонця та ат­мосферних опадів під час виконання робіт просто неба.

Річні плани погоджуються з профспілковим комітетом будівельної організації (підприємства) технічним інспек­тором праці, санепідемстанцією і затверджуються керівни­ком організації (підприємства).

Контроль за виконанням річного комплексного плану покладається на профспілковий комітет будівельної ор­ганізації (підприємства).

Щоквартально адміністрація звітує про виконання комплексного плану перед профспілковим комітетом і працівниками будівельної організації (підприємства).

Оперативні плани роботи з безпеки праці складають щоквартально всі дільниці (підрозділи) на підставі річних планів і заходів, необхідність у яких виникає в ході щоден­ної роботи. Затверджує їх головний інженер. Контроль за виконанням оперативних планів роботи з охорони праці покладається на інженера з техніки безпеки.