ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ



 

Представник ДЕК оголошує тему роботи, що захищається, і прізвище дипломника та надає йому слово для доповіді. Після доповіді і відповідей на запитання секретар ДЕК зачитує відгук керівника роботи і рецензію на роботу; дипломник відповідає на зауваження рецензента.

У своїй доповіді тривалістю 7-10 хвилин дипломник має стисло сформулювати мету і задачі роботи, зупинитися на техніко-економічному обґрунтуванні запропонованих рішень, викласти основні результати, отримані під час дослідження.

Схеми, таблиці, креслення необхідно розташовувати в тому порядку, в якому вони описані в роботі. Доцільно завчасно пронумерувати плакати в потрібній послідовності.

Доповідь про зміст роботи рекомендується почати зі стислого викладу завдання на роботу. Після цього, уникаючи переказу переважно відомих положень, що містяться у вступі дипломної роботи, студент повинен повідомити про те, як виконано дипломне завдання.

Під час доповіді дипломник, який захищає роботу, повинен звертатися до презентаційних плакатів.

Студенту дозволяється користуватися під час доповіді складеними ним стислими тезами або записами цифрових даних, але бажано звертатися до них як можна рідше.

Після публічного захисту робіт на закритому засіданні в ДЕК обговорюються результати захисту, виставляється оцінка роботи дипломника, робиться висновок про захист у цілому.

Рішення ДЕК про результати захисту, про присвоєння кваліфікації економіста і рекомендації в аспірантуру голова ДЕК оголошує після закінчення закритого засідання.

 

14 Вимоги щодо оформлення дипломної роботи

14.1 Загальні вимоги

 

Текст оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності можна використати папір формату А3 (297х420 мм).

Текст друкують машинописним або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одній стороні аркуша білого паперу.

При машинописному способі текст друкують через півтора інтервали.

При машинному – до 40 рядків на сторінці при рівномірному її заповненні.

Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве, верхнє, нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.

Шрифт друку має бути чітким, стрічка – чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту має бути однаковою.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки та графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним або ручним способом.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні імена наводять мовою оригіналу. Можна транслювати власні імена та наводити назви організацій у перекладі мовою звіту з доданням (при першому згадуванні) оригінальної назви.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – у відповідності з діючими стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів та заголовки розділів слід розміщувати в середині рядка та друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу та друкують маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ має бути однаковим до всього тексту та дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів в заголовках розділу не допускаються.

Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом має бути:

- при машинописному способі – не менше трьох інтервалів;

- при машинному способі – не менше двох рядків.

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такими самими, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту та підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.

Оформлення тексту, рисунків і таблиць при машинному способі їх виконання має відповідати вимогам діючого стандарту з урахуванням можливостей комп'ютерної техніки.

 

14.2 Нумерація сторінок

 

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації стосовно всього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають у загальну нумерацію сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Рисунки і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок.

 

 

14.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

 

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу та порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, 2.4і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу та підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2, 2.1.3 і т.д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту та порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою. Після номера підпункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 2.1.3.1 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

 

14.4 Умовні літерні позначення в тексті

 

У тексті слід використовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їхні найменування та позначення, вживання яких рекомендовано ДСТУ 3651.0-97, ДСТУ 3651.1-97, ДСТУ 3651.2 – 97, а також стандартом [2].

У позначеннях одиниць фізичних величин крапку як знак скорочення не ставлять (крім випадків скорочення слів, які входять до найменування одиниці, але самі не є найменуванням одиниць).

Між останньою цифрою та позначенням одиниці слід залишати пропуск (за винятком позначень одиниць плоского кута – кутових градуса, хвилини й секунди), наприклад, 760 мм. рт. ст.; 20 0С; 45 %; 20015'45"; 30,750.

 

14.5 Числа і знаки в тексті

 

Однозначні числа у непрямому відмінку рекомендується писати в літерній, а не в цифровій формі (наприклад: одного, двох). Якщо однозначні цілі числа стоять в рядку з дво- та багатозначними, то їх наводять у цифровій формі.

Багатозначні числа в цифровій формі, починаючи з 4-значних, розділяють пропусками на групи справа наліво (по три цифри). Не розбивають на групи цифри в числах, які позначають номер, у марках машин і механізмів, у позначеннях нормативних документів (стандарти, технічні умови тощо).

Великі круглі числа (тисячі, мільйони, мільярди) рекомендується писати у вигляді цифр зі скороченням тис., млн., млрд., наприклад, 12 млн., 20 млрд.

У числах з десятинними дробами ціле число відділяють від дробу комою, а не крапкою. Прості дроби рекомендується писати через косу риску, наприклад, 1/5, 2/3.

Якщо в тексті наводяться граничні величини, то між ними бажано ставити три крапки, або використовувати прийменники "від" і "до", наприклад, шириною 3...5 мм; шириною від 3 до 5 мм.

Значення величин з граничними відхиленнями рекомендується писати в дужках і позначення одиниць вказувати після дужок, або проставляти позначення одиниць після числового значення величини і після її граничного відхилення, наприклад, (50,0±0,1) км, або 50,0 км ± 0,1 км.

Якщо один за одним ідуть два порядкових числівника, які розділяються комою або сполучником, відмінникові закінчення пишуть у кожного з них, наприклад, 1-й, 2-й рядки. У випадку більшої кількості порядкових числівників відмінникові закінчення пишуть тільки у останнього числівника, наприклад, 8, 10, 11, 16-й сектори.

Складний прикметник, першою частиною якого є числівник, а другою – одиниця фізичної величини, слід писати так: 7-літровий, 15%-й розчин, 20%-го розчину.

Відмінникове закінчення в порядкових числівниках, позначених арабськими цифрами, має бути одно літерним, якщо останній літері числівника передує голосна (5-й, 20-е), і дволітерним, якщо останній літері числівника передує приголосна (5-го, 20-му).

Знаки №, %, 0, ', 0С у тексті ставлять тільки поряд з цифрами. Якщо ці знаки вживають без сполучення з числом у цифровій формі, їх замінюють словами.

Математичні позначення =, <, >, ≈ та інші використовують тільки у формулах, в тексті їх належить передавати словами: дорівнює, менше, більше, приблизно.

 

14.6 Іноземні імена і назви

 

Прізвища іноземних вчених, назви зарубіжних фірм, компаній та установ пишуть в українській транскрипції, але при першому згадуванні наводять у дужках назву мовою оригіналу.

Назви фірм, компаній, установ пишуть у лапках (за винятком назв, які є літерною абревіатурою).

 

14.7 Скорочення в тексті

 

Скорочують слова, які стоять перед цифрою і позначають посилання на той чи інший елемент у тексті:

 

том – т. видання – вид. додаток – дод пункт – п.
випуск – вип. розділ – розд. таблиця – табл сторінка – с.
глава – гл. частина – ч. номер – № рисунок – рис.

Скорочують пояснювальні слова і словосполучення: та інше – та ін.; дивись – див.; порівняй – пор. Але ці ж слова всередині речення не скорочують.

Неприпустимі скорочення слів (окрім довідників): наприклад – напр.; так званий – так зв.; формула – ф-ла; діаметр – діам.; рівняння – рівн.

В тексті, включаючи таблиці та ілюстрації, можна використовувати тільки скорочення слів та словосполучень, встановлених правилами орфографії та нормативними документами, зокрема, стандартом [3]. Інші способи скорочення не припускаються.

 

14.8 Ілюстрації

 

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно, представляючи їх в роботі, дотримуватися вимог діючого законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що наводяться в роботі, мають відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації".

Фотознімки розміром менше формату А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підпис під рисунком).

Ілюстрація позначається словом "Рисунок ___", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад,

"Рисунок 3.1 – Схема розміщення".

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад,

Рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Якщо робота містить тільки одну ілюстрацію, її нумерують відповідно до вимог.

Якщо ілюстрація не вміщається на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними вказують:

"Рисунок ___, аркуш ___".

Наприклад,

на першій сторінці – "Рисунок 3.1 – Схема розміщення"

на другій сторінці – "Рисунок 3.1, аркуш 2"

на третій сторінці – "Рисунок 3.1, аркуш 3"

 

14.9 Таблиці

 

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно з рис. 14.1.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що обмежують таблицю зліва, справа і знизу, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

 

 

Рисунок 14.1 – Приклад оформлення таблиці

 

На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад,

Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Якщо в тексті одна таблиця, її нумерують відповідно до вимог.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) та розміщують над таблицею. Назва повинна бути стислою та відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поряд, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку та боковик.

При діленні таблиці на частини допускається її головку або боковик замінювати відповідно номерами граф або рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи та/або рядки першої частини таблиці.

Слово "Таблиця ___" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами зліва пишуть з номером таблиці:

"Продовження таблиці ____".

Заголовки граф таблиці друкують з великих літер, а підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, які мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

 

14.10 Переліки

 

Переліки, за необхідності, можуть бути наведені усередині пунктів і підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити маленьку літеру українського алфавіту з дужкою, або не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад

Трудові ресурси поділяються на такі групи:

а) промислово-виробничий персонал:

1) робочі;

2) керівники;

3) спеціалісти;

4) службовці;

б) непромисловий персонал.

Перелік першого рівня деталізації друкують маленькими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліку першого рівня.

 

14.11 Примітки

 

Примітки розміщують у роботі за необхідності пояснювання змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розміщують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, до яких вони відносяться.

Одну примітку не нумерують.

Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку та з великої літери в тому ж рядку наводять текст примітки.

Приклад

Примітка. _____________________________________________________

__________________________________________________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку та з нового рядка з абзацу після номеру примітки з великої літери наводять текст примітки.

Приклад

Примітки:

1. ____________________________________________________________

___________________________________________________________________

2. ____________________________________________________________

___________________________________________________________________

 

14.12 Формули та рівняння

 

Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище та нижче кожної формули або рівняння потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння в роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках біля правого поля аркуша.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули або рівняння, слід проводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені в формулі або рівнянні.

Пояснення значень кожного символу та числового коефіцієнту слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацного відступу словом "де" без двокрапки.

Наприклад, питома вага окремих елементів витрат у загальній їх сумі розраховується за формулою:

 

, (14.1)

 

де П – питома вага окремого елементу витрат у загальній сумі витрат, %;

В – сума витрат за окремим елементом, грн;

З – загальна сума витрат, грн.

Переносити формули та рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, при цьому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення використовують знак "х".

Якщо в роботі тільки одна формула або рівняння, їх нумерують відповідно до вимог.

Формули, які йдуть одна за одною та не розділені текстом, відокремлюють комою.

Наприклад,

 
 

 

 


14.13 Посилання

 

Посилання в тексті на джерела слід вказувати порядковим номером за переліком посилань, відокремленим двома квадратними дужками, наприклад, "... у роботах [1-7] ... ".

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, таблиці, формули, рівняння, додатки вказують їх номери.

При посиланнях слід писати:

 

... в розділі 4 ... ... в таблиці 3.2 ...
... дивись 2.1 ... ... (див. табл. 3.2) ...
... за 3.3.4 ... ... за формулою (3.1) ...
... відповідно до 2.3.4.1 ... ... в рівняннях (1.23) – (1.25) ...
... на рис. 1.3 ... або ... на рисунку 1.3 ... ... в додатку Б ...

 

14.14 Реферат

 

Структурний елемент "РЕФЕРАТ" розміщується безпосередньо після титульного аркушу та аркушу завдання (за наявності) і перед структурним елементом "ЗМІСТ".

Приклад складання реферату поданий у додатку В. Обсяг тексту реферату має становити не більше 1500 знаків.

 

14.15 Зміст

 

Приклад оформлення змісту наведений у додатку Г.

 

14.16 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

 

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів наводиться за необхідністю.

Перелік має бути розташованим стовпцем. Зліва в алфавітному порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, справа – їх детальну розшифровку.

 

14.17 Перелік посилань

 

Перелік джерел, на які посилаються в основній частині роботи, має бути наведений у кінці тексту роботи, після структурного елементу "ВИСНОВКИ", починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічний опис у переліку посилань наводять в порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до діючих стандартів з бібліотечної та видавницької справи і оформлюються згідно з [3]. Приклад оформлення переліку посилань наведений у додатку Д.

 

14.18 Додатки

 

Додатки слід оформляти як продовження роботи на її наступних сторінках, розміщуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках роботи, кожен такий додаток має починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований зверху маленькими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першої великої має бути надруковано слово "Додаток ___" та велика літера, що означає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати загальну з останньою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатку може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти та підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку відповідно до вимог 3.

При цьому перед кожним номером проставляють позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад,

А.2 – другий розділ додатку А

Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатку Г

Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатку Д і т.д.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, які є у додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад,

рисунок Г.3 – третій рисунок додатку Г

таблиця А.2 – друга таблиця додатку А

формула (А.1) – перша формула додатку А

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

При посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати:

"... на рисунку А.2..."

"... в таблиці Б.3 ..." або "... в табл.Б.3 ..."

"... за формулою (В.1) ..."

"... в рівнянні Г.2 ..."

Переліки та примітки в тексті додатку оформляють і нумерують відповідно до вимог 14.10 і 14.11.

Джерела, які використовуються тільки в тексті додатку, мають розглядатися незалежно від згадуваних в основній частині роботи, і повинні бути перелічені в кінці кожного додатку в переліку посилань.

Правила складання переліку посилань мають бути аналогічними прийнятим в основній частині роботи.

Якщо в роботі як додаток використовується документ, який має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію розміщують у роботі без змін в оригіналі.

Перед копією документу розміщують аркуш, на якому посередині друкують слово "ДОДАТОК___" і його назву (за наявності), у правому верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи.

 

 


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

 

1. Загальні методичні вказівки з дипломного проектування в університеті [Текст] / П.С. Ковтун, З.В. Дудар, В.Я. Журавльов, О.С. Шкіль. – Х.: ХНУРЕ, 2002. – 44 с.

2. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. – Чин. від 01.01.96. – К.: Держстандарт України, 1995. – 38 с.

3. ДСТУ ГОСТ 7.1:20064. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления [Електронний ресурс]. – Режим доступу : httр: // lіbrаry. dоnntu.еdu.uа / ?lаng =ru&р=53

4. ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила [Електоронний ресурс]. – Чин. від 01.01.98. – Режим доступу : httр://lіbrаry.dоnntu.еdu.uа/?lаng=ru&р=53

5. Методичні вказівки щодо структури, змісту та оформлення навчально-методичної літератури [Текст] / П.С.Ковтун, І.О. Мілютченко, Б.П. Косіковська – Х.: ХНУРЕ, 2002. – 60 с.

6. Про затвердження Методики визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво [Електронний ресурс] : Спільний наказ Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України та Мінфіну України
від 25 вересня 2001 р. № 218/446. – Режим доступа: http://minregionbud.gov.ua/ ib/bul/02_n01/i01_04.htm

 


Додаток А
Зразок бланку титульного аркушу дипломної роботи

 

Форма № Н-9.02

 

 

________Харківський національний університет радіоелектроніки____________

(повне найменування вищого навчального закладу)

 

___________Факультет прикладної математики та менеджменту_____________

(назва факультету (відділення))

 

____Кафедра економічної кібернетики та управління економічною безпекою___

(повна назва кафедри)

 

Пояснювальна записка

до дипломної роботи

____спеціаліста____

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

 

на тему Модель визначення нормативу оборотних коштів підприємства

___________________________________________________________

___________________________________________________________

 

Виконав: студент 5 курсу, групи ЕКс 12-1

спеціальності

7.03050201 Економічна кібернетика____

(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

_________Іванова О.С._______________

(прізвище та ініціали)

Керівник _Курилова С.П._____________

(прізвище та ініціали)

Рецензент_Чумаченко І.В._____________

(прізвище та ініціали)

 

Харків - 2013 року


Додаток Б

Зразок бланку завдання на дипломну роботу

Форма № Н-9.01

 

________Харківський національний університет радіоелектроніки____________

(повне найменування вищого навчального закладу)

Факультет_ прикладної математики та менеджменту_______________________

(назва факультету (відділення))

Кафедра економічної кібернетики та управління економічною безпекою_____

(повна назва кафедри))

Освітньо-кваліфікаційний рівень_Спеціаліст______________________________

Напрям підготовки____6.030502 Економічна кібернетика___________________

(шифр і назва)

Спеціальність _________7.03050201 Економічна кібернетика_______________

(шифр і назва)

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ЕК

________________________

(підпис)

"____" __________ 20__ р.

 

З А В Д А Н Н Я

НА ДИПЛОМНу РОБОТУ студенту

 

___________________Івановій Олені Сергіївні_____________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи Модель визначення нормативу оборотних коштів підприємства_________________________________________________________

керівник роботи_Курилова Світлана Петрівна, к.е.н., доцент,________________

(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

затверджені наказом вищого навчального закладу від 28.03.2013 р.57 Стз

2. Строк подання студентом роботи "10"червня 2013 р.

3. Вихідні дані до роботи Теоретичні та практичні розробки вітчизняних тазарубіжних авторів, періодичні видання, законодавство України, статистичні дані та бухгалтерська звітність підприємства, що досліджується _____________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)

Вступ. 1 Аналіз предметної області та обґрунтування розробки моделі визначення нормативу оборотних коштів підприємства. 2 Економіко-математичне моделювання визначення оборотних коштів підприємства. 3 Економічна частина. 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях. Висновки. Перелік посилань. Додаток.___________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

1. Об’єкт, предмет, мета і задачі дослідження. 2. Організаційна структура управління підприємства. 3-5. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства та їх динаміка. 6. Економічна суть задачі. 7. Математична модель для розв’язання задачі. 8. Схема алгоритму розв’язання задачі. 9. Чисельне розв’язання задачі. 10. Економічне обґрунтування розробки_________________


6. Консультанти розділів роботи

Розділ Прізвище, ініціали та посада консультанта   Підпис, дата
завдання видав завдання прийняв
ОП та БНС проф. Дзюндзюк Б.В.    
       
       
       
       
       

 

 

7. Дата видачі завдання " 28 "березня 2013 р.

 

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п Назва етапів дипломної роботи Строк виконання етапів роботи Примітка
Техніко-економічний аналіз об'єкту дослідження 28.03.13-31.03.13 виконано
Огляд літературних джерел за темою дипломної роботи 01.04.13-07.04.13 виконано
Розробка економіко-математичної моделі та чисельне розв'язання поставленої задачі 08.04.13-15.04.13 виконано
Розробка схеми алгоритму 16.04.13-21.04.13 виконано
Економічна частина 22.04.13-30.04.13 виконано
Розгляд питань з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях 01.05.13-25.05.13 виконано
Оформлення дипломної роботи 26.05.13-31.05.13 виконано
Підготовка доповіді та презентаційного матеріалу 01.06.13-05.06.13 виконано
Рецензування роботи 06.06.13-08.06.13 виконано

Студент ________________ ___Іванова О.С._____

( підпис ) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ________________ __Курилова С.П.____

( підпис ) (прізвище та ініціали)


Додаток В

Приклад складання реферату

 

РЕФЕРАТ

 

Пояснювальна записка: 98 с., 8 табл., 15 рис., 45 джерел, 1 додаток.

Об'єкт дослідження – товариство з обмеженою відповідальністю "Фокс".

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та розробка економіко-математичної моделі визначення нормативу оборотних коштів підприємства.

Методи дослідження – аналітичний, графічний, експертних оцінок, статистичний.

Наведено техніко-економічну характеристику ТОВ "Фокс". Розкрито економічну суть визначення нормативу оборотних коштів підприємства. Обґрунтовано вибір методу для розв'язання поставленої задачі. Проведено огляд літературних джерел з визначення нормативу оборотних коштів підприємства. Запропоновано економіко-математичну модель визначення нормативу оборотних коштів підприємства. Здійснено чисельне розв’язання задачі на прикладі досліджуваного підприємства. Запропоновано заходи щодо охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Запропонована модель може використовуватися на підприємствах будь-якої форми власності, з різними обсягами виробництва.

оборотні кошти, норматив, планування, мaтемaтичнa мoдель, cхемa aлгoритму.

 

 


Додаток Г

Приклад оформлення змісту

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ........................................................................................................................ …7

1 Аналіз предметної області і обґрунтування розробки моделі

визначення нормативу оборотних коштів підприємства…………………......10

1.1 Техніко-економічна характеристика ТОВ "Фокс".…....…...........................10

1.1.1 Загальна характеристика підприємства...…………….........................10

1.1.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності

підприємства…………………………………………………………..13

1.1.3 Оцінка фінансового стану підприємства……………………………..17

1.1.4 Аналіз використання виробничих запасів……………………………20

1.2 Економічна суть задачі визначення нормативу оборотних

коштів підприємства.......................................................................................23

1.3 Огляд літературних джерел ............................................................................26

1.4 Обґрунтування методики для розв'язання поставленої задачі.......…..........33

Висновки ................................................................................................................38

2 Економіко-математичне моделювання визначення нормативу

оборотних коштів підприємства………….........................................................40

2.1 Змістовна постановка задачі............................................................................40

2.2 Математична модель і метод розв'язання задачі.......................……............41

2.3 Початкова інформація.....................................................................…….........47

2.4 Побудова схеми алгоритму та її опис ............................................................48

2.5 Чисельне розв'язання задачі...…………………………………….................50

2.6 Аналіз результатів та їх застосування………………………………………60

Висновки .................................................................…………...............................62

3 Економічна частина................... ............................…............................................63

4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях………………………….74

4.1 Аналіз умов праці……………………………………………………………74

4.2 Промислова безпека…………………………………………………………77

4.3 Виробнича санітарія і гігієна праці…………………………………………80

4.4 Пожежна профілактика……………………………………………………...85

4.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях………………………………………….89

Висновки................................................................................................……………90

Перелік посилань .......................................................................................…….......94

Додаток А Фінансова звітність підприємства........................................................99

 

 


Додаток Д

Приклади оформлення переліку посилань

 

Таблиця Д.1 – Приклади оформлення бібліографічного опису у переліку посилань





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.205.144 (0.063 с.)