Виробнича санітарія і гігієна праці

Пожежна профілактика

4.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Висновки

Перелік посилань

Додатки

 

8.2 Структура і зміст першого розділу "Аналіз предметної області та обґрунтування розробки"

 

Перший розділ "Аналіз предметної області та обґрунтування розробки" має бути обсягом до 30 сторінок та містити такі підрозділи:

1.1 Техніко-економічна характеристика (назва підприємства, організації)

1.2 Економічна суть задач предметної області

1.3 Огляд літературних джерел

1.4 Обґрунтування методики для розв’язання обраної задачі

 

Підрозділ 1.1 "Техніко-економічна характеристика підприємства або організації" повинна містити:

- загальну характеристику підприємства або організації;

- техніко-економічний аналіз діяльності підприємства або організації.

Загальна характеристика підприємства (організації) містить такі аспекти:

- форма власності, організаційно-правова форма;

- основні етапи створення;

- види діяльності; номенклатура та асортимент продукції, що виробляються; послуги, що надаються;

- характеристика виробничих потужностей;

- тип виробництва, етапи підготовки і реалізації виробів (для підприємства);

- організаційна структура управління;

- характеристики підрозділів;

- ринок збуту продукції, основні споживачі;

- основні конкуренти.

Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства (організації)передбачає висвітлення таких питань:

- аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства у динаміці (обсяги виробництва та реалізації продукції (послуг, що надаються) у натуральному та вартісному вираженні; повна собівартість продукції; валовий та чистий прибуток; середньооблікова чисельність персоналу, структура персоналу, продуктивність праці, фонд заробітної плати, середня заробітна плата на одного працюючого; середньорічна вартість основних виробничих засобів, структура основних засобів, їх рух та показники ефективності використання; показники рентабельності продукції та виробництва у цілому);

- аналіз інвестиційної діяльності підприємства (за необхідності);

- оцінка фінансового стану підприємства або його підрозділів (розрахунок показників фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, ділової активності на основі балансу і звіту про фінансові результати);

- висновки про фінансовий стан підприємства (організації).

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства доцільно представити у вигляді таблиці 8.1 (приклад), яка може бути за узгодженням з керівником дипломної роботи розміщена у презентаційному матеріалі.

 

Таблиця 8.1 – Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ "Фокс" (приклад – кілька показників)

Показник	Факт	Відхилення
поперед-нього періоду	звітного періоду	абсол. (+; -) (ст.3-ст.2)	відносне, % (ст.4/ст.2х100)
1. Виручка від реалізації, тис. грн	6600,0	4800,0	-1800,0	-27,3
2. Повна собівартість продукції, тис. грн	6293,3	4640,0	-1653,3	-26,3
3.Чистий прибуток, тис. грн	230,0	120,0	-110	-47,8
4. Рентабельність продукції, %	3,7	2,6	-1,1	-
5.Середньооблікова чисельність працюючих, ос.			-4	-10,3
6. Продуктивність праці, тис. грн / ос.	169,2	137,1	-32,1	-19,0
7. Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн	2869,0	2285,7	-583,3	-20,3
8. Фондовіддача, грн	2,3	2,1	-0,2	-8,7

 

У даній таблиці також може бути представлено темп росту показників (ст.3/ст.2х100), або "відносне відхилення" замінено терміном "темп приросту" (рівноцінні за економічним змістом поняття).

Підрозділ 1.2 "Економічна суть задачі"повинен містити:

- склад, характеристику і декомпозицію задач менеджменту підприємства (структурного підрозділу) в ієрархію;

- аналіз існуючого рівня вирішення задачі і проблем, які виникають.

Описуючи склад, характеристики і декомпозиції задачнеобхідно відобразити загальні відомості по задачі, вказавши їх економічну суть і обґрунтувавши їх актуальність. Аргументацію потрібно наводити стисло, виділяючи домінанти.

Далі необхідно провести декомпозицію задач управління.

Декомпозиція задач управління містить побудову повного переліку задач управління в складі вибраної задачі, що вирішуються, з розбиттям їх за функціями управління (планування, облік, контроль, аналіз, регулювання), зазначенням періодичності вирішення і користувачів результатів. Потрібно мати на увазі, що при визначенні переліку задач необхідно відстежувати замкненість контуру управління, тобто їх взаємозв'язок по функціях управління: якщо є планування об'єкта управління, наприклад, виробничих запасів, то необхідно розв’язувати задачі обліку, контролю і аналізу, інакше функція планування втрачає значення. До розглянутих функцій можна віднести функцію прогнозування, реалізація якої насамперед вимагає застосування економіко-математичного моделювання з використанням стохастичних моделей.

За кожною задачею наводиться стисла суть задачі та особливості її рішення в існуючих умовах. Розглядаючи задачі, доцільно провести їх декомпозицію (об'єднати задачі в комплекси задач). При цьому необхідно розглянути особливості, пов'язані з даним класом задач.

При наявності автоматизованого контуру вирішення задачі проводиться стислий опис функціональної частини (складу автоматизованих функцій), програмного забезпечення, що використовується, і прийнятої технології вирішення задач управління, визначаються недоліки існуючої технології вирішення задач.

У підрозділі 1.3 "Огляд літературних джерел" наводиться аналіз варіантів розв’язання поставленої в дипломній роботі задачі у літературних джерелах (друкованих та електронних). До таких джерел можна віднести навчальні посібники, підручники, монографії, наукові статті в періодичних виданнях, нормативні документи, сайти Іntеrnеt тощо.

Джерела, що розглядаються, повинні бути наведені в розділі "Перелік посилань".

У підрозділі 1.4 "Обґрунтування методики для розв’язання обраної задачі" повинні бути відображені:

- обґрунтування вибору метода для розв’язання задачі;

- аналіз існуючих підходів і методів розв’язання поставленої задачі;

- обґрунтування необхідності використання економіко-математичних методів і обчислювальної техніки для вирішення даної задачі;

- зміни в організаційній структурі управління, пов’язані з прийнятими рішеннями;

- за необхідністю навести інформаційну модель вирішення задачі.

Необхідно вказати, на усунення яких недоліків у роботі підприємства спрямоване розв’язання даної задачі.

Найбільш поширеними недоліками є:

- велика трудомісткість обробки інформації;

- низька оперативність, що знижує якість менеджменту;

- невисока достовірність результатів вирішення задачі;

- недосконалість організації збору і реєстрації початкової інформації;

- недосконалість процесів збору, передачі, обробки і видачі інформації;

- наукомісткість задачі, що вирішується (складність алгоритму, що вимагає високої математичної кваліфікації користувача і великих об'ємів обчислень, з чого витікає необхідність застосування більш спрощених моделей і методів, не втрачаючи адекватності).

Якщо студент має намір використати АРМ при автоматизації вирішення задач управління у дипломній роботі, то потрібно вказати, чому необхідно автоматизоване рішення саме на базі АРМ фахівців.

У висновках потрібно узагальнити результати роботи, проведеної під час виконання першого розділу дипломної роботи. При цьому необхідно сформулювати висновок про доцільність вирішення поставленої задачі з використанням вибраних методу і моделі.

 

8.3 Структура і зміст другого розділу "Економіко-математичне моделювання (назва дипломної роботи)"

 

Другий розділ "Економіко-математичне моделювання (назва задачі дипломної роботи)" має бути обсягом до 30 сторінок.

До етапів належать: змістовна постановка задачі, розробка математичної моделі та вибір методу розв’язання, математичний аналіз моделі, підготовка початкової інформації, розробка алгоритму розв’язання задачі, чисельне розв’язання задачі, аналіз результатів та їх застосування.

Оскільки етапи економіко-математичного моделювання тісно взаємопов'язані, з'являються зворотні зв'язки. Якщо на етапі розробки математичної моделі з’ясується складність або суперечливість моделі, то постановку задачі треба скорегувати. Також необхідно повернутися до постановки задачі у випадку, коли витрати на збір початкової інформації дуже великі або початкова інформація відсутня. У цей розділ входить декілька підрозділів.

У підрозділі 2.1 "Змістовна постановка задачі" необхідно:

- сформулювати суть задачі;

- навести її характеристики;

- обґрунтувати періодичність її розв’язання;

- описати початкову інформацію та її джерела;

- описати кінцеву інформацію та її одержувача.

Підрозділ 2.2 "Математична модель і метод розв'язання задачі" містить формалізацію задачі, тобто відображення її у вигляді конкретних математичних залежностей (функцій, рівнянь, нерівностей тощо). За необхідності розглядається математична постановка задачі, де вказується цільова функція або критерій оптимальності, обмеження, приймаються допущення та передумови, визначаються змінні та константи. Встановлюється клас, до якого відноситься задача, що розв’язується, проводиться порівняльний аналіз методів розв’язання та вибір найбільш ефективного методу. Уточнюються змінні та їх форма зв’язків. Визначається послідовність розв’язання задачі.

У цьому підрозділі здійснюється математичний аналіз моделі, який містить доведення існування одиничності розв’язку задачі та перевірку його, аналіз змінних, які входять до розв’язку, границі та тенденції їх змін.

Підрозділ 2.3 "Початкова інформація" містить усі початкові дані. У зв’язку із значною трудомісткістю підготовки початкових даних, необхідно зважати не тільки на збір інформації потрібної якості, але й на витрати, які можуть бути дуже великими. При підготовці даних можна використовувати методи математичної статистики, теорії ймовірностей тощо.

У підрозділі 2.4 "Побудова схеми алгоритму та її опис" має бути наведена графічна послідовність дій, необхідних для розв’язання задачі. Потрібно включити блоки початку, кінця, обчислювальні та логічні блоки, а також блоки введення та виводу даних. Опис схеми містить коментарі до кожного з блоків. Можна навести загальну схему, а потім локальні схеми до деяких блоків.

Розв’язання задачі наводиться в підрозділі 2.5 "Чисельне розв’язання задачі".

У цьому підрозділі дипломник має продемонструвати результати застосування запропонованої економіко-математичної моделі на статистичних даних досліджуваного підприємства, використовуючи сучасні інформаційні технології.

Тут повинні бути представлені екранні форми: головна, а також форми з початковою, проміжною та кінцевою інформацією.

Під час підготовки даного підрозділу дипломник може вибрати такі варіанти його побудови:

- із розробкою прикладного програмного продукту (ПП);

- із використанням сучасних розроблених програмних продуктів.

У разі, коли для розв’язання задачі дипломної роботи розробляється програмний продукт, можна навести його основні характеристики: тип ПЕОМ; операційну систему; мову програмування; необхідний об’єм оперативної пам’яті, опис структури та детальний опис процедур.

Якщо у дипломній роботі для розв’язання поставленої задачі використовується існуючий ПП, то наводиться обґрунтування використання даного ПП. Можна навести порівняльний аналіз та характеристики існуючих ПП, дані про розробників, а також переваги, недоліки та особливості застосування ПП. При розв’язанні задачі з використанням існуючих ПП до переліку посилань заносять необхідні посилання на джерела.

При цьому може бути наведена інструкція, яка супроводжується коментарями щодо дій користувача програми, необхідних для запуску програми та її роботи.

В останньому підрозділі 2.6 "Аналіз результатів та їх застосування" подається дослідження правильності та повноти одержаних результатів, їх практичного застосування, можливість удосконалення моделі, здійснюється економічний аналіз. У цьому підрозділі також необхідно розглянути можливість використання запропонованої економіко-математичної моделі та одержаних результатів в інших економічних задачах (указати перелік цих задач) або на підприємствах інших галузей.

Другий розділ закінчується висновками, у яких мають бути наведені основні результати даного розділу.

 

 

8.4 Структура і зміст третього розділу "Економічна частина"

 

Економічна частина може виконуватись у двох варіантах.

Перший варіант – це розробка окремих елементів бізнес-плану. Він складається тоді, коли розробка дипломної роботи реалізується на ринку. Примірний перелік основних підрозділів бізнес-плану: характеристика продукції, оцінка ринку збуту, конкуренція, стратегія маркетингу, оцінка ризику та страхування, фінансовий план тощо.

Другий варіант виконується у тому випадку, коли розробка дипломної роботи не буде реалізовуватись. Тоді необхідно виконати розрахунок показників економічної ефективності. До цього розрахунку можуть увійти підрозділи: аналіз та підготовка початкових даних, вибір бази для порівняння, визначення одноразових витрат, обчислення річних експлуатаційних витрат, розрахунок річного економічного ефекту, оцінка економічної ефективності тощо.

Проведені розрахунки повинні дозволити авторові зробити практичні рекомендації щодо використовування результатів економіко-математичного моделювання у досліджуваній сфері, удосконалювання фінансових і господарських процесів, що протікають в досліджуваному об`єкті, а також оцінити можливий позитивний ефект від реалізації запропонованих заходів. Всі рекомендації повинні випливати з результатів проведених студентом-дипломником досліджень.

Економічне обґрунтування розробки рекомендується здійснити в за одним із можливих напрямів, що наведені на рис 8.1.

Рисунок 8.1 – Напрями економічного обґрунтування розробки

 

Якщо запропонована методика може виступати об’єктом купівлі-продажу на ринку інтелектуальної власності (перший напрям на рис. 8.1), рекомендується провести розрахунок початкової ціни (Ц) за формулою:

 

, (8.1)

 

де В_розр – одноразові витрати на розробку, грн;

П_пл – сума планового прибутку (розраховується виходячи з планової норми рентабельності, чисельне значення якої погоджується з керівником роботи), грн;

ПДВ – податок на додану вартість (за ставкою відповідно до діючого законодавства), грн.

Для оцінки доцільності впровадження запропонованих рекомендацій у діяльність підприємств (другий напрям на рис. 8.1) необхідно оцінити можливі види ефектів (економічний, науково-технічний, ринковий, ресурсний, соціальний, екологічний, народногосподарський), які можуть в більш або меншій мірі виникати при створенні, дистрибуції або використанні запропонованої методики.

Так, наприклад, рекомендується розрахувати показники економії на поточних річних витратах (у тому числі, річна економія по заробітній платі), річний економічний ефект, строк окупності. При цьому, якщо розрахунковий строк окупності складає більше року, то в розрахунках треба врахувати коефіцієнт дисконтування, розмір якого погоджується з керівником дипломної роботи. При даному варіанті економічного обґрунтування результат також може бути виражений через економію витрат за рахунок вивільнення робочого часу, скорочення чисельності працюючих, можливості сумісництва робіт і професій. Можливий варіант представлення результатів розрахунку наведений у додатку Ж.

Якщо впровадження запропонованої методики призводить до формування грошового потоку (третій напрям на рис. 8.1), то для обґрунтування економічної доцільності цієї розробки рекомендується розрахувати такі показники: чиста поточна вартість (NPV); внутрішня норма окупності (IRR); дисконтований строк окупності (DPP) (якщо інвестиції є одноразовими, то строк окупності розраховується без процедури дисконтування); індекс рентабельності (PІ); коефіцієнт ефективності (ARR).

 

8.5 Структура і зміст четвертого розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях""

 

У розділі 4 "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" необхідно здійснити аналіз умов праці та розробити заходи щодо охорони праці на досліджуваному підприємстві. Завдання на цей розділ визначає консультант з охорони праці, який також контролює виконання даного розділу.