Загальні методичні вказівки до вивчення курсу

«Міжнародне приватне право»

На сучасному етапі розвитку правової системи України, в процесі її становлення як правової держави, що супроводжується поступовою інтеграцією до провідних європейських та світових структур, необхідність поглибленого вивчення юридичних дисциплін міжнародно-правового характеру сумнівів не викликає. У цьому контексті курс «Міжнародне приватне право» як базова дисципліна для розуміння студентами сутності приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом, займає важливе місце в системі юридичних дисциплін. Прийняття Закону України «Про міжнародне приватне право» значною мірою змінило раніше існуючі в Україні законодавчі підходи. Стрімкий розвиток комерційного обороту у транскордонних масштабах і зумовлена ним інтенсифікація міжнародно-правових зв’язків між державами та їх суб’єктами все частіше викликають потребу у визначенні застосовуваного права, а часто і необхідність здійснювати тлумачення і застосування іноземного права. Враховуючи багатоманітність сучасних правовідносин з іноземним елементом, складність їх структури та значну кількість нормативно-правових джерел, зорієнтуватися у питаннях його кваліфікації та застосування без ґрунтовних теоретичних знань основ міжнародного приватного права не видається за можливе.

Викладання загальної частини курсу «Міжнародне приватне право» покликане дати студентам можливість отримати системні знання про поняття, методи, систему, функції, джерела та основні категорії міжнародного приватного права, засвоїти вчення про його суб’єктів, а також місце у правовій системі, комплексно засвоїти основні поняття та категорії міжнародного приватного права. Особлива частина курсу «Міжнародне приватне право» спрямована на формування у студентів системного розуміння специфіки правового, зокрема, колізійного, регулювання ускладнених іноземним елементом відносин у різних сферах суспільного життя. Це передбачає як вивчення нормативно-правової бази (включаючи значну кількість міжнародних актів) у відповідних галузях приватних відносин, так і поступове опанування системою найбільш поширених формул прикріплення та сферою їх застосування у речових, договірних, недоговірних, сімейних, спадкових, трудових відносинах, відносинах інтелектуальної власності та міжнародного комерційного арбітражу.

Метою викладання курсу є розкриття значення міжнародного приватного права у належному правовому урегулюванні ситуації, коли відносини суб’єктів приватного права пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

– опанувати існуючі в доктрині підходи до визначення ознак, предмету, поняття, функцій міжнародного приватного права та його співвідношення з іншими елементами правової системи;

– оволодіти основними елементами понятійно– категоріального апарату у сфері міжнародного приватного права, вільно оперувати ними при обговоренні та вирішенні проблемних ситуацій;

– розуміти сутність і призначення колізійних норм, знати особливості їх структури та вміти застосовувати основні формули прикріплення;

– знати найбільш важливі джерела правового регулювання у різних сферах міжнародного приватного права.

Для успішного вивчення курсу студенти повинні, використовуючи та поглиблюючи здобуті теоретичні знання, оволодіти спеціальною літературою, навчальними і методичними посібниками, рекомендований перелік яких міститься у даному практикумі.

Система курсу «Міжнародне приватне право» складається із загальної та особливої частин. Під час вивчення Загальної частини студенти ознайомлюються з темами № 1–10, Особливої частини – з темами № 11–21.

Курс «Міжнародне приватне право» вивчається студентами четвертого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом двох семестрів навчального року. Навчальним планом для вивчення дисципліни «Міжнародне приватне право» відведено 120 годин навчальних занять. З них на лекції відведено – 66 годин, на семінарські завдання – 50 годин.

З усіх тем курсу проводяться лекційні заняття. За вибором викладача можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: опитування, доповнення відповіді, розв’язання казусів, складання проектів документів, виконання самостійних робіт, тестові завдання тощо. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів оцінюється викладачем самостійно.

Формою контролю у першому семестрі є залік. Завершується вивчення дисципліни «Міжнародне приватне право» складанням іспиту.

Тематичний план курсу «Міжнародне приватне право»

№№	Назва теми	Кількість годин
Л	П
	Перший семестр
	Поняття, предмет і методи МПП
	Історія і наука МПП
	Джерела МПП
	Колізійні норми. Загальні положення
	Загальні засади правозастосування в МПП
	Фізичні особи як суб’єкти МПП
	Юридичні особи як суб’єкти МПП
	Держава як суб’єкт МПП		–
	Право власності в МПП
	Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні
	Всього (перший семестр):
	Другий семестр
	Загальні положення про договірні зобов’язання у МПП
	Загальна характеристика відносин купівлі-продажу в МПП
	Загальні положення зобов’язань з перевезення в МПП
	Розрахунки в МПП
	Недоговірні зобов’язання у МПП
	Авторське право та суміжні права в МПП
	Право промислової власності в МПП
	Спадкове і сімейне право у МПП
	Трудові відносини в МПП
	Міжнародний цивільний процес
	Міжнародний комерційний арбітраж
	Всього (другий семестр):
	Всього за курсом:

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

Тема 1. Поняття, предмет і методи міжнародного приватного права

Питання для обговорення

1. Колізія права як передумова виникнення міжнародного приватного права.

2. Предмет та методи міжнародного приватного права.

3. Склад норм міжнародного приватного права.

4. Поняття міжнародного приватного права.

5. Система міжнародного приватного права.

6. Функції міжнародного приватного права.

7. Основні етапи розвитку міжнародного приватного права.

8. Сучасні тенденції розвитку міжнародного приватного права.

 

Нормативні акти

Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422; з наступними змінами і доповненнями.

Література

Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3–х т. Том. 1. Общая часть: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 2002. – с. 7–102.

Ерпылева Н.Ю. Понятие, предмет, система и источники международного частного права. //Международное частное и публичное право. – 2002. – № 1. – С. 18–29.

Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 429 с.

Корчиго Е.В., Катков Д.Б. Некоторые вопросы российской доктрины международного частного права (МЧП). // Государство и право. – 2001. – № 10. – С. 76–88.

Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. – М.: Юрид. лит., 1973. – С. 11–60; 125–170.

Международное частное право: Учебник / Ануфриева Л.П., Бякишев Г.К., Дмитриева Г.К и др.; Отв. ред. Дмитриева Г.К. – М.: ТК Велби, Изд–во Проспект, 2004. – С. 7–67.

Мережко А.А. Коллизионное право США. – К.: Юстиниан. – 2003. – 123 с.

Мережко А. Эволюция международного частного права. // Юридическая практика. – 24.04.02. – № 17. – <http://yurpractika.com/article.php?id=10001150> (03.05.09).

Мережко О.О.Історія виникнення та розвитку міжнародного приватного права та його науки // Актуальні пробл. міжнар. відно­син. – 1999. – Вип. 14, ч. 1. – С. 65–72.

Міжнародне приватне право. Науково-практичний коментар Закону / За ред. доктора юридичних наук, проф. А. Довгерта. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 352 с.

Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право: Підручник. – 3–є вид., доп. і перероб. – К.: Атіка, 2003. – С. 3– 35.

Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право: Підручник. – 4–те вид., переробл. і доп. – К.: Атіка, 2009. – С. 5– 16.

Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2008. – С. 7–35.

Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – С. 14– 30.

Методичні вказівки

 

При вивченні даної теми студенти повинні усвідомити, що передумовою виникнення міжнародного приватного права є колізія між правом різних держав. Така колізія може виникати з різних причин: по-перше, у зв’язку із тим, що у відносини вступають особи різної національної належності; по-друге, у тих випадках, коли юридичні факти, що є причинами виникнення, зміни чи припинення правовідносин, мають місце в одній країні (чи у різних країнах), а їх наслідки – в іншій (інших) країні (країнах). Розташування об’єкту правовідносин на території іноземної держави також є причиною колізії між правом різних держав.

Колізія виявляється у можливості застосування права двох і більше держав до одних і тих самих відносин. В свою чергу, право різних держав може по-різному регулювати такі відносини.

Для подолання колізії або для її повного уникнення була створена система спеціальних норм, які складають міжнародне приватне право.

Предметом регулювання міжнародного приватного права є міжнародні приватні відносини.

«Міжнародність» відносин у даному випадку означає наявність у них іноземного елементу. При цьому слід звернути увагу студентів, як саме може виявлятися іноземний елемент у відносинах.

Приватний характер відносин виявляється у тому, що вони засновані на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасниківі.

Тому, предметом регулювання міжнародного приватного права традиційно є цивільно-правові, сімейні відносини, певна частина трудових відносин з іноземним елементом.

У багатьох країнах до предмету міжнародного приватного права належать відносини міжнародного цивільного процесу, хоча вони не є приватноправовими.

При цьому слід підкреслити те, що лише одночасна наявність іноземного елементу та «приватності» відносин дозволяє віднести їх до предмету регулювання міжнародного приватного права.

Міжнародне приватне право має власні методи регулювання, які обумовлені специфікою його предмету. Зокрема, розрізняють колізійний та матеріально-правовий методи.

Разом із тим, оскільки ця галузь права регулює саме приватноправові відносини їй притаманний диспозитивний метод регулювання, який властивий приватному праву в цілому. Основні характеристики цього методу: рівність сторін, автономія волі, вільне волевиявлення.

Використання колізійного методу дозволяє вирішити, право якої держави слід застосувати для вирішення конкретної справи. Він пов’язаний із застосуванням колізійних норм, що містять правила вибору права, яке підлягає застосуванню. Колізійні норми можуть міститися як у внутрішньому законодавстві, так і у міжнародних договорах.

У зв’язку із тим, що вибір права здійснюється за допомогою норм, які відсилають до права певної держави, вказаний метод ще іменують відсилочним та опосередкованим.

Виділяють декілька етапів правозастосування у випадку використання колізійного методу: 1) аналіз фактичних обставин справи; 2) вибір права за допомогою колізійної норми (вирішення колізійного питання); 3) застосування матеріальних норм обраного права.

Доцільно також звернути увагу студентів на проблеми застосування колізійного методу (наприклад, на непередбачуваність застосовуваного права, «колізію колізій», «кульгаючі відносини»).

Використання матеріально-правового методу означає застосування до приватних відносин з іноземним елементом матеріально-правових норм, які є спільними для різних держав. Таким чином, використання матеріально-правового методу дозволяє уникнути колізій між правом різних держав, оскільки у цьому разі проблема вибору права не існує взагалі.

Матеріально-правові норми, які є спільними для різних держав, містяться у міжнародних договорах, створення яких є результатом уніфікації правових норм. При цьому викладач, якщо вважає за необхідне, може детальніше зупинитися на етапах уніфікації матеріально-правових норм, а також інших питаннях, пов’язаних з уніфікацією.

Важливо пояснити студентам, що незважаючи на очевидні переваги матеріально-правового методу, він також має певні складнощі у використанні. Вони виявляються у процесі створення, тлумачення уніфікованих норм, у тому, що держави не завжди бажають приєднуватися до міжнародних договорів, вважаючи, що певні групи відносин повинні регулюватися виключно національним законодавством (наприклад, сімейні, спадкові відносини).

Розглядаючи методи міжнародного приватного права, слід наводити приклади колізійних та матеріально-правових норм, з тим щоб студенти могли краще зрозуміти, у чому полягають особливості їх застосування.

Міжнародне приватне право як галузь права є системою правових норм. В залежності від способу регулювання, що використовується у них, розрізняють колізійні та матеріально-правові норми.

Особливістю колізійних норм є те, що вони не регулюють прав та обов’язків учасників відносин, а лише вказують, право якої держави слід застосувати для визначення цих прав та обов’язків. Тому ці норми мають характер відсилочних.

В залежності від механізму створення і прийняття колізійні норми поділяються на внутрішні та міжнародні.

Внутрішні – це норми, які держава розробляє і застосовує у межах своєї юрисдикції. Вони містяться у внутрішніх законодавчих актах відповідної держави (наприклад, у Законі України «Про міжнародне приватне право»).

Міжнародні колізійні норми створюються і приймаються у результаті узгодження волі держав – учасниць відповідної міжнарожаної угоди.

Матеріально-правові норми визначають права та обов’язки суб’єктів права, тобто регулюють відносини безпосередньо. Тому їх іменують прямими.

За механізмом створення і прийняття вони також поділяються на міжнародні та внутрішні.

Міжнародні матеріально-правові норми містяться у міжнародних договорах, внутрішні – у внутрішньому законодавстві (наприклад, норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про режим іноземного інвестування»).

Викладач, якщо вважає за доцільне, може розкрити різні доктринальні точки зору, щодо того, чи є матеріально-правові норми нормами міжнародного приватного права.

До складу норм міжнародного приватного права також входять норми міжнародного цивільного процесу. Вони регламентують діяльність суду та інших правозастосовчих органів під час розгляду спорів із відносин, ускладнених іноземним елементом, визнання і виконання рішень із них.

Розкриваючи питання щодо змісту норм, які регулюють цивільний процес, можна звернути увагу на дискусію з приводу належності норм міжнародного цивільного процесу до міжнародного приватного права.

Вивчаючи тему, необхідно висвітлити точки зору щодо місця міжнародного приватного права у правовій системі. Так, згідно з однією із них міжнародне приватне право належить до міжнародного права у широкому розумінні. Представники іншої точки зору наголошують на тому, що міжнародне приватне право входить до системи внутрішнього права кожної держави. Третя точка зору полягає у тому, що міжнародне приватне право – це полісистемний комплекс, який частково належить до міжнародного публічного права, а частково до внутрішнього приватного права держави. Четверта точка зору у тому, що міжнародне приватне право має наднаціонально-правову природу і складається із особливих норм, які не належать ні до внутрішнього права, ні до міжнародного права.

Після того, як викладач розкрив питання щодо колізії права, предмету, методів, норм міжнародного приватного права, його місця у правовій системі, він може дати визначення міжнародного приватного права як галузі права, яке, звичайно, буде залежати від його власного бачення означених питань. Одним із можливих визначень є наступне.

Міжнародне приватне право – це галузь права, яка складається із системи колізійних та матеріально-правових норм, що регулюють приватноправові відносини з іноземним елементом на підставі юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової відокремленості учасників відносин.

Також слід звернути увагу студентів на те, що термін «міжнародне приватне право» вживається для позначення не лише галузі права, але й науки та навчальної дисципліни. Система науки міжнародного приватного права та навчальної дисципліни складається із Загальної та Особливої частин, а також Міжнародного цивільного процесу, Міжнародного комерційного арбітражу, Міжнародного інвестиційного арбітражу. Загальна частина складається із вчення про предмет та метод, систему норм, джерела, колізійну норму, правозастосування, правове положення суб’єктів та право власності. Спеціальна частина присвячена дослідженню (вивченню) договірних, недоговірних зобов’язань, спадкових, трудових, шлюбно-сімейних відносин з іноземним елементом.

Функціями міжнародного приватного права є регулятивна та охоронювальна. В окремих випадках (якщо неможливо застосувати уніфіковані матеріально-правові норми) для виконання цих функцій слід подолати колізію між правом різних держав. Тому, серед функцій міжнародного приватного права виділяють функцію «вирішення колізійного питання».

Завершуючи розгляд теми «Поняття міжнародного приватного права», викладач може виділити основні періоди розвитку міжнародного приватного права, характеризуючи кожен із них, а також звернути увагу на сучасні тенденції його розвитку.

 

Завдання

Завдання № 1

Які з наведених відносин є предметом регулювання міжнародного приватного права? 1. Відносини між громадянином Китайської Народной Республіки (КНР) Р. та консульством України у Шанхаї (КНР) з приводу оформлення візи Р. для в’їзду в Україну.2. Відносини між громадянином України В. та Державною митною службою України з приводу того, що В. намагався вивезти з України брухт дорогоцінних металів.3. Відносини з договору поставки, укладеного між юридичною особою за правом України Х. та юридичною особою за правом Польщі У., за яким Х. зобов’язується поставити товар зі свого складу у м. Києві, а У. зобов’язується прийняти товар та оплатити його.4. Відносини з договору поставки, укладеного між юридичною особою за правом України Х. та юридичною особою за правом Польщі У., за яким Х. зобов’язується поставити товар до м. Варшава, а У. зобов’язується прийняти товар та оплатити його.5. Відносини з договору відступлення права вимоги (цесії), у якому цедентом є юридична особа за правом України, а цесіонарієм – юридична особа за правом Російської Федерації, якщо цедент передав цесіонарію право вимоги із договору, укладеного між ним та іншою юридичною особою за правом України?6. Відносини з трудового договору між громадянином КНР Ф. та представництвом юридичної особи за правом КНР в Україні, за яким Ф. приймається на роботу у представництво на посаду заступника голови представництва?7. Відносини між органом реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) з приводу реєстрації шлюбу між громадянською України та громадянином ФРН в Україні.8. Відносини між консулом України в іноземній державі та громадянином України з приводу посвідчення заповіту, якщо все майно, що заповідається, знаходиться в Україні.9. Відносини з приводу відшкодування шкоди власником автомобіля громадянином З., який під час керування автомобілем у м. Києві, збив громадянина Франції Л. 10. Відносини з договору поставки меблів, укладеного між Міністерством юстиції України та італійською фірмою, за яким остання зобов’язувалася поставити міністерству меблі.

Завдання № 2

Громадянин України М. та громадянин України Т. уклали між собою договір купівлі-продажу, за яким Т. (продавець) зобов’язаний був доставити родичу М. громадянину ФРН Ш. у Мюнхен товар, що був предметом договору купівлі-продажу, укладеного між М. та Т. Договір купівлі-продажу між М. і Т. був укладений на території України. М. повністю розрахувався за товар на території України. Які відносини належать до предмету регулювання міжнародного приватного права? Як може виявлятися іноземний елемент у відносинах, що є предметом регулювання міжнародного приватного права? Чи регулюються відносини з договору купівлі-продажу, укладеного між М. і Т., міжнародним приватним правом?

Завдання № 3

Громадянин КНР Д. має намір навчатися у одному із ВУЗів України. Для цього йому серед іншого необхідно: 1) отримати запрошення від Міністерства освіти і науки України на навчання; 2) отримати візу для в’їзду в Україну; 3) укласти договір страхування від нещасних випадків із страховою компанією; 4) придбати квиток на рейс «Пекін – Київ»; 5) укласти договір оренди квартири у м. Києві. Які з відносин, учасником яких буде Д., регулюватимуться міжнародним приватним правом? Визначте їх структуру (юридичний факт, суб’єкти, об’єкт, зміст).

Завдання № 4

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон) цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом. Відомо, що використання колізійних норм, які містяться у Законі, може призвести до застосування права іноземної держави. У зв’язку із цим, на Ваш погляд: Чи не суперечить норма ч. 1 ст. 2 Закону положенням ч. 2 ст. 6 цього ж Закону, де встановлено, що: «Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права»? Завдання № 5

Дайте загальну характеристику етапів застосування колізійного методу для регулювання відносин з іноземним елементом.