Тема 16. Тлумачення норм права

 

Лекція 16. Тлумачення правових норм – 2 год.

 

1. Поняття, види та способи тлумачення норм права.

2. Тлумачення правових норм за обсягом.

3. Прогалини у праві та способи їх усунення.

 

Мета лекції: поглиблення і систематизація знань про поняття тлумачення норм права, його способи та прийоми, а також про значення правильного тлумачення правових норм у юридичній діяльності. Формування відповідального відношення щодо діяльності з тлумачення правових норм.

Міжпредметні зв’язки: конституційне, кримінальне, адміністративне, трудове та цивільне право.

Актуалізація опорних знань: дайте визначення поняттям: тлумачення, уяснення, роз’яснення.

Головні поняття по темі: тлумачення правових норм, роз’яснення норм права, з’ясування правових норм, витлумачення (інтерпретація) норм права, офіційне і неофіційне тлумачення, легальне та аутентичне тлумачення, доктринальне тлумачення, нормативне і казуальне тлумачення, буквальне (адекватне) тлумачення, розширене й обмежувальне тлумачення, прогалини в праві, прогалини в законодавстві, аналогія права, аналогія закону.

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ:

1. Тлумачення права означає переклад його абстрактних велінь на більш зрозумілу і доступну мову більш конкретних понять і висновків. Поняття тлумачення права охоплює єдність двох процесів: усвідомлення і роз'яснення змісту норм права, державної волі, яка в ній виражена. Усвідомлення - це внутрішній розумовий процес, що не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора. Роз'яснення - це викладення сенсу і змісту державної волі і вираження її назовні.

Завдання на семінарське заняття: Чим зумовлена необхідність тлумачення норм на практиці?

В залежності від тих або інших критеріїв розрізняють різні види та способи тлумачення правових норм.

За суб'єктами тлумачення поділяються на офіційне та неофіційне.

Офіційне тлумачення - це сформульоване у спеціальному акті роз'яснення змісту і мети правових норм, яке дається уповноваженим органом і має загальнообов'язкове значення. Офіційне тлумачення, в свою чергу, поділяється на нормативне і казуальне.

Нормативне тлумачення норм права характеризується загальнообов'язковістю, розповсюдженням на широке коло суспільних відносин і можливістю неодноразового використання в юридичній практиці.

Існують два різновиди нормативного тлумачення: аутентичне, при якому зміст норми роз'яснює той же орган, який її встановив, і легальне, коли загальнообов'язкове тлумачення змісту дає орган, який дану норму не встановлював, але відповідним чином на це уповноважений.

Казуальне (казус - випадок) тлумачення стосується певних осіб, має на увазі конкретні обставини і обов'язкове лише для осіб, стосовно яких воно провадиться.

Неофіційне тлумачення не володіє загальнообов'язковою силою і поділяється на доктриальне, компетентне і повсякденне.

 

Тлумачення норм права здійснюється за допомогою певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст норм права. До найуживаніших з них відносяться: мовне (граматичне), логічне, систематичне та історичне-політичне тлумачення.

 

2. Для виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми і її дійсним змістом застосовують тлумачення норм права з точки зору обсягу їх змісту. Воно поділяється на буквальне (адекватне), розширене і обмежувальне.

Буквальне (адекватне) тлумачення - це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом.

Розширене тлумачення - це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми слід розуміти ширше його буквального текстуального виразу.

Обмежувальне тлумачення - це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється вужче його текстуального виразу.

 

3. Прогалини в праві - це відсутність норм права (або їх частин), що регулюють конкретне суспільне відношення у тому випадку, зрозуміло, коли це відношення входить до сфери правового регулювання.

Дійсна прогалина в праві існує тоді, коли певне питання повинно розв'язуватись юридичними засобами, але право такого розв'язування непередбачене.

Найбільш ефективним засобом усунення прогалин в праві є видання компетентним органом відсутніх правових норм.

Однак, такий шлях правотворення не завжди прийнятий, адже він досить складний і займає великий проміжок часу. Тому, в деяких випадках, прогалини в праві можуть бути усунені за допомогою таких прийомів як застосування аналогічного закону і права.

Аналогія закону - це застосування для врегулювання даних неврегульованих відносин, закону, що регулює аналогічні (близькі за змістом) відносини.

В тих випадках, коли суспільні відносини прямо не врегульовані ніякими нормами права і відсутні норми, що регулюють схожі відносини, застосовують аналогію права, тобто вирішення конкретної справи на основі загальних ідей і принципів права (гуманізму, справедливості і т.д.).

 

 

Семінарське заняття 14. Тлумачення норм права – 2 год.

ПЛАН

 

1. Поняття та необхідність тлумачення норм права.

2. Види тлумачення.

3. Способи тлумачення.

4. Функції тлумачення.

 

Ключові поняття та терміни: “тлумачення-з’ясування”, “тлумачення-роз’яснення”, “офіційне тлумачення”, “неофіційне тлумачення”, “нормативне тлумачення”, “казуальне тлумачення”.

 

Теми рефератів, доповідей

 

1. Порівняльна характеристика способів тлумачення.

2. Тлумачення права як елемент правореалізаційного процесу.

3. Місце та роль тлумачення правових норм у правозастосовній діяльності.

 

Самостійна робота студентів – 4 год.

Завдання та методичні рекомендації для самостійної роботи

Завдання 1

На основі вивчення тематичного матеріалу проаналізувати вищенаведені твердження та підготувати письмові аргументовані відповіді на такі питання:

1. В юридичній літературі існують різні думки щодо того, чи всі норми права слід тлумачити. Так, М.О.Тарасов та Л.І. Семенова вважають, що з’ясуванню підлягають тільки такі норми права, які здаються незрозумілими. Чи погоджуєтесь Ви з такою думкою? Якщо ні, то аргументуйте свою відповідь.

 

2. Верховна Рада України - єдиний органом законодавчої влади в Україні. Цей статус закріплений за нею ст.75 Конституції України. У вітчизняній науці виникає спірне питання: чи має на сьогоднішній день Верховна Рада України право надання офіційного тлумачення правових норм. Ваша думка з цього приводу? Відповідь аргументуйте.

 

3. Тлумачення, що надає Конституційний Суд України, за своєю природою є:

1) автентичним;

2) делегованим;

3) нормативним;

4) професійним.

 

4. Проаналізуйте Закон України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р., ч.5 ст.124 та п.9 ст.129 Конституції України і спробуйте пояснити, яка особливість відрізняє нормативне роз’яснення вищих судових органів від офіційного тлумачення Конституційного Суду України, що має формально обов’язковий характер для всіх суб’єктів суспільних відносин? Відповідь аргументуйте.

5. До якого виду тлумачення можна віднести роз’яснення, яке дає Кабінет Міністрів України?

 

6. Наведіть конкретні приклади буквального, розширеного, обмежувального тлумачення.

 

Завдання 2.

Використовуючи доступну довідкову літературу і нормативні матеріали, підготувати письмову роботу (до 2-х стор.) в якій охарактеризувати: види тлумачення правових норм; способи тлумачення правових норм та функції тлумачення.

Література

 

1. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 180 с.

2. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України, 2000. - №2. – С. 6.

3. Шевчук В. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті дотримання судового прецеденту // Право України. - 2000. - №2. – С. 45.

4. Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект // Право України. - 2001. - №11. – С. 22.

5. Фазікош Г. Щодо розширення логічного змісту поняття законності судового рішення // Право України. - 2001. - №12. – С. 42.

6. Трагнюк О. Тлумачення норм міжнародних договорів національним судом // Право України. - 2003. - №3. – С. 91.

7. Мармазов В. Про генеологічне (цільове) тлумачення Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод // Право України. – 2004. - №1. – С. 26.