Каркасних, панельних і блочних будівель

Загальні вимоги техніки безпеки. Монтажними ро­ботами повинні керувати досвідчені інженерно-технічні працівники відповідно до ПВР і технологічних карт, де пе­редбачаються всі заходи безпеки. Основними причинами

— 178 —

травматизму під час монтажу конструкцій є:

- недотримання технологічної послідовності монтажу збірних конструкцій;

- несправність такелажних пристосувань та неправиль­не стропування конструкцій;

- відсутність огорож пристроїв і відповідного обладнання

для цих робіт;

- відсутність засобів індивідуального захисту та нагляду

за їх застосуванням.

Проект виконання монтажних робіт погоджують з від­повідними відомствами і організаціями, максимально ме­ханізують, використовуючи справні машини та механізми. Бригадир, який керує монтажем, і всі монтажники повинні ознайомитися з ПВР та технологічними картами, дотриму­вати послідовності технологічних операцій застосування допоміжних пристроїв, особливо розчалок, траверс, яко­рів, стропів та засобів стропування. Всі монтажники зобов’язані знать знаки сигналізації на монтажних роботах (додаток 6).

Перед монтажем конструкції та устаткування очища­ють від бруду, льоду та іржі, намічають осьові лінії та у разі необхідності підсилюють конструкції накладками. Конструкції без монтажних петель піднімати забороне­но; на них влаштовують драбини, риштування, помости, тимчасове кріплення тощо. Подаванням конструкції на висоту керує одна особа - бригадир, майстер чи викон­роб. При великих відстанях, що не охоплює зір, з маши­ністами встановлюється дистанційний зв'язок.

Розстроповують елементи монтажу тільки після міц­ного і надійного закріплення їх. Фарбування та антико­розійний захист конструкцій і обладнання проводять до початку монтажу, а в місцях стиків конструкцій - після монтажу.

Щоб запобігти небезпеці, особливу увагу приділяють своєчасному випробуванню, оглядам та ремонту стропів та інших пристроїв і обладнання. Під час монтажних робіт забороняється:

- перебувати робітникам в захватці на розташованих нижче поверхах;

- горизонтально підтягувати збірні елементи краном, перш ніж їх підняти;

— 179 —

- допускати тертя стропів, тросів та інших пристроїв чи перелом їх на гострих ребрах конструкцій; щоб уникну­ти цього, підкладають дерев'яні підкладки;

- порушувати правила і норми складування залізобетон­них конструкцій;

- виконувати монтажні роботи в котлованах, де є тріщи­ни на похилах або несправності в кріпленнях;

- переносити конструкції краном над робочим місцем монтажників;

- проводити монтажні роботи, коли сила вітру досягає 15 м/с і більше або настає ожеледь, гроза чи падає великий сніг, а також монтувати вертикальні глухі па­нелі, якщо сила вітру становить 10 м/с і більше;

- залишати підняті елементи у висячому положенні.

Тимчасові розчалки монтованих елементів закріплю­ють за надійні опори. Для роботи монтажників застосову­ють інвентарні риштування і помости.

Для пересування монтажників по конструкціям за­стосовують спеціальні міцні й надійні монтажні драбини, трапи і пересувні помости (мал.ІІІ.6). Для переходів по нижньому поясу ферм застосовують натягнутий міцний канат для карабінів застережних поясів. Місця закріплен­ня запобіжних поясів вказує майстер.

— 180 —

 

Мал. ІІІ.6 (б).Пересувні помости: 3 - пересувна стрем'янка

з майданчиком; 4 - телескопічний котючий столик-поміст.

 

Під час монтажу уникають розгойдування елементів, а стропують їх інвентарними стропами, обладнаними ковшами (мал.ІІІ.7) і пристроями, які замикаються (мал.ІІІ.8).

Змонтовані міжповерхові пе­рекриття будинків обгороджують поручнями заввишки 1м з бортовими і середніми проміжними елементами і обладнують попереджувальними сигналами.

— 181 —

До монтажних робіт на висоті допускаються робітники, які досягли 18 років, мають III розряд і вище та стаж роботи більше року. Вони повинні пройти медичний огляд, вивчи­ти правила техніки безпеки, скласти екзамени і отримати посвідчення, їх забезпечують випробуваними запобіжни­ми поясами, касками, спецвзуттям та спецодягом.

Заходи безпеки при монтажі каркасних будівель. Для зручності елементи каркаса складають у штабелі з прокладками, що дає змогу підводити стропи під еле­менти, не кантуючи і не піднімаючи їх. Не можна гнути монтажні петлі, які повинні виготовлятися з гарячекатаної арматурної сталі і мати потрійний запас міцності, до вста­новлення елемента в проектне положення. Забороняється монтувати елементи наступного поверху, не закінчивши роботи на нижньому, а також роботи, пов'язані з закрі­пленням і зварюванням вузлів і стиків.

Блоки сходових маршів і площадок встановлю­ють одночасно та обладнують їх поручнями. Монто­вані конструкції спочатку закріплюють лише тимча­сово. Наприклад, колони закріплюють за допомогою кондукторів (мал.ІІІ.9 а,б,в), потім їх вивіряють та приво­дять у проектне положення. Якщо кондукторів немає, то колони кріплять металевими розчалками чи дерев'яними клинами (мал.///.9 в). Розчалок повинно бути не менше трьох, що кріпляться до хомута, а внизу - до якорів, бетонних масивів або плит. При кріпленні клинами з кожного боку колони встановлювати по два клини, тобто вісім на всю конструкцію.

Знімати стропи з підкранових балок чи кров’яних ферм можна тільки після їх тимчасового кріплення розтяжками або кондукторами.

Збирання конструкцій, нарізання різі, згинання труб, підганяння стиків виконують у спеціально призначених для цього місцях.

Заходи безпеки при монтажі панельних будівель. Зовнішні і внутрішні панелі без каркасних будівель розстроповують лише після встановлення їх у проектне положення та закріплення спеціальними тимчасовими пристроями. Ці роботи виконують з рухомих драбинок або столиків. Користуватись приставними драбинами заборонено.

— 182 —

 

Є кілька способів тимчасового кріплення панелей, зо­крема за допомогою струбцин (мал.ІІІ.10), коли кріплення встановлюють, не знімаючи стропів з панелей. Після кріплення панель можна розтроповувати. Балконні плити, як правило, закріплюють тимчасовими спеціальними при­строями. Монтажники повинні працювати в запобіжних поясах. Забороняється складати панелі на перекриттях. Спеціальні кондутори (тури) піднімають та опускають плавно за допомогою чотиривіткового стропа, а підняту панель

— 183 —

проносять краном поза будовою.

Мал. ІІІ.10 Тимчасове кріплення панелей:

а - підкіс із струбциною; б - кутова струбцина; 1-струбцина;

2-затискний гвинт; 3-підкіс; 4-стяжка; 5-гак; 6-замок гака;

7-монтажна петля плити перекриття

Під час монтажу панелей перекриття робітники не по­винні перебувати в небезпечній зоні. Лише після опус­кання панелі, коли до місця її встановлення залишається менше 30...40 см, вони виходять з безпечної зони і вста­новлюють панелі в проектне положення. Наступні панелі монтажники монтують з укладеної раніше.

Заходи безпеки при монтажі стін з великих блоків. Для цих робіт застосовують спеціальні захватні пристрої (мал.ІІІ.11) або стропи. Перш ніж піднімати блок, на стіну наносять розчин, а після встановлення блока в проектне положення строп розслаблюють.

 

 

— 184 —

 

Мал. ІІІ.11 Балансирний захват для монтажу блоків: а - загальний вигляд захвату; б - встановлення блока на місце; 1 - притискний щит; 2 - замок; 3 - накладка з кутової сталі; 4 - підвісний щит; 5 - висок; 6 - зовнішня поверхня стін; 7 - внутрішня поверхня стін; 8 - клини.

 

Перевіряють правильність виконаної роботи, розстроповують і ні в якому разі блок не зсовують. Монтаж наступ­них поверхів здійснюють тільки після закінчення монтажу нижчого. Перебування монтажників на стінах чи блоках, що монтуються, заборонено. Не можна знімати тимчасові кріплення з будь-яких конструкцій без надійного встанов­лення їх. Щоб запобігти травмуванням людей, монтажну зону обгороджують, вночі освітлюють і не допускають туди сторонніх осіб. На території монтажної зони вивішують по­переджувальні знаки, а над входами в будівлю влаштову­ють надійні навіси.

Заходи безпеки при монтажі будівель з об'ємних елементів. Під час виконання цих робіт монтажники і весь персонал повинні додержувати ПВР і технологіч­них карт (особливо при розвантаженні об'ємних елементів), а також правил безпеки з вантажопідіймальни­ми механізмами, перевіряти надійність хрестоподібних та просторових чотирикутних траверс. На кутах під кожну кімнату попередньо встановлюють маяки.

— 185 —

Ці роботи проводять під постійним наглядом інженер­но-технічних працівників. Монтажники крім запобіжних по­ясів забезпечуються спецвзуттям та спецодягом.

Заходи безпеки при монтажі сталевих конструкцій. При монтажі основних несучих елементів встановлюють постійні або тимчасові зв'язки, щоб одержати більш на­дійні просторові системи. Колони, що встановлюються, до підняття обладнують монтажними драбинами, а при висо­ті цих драбин понад 5 м вони повинні мати дуги з верти­кальними зв'язками.

Для тимчасових кріплень конструкцій застосовують такі засоби: для колон - анкерні болти, кондуктори чи розчалки; для кроквяних ферм - розчалки; для підкранових балок та підкроквяних ферм - болти; для зварних кон­струкцій - фіксуючі болти.

При монтажі ферм встановлюють перехідні містки, об­городжені перилами, а переміщуватись по нижніх поясах ферм можна лише тоді, коли є натягнутий трос для кріп­лення запобіжних поясів. Це особливо стосується покрі­вельників, для яких роблять проходи завширшки не менш як 0,8 м, обгороджені з обох боків поручнями заввишки 1 м. На ці проходи вони повинні підніматися по спеціальних драбинах. Для переходу з ферми на ферму застосовують пересувні чи переносні трапи з поручнями. На вузлах кар­касів монтажники працюють з підвісних колисок, а зварні роботи виконують з підвісних помостів та інших пристроїв.

Монтаж тонкостінних конструкцій резервуарів, газголь­дерів проводять з риштувань, помостів, підвішених до раніше змонтованих конструкцій. Особливість цієї робо­ти полягає в тому, що потрібно монтувати металеві листи та збирати царги. До виконання монтажу допускаються зварники, які досягли 18 років, пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, склали екзамен з техніки безпеки та одержали посвідчення на право проведення електрозва­рювальних робіт і кваліфікацію не нижче 2-ї групи з елек­тробезпеки.

Умови надійності вантажозахватних і монтажних пристроїв. У комплекс вантажозахватних, монтажних і такелажних пристроїв входять стропи, сталеві й прядив'я­ні канати, траверси і різні захвати, гаки (основного і допо­міжного підйомів, грейфери тощо).

— 186 —

Від справності та надійності цих засобів значною мірою залежать безпека і надійність роботи вантажопідіймаль­них машин (кранів, підіймачів, лебідок тощо). При вико­ристанні вантажопідіймальних механізмів застосовують сталеві канати, які повинні мати сертифікат (свідоцтво) заводу-виготовлювача про випробування і місце виготов­лення їх. Без цих даних застосовувати канати категорично забороняється.

Якщо в канаті є обриви дротиків, вм'ятини, зменшуєть­ся його діаметр, то використовувати його забороняється. Канат бракують, якщо обірвані дротики на кроку зсукуван­ня досягають кількості, наведеної у табл. ІІІ.3

Таблиця III.3

Норми бракування сталевих