Яким чином сторони договору міжнародної купівлі–продажу товарів, що підпадає під сферу застосування Віденської конвенції, можуть виключити застосування конвенції?

Оберіть, яке із наступних тверджень є правильним, або запропонуйте власний варіант. Обґрунтуйте свою відповідь та спростуйте інші варіанти.

а) На договір, укладений між ТОВ «Діоніс» та компанією «Douceurs», поширюється дія Віденської конвенції, оскільки Бельгія та Україна є Договірними державами у розумінні Віденської конвенції.

b) На договір, укладений між ТОВ «Діоніс» та компанією «Douceurs», поширюється дія Віденської конвенції, оскільки відсилка сторін до матеріального права України одночасно є і відсилкою до Віденської конвенції як частини національного законодавства України.

С) На договір, укладений між ТОВ «Діоніс» та компанією «Douceurs», не поширюється дія Віденської конвенції, оскільки відсилка сторін до матеріального права України виражає їх волю виключити застосування Віденської конвенції.

d) На договір, укладений між ТОВ «Діоніс» та компанією «Douceurs», не поширюється дія Віденської конвенції, оскільки кондитерські вироби є товарами, призначеними для особистого споживання.

е) Ваша власна позиція щодо питання про поширення дії Віденської конвенції на договір, укладений між ТОВ «Діоніс” та компанією «Douceurs».

Визначте зобов’язальний статут договору, укладеного між ТОВ «Діоніс» та компанією «Douceurs».

 

Завдання № 2

Пункт 1 ст. 14 Віденської конвенції вимагає, щоб в оферті була безпосередньо чи опосередковано встановлена вартість (ціна) товару або був передбачений порядок її визначення. В той же час в ст. 55 конвенції вказується, що «коли договір був юридично правильно укладений, але в ньому прямо чи опосередковано не встановлено вартість або не передбачено порядок її визначення, вважається, що сторони, у разі відсутності якої-небудь вказівки про інше, мали на увазі посилання на вартість, яка в момент укладення договору звичайно стягувалася за такі товари, що продавалися за таких же обставин у відповідній галузі торгівлі».

Чи не є, на Вашу думку, положення п. 1 ст. 14 та ст. 55 Віденської конвенції такими, що суперечать одне одному?

Що таке «достатньо виразна пропозиція про укладення договору»?

З якого моменту договір міжнародної купівлі–продажу вважається укладеним? Чи можна розглядати як оферту (і, відповідно, акцептувати) пропозицію про укладення договору, якщо остання не містить жодної вказівки на вартість товару чи порядок її визначення?

У яких випадках договір вважатися «юридично правильно укладеним», якщо у ньому прямо чи опосередковано не встановлено вартість товару або не передбачено порядок її визначення?

Проаналізуйте ст. 92 Віденської конвенції та спробуйте застосувати зроблені Вами висновки для порівняльного аналізу п. 1 ст. 14 та ст. 55 Віденської конвенції.

 

Завдання № 3

Компанія «Asunder Ltd» – розповсюджувач спортивних товарів, що має своє комерційне підприємство на території Канади, отримало електронною поштою від Компанії «MacSwindler», що має своє комерційне підприємство на території США, повідомлення наступного змісту: «Вітаємо Вас! Ваша компанія була включена до ексклюзивного переліку адресатів, яким ми надсилаємо нашу унікальну пропозицію. Зайдіть на web–сайт <зазначений адрес>, оберіть необхідну Вам партію кросівок серії Run&Jump™ та придбайте їх у нас. Ви замовляєте – ми привозимо – ви платите». Зацікавившись пропозицією, Компанія «Asunder Ltd» обрала необхідний їй товар із асортименту, запропонованого Компанією «MacSwindler», та надіслала останній (через web–сайт) заповнену форму–замовлення. Інформація з web–сайту була повністю достатньою для визначення конкретного товару та його ціни.

Чи буде застосовною до відносин між Компанією «Asunder Ltd» та Компанією «MacSwindler» Віденська конвенція (США та Канада є учасниками конвенції)? Чи підпадають під сферу застосування конвенції договори, які укладаються за допомогою електронного зв’язку?

Чи можна вважати пропозицію Компанії «MacSwindler» адресованою одній чи декільком конкретним особам або адресованою невизначеному колу осіб?

Чи можна розглядати електронний лист (повідомлення), надісланий Компанії «Asunder Ltd», як оферту до укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів?

Чим, на Вашу думку, є форма-замовлення, яку Компанія «Asunder Ltd» надіслала Компанії «MacSwindler»: офертою до Компанії «MacSwindler» чи акцептом оферти Компанії «MacSwindler», зробленої у електронному листі (повідомленні)?

5. Чи був укладений договір міжнародної купівлі-продажу кросівок серії Run&Jump™ між Компанією «Asunder Ltd» та Компанією «MacSwindler»? Якщо так, то у якій формі та в який момент?

Чи зміняться зроблені Вами висновки щодо попередніх питань, якщо б пропозиція Компанії «MacSwindler» не містила вказівку про ексклюзивний перелік адресатів?

Завдання № 4

Дві компанії, комерційні підприємства яких знаходяться у країнах, що не належать до Договірних держав за Віденською конвенцією, уклали договір купівлі-продажу, за яким компанія «В» зобов’язалася поставити компанії «А» погоджений сторонами товар. Умови договору передбачали поставку протягом 15 календарних днів після сплати покупцем (компанією «А») 50% відсотків від ціни товару, однак компанія «В» порушила свої договірні зобов’язання і не поставила товар у обумовлений строк.

Чи буде застосовуватися до регулювання договірних відносин між компанією «А» та компанією «В» Віденська конвенція, якщо умовами договору було передбачено, що «цей договір регулюється положеннями Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»? Обґрунтуйте свою позицію посиланнями на Віденську конвенцію.

Дайте комплексний правовий висновок щодо можливих способів захисту порушених прав компанії «А».

 

Завдання № 5

Завдання сформульовано як moot case (справа для учбового судового процесу). Республіки Корінфія та Аквілонія є вигаданими державами.

 

Учасники спору:

1) Компанія «Пентатлон» є юридичною особою, створеною за законодавством республіки Корінфія (приєдналася до Віденської конвенції без жодних застережень). Вона є всесвітньо відомим виробником мікропроцесорів. Кожна нова серія мікропроцесорів, що випускається Компанією «Пентатлон», відразу стає стандартом для усіх інших виробників мікропроцесорів. З моменту випуску у світ нової серії мікропроцесорів Компанії «Пентатлон» проходить не менше одного року, поки її конкуренти розробляють власні мікропроцесори аналогічні за своїми характеристиками до мікропроцесорів Компанії «Пентатлон». За цей рік усі персональні комп’ютери, які збираються із використанням нових мікропроцесорів, стають лідерами продаж і продаються за значно вищими цінами, ніж інші комп’ютери на ринку. Однак після появи мікропроцесорів від фірм–конкурентів, ціна на комп’ютери із мікропроцесорами Компанії «Пентатлон» зменшується до рівня середніх цін.

2) Компанія «Деллер» є юридичною особою, створеною за законодавством республіки Аквілонія (приєдналася до Віденської конвенції без жодних застережень). Вона є провідним виробником персональних комп’ютерів, продукція якого відома за свій високий технологічний рівень та урахування найновітніших досягнень комп’ютерної індустрії.

Обставини справи:

В січні 2004 року Компанія «Деллер» отримала від Компанії «Пентатлон» повідомлення про те, що остання розробила нову серію мікропроцесорів «Лекс». В повідомленні містилася пропозиція укласти ексклюзивний договір купівлі-продажу мікропроцесорів «Лекс», за яким Компанія «Пентатлон» зобов’язувалася продати Компанії «Деллер» десять партій мікропроцесорів «Лекс» по 1000 процесорів щомісяця (вартість одного процесора – 500 доларів США), а Компанія Деллер зобов’язувалася оплатити вартість кожної партії протягом п’яти календарних днів з моменту отримання товару, а також: а) розробити нову виробничу лінію для збирання персональних комп’ютерів із процесорами «Лекс», b) проводити маркетингову підтримку комп’ютерів з новим процесом «Лекс»; с) протягом п’яти років не розголошувати технологічну новизну процесору «Лекс».

Відповідний договір був належним чином укладений 31 січня 2004 року. Компанія «Деллер» провела підготовчі роботи для переоснащення власних виробничих потужностей та залучила спеціалістів для раціоналізації процесу виробництва комп’ютерів із процесорами «Лекс», витративши на це 100 000 доларів США.

Компанія «Пентатлон» протягом лютого 2004 року виробила необхідну кількість процесорів «Лекс» для поставки їх першої партії Компанії «Деллер» (за договором поставка першої партії повинна відбутися 01 березня 2004 року). Однак 29 лютого 2004 року у виробничих приміщеннях Компанії «Пентатлон» сталася сильна пожежа, внаслідок якої були знищені всі вироблені Компанією «Пентатлон» мікропроцесори, а також сильно пошкоджені засоби виробництва (подальша робота стане можливою лише у серпні 2004 року). Розслідування обставин пожежі, проведене компетентними органами, засвідчило, що вона сталася випадково. Водночас, в акті перевірки зазначалося, що виробничі приміщення Компанії «Пентатлон» не були обладнані сучасними засобами протипожежного захисту, які широко використовувалися іншими підприємствами в республіці Корінфія, хоча і не є обов’язковими у відповідності до чинних правил пожежної безпеки. Завчасне вжиття відповідних заходів могло б попередити настання пожежі.