Нарівні вищого навчального закладу

1. Вжити заходів щодо проведення експерименту.

2. Створити робочу групу для організаційного та методичного супроводження експерименту.

3. Ознайомити науково-педагогічних працівників зі змістом та умовами проведення експерименту.

4. Підготувати план заходів щодо проведення експерименту, що включає адаптацію освітньо-професійних програм підготовки за відповідними напрямами до академічно-орієнтованих програм європейських університетів, розробку нормативних та методичних матеріалів з дисциплін навчальних планів на основі залікових кредитів України та ECTS тощо.

Очікувані результати:

—підвищення якості вищої освіти, конкурентоспроможності випускників та престижу національної вищої освіти;

—введення в дію системи стандартів вищої освіти з урахуванням специфіки кредитно-модульної системи;

—створення системи оцінювання якості освіти студентів, яка найбільш адаптована до вимог Болонської декларації;

—нормативно-методичне забезпечення академічної мобільності студентів у вітчизняному та європейському освітянському просторі й створення передумов взаємного визнання дипломів державного зразка про вищу освіту на принципах, передбачених ECTS;

—відпрацювання робочого варіанту КМСОНП освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та необхідної науково-методичної документації з експериментальних напрямів.

Директор департаменту вищої освіти Я. Я. Болюбаш

Затверджено наказом МОН України від 23.01.2004р. №48

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців

Вступ

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структур­ної реформи національної сис­теми вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, праце­влаштування та конку­рентоспроможності фахівців з вищої освіти.

Однією із передумов входження України до єдиної Євро­пейської зони вищої освіти е. досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.

На виконання першочергових завдань, що випливають з вищезазначеного, рішенням Колегії Міністерства освіти і на­уки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 р. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2003/2004 навчального року педагогічного експерименту що­до впровадження кредитно-модульної системи організації на­вчального процесу (далі —КМСОНП) у вищих навчальних за­кладах III—IV рівнів акредитації.

При розробці цього положення враховано засади Євро­пейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі-ECTS).

Основні терміни, поняття та їх визначення

У положенні використано терміни, що подані у Законах України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. №2984-111 та "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 p. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифіка­торі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нор­мативних документів для розробки складових системи стан­дартів вищої освіти (додаток № 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 p. № 28-p) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

• кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі — КМСОНП) — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

• заліковий кредит — це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

• модуль — це задокументована завершена частина освітньо-про­фесійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

• змістовий модуль — це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Мета та завдання

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості ви­щої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкуренто­спроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

• адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національ­ного та міжнародного ринків праці;

• забезпечення можливості навчання студентові за індивідуаль­ною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

• стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

• унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Загальні положення

3.1. Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати три основних елемента ECTS:

• інформаційний пакет — загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

• договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на індивідуальному рівні та за системою ECTS.

3.2.Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об'єднаних в блоки змістових модулів — розділи навчальної дисципліни.

3.3.Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

Нормативні змістові модулі необхідні для виконання ви­мог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характе­ристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-квалі­фікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому норма­тивним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за певною спеціалізацією та сприяють академічній мобіль­ності і поглиб­леній підготовці в напрямах, визначених характером майбут­ньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента.

3.5.Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу і природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

3.6.Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора в КМСОНП.

3.7.При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента / за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідо­вності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 44 кредитів (не менше 60 залікових кредитів).

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.8. Спорідненість напрямів підготовки визначається спіль­ністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

3.9. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

3.10. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

Принципи

4.1. Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися та­ких принципів:

• Порівняльної трудомісткості кредитів — полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

• Кредитності — полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним на­вантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акуму­лювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної ор­ганізації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (аку­муляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які пе­редбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

• Модульності — визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

• Методичного консультування — полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

• Організаційної динамічності полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

• Гнучкості та партнерства полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

• Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку — полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами само­стійної пізнавальної діяльності студентів.

• Науковості та прогностичності — полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

• Технологічності та інноваційності — полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

• Усвідомленої перспективи — полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

• Діагностичності — полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.

5. Форми організації навчання

Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивіду­альні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчаль­ної та науково-дослідницької діяльності студентів.

6. Організаційно-методичне забезпечення Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП пе­редбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

7. Контроль успішності студента

Контроль успішності студента здійснюється з викорис­танням методів і засобів, що визначаються вищим навчаль­ним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовуються у ви­щому навчальному закладі, реєструються прийнятим у вищо­му навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS. Оцінки студентів можна виставляти так:

 

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу (як приклад)
А	5 (відмінно)	90-100
ВС	4(добре)	75-89
DE	3 (задовільно)	60-74
FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	35-59
F	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним курсом	1-34

FX означає: "незадовільно" — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: "незадовільно" — необхідна значна подальша робота. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання

8.1.Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у "Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти", затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 р. № 245.

8.2.При переведенні (п. 10) студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов'язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви деканат прово­дить перезарахування результатів навчання з дисциплін шля­хом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змісто­вих модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

8.3. Відрахування студента за академічну неуспішність здійсню­ється у випадках невиконання студентом індивідуального навчаль­ного плану, незарахованих результатів семестрових контролів 3-х змістових модулів або у зв'язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального плану на наступний рік внаслідок незарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-ло­гічною схемою підготовки, а також за порушення умов дого­вору про навчання.

8.4. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання ака­демічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у "Поло­женні про академічні відпустки та повторне навчання у ви­щих закладах освіти" від 06.06.96 р. № 191.

9. Стипендіальне забезпечення студентів

9.1. Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального пла­ну, виходячи з основних положень:

"Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіаль­ного забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів", затвердже­ного Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. № 950.

9.2. При перевищенні граничного терміну навчання сти­пендія студентам не назначається у зв'язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.

10. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента

10.1. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора.

10.2. Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора вищого навчаль­ного закладу за поданням декана відповідного факультету (директора інституту). У рамках виконання своїх функцій ку­ратор підпорядко­ваний заступнику декана факультету (за­ступнику директора інституту), який відповідає за формуван­ня індивідуального навчаль­ного плану студента.

10.3. На куратора покладається виконання таких основ­них завдань:

—ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріа­лами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитне-модульною системою;

—надання рекомендацій студентам щодо формування їх інди­відуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном;

—погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету (директорові інституту);

—контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.

10.4 Куратор має право:

—відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;

—подавати пропозиції деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;

—брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад факультетів (інститутів);

—подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів.

11. Особливості нормування навчального навантаження В умовах проведення педагогічного експерименту з КМСОНП встановлюються норми часу:

—для проведення підсумкової атестації із залікового кредиту — 0,25 годин на одного студента;

—за керівництво куратору — 4 години на кожного студента за навчальний рік.

Інші норми часу регламентовані наказом МОН від 07.08.2002 р. № 450 "Про затвердження норм часу для плануван­ня і обліку навчальної роботи та переліків основних видів мето­дичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науко­во-педагогічних працівників вищих навчальних закладів".