Лекція 2. Причини виникнення держави, її походження та соціальна сутність – 2 год.

1. Влада при первіснообщинному ладі. Характеристика соціальних норм первісного суспільства. Перехід до правових норм, закономірності виникнення права.

2. Причини та форми виникнення держави у різних народів.

3. Загальна характеристика основних теорій держави та права.

 

Мета лекції: формування розуміння складності і неоднозначності процесів походження держави та права, їх детермінованості різними економічними, політичними, соціальними та іншими чинниками. Послідовне та цілеспрямоване формування підходів до оцінювання минулого та сучасного.

Міжпредметні зв’язки: філософія, історія України, історія держави та права України, історія держави та права зарубіжних країн, історія політико-правових вчень.

Актуалізація опорних знань: згадати зі шкільного курсу „Основи правознавства” основні теорії виникнення держави.

Головні поняття по темі: первісний лад, мононорма, ритуал, обряд, міф, звичай, суспільна влада, публічна влада, потестарна влада, держава, звичаєве право, право.

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ:

1. Для кожного суспільства характерна визначена система підпорядкування між людьми (соціальна влада) і регулювання їхнього поводження за допомогою загальних правил (соціальних норм). Відмітною рисою суспільної влади і норм первіснообщинного ладу є те, що вони виражали і забезпечували єдність співтовариства людей, обумовлена суворою економічною необхідністю. Знаряддя праці були примітивні, продуктивність праці — низька, і для людей не було іншого виходу, як жити спільно — групами, родом, плем'ям, спільно мати і використовувати засобу виробництва. Це спричиняло необхідність суспільної власності на засоби виробництва і розподілу продуктів праці на засадах рівності.

Суспільна влада первісного суспільства характеризувалася низкою рис.

По-перше, основою організації суспільства був рід (родова громада) - об'єднання людей по дійсному чи умовному кровному спорідненню, а також спільності майна і праці. Кожен рід виступав у якості самостійної господарської одиниці. Роди поєднувалися в племена чи об‘єднання племен.

По-друге, соціальна влада будувалася на засадах первісної демократії, суспільного самоврядування і спиралася на авторитет, повагу, традиції. Органами влади виступали родові збори, тобто збори всіх дорослих членів роду, і старійшини. Деякі функції влади виконували воєначальники. Загальними справами племені керувала рада, утворена зі старійшин і воєначальників родів.

По-третє, соціальна влада була єдиною, тому що роду властива взаємодопомога; усередині родової організації не було груп із протилежними інтересами, і тому всі питання врівноважувалися порівняно легко, без конфліктів.

Правилами поводження людей у первісному суспільстві були звичаї - історично сформовані норми поводження, що ввійшли в звичку в результаті багаторазового застосування протягом тривалого часу. Вони регулювали працю, побут членів роду, сімейні відносини і т.д. Одночасно це були і норми організації громадського життя, і норми первісної моралі, і норми релігії, зв'язані з відправленням обрядів, ритуалів.

Для соціальних норм первіснообщинного ладу характерно те, що вони були продиктовані економічною необхідністю, виражали інтереси всіх членів первісного суспільства, існували у свідомості і поводженні людей, не передбачали чіткого розподілу на права й обов'язки, їхнє виконання забезпечувалося в основному звичкою.

Питання про виникнення права потрібно також розглядати з двох позицій: права, яке створене державою, і права, як природ­ного соціального явища. Виникнення права, як загальних пра­вил поведінки, не можна відривати від соціально-економічних і політичних факторів життя суспільства. Воно виникає як при­родне право членів суспільства, сім'ї, роду, племені і існує в формі суб'єктивних прав і обов'язків, в формі правових звичаїв, які мають моральний, релігійний, економічний і політичний зміст. З виникненням держави багато правових звичаїв було пристосо­вано чи санкціоновано нею і вони стали офіційними нормами права і законами. Крім того, держава сама почала видавати нові нормативно-правові акти і закони для регулювання нових су­спільних відносин.

 

2. Необхідність виникнення держави здебільш пов'язується з появою у суспільстві нерівності серед його членів, його диференціацією на певні соціальні верстви (класи, страти), зміною форми і характеру зв'язків між ними та суспільством, якісними перемінами у суспільному виробництві, свідомості людей тощо. Майже кожна з наведених причин відбиває свій підхід до державогенезу - класовий, теологічний, патріархальний, договірний, психологічний, насильницький і т.д.

Виникнення держави в кожному окремому суспільстві обумовлювалося своєрідним "набором" цих причин, в свою чергу, залежних від особливостей існування попереднього стану суспільства та його подальшого розвитку (географічних, кліматичних, етнічних, виробничих і т.д.). Крім того, виникнення і формування держави є суспільний процес який має свою історія та відповідні стадії, етапи становлення.

З цієї точки зору доцільно розподілити типовий і нетиповий державогенез (політогенез), розглядати виникнення держави і соціальне розшарування суспільства на верстви (класи, страти) як довготривалі, суперечливі та взаємообумовлюючі процеси (Сурілов О.В.).

 

3. Однією з найдавніших теорій є теологічна або теорія божест­венного походження держави. Другою теорією є договірна те­орія про походження держави, яка є складовою частиною теорії “природного права” (XVII—XVIII століття). Суть цієї концепції зводиться до того, що держава і право виникли із людських угод, що вони створені по волі людей шляхом суспільного договору для захисту власності, життя і свободи людей.

Третя — патріархальна теорія виводить походження держави від сім'ї, яка шляхом розвитку переходить в рід, від роду до пле­мені, до об'єднання племен і до виникнення народності, як со­юзу племен. Державна влада поступово виростає від влади батька в сім'ї до влади Ради старійшин племені і досягає влади кня­зя, короля або вождя.

Четвертою теорією є теорія “завоювання” або насильства. Її суть зводиться до того, що держава виникла в результаті на­сильства і завоювання одного племені іншим, одного народу іншим. Вона розглядається як панування сильного над слаб­ким. Ця теорія розкриває зовнішні, політичні фактори ви­никнення держави, але упускає соціальні причини виник­нення держави.

В останні десятиліття розробляється космічна теорія виникнення держави. Її суть зводиться до того, що держава виникла і була рекомендована іншими космічними цивілізаціями як вища організація управління суспільством.

Крім цього у сучасній науковій літературі виділяють теорії: психологічну, органічну, історико-матеріалістичну, сакральну, технократичну та ін.

Семінарське заняття 2. Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави – 2 год.

 

ПЛАН

1. Економічна основа та організація суспільної влади у первісному суспільстві.

2. Виникнення держави. Причини утворення національних держав.

3. Характеристика основних теорій походження держави.

 

Ключові поняття та терміни: “первісне суспільство”, “плем’я”, “народність”, “рабство”, “звичай”, “мононорма”, “родина”, “рід”, “нація”, “фратрія”, “союз племен”, “населення”.

Теми рефератів, доповідей

1. Договірна теорія походження держави.

2. Основні ідеї теологічної концепції походження держави.

3. Особливості виникнення держави різних народів.

4. Родина як основа людського життя.

 

Завдання, вправи, тести, практичні ситуації

Вправа 1

Дайте визначення поняття суспільство

Суспільство – це:

1) сукупність людей, що проживають разом;

2) сукупність людей, пов’язаних здійсненням процесів життєдіяльності;

3) сукупність людей, що поєднані спільною територією проживання;

4) сукупність людей, поєднаних єдиними життєвими цінностями;

5) сукупність органів, інститутів та установ, що регулюють життя людей.

 

Вправа 2

До основних сфер суспільного житття слід зарахувати:

1) театр, систему музеїв, архітектуру, живопис;

2) соціум, культуру, цивілізацію;

3) міфологію, релігію, філософію та науку;

4) виробничу та економічну діяльність, сферу побуту та сімейних стосунків, систему соціальних відносин та інститутів, духовне життя суспільства;

5) духовне життя суспільства, ідеологія та суспільна психологія.

 

Вправа 3

До основних станів духовного життя суспільства можна віднести:

1) віру, надію, любов;

2) активний, пасивний, акцентований та збалансований;

3) патріотичний, інтернаціональний, космополітичний;

4) колективістський, індивідуалістичний, корпоративний.

Вправа 4.

Взаємини між людиною і суспільством можна окреслити так:

1) людина і суспільство утворюють одну якісну сферу буття, протиставлення людини і суспільства - надумані;

2) людина є провідною ланкою у її взаєминах із суспільством, оскільки без людини суспільства просто немає;

3) людина і суспільство взаємно впливають одне на одного, тобто перебувають у взаємодії;

4) суспільство є провідною ланкою у взаєминах із людиною, оскільки поза суспільством людина не набуває людських якостей та не здатна зберігати свої інтелектуальні та матеріальні досягнення;

5) доля людини та суспільства визначається божественним повелінням або космічними процесами; ні людина, ні суспільство не є самовладними.

 

Самостійна робота студентів 2 – 4 год

Завдання та методичні рекомендації для самостійної роботи

Підготувати письмові відповіді (до 2 стор. кожна) на наступні питання: 1. Як співвідносяться поняття "держава - суспільство"; "держава - країна", "держава-народ"? 2. Яку з відомих вам ознак держави ви вважаєте найбільш суттєвою? Відповідь мотивуйте.

 

Завдання 1

“Саме тому, що окрема людина неповноцінна й слабка, людські істоти існують разом” (А. Адлер).

Подумайте над даним висловом - поясненням сутності суспільства. Чи згідні Ви із ним? Як Ви розумієте неповноцінність людини? Чи справді вона неповноцінна? Що штовхає одну людину до союзу з іншими людьми?

 

“Людина має потребу в їжі та питті; одяг вона потребує внаслідок відсутності надійного природного покриття; житла – через клімат і для захисту від тварин; лікування – зміну якостей і почуттів, вроджених тілу. Справді, якби ми не мали чуття, то не страждали би і не відчували потреб у лікуванні, та й загинули б, не лікуючись. Завдяки ж наукам та мистецтвам, та надбанням, що ними породжені, ми потребуємо один одного, а через це збираємось у великих кількостях разом. У взаємних відносинах співвідносимо свої різні життєві потреби задля того, щоби користуватися взаємними послугами. Людина ж за природою – тварина стадна та суспільна. Ніхто на одинці не є самодостатнім. Отже, постає очевидним, що держава (спільності) й міста утворились завдяки взаєминам і наукам” (Немезій Емський).

 

Поясність, чим відрізняється дане пояснення причин об’єднання людей в суспільство від попереднього. Яке із них має негативну орієнтацію, а яке ним не обмежується? Що саме візантійський мислитель вважає тією силою, яка перетворює співдію живих істот у суспільство? Якою мірою його пояснення можуть бути прийнятними та виправданими?

 

Завдання 2

“Суспільство в найширшому сенсі цього слова є сукупністю організмів… Але серед всіх організмів нас найбільше цікавить вид “Гомо сапієнс” – людина як організм, що досягнув, наскільки нам відомо, найвищого органічного розвитку та являє собою … достатньо і глибоко своєрідний вид серед живих організмів. Тому ми можемо поділити всі тваринні організми на два основні класи: тварини у точному сенсі слова і людина. Відповідно, поділяться на дві групи і товариства живих організмів: тваринні спільності та людські або суспільство… Початковим та кінцевим елементом суспільства є людина. Людина є, перш за все, продуктом не лише природи, але й культури. Отже, ми бачимо, що життя суспільства являє собою масовий, стихійний потік зв’язків та взаємодій людей на основі їх дій чи то поведінки. Безпосередні зв’язки при співробітництві необхідно включають у себе матеріальний, психічний та ідеальний моменти” (М. Кондратьєв)

 

Чи вважаєте Ви прийнятним такий хід міркування для пояснення поняття суспільства? Наскільки виправдано подавати генезис суспільсва, відштовхуючись від різновидів живих організмів? Чи згідні Ви з усіма основними напрямами думки даного фрагмента? Або, що для Вас тут постає неприйнятним? Що, навпаки, приваблює? Обгрунтуйте відповідь.

 

Завдання 3

“Своєрідність осіб у першому наближенні окреслюється їх потребами… Можливість їх задоволення вкорінена у суспільні зв’язки, що являють собою той всезагальний здобуток, звідки всі отримують необхідне … Цей різноманітний зміст своєрідних потреб утворює розподіл праці” (Г. Гегель)

 

Що нового щодо суспільства та його функціонування можна побачити у даному положенні Гегеля?

 

Завдання 4

“Сім’ї, громади, села соціологи називають “первинними спільнотами”. Останні могли б бути визнані суспільствами за наявністю особливих умов. Найважливішою з цих особливих умов постає самостійність: саморегулювання, самовідтворення, самозародження. Іншими словами, соціальна система постає суспільством лише в тому випадку, якщо вона не входить в якості складової частини в більше суспільство. Виключний характер категорії суспільства полягає в тому, що воно являє собою таку соціальну систему, що володіє генетичною історією та своєю територією, має окремі частини, але саме не є частиною широкої системи влади… Суспільсво – це не просто сукупність поєднаних людей, початкових та культурних колективів… Всі ці колективи утворюють суспільство в силу свого існування під загальною владою, що здйснює контроль над територією, позначеною кордонами, що підтримує та насаджує певну … культуру” (Е. Шиллз)

 

Проаналізуйте дане міркування і спробуйте чітко виділити ті характеристики суспільства, які автор фрагмента вважає необхідними. Спробуйте також поєднати їх із тими, які були окреслені в попередніх уривках. Як Ви розумієте таку рису суспільства, як “генетична історія”? Чи існує реальна можливість таку історію відслідкувати для реально існуючих суспільств? Чи можна на основі даного уривка зробити висновок про те, що суспільство складається із певних часткових спільних людських утворень? Які положення даного фрагмента Ви вважаєте цінними та виправданими з позиції осмислення природи суспільства?

 

Література

1. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. Учеб. – М., 1990. – 351 с.

2. Телятник Л. Проблеми розширення логічного обсягу загального поняття держави // Право України. - 1999. - № 29. - С. 20.

3. Твори слуги Божого Митроплита Андрея Шептицького. Пастирські листи. – Т.1. – Торонто, 1965. – С. 30.

4. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність // Право України. - 2000. - № 12. - С. 16.

5. Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні аспекти дослідження // Право України. - 2001. - № 8. - С. 36-41.

6. Энгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. – К.: Політвидав України, 1981. – 186 с.