Загальна характеристика підприємницького середовища в умовах кризи

Макроекономічні тенденції 2008 року характеризують два періоди: 1) січень-серпень – позитивні і досить високі темпи зростання; 2) четвертий квартал – пік негативних змін. За останній квартал 2008 року приріст ВВП у річному вимірі знизився до 2,1%. Обсяги виробництва в промисловості скоротилися на 3,1% порівняно з попереднім роком, у тому числі металургії – на 10,6%. Різке зниження експорту і внутрішнього попиту у 4 кв. 2008 року і у 2009 стали причинами глибокого спаду (рис.2.1).

Рис. 2.1. Джерела зростання ВВП, %, приріст до попереднього року

Джерело: Розраховано за даними „Національні рахунки України за 2008 рік”, Статистичний збірник / Державний комітет статистики України – Київ, 2010, 225 с.

Скорочення обсягів будівництва стало наслідком обмеження інвестиційного потенціалу держави, підприємств і населення. Загострення умов збуту продукції, тимчасове призупинення фінансово-господарської діяльності підприємств у зв’язку з фінансовими труднощами, зменшення реальних наявних доходів населення, зростання заборгованості з виплати заробітної плати, а також негативні тенденції у сфері зайнятості, зниження схильності населення до споживання і обмеження споживчого кредитування стало причиною зменшення обсягів товарообороту. Інвестиції в основний капітал зростали нижчими темпами аніж доходи населення, що і зумовило значне уповільнення загальноекономічної динаміки (рис. 2.2.).

Рисунок 2.2. ВВП, темпи зростання реального наявного доходу населення, індекси інвестицій в основний капітал, % до 1990 р.

Джерело: Розраховано за даними „Статистичний щорічник України за 2008 рік” / Статистичний збірник / Державний комітет статистики України – Київ 2010- 640 с.

Серед категорій кінцевого використання значного впливу кризи зазнало валове нагромадження основного капіталу (рис. 2.3.), скорочення якого призвело до зниження його частки у ВВП та зростання кінцевих споживчих витрат, зокрема, домашніх господарств та загального державного управління.

Рисунок 2.3. Динаміка показників зміни обсягів ВВП та складових попиту у 2000-2009 рр., % до попереднього року

Джерело: Розраховано за даними „Національні рахунки України за 2008 рік”, Статистичний збірник / Державний комітет статистики України – Київ, 2010, 225 с.

 

Загальна проблема української економіки у зв’язку із зовнішнім сектором – диспропорційний нераціональний розподіл ресурсів, спрямований на короткострокове одержання доходу, як наслідок – неефективна міжнародна спеціалізація[1]. Остання сформувала небезпечну залежність національної економіки від кон’юнктури світових товарних та фінансових ринків і обумовила високу вразливість для макроекономічної стабільності.

Експортоорієнтована модель економічного зростання, що реалізувалась в Україні протягом докризового періоду, забезпечувала відносно стабільний результат[2] за рахунок сприятливої кон’юнктури зовнішніх товарних ринків. Поступове формування неефективної моделі міжнародної спеціалізації супроводжувалось супутніми для неї негативними тенденціями – темпи зростання імпорту в Україні з 2005 року почали випереджати експорт на фоні сприятливого для цього надлишку ліквідності на світових фінансових ринках.

Починаючи з 2008 року, спостерігається перевищення темпів зростання збитків над темпами зростання прибутку підприємств. У 2008 році загальний фінансовий результат підприємств в Україні був негативним і становив 31,6 млрд. грн, а за попередніми підсумками 2009 року також завершився перевищенням збитків над прибутками.

В цілому економіка України виявилася найбільш вразливою саме до таких глобальних макроекономічних дисбалансів, які виникли в результаті нестабільного зростання світових цін на сировину та існування надлишкової ліквідності на світових ринках капіталу, а також внутрішніх структурних дисбалансів, закладених у докризовий період.

В останній період в Україні спостерігалося поступове відновлення вітчизняного промислового виробництва, нарощування обсягів у сільському господарстві, покращення ситуації на ринку праці, поширення процесів імпортозаміщення, скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Приріст прямих іноземних інвестицій за 9 місяців 2009 року склав
3,9 млрд. дол. США. В цілому за 9 місяців 2009 року приріст сукупного обсягу іноземного капіталу, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці склав майже 3 млрд. дол. США, що становить 36,8% рівня відповідного періоду попереднього року.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну станом на 1 жовтня 2009 року, склав 38,6 млрд.дол.США, що на 8,3 відс. більше обсягів інвестицій на початок 2009 року та в розрахунку на одну особу становить 837,5 дол. США. Отже, зважаючи на поточні тенденції, можна говорити про появу ознак стабілізації і пожвавлення вітчизняної економіки.

Однак дефіцит інвестиційних ресурсів став основною причиною згортання інвестиційної діяльності. Як наслідок, обсяги інвестицій в основний капітал за 9 місяців 2009 року скоротились на 43,7% по відношенню до відповідного періоду 2008 року. На тлі недостатності як внутрішніх, так і зовнішніх позичкових коштів підприємства змушені були скоротити вкладення інвестицій, а частину прибутку спрямовувати на забезпечення погашення раніше накопичених боргових зобов’язань.

Отже, до основних причин низького рівня інвестиційної активності, що мають безпосередній вплив на основні складові джерел фінансування інвестицій відносяться:

- посилення ризиків на валютному ринку;

- збереження складної ситуації у банківській сфері, зокрема недостатні обсяги довгострокового кредитування вітчизняної економіки;

- незадовільна кон’юнктура зовнішнього ринку за традиційними товарними групами українського експорту;

- низька купівельна спроможність населення, що звужує ємкість внутрішнього ринку;

- обмежені можливості доступу до фінансових ресурсів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

- зниження рівня прибутковості українських підприємств.

Основними перешкодами для підвищення привабливості в очах як іноземних, так і внутрішніх інвесторів є обтяжливі регуляторні процедури, зокрема: складність адміністрування податків, кількість та складність отримання дозволів, технічне регулювання (сертифікація та стандартизація), чисельні перевірки органів державного нагляду.

В Україні створено сприятливе правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера регулюється Законами України: “Про інвестиційну діяльність”, “Про режим іноземного інвестування”, “Про захист іноземних інвестицій на Україні”, “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”, тощо, якими передбачено:

- державні гарантії захисту інвестицій, незалежно від форм власності;

- застосування національного режиму валютного регулювання та справляння податків на території України до суб`єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення;

- відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов`язків щодо іноземного інвестора;

- повернення інвестиції іноземному інвестору в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі в разі припинення інвестиційної діяльності.

Реалізуються заходи з покращання ситуації практично в усіх секторах економіки. До них відносяться створення сприятливих умов для інвестицій в будівництво; вдосконалення дозвільних процедур та їх здешевлення; запровадження конкурентних засад при набутті земельних ділянок та прав на них під забудову; стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива; розширення внутрішнього ринку для вітчизняних підприємств машинобудування, агропромислового комплексу та інших.

Місце України у рейтинговому дослідженні Міжнародної фінансової корпорації “Ведення бізнесу - 2010” у розрізі окремих показників відображено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.