Удосконалення реєстраційних процедур

Сьогодні в Україні діє сучасна система реєстрації, базовою складовою частиною якої є Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.. Єдиний державний реєстр працює в режимі on-line та забезпечує безперебійний процес державної реєстрації, а також автоматичне направлення відповідним державним органам інформації про зареєстровані суб’єкти господарювання.

Терміни державної реєстрації складають від 1 до 3-х днів і це вже разом з процедурами постановки на облік в інших органах.

Державну реєстрацію суб’єктів господарювання на сьогодні здійснюють 1363 державних реєстраторів в 678 реєстраційних органах.

Позитивну динаміку у розвитку регіонів забезпечило зростання кількісних показників реєстрації суб’єктів господарювання у 2009 році.

Станом на 01.01.2010 року загальна кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання в Україні склала 5 970 779 одиниць, у тому числі – 1 252 437 юридичних осіб та 4 718 342 фізичних осіб-підприємців. Загальний абсолютний приріст зареєстрованих суб’єктів господарювання в Україні за 2009 рік порівняно з 2008 роком складає 4,47%. Приріст по зареєстрованим юридичним особам складає 3,98%, а фізичних осіб-підприємців відповідно 4,61% (Додаток Б).

 

В той же час, відповідно до основних завдань Держкомпідприємництва у 2009 році Держкомпідприємництвом проводилась системна робота та вживались заходи щодо вдосконалення реєстраційних процедур та усунення недоліків у системі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До основних проблем, які на сьогодні перешкоджають зміцненню економічної безпеки та структурним реформам у секторі підприємництва України, відносяться: наявність прямих та опосередкованих злочинних, кримінальних посягань, так званого „рейдерства”, а також дискримінаційних дій щодо підприємців тощо.

Основними чинниками рейдерства в Україні є:

- слабкість правової системи;

- недосконалість судової влади;

- корумпованість органів влади;

- низький рівень правової культури;

- правовий нігілізм як у суб’єктів господарювання так і представників органів влади;

- сумнівна передісторія приватизації об'єктів тощо.

Приватизація багатьох об'єктів в Україні у свій час проводилася недостатньо прозоро, в окремих випадках – з порушенням законодавства. Більш того приватизація деяких підприємств в Україні проводилася за класичними рейдерськими схемами. Податкова адміністрація регулярно заявляє про виявлені схеми ухилення від податків, що також може мати наслідком несплату дивідендів, приховування прибутків, заниження зарплати і т. ін., що, в свою чергу, призводить до невдоволення окремих акціонерів господарюючих суб'єктів і розширенню поля дії рейдерів.

Але громадськість сьогодні найчастіше вважає, що той, хто вже володіє підприємством – його законний власник, а той, хто хоче встановити свій контроль – рейдер. Суспільну значимість у даному питанні має насамперед підтримка державних структур на боці однієї із сторін конфлікту. Плюс до того – корумпованість судової системи.

Сама судова система України виявилася співучасницею недружніх злиттів і поглинань. Проблема «співробітництва» суддів з рейдерами полягає в недосконалості закону. Несумлінність суддів – це вже другий бік проблеми. Сьогодні ж судді стали «активними учасниками» рейдерських захоплень і недружніх поглинань. У справах «недружніх злиттів і поглинань», а інакше кажучи – у захопленнях чужих об'єктів господарської діяльності, суддя є ключовою фігурою. Від рішення, яке буде ухвалено суддею, залежить доля не тільки великих, мажоритарних акціонерів, але й більш дрібних груп – міноритарних акціонерів. Адже зміна власника відбувається найчастіше за рішенням суду. На сьогоднішній день можна стверджувати, що з часом справа може дійти до появи нової, тіньової спеціалізації суддів – судді-рейдери. Їх рекомендують один одному адвокати, які так само, як і ці судді, заробляють на рейдерстві. Притягнути до відповідальності суддю, який ухвалив рішення на користь рейдера, досить важко: його рішення начебто прийняті відповідно до закону.

Через нестійкість, корумпованість державних органів, прогалини у законодавстві, несформованих інституцій прав власності такий феномен в Україні не лише виникає, а набирає високих «темпів зростання». І хоча у розвинених країнах рейдерство є ефективним інструментом впливу на неефективні підприємства, у нас це інструмент перерозподілу власності та особистих інтересів.

Важливою передумовою виходу із ситуації, що склалася в Україні з рейдерством є забезпечення максимальної прозорості та дієвості процесу боротьби з рейдерськими атаками.

Верховною Радою вже прийнято перший Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» (№ 1720 від 19.11.2009 р.) яким було внесено зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів України та Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Прийняття цього Закону є безперечним кроком вперед на шляху врегулювання корпоративних відносин, діяльності фондового ринку та принципів їх державного регулювання. Закон передбачає внесення змін та доповнень до процесуального законодавства і спеціальних норм, що регулюють порядок підсудності та розгляду корпоративних спорів, особливості використання заходів забезпечення позову, порядок реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб та інших даних, які потребують обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Закон значно ускладнив вплив на суддів та реєстраторів, запровадив механізм захисту майна юридичної особи під час судового провадження, а також обов’язок щорічного подання інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що має забезпечити публічність та прозорість діяльності господарських товариств на території України.

В той же час скарги та повідомлення про спроби протиправного захоплення підприємств продовжують надходити.

Такі спроби здійснюються шляхом подання до державних реєстраторів підроблених документів, в тому числі і таких, що підготовлені на виконання рішень судів, які не набрали законної сили.

Очевидно, що така ситуація створює у суспільстві значну напругу.

Для протидії так званому «рейдерству» розроблено та направлено до Верховної Ради України урядовий проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств».

Зазначеним законопроектом шляхом внесення змін до шести Кодексів – Цивільного, Господарського, Кримінального, Господарського процесуального і Кримінально-процесуального, КоАП та ще до 10 законів України передбачається врегулювати на законодавчому рівні ті прогалини у чинному законодавстві України, неврегульованість яких на даний час призводить, на жаль, до скорого та ефективного протиправного захоплення та поглинання підприємств, а саме:

- удосконалення підсудності деяких категорій справ та запровадження кримінальної відповідальності осіб за підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи, за підроблення документів, бланків та їх використання, підроблення печаток, штампів та їх використання, за силове захоплення приміщень та виробничих потужностей підприємств, установ, закладів;

- посилення відповідальності державних реєстраторів;

- порядок створення, повноваження та діяльності ліквідаційної комісії та процедур проведення ліквідації юридичної особи;

- обмеження щодо залучення державними виконавцями до вчинення виконавчих дій суб’єктів охоронної діяльності недержавної форми власності.

Одним із основних напрямків вдосконалення реєстраційних процедур є заходи, спрямовані на запровадження механізму електронної державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі й реєстрації їх установчих документів, реєстрації припинення суб’єктів господарювання, подання запитів щодо отримання відомостей про них у електронному вигляді тощо.

Реалізувати зазначене передбачається шляхом прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законів України (щодо електронної реєстрації)” (реєстр. № 6261 від 01.04.2010).

Суттєвим моментом законопроекту є ідентифікація заявника через використання ним унікального, захищеного спеціальними програмними засобами електронного цифрового підпису.

Прийняття законопроекту призведе до спрощення всіх процедур державної реєстрації за рахунок впровадження електронної реєстрації через Інтернет та зменшення кількості реєстраційних і після реєстраційних процедур.

Тобто суб’єкту господарювання не потрібно буде самому «ходити» по п’яти органах виконавчої влади з метою встати на облік – за нього це зробить державний реєстратор у автоматичному режимі (он-лайн).

Це приведе до скорочення кількості реєстраційних процедур з 10 до 5–6, що дозволить значно покращити міжнародні рейтинги України за ознаками забезпечення сприятливих умов для розвитку бізнесу (із 145 місця Україна має піднятися до 90-го).

Крім того, запропоновані норми щодо зберігання реєстраційних справ в електронній формі є одним із дієвих заходів щодо протидії такому явищу, як «рейдерство», оскільки наявність сканованої копії з реєстраційної справи робить неактуальним підробку цих документів.

Ще у лютому 2006 року Верховна Рада прийняла закон, яким передбачено запровадження реєстрації та постановки на облік суб’єктів господарювання за принципом „єдиного вікна”, що полягає у постановці суб’єктів господарювання на облік у податкових органах, органах статистики та фондів соціального страхування за даними Єдиного державного реєстру та зворотного направлення інформації до Єдиного державного реєстру щодо постановки таких суб’єктів на облік.

На сьогоднішній день програмне забезпечення Єдиного державного реєстру працює в режимі on-line та забезпечує автоматичне направлення відповідним державним органам інформації про зареєстровані суб’єкти господарювання.

Однак залишається проблемним питання використання даних Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації та постановки на облік для подальшого ведення бізнесу. Мова, зокрема, йде про порядок відкриття рахунків, який передбачає подання довідок податкових органів, органів статистики та фондів соціального страхування про взяття суб’єктів господарювання на облік, в той час, як така інформація централізовано міститься у Єдиному державному реєстрі.

Для цього необхідно передбачити єдиний документ, який би засвідчував факт державної реєстрації та постановки на облік, а саме – витяг чи виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Для реалізації зазначеного необхідно внести відповідні зміни до законів, що регулюють постановку на облік новостворених суб’єктів господарювання в органах податкової служби, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, а також до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492.

З метою захисту вітчизняного виробника та запобіганню недобросовісної конкуренції з боку іноземних компаній, зокрема проникнення на територію України несанкціонованих товарів, медичних препаратів, ліків, шкідливих відходів різних виробництв тощо, що можуть направлятися філіям іноземних юридичних осіб, створених ними на території України, Урядом розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо акредитації на території Україні представництв та філій іноземних компаній” (реєстр. № 5148 від 18.09.2009).

Законопроектом встановлюється, що іноземні суб’єкти господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх відокремлених підрозділів на території України шляхом їх акредитації.

Цим законопроектом передбачається створити в Україні систему акредитації представництв та філій іноземних компаній за дозвільним принципом.

Законопроектом встановлюється також перелік основних документів, що мають подаватися для акредитації відокремленого підрозділу іноземного суб’єкта господарювання на території України. При цьому, сама процедура акредитації та включення відомостей про відокремлені підрозділи буде проводитись за принципом «єдиного вікна».

Законопроектом запроваджується включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей і про акредитовані представництва та філії іноземних компаній для наповненості відомостями про суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України та відповідної прозорості інформації щодо них.

До основних завдань на 2010-2012 роки є супроводження у Верховній Раді України з метою прийняття а потім запровадження наступних законопроектів:

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання» від 31.03.2009 № 4286;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення у відповідність з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію осіб та фізичних осіб-підприємців») від 01.04.2010 № 6263;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження системи електронної державної реєстрації суб'єктів господарювання) від 01.04.2010 № 6261»;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб» від 21.09.2009 № 5148;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» схвалений та направлений Урядом до Верховної Ради України.