Форми проведення поточного та підсумкового контролю

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Навчальна дисципліна «Теорія держави і права» складається із чотирьох модулів:

- теорія держави: походження, соціальна сутність, форма держави

- функціонування держави: управління та влада

- теорія права: форми існування права, його поняття та ознаки

- право – інструмент суспільно-державного управління та правова діяльність

 

Запровадження модульно-рейтингової системи навчання та контролю знань сприяє посиленню відповідальності студентів за якість навчання, стимулюватиме систематичну сумлінну навчальну діяльність. Суттєве підвищення ролі поточного та модульного контролю знань у навчальному процесі, надання модульним результатам переважаючого значення при підсумковій оцінці знань студентів є визначальними рисами використання модульно-кредитної системи.

Основні форми контролю знань студентів:

 

а) поточний, що проводиться, як правило, в письмовій формі:

- оцінка роботи студента під час заняття (виступи, доповнення, участь у дискусії);

- різні форми тестування, зокрема за допомогою комп’ютера;

- реферати, огляди, узагальнення юридичної практики.

 

б) модульний:

- контрольна робота;

- тестування;

- експрес-контроль рівня готовності;

- перевірка виконання практичних позааудиторних завдань;

- оцінка роботи студента під час заняття (виступи, доповнення, участь у дискусії);

 

в) підсумковий семестровий:

- іспит;

 

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

 

Оцінювання за формами контролю

поточний:

- усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);

- доповнення – до 10 балів (до 2-3 бали на кожному семінарському занятті);

- виконання домашніх індивідуальних завдань – до 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індивідуальних завдань);

- виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів (1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останній лекції змістовного модуля;

 

підсумковий контроль (КПМ, к₃=1):

- до 40 балів (до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання). На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань;

 

оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

СК= к₁ * ЗМ1 (Оцінка в балах) + к₂ * ЗМ2 (Оцінка в балах) + к₃ * КПМ (Оцінка в балах)

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.

 

Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

Шкала відповідності

 

За рішенням кафедри студенти, які за результатами поточного контролю ЗМ1 (Оцінка в балах) + ЗМ2 (Оцінка в балах) мають 100 балів і більше, а також брали активну участь у науково-дослідній роботі (роботі конференцій, студентських наукових гуртків, підготовці публікацій), були учасниками олімпіад, конкурсів можуть звільнятися від екзамену, а підсумкова оцінка з дисципліни для них розраховується як середня арифметична із залікових модулів:

СК=½(ЗМ1 (Оцінка в балах) + ЗМ2 (Оцінка в балах) ).

 

Якщо такий студент хоче отримати більш високу оцінку, він має право складати іспит, і його підсумкова оцінка з дисципліни розраховується за загальною формулою:

 

СК= к₁ * ЗМ1 (Оцінка в балах) + к₂ * ЗМ2 (Оцінка в балах) + к₃ * КПМ (Оцінка в балах)

Якщо студент отримав підсумкову оцінку з дисципліни від 35 до 59 балів йому виставляється за національною шкалою оцінка „незадовільно”, за шкалою ECTS - FX (незадовільно з можливістю повторного складання) і у студента виникає академічна заборгованість. Таким студентам, а також студентам, недопущеним до іспиту, або таким, що не з’явилися на екзамен, дозволяється у місячний термін після завершення сесії ліквідувати академічну заборгованість за заявою, поданою заступнику директора Інституту з навчальної роботи, відповідно до графіку ліквідації академічної заборгованості. Якщо студент отримав більше двох незадовільних оцінок з дисципліни, він підлягає відрахуванню з університету за академічну неуспішність.

 

Студенти, які отримали підсумкову оцінку з дисципліни від 1 до 34 балів (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни) зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на умовах діючих Положень.

Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин), або не має модульних оцінок, у відповідних графах екзаменаційної відомості виставляються нулі „0”, а у графі екзамену – відмітка про не допуск. У цьому випадку підсумкова оцінка з дисципліни також дорівнює нулю, а оцінка за шкалою ECTS (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни).

Зведені результати поточного та модульного контролю знань кожного модуля заносяться у відомість проміжного контролю.

Вступні зауваження. До лекційного матеріалу входять найважливіші теми програми. Висвітлюються концептуальні положення у вигляді наукових проблем. При цьому зазначаються позиції різних наукових шкіл. Тим самим лекційний курс має науково-енциклопедичний характер, що допомагає студентові швидко і цілісно сприймати матеріал і надовго його запам’ятовувати. Тим самим актуалізується увага на навчальній дисципліні, її проблематиці.