Регіональні програми підтримки малого підприємництва

 

Стратегічним напрямком поступального розвитку України є соціально-економічне відродження регіонів. На сучасному етапі позитивні зміни можуть бути досягнуті лише на основі зосередження діяльності міністерств і відомств не стільки на галузевому, скільки на вирішенні проблем територіального розвитку; надання пріоритетності регіональним аспектам; переміщення центру ваги з державного рівня на регіональний і місцевий.

Ключовою проблемою розвитку регіонів є їхня вкрай низька конкурентоспроможність, яка обумовлена незадовільним станом виробничої та соціальної інфраструктури, низьким рівнем пристосування робочої сили до сучасних умов, недостатньою підтримкою розвитку підприємництва, відсутністю інноваційної спроможності підприємств, деградацією навколишнього природного середовища, неефективним використанням наявних ресурсів, низьким рівнем інноваційно-інвестиційної активності тощо.

Основним напрямком відродження і соціально-економічного розвитку всіх без виключення регіонів України є розвиток малого підприємництва. Сьогодні мале підприємництво знаходиться на етапі становлення; існує безліч стримуючих факторів і проблем, вирішення яких вимагає фахового комплексного підходу, об’єднання зусиль, ресурсів усіх відповідальних і зацікавлених інституцій та осіб.

Важливим інструментом комплексного підходу щодо вирішення проблем малого підприємництва є розробка і впровадження регіональних програм. Метою регіональних програм є забезпечення сталого розвитку малого підприєм­ництва на основі максимально ефективного використання наявних власних фінансових, майнових, трудових та інтелектуальних ресурсів; підвищення ролі малого бізнесу у соціально-економічному житті області як одного з найвідповідальніших критеріїв оцінки результатів діяльності регіональної та місцевої влади.

Цілі регіональних програм:

- створення сприятливих умов для розвитку існуючих підприємств, підвищення їх конкурентноздатності;

- організація роботи щодо створення нових ефективно діючих малих підприємств;

- розвиток сучасної інфраструктури підтримки бізнесу;

- розвиток людського та соціального потенціалу шляхом впровадження сучасних програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а також розвитку громадянського суспільства;

- створення ринкового середовища та вільної конкуренції;

- залучення капіталу та інвестицій задля забезпечення сталого розвитку територій.

Головними завданнями регіональних програм підтримки підприємництва є наступні:

- забезпечення дотримання в області вимог Законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";

- аналіз потенціалу малого підприємництва області, перспектив та напрямів його розвитку;

- податкове стимулювання розвитку підприємницької діяльності;

- забезпечення фінансово-кредитної підтримки розвитку малого підприємництва органами місцевої влади;

- створення сприятливих умов для суб’єктів малого бізнесу на ринку кредитних ресурсів;

- сприяння розвитку молодіжного підприємництва та створення нових перспективних робочих місць для місцевої молоді, особливо у сільській місцевості;

- підтримка розвитку підприємництва на селі, зокрема, селянських (фермерських) господарств;

- активізація інвестиційної діяльності суб’єктів малого підприємництва;

- розвиток матеріально-технічної бази ринків, створення належних умов торгівлі;

- вдосконалення форм та механізмів виробничої кооперації між великими та малими підприємствами;

- розвиток експортного потенціалу малого підприємництва;

- вдосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів для сфери малого бізнесу;

- підвищення конкурентоспроможності продукції суб’єктів малого підприємництва;

- зниження рівня безробіття в області;

- вдосконалення інформаційного та консультативно-методичного забезпечення суб’єктів господарювання;

- поширення в регіоні позитивного досвіду розвитку малого підприємництва;

- активізація виставково-ярмаркової діяльності суб’єктів малого підприємництва;

- розвиток мережі бізнес-центрів у районах та містах області.

Враховуючи особливості нинішнього періоду, сьогоднішні регіональні програми повинні бути ще й дієвим інструментом подолання фінансово-економічної кризи на місцевому рівні.

На цей час в 25 регіонах України реалізуються регіональні програми підтримки малого підприємництва на 2009-2010 роки. Разом з тим, в Харківській області замість регіональної програми, затвердженої облрадою, облдержадміністрацією було затверджено План заходів щодо сприяння розвитку малого підприємництва, що не відповідає нормам Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва».

В Луганській області у 2009 році завершено реалізацію регіональної програми на 2008-2009 роки та підготовлено проект програми на 2010-2012 роки.

Фінансове забезпечення регіональних програм залишається ключовим фактором підтримки малого підприємництва в умовах кризи. Зменшення обсягів фінансування заходів регіональних програм, або взагалі його відсутність в окремих регіонах, поглиблює негативний вплив економічної кризи на малий бізнес, що спричиняє ланцюгову реакцію у погіршенні соціально-економічної ситуації в регіонах, пов’язаної із зростанням безробіття та зменшенням обсягів надходжень до бюджетів всіх рівнів. Проте, нестабільна фінансово-економічна ситуація в країні в свою чергу негативним чином позначилась як на фінансуванні заходів регіональних програм в цілому, так і на впровадженні фінансово-кредитних механізмів підтримки малого підприємництва на місцевому рівні.

Аналіз фінансового забезпечення регіональних програм засвідчив, що впродовж 2008 року фінансування програмних заходів за рахунок коштів місцевих бюджетів здійснювалось в усіх регіонах України, за винятком м. Севастополя, де за підсумками 2008 року кошти з міського бюджету на реалізацію програмних заходів не виділялись. Сукупні видатки місцевих бюджетів на ці цілі склали понад 39,6 млн.грн.

При цьому слід зазначити, що у 2008 році загальна сума коштів регіональних бюджетів фактично використаних на реалізацію програмних заходів зменшилась на чверть у порівнянні з 2007 роком і склала лише 48% від запланованих річних сукупних обсягів.

 

 

Рис. 3.5. Рівень видатків місцевих бюджетів на реалізацію заходів регіональних програм в 2007-2008 роках, грн./підпр.

 

Максимальний вплив на загальні обсяги фінансового забезпечення регіональних програм по Україні належить столиці, частка якої останні п’ять років складає від 57 до 82%. У 2008 році в м. Києві обсяги фінансування програмних заходів склали майже 61% від загальної суми по Україні, проте це становить лише 42% від передбачених видатків – це найгірший показник для міста з 2005 року.

Стабільність фінансування регіональної програми і забезпечення рівномірного поетапного надходження коштів для реалізації програмних заходів є запорукою ефективності роботи місцевих органів виконавчої влади й самоврядування у зміцненні сектору малого підприємництва у вирішенні соціально-економічних проблем регіону.

У 2008 році з понад 14 млн.грн витрачених з регіональних бюджетів на ці цілі коштів (без урахуванням м. Києва) 59,4% було виділено в останньому кварталі року, що негативним чином впливає на якість виконання програмних заходів.

Лишаються також значними регіональні диспропорції в обсягах бюджетного фінансування програм підтримки малого підприємництва по відношенню до кількості малих підприємств в різних регіонах. За даними 2008 року такі коливання становили: від 371 грн. в м.Києві і 203 грн. в Хмельницькій області до 4 грн. в Дніпропетровській області, що призводить до накопичення проблем в сфері малого бізнесу та сприяє подальшому поглибленню репресивності розвитку в окремих регіонах.

З метою вирішення цієї проблеми, Комітетом розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», до якого, зокрема, внесено положення, щодо рекомендацій місцевим органам виконавчої влади щорічно при складанні місцевих бюджетів передбачати не менш, ніж 0,5 відсотка доходів регіональних та місцевих бюджетів на підтримку малого та середнього підприємництва. Зазначений законопроект надасть можливість зменшити нерівномірність фінансової підтримки малого підприємництва в регіонах, що забезпечить рівні умови для розвитку малого підприємництва та максимальне використання підприємницького потенціалу регіонів для їх економічного розвитку й вирішення соціальних проблем.

Головним напрямком регіональних програм в останні роки було надання фінансово-кредитної допомоги суб’єктам малого підприємництва, в тому числі шляхом відшкодування відсоткових ставок за кредитами для реалізації інвестиційних проектів.

В умовах складної ситуації з отриманням банківських кредитів, коли потреба малих підприємств у кредитних ресурсах задовольняється не більше ніж на 5-7%, в більшості регіонів перевага надавалась саме заходам за напрямком фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва. Понад 66% загальних обсягів бюджетного фінансування заходів регіональних програм було спрямовано на компенсацію частини вартості банківських кредитів для суб’єктів малого підприємництва за рахунок бюджетних коштів та 12,5% - на пільгове кредитування інвестиційних проектів та фінансування на поворотній основі.

Крім фінансово-кредитної підтримки, суб’єкти малого підприємництва потребують ресурсної та інформаційної допомоги від місцевої влади. В рамках регіональних програм така допомога надавалась на місцевому рівні, зокрема, шляхом створення баз даних незадіяних нежитлових приміщень, незавершеного будівництва, виробничих площ, вільних земельних ділянок та через надання вільних приміщень комунального майна в оренду і передачу у власність.

У всіх регіонах країни на цей час сформовано бази даних нежитлових приміщень, які можуть бути надані суб’єктам підприємницької діяльності для ведення господарської діяльності. Впродовж 2008 року загальна площа приміщень, переданих місцевою владою підприємцям для ведення бізнесу, склала: в оренду – понад 3млн.кв.м, у власність – 1,3млн.кв.м (за попередній рік в оренду надано 3,3млн.кв.м, а у власність - 1,4млн.кв.м).

Ще однією суттєвою формою ресурсної підтримки на місцевому рівні є залучення суб’єктів малого підприємництва до формування, розміщення і виконання на конкурсних засадах державних та регіональних замовлень на виконання робіт, надання послуг.

За наданою інформацією з 17 регіонів, у 2008 році серед суб’єктів малого підприємництва було розміщено таких замовлень на загальну суму майже 7,5 млрд. грн., або на 31% більше ніж в попередньому році. Середня вартість одного замовлення у 2008 році за участі суб’єктів малого підприємництва склала 971 грн. (2007рік – 319 грн.).

Найбільші обсяги розміщених серед суб’єктів малого підприємництва регіональних та державних замовлень у 2008 році зафіксовано в м.Києві 4,5млрд.грн), Чернівецькій (2,1млрд.грн), Івано-Франківській (439млн.грн), Закарпатській (437млн.грн), Волинській (308,6млн.грн) та Луганській (314млн.грн) областях. Проте, 8 регіонів (Донецька, Житомирська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Чернігівська області та м. Севастополь) не залучали до участі в реалізації державних і регіональних замовлень малі підприємства.

На інформаційно-методичну допомогу суб’єктам малого підприємництва, здійснення навчальних заходів, проведення конференцій, форумів, виставок та інше було спрямовано 20% від загальної кількості фактично витрачених коштів.

Найгірша ситуація впродовж декількох останніх років склалась з фінансуванням заходів щодо формування мережі об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, поповнення їх статутного та оборотного капіталу. У 2008 році така тенденція збереглася і частка бюджетних коштів, використаних на розвиток інфраструктури підтримки малого підприємництва в загальних обсягах фінансування склала трохи більше 1%, при чому лише 6 регіонів спрямували кошти на ці заходи (АР Крим, Волинська, Сумська, Харківська, Чернівецька та Чернігівська області).

Протягом 2008 року в рамках реалізації регіональних програм підтримки малого підприємництва було створено 21 бізнес-центр (у 2007 році - 23), 7 технопарків (2007 рік - 6), 380 лізингових центрів (2007 рік - 108), 786 кредитних спілки (2007 рік - 70), 35 фондів підтримки підприємництва (2007 рік - 38), 341 інвестиційно-інноваційних фондів і компаній (2007 роки - 1349), 420 інформаційно-консультативних установ (2007 рік - 952).Водночас, за цей же час загальна чисельність бізнес-інкубаторів зменшилась на три одиниці.

На початок 2009 року в Україні функціонували такі об’єкти інфраструктури підтримки підприємництва: 465 бізнес-центрів, 69 бізнес-інкубаторів, 40 технопарків, 790 лізингових центрів, 2526 небанківських фінансово-кредитних установи (в т.ч. 1884 кредитних спілки), 277 фондів підтримки підприємництва (з них 32 створені за участю), 3012 інвестиційно-інноваційні фондів і компаній, 3233 інформаційно-консультативних установи.

Недостатність фінансування заходів щодо формування інфраструктури позначається на спонтанному формуванні мережі спеціалізованих установ підтримки бізнесу (в деяких регіонах її не сформовано взагалі). Відсутність координуючої ролі місцевої влади знижує ефективність її функціонування для забезпечення потреб розвитку місцевого бізнесу, що визначаються широким спектром послуг, які мають бути вартісно та територіально доступні для підприємців-початківців.

Значною перешкодою для розвитку цієї інфраструктури є відсутність нормативно - правових регуляторів, які б чітко визначали критерії та стандарти якості послуг, економічно обґрунтовані обставини їх доцільності.

Проведений аналіз регіональних програм дозволив виявити ряд суттєвих недоліків:

Регіональні програми розвитку малого підприємництва переважно носять загальний характер, не враховують особливостей та можливостей конкретних регіонів, і, як результат, не орієнтовані на вирішення болючих соціально-економічних проблем регіонів та окремих територій;

У зв’язку з відсутністю належного фінансування з місцевих бюджетів ряд заходів регіональних програм носить формальний характер. Лише 3,5% загальної вартості регіональних програм спрямовуються на формування інфраструктури підтримки малого підприємництва;

Відсутній аналіз розвитку малого підприємництва у розрізі районів, не відображається концентрація малих підприємств та ефективність їх роботи на місцевому рівні. Натомість, як по Україні в цілому, так і у розрізі регіонів спостерігаються значні диспропорції у розвитку малого бізнесу. Більше половини усіх малих підприємств та близько половини зайнятих на малих підприємствах концентрується в обласному центрі та великих містах. У малих містах і сільській місцевості їх кількість не тільки не зростає, а й скорочується.

Фіксується щорічне збільшення кількості об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва. Разом з тим, відсутній якісний аналіз діяльності таких установ, що доводив би їх ефективність. Лише 3,7% всіх установ інфраструктури створена за участю місцевої влади;

Скорочення і значні диспропорції в обсягах фінансування регіональних програм розвитку малого підприємництва свідчать про відсутність їх пріоритетності у стратегічному розвитку регіонів.

Аналізуючи недостатню ефективність регіональних програм, необхідно зазначити об’єктивні та суб’єктивні причини. Світова практика доводить, що єдиним інструментом дієвої державної політики в будь-якій сфері є програми. Разом з тим, в Україні в умовах відсутності наукового обґрунтування та достатніх фінансових ресурсів програмно-цільовий метод набув лише теоретичного розвитку.

З іншого боку, якість регіональної або місцевої програми вирішальним чином залежить від розуміння місцевою владою кожного регіону ролі малого бізнесу у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку малого підприємництва. В ряді регіонів (Волинська, Івано-Франківська, Луганська, Чернівецька, Хмельницька області) регіональні програми якісно відрізняються, їх заходи орієнтовані на місцеві проблеми та мають ресурсну забезпеченість.

В цьому плані постає проблема відсутності в системі управління на місцях фахівців, які володіють системним баченням проблем, знаннями сучасної міжнародної практики й достатнім досвідом в сфері малого підприємництва та суспільного розвитку, що дозволяє їм, використовуючи інноваційні підходи, розробляти та впроваджувати „амбітні” регіональні програми.

Регіональні програми потребують розробки з урахуванням особливостей розвитку конкретного регіону, районів, наявних ресурсів, а також специфічних завдань, які постають перед органами місцевої влади на конкретному етапі. Орієнтирами програм повинні стати пріоритети і завдання Стратегічних планів розвитку регіонів.

Рівень розвитку малого підприємництва має стати одним із головних критеріїв оцінки результатів діяльності органів місцевої та регіональної влади.

До розробки і реалізації регіональних програм доцільно залучати галузеві управління облдержадміністрацій, райдержадміністрацій, виконавчі комітети міських рад міст обласного значення, громадські організації, підприємців, центри підтримки бізнесу, асоціативні структури підтримки підприємництва, наукові установи, вузи, місцеві громади тощо.

На основі затверджених регіональних програм має розроблятися місцева нормативно-правова база, що регулює відносини у сфері малого підприємництва. До її розробки слід залучати місцевих підприємців та їх об’єднання задля ефективного діалогу влади і бізнес-середовища, зниження бар’єрів входження суб’єктів господарювання на ринки, спрощення дозвільних процедур, подолання корупційного тиску на підприємництво.

Типові заходи, які застосовуються для підтримки малого бізнесу, не спрацьовують. Тому при розробці регіональних програм слід звернути увагу на інноваційні підходи з практичною спрямованістю, які дають позитивні результати. Це передбачає розробку інноваційної моделі сприяння розвитку малого підприємництва. Актуальним у цьому напрямку є організація виїзних консультацій (пересувних пунктів) у депресивні райони, малі міста та сільську місцевість регіонів.

Одним з важливих елементів інноваційної моделі має стати розробка і реалізація у конкретно визначених депресивних регіонах пілотних інноваційних проектів, та їх поширення після успішної апробації на інші території. До виконання таких робіт потрібно залучати (на конкурсній основі) науково-дослідні організації.

При розробці програм особливу увагу слід приділяти питанню професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для сфери малого підприємництва. Центри зайнятості не завжди можуть забезпечити підготовку кадрів для проведення підприємницької діяльності, оскільки безробітних не можна віднести до активного ресурсу, налаштованого на започаткування бізнесу, а фінансова підтримка незайнятого населення через виплату одноразової допомоги по безробіттю не дозволяє організувати успішну власну справу.

Основним джерелом людських ресурсів для малого бізнесу є вищі навчальні заклади. На жаль, на сьогодні вища освіта не в змозі підготувати конкурентоспроможного фахівця, а впровадження навчальних програм з основ підприємницької діяльності на базі загальноосвітніх, професійних, вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти носить загальний характер. Тому важливим кроком у цьому напрямку є створення при ВНЗ Центрів професійного розвитку та кар’єри. Це дозволить активізувати і підтримати молодіжні ініціативи, створити умови для розвитку кадрового потенціалу малого підприємництва, підготувати генерацію успішних підприємців задля економічного зростання регіонів.

Актуальним є створення професійних консультаційних центрів за участі в їх роботі підприємців з багаторічним досвідом роботи та фахівців з ведення бізнесу, а також бізнес-інкубаторів, особливо молодіжних. Вони можуть створюватися як при вищих навчальних закладах, так і на рівні регіону, району, міста.

Найбільш перспективним є розвиток молодіжного підприємництва і створення нових економічно доцільних робочих місць для молоді на селі.

Головним завданням у розвитку інфраструктури підтримки підприємництва має стати не тільки зростання кількості об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, а їх рівномірне розміщення, зосередження не лише в обласних, а й у районних центрах, а також підвищення якості роботи, поліпшення кваліфікаційного рівня персоналу та розробки інноваційної моделі діяльності та співпраці з підприємствами.