Порядок заповнення додатка до диплома

7.1. Дата виписки додатка до диплома. Ця дата не обов'язково повинна збігатися з датою присвоєння кваліфікації.

7.2. Прізвище і підпис посадової особи, що завірила додаток до диплома.

7.3. Посада особи, що завіряє додаток до диплома.

7.4. Офіційний штамп або печатка вищого навчального закладу, що видав додаток до диплома.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО НАЦІОНАЛЬНУ СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Надається інформація, що містить:

— загальні вимоги до вступу;

— типи навчальних закладів і кваліфікаційну структуру.

(Відповідно до Лісабонської конвенції, квітень 1997 р. (http://culture.coe.fr). цю інформацію повинні готувати особи, що мають право підпису).

Названі пункти викладаються в контексті з даною кваліфікацією. Стандартна форма викладу, а також реальні зразки подібних текстів повинні бути загальнодоступними. Викладена інформація містить додаткові відомості по даному проекту і готується разом з відповідним національним (у країнах Євросоюзу і Європейського економічного простору) інформаційним центром академічного визнання (NARIC), з європейськими (Рада Європи / ЮНЕСКО) національними інформаційними центрами академічного визнання І мобільності (ENIC), а також у період роботи конференцій міністрів і ректорів вищих навчальних закладів.

ІV. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ ДОДАТКА ДО ДИПЛОМА

Викладені в цьому розділі основні принципи і загальні вказівки покликані полегшити складання лаконічних і ефек­тивних додатків до диплома. Текст цього розділу є результа­том діяльності об'єднаної робочої групи Європейської комісії Ради Європи при ЮНЕСКО/CEPES, що у 1997-1998 роках уперше запровадила і дала оцінку додатку до диплома.

Загальні вказівки, сформульовані в даному розділі слід розглядати як настійні рекомендації щодо принципів і пози­тивної практики використання ефективних додатків, а сформульовані тут пояснення являють собою докладні інструкції для вищих навчальних закладів, що прийняли рішення виписувати ці додатки.

Усі документи складаються на мовах країн Євросоюзу, країн, що входять до складу європейської економічної зони, а також російською мовою. Ряд прикладів складання додатку до диплома можна знайти на серверах Європейської комісії, DG22 (http://europa.eu.int/en/comm/dp22). Ради Європи (http://culture.coe.lr) або на сайті ЮНЕСКО/CEPES (http://www.cepes.roy Додаток до диплома покликаний сприяти успішному вико­нанню Лісабонської конвенції 1997 року «Про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні». Додаток до диплома пройшов апробацію як складовий компонент міжнародного проекту «Phare Multi-Country Project - Визнання Диплома про Вищу Освіту й Освітні Міждержавні Кредити».

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

Базові принципи складання додатку до диплома визнають національну і міжнародну академічну автономії і надають докладне тлумачення призначення і сутності нової версії даного документа.

Додаток до диплома являє собою:

1) гнучкий інструмент, що не носить наказовий характер, і здатен адаптуватися до конкретних місцевих умов. Його можна використовувати для заміни чи доповнення існуючих підходів. Наявні в даний час аналоги і пояснювальні системи можуть інтегруватися в рамки цього документа або ж бути цілком замінені ним. Додаток припускає певну послідовність подачі інформації, якої настійно рекомендується дотримуватися;

2) механізм, що можна застосовувати як.інструмент, сприяє вирішенню проблем визнання як на міжнародному рівні, так і в межах однієї країни. Ці проблеми виникли в результаті динамічних змін і ускладнення систем кваліфікацій і порядку їхнього присвоєння;

3) система, що сприяє визнанню академічних і професійних цілей. Документ потенційно корисний для усіх вузів, професійних організацій, студентів, службовців, громадських організацій, урядів і окремих громадян;

4) підхід, що завдяки вичерпній об'єктивній інформації виключає претензії й оцінні судження щодо адекватності рівня підготовки, отриманої кваліфікації і, таким чином, надає адресату можливість самостійно виносити власне судження стосовно розглянутої кваліфікації. Це система, що не гарантує автоматичне зарахування на навчання або ж визнання кваліфікації, але полегшує процес винесення рішення автономними національними чи місцевими органами (академічними, професійними, державними й ін.) і, таким чином, не порушує право місцевих органів на самостійне винесення рішень;

5) інструмент, яким варто користатися дуже обережно. Визнання закордонних кваліфікацій варто розглядати як процес оцінки отриманих компетенції/компетентності, досвіду і знань/, усвідомлюючи при цьому, що «справедливе визнання» і запобігання неточного визначення еквівалентності (рівнозначності, адекватності) кваліфікації повинні бути предметом особливої уваги.

Маючи якісну і кількісну інформацію, користувачі додатка до диплома отримують можливість зосередити свою увагу на об'єктивних результатах, досягнутих по закінченні навчання;

6) набір керівних принципів, які дозволяють уникнути зайвої деталізації, що призводить до розгубленості користувача. Принцип мінімізації спрощує підготовку додатка до диплома і передбачає достатній апарат на джерела додаткової інформації. Разом з цим додаток до диплома повинен надавати всю інформацію, необхідну для винесення рішення і не викликати потребу в одержанні додаткових відомостей;

7) доповнення до оригіналу диплома про вищу освіту. Диплом повинен залишатися незмінним (у текстуальному і мовному плані). Додаток до диплома супроводжує автентичний (справжній) диплом про вищу освіту, що засвідчує присудження кваліфікації. Додаток до диплома не замінює диплом. Більше того, додаток до диплома може використовуватися тільки у сукупності з іншими відповідними документами, включаючи біографію і т.п. Людина може мати декілька додатків до диплома, кожний з який супроводжує окрему кваліфікацію.

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Додаток до диплома повинен відповідати таким вимогам:

1. Коротка пояснювальна записка (у верхньому полі) повинна бути в кожному виписаному додатку до диплома з тим, щоб допо­мог­ти ВУЗам, громадянам, роботодавцям та іншим потенційним користу­вачам краще орієнтуватися в інформації, що міститься в документі.

2. Навчальні заклади повинні строго дотримуватися запропоно­ваної структури і послідовності розміщення інформації, оскільки рекомендований варіант подачі інформації був апробований у ході пілотного проекту, де були перевірені різні версії. Усі, крім запропонованої, були визнані нечіткими і незручними для практичного використання. Дослідження показали, що відсутність хоча б одного з восьми пунктів веде до втрати ефективності документа. При складанні документа особливо важливо уникати неточностей у викладі, пропусків чи перекручування інформації. Необхідно також уникати занадто багатослівних і складних для розуміння формулювань. Такі додатки до диплома будуть дратувати адресата. Необхідно уникати перенасиченості інформацією, поставтеся до складання документа максимально сумлінно.

3. У сполученні з дипломом додаток до диплома повинен надавати інформацію достатню для того, щоб читач міг винести рішення щодо кваліфікації та її відповідності тій меті, що переслідує власник додатку до диплома (наприклад, взяти участь у навчальній програмі, звільнитися від якоїсь частини програми, улаштуватися на роботу і т.ін.). Додаток до диплома не замінює біографію, а надає додаткову інформацію.

4. Оскільки додаток до диплома сам по собі не має юридичної чинності, він повинен супроводжуватися вихідним документом, що підтверджує кваліфікацію. Поза зв'язком з дипломом додаток до диплома не може свідчити про статус навчального закладу, про кваліфікацію, про місце, що займає навчальний заклад у національній системі вищої освіти, хоча все це має міститися в додатку.

5. Додаток до диплома повинен містити найменування кваліфікації, назву і статус навчального закладу, що проводив навчання і присвоїв кваліфікацію, а також класифікацію при­своєної кваліфікації. Усе це записується державною мовою. Неправильний переклад дезорієнтує тих, хто виносить рішен­ня щодо кваліфікації. Транслітерація допускається у випад­ках, коли вихідні записи виконані не латинськими буквами. Зміст найменувань ступенів і кваліфікацій можна розкрити у восьмому розділі, де описується система вищої освіти.

6. Додаток до диплома не повинен містити будь-які оцінні судження, твердження щодо еквівалентності, так само як і пропозиції щодо визнання кваліфікації. Інформація повинна бути представлена за всіма вісьмома розділами. У випадку відсутності інформації необхідно дати пояснення причини.

7. Виготовляти додаток до диплома найкраще централізовано, а не доручати це окремим підрозділам навчального закладу. Це дозволить знизити витрати і звести до мінімуму варіативність змісту документа і підходів до його укладання.

8. Навчальні заклади мають подбати про те, щоб звести до мінімуму можливість підробки або перекручування змісту своїх додатків до диплома.

9. Інформація про систему вищої освіти (восьмий розділ) повинна займати не більш двох сторінок. Там, де це доречно, варто використовувати графіки, схеми, діаграми, що полегшують сприйняття інформації. На додаток до пілотного проекту по створенню додатка до диплома пла­нується розробити остаточні версії цієї інформації для кож­ної країни. Це завдання буде виконуватися силами національних інформаційних центрів (ENICs/NARICs), міністерств і ректорів ВУЗів.

10. Найкраще виписувати додаток до диплома у момент присудження кваліфікації. Це пояснюється тим, що навчальні програми і присуджувані кваліфікації постійно розвиваються і змінюються. Дуже важливо, щоб восьмий розділ додатку до диплома містив опис структури вищої освіти, що існувала на момент присудження кваліфікації.

11. Дуже уважно треба відноситися до перекладів і термінології, оскільки багато проблем виникає саме в зв'язку з цими аспектами. Для запобігання таких проблем при заповненні додатку до диплома дуже важливо користатися рідною мовою там, де це рекомендується. Крім цього, щоб уникнути мовних неточностей, пропонується глосарій термінів, що використовуються в додатку до диплома. Додатки до диплома можуть складатися на будь-якій мові (мовах), яку навчальний заклад вважає придатною для цього.

12. Існуючі університетські, регіональні, національні системи контролю якості повинні включити додаток до диплома у сферу своєї діяльності.

13. Необхідно дуже обережно обходитися з додатком до диплома.

При оцінці кваліфікації, отриманої в іншій країні, предме­том особливої уваги має бути об'єктивне з'ясуванні рівня ком­петентності, досвіду і знань її власника.

Розділ ІІ.

"Україна"