Як визначити право, що повинно застосовуватися для вирішення справи по суті.

Чи може подружжя самостійно обрати право, що буде застосовуватися для вирішення справи по суті?

Завдання № 2

ТОВ „А” (юридична особа, що створена та зареєстрована в Україні) та ТОВ „Д” (юридична особа, що створена та зареєстрована у Латвійській республіці) уклали між собою договір поставки, за яким ТОВ „А” зобов’язувалося поставити зі свого складу у м. Хуст Закарпатської області товар (партію деревини), а ТОВ „Д” зобов’язувалося прийняти товар та оплатити його шляхом банківського переказу зі свого рахунку в банку у м. Рига на рахунок „А” в українському банку.

Ст. 5 вказаного договору поставки була сформульована наступним чином: „Правом, що застосовується до договору, є право держави у якій здійснюється його виконання ”.

ТОВ „Д” звернулося до господарського суду в Україні з позовом до ТОВ „А” про відшкодування збитків, заподіяних у зв’язку із недопоставкою ТОВ „А” товару.

Позовні вимоги обґрунтовувалися на підставі законодавства Латвійської республіки.

Чи може суд застосувати право Латвійської республіки для вирішення цієї справи по суті?

Чи можуть сторони укласти нову угоду щодо вибору права?

Право якої держави слід було б застосувати, якби сторони у договорі не визначили право, що буде застосовуватися?

Завдання № 3

Судноплавна компанія, зареєстрована в Україні, уклала з громадянином Російської Федерації В. трудовий договір, згідно якого В. був прийнятий на роботу на посаду кока на морське судно, яке плаває під прапором України, та виконує рейси з України до Туреччини. Через деякий час договір з В. був достроково розірваний.

В. звернувся до суду в Україні з позовом до судноплавної компанії про поновлення на роботі.

Право якої держави слід застосувати для вирішення спору по суті?

Чи можна до вирішення спору по суті застосувати право Туреччини, якщо судно перетинає територіальні води цієї держави?

Які колізійні прив’язки використовуються для вибору права, що застосовується до трудових відносин?

 

Завдання № 4

Громадянка Латвійської республіки Н. та громадянин України А. уклали шлюб, що був зареєстрований на території Латвійської республіки. Від цього шлюбу народилося двоє дітей, які є громадянами Латвії. Останнє спільне місце проживання подружжя – Україна. Згодом Н. виїхала разом із неповнолітніми дітьми до Латвії. Через деякий час нею був пред’явлений позов до суду в Україні про стягнення з А. аліментів на утримання дітей.

Право якої держави повинен застосувати суд, вирішуючи справу по суті?

Які правила містяться в законодавстві України щодо колізійного регулювання відносин з утримання?

Завдання № 5

Між фірмою «Р» (юридичною особою, створеною та зареєстрованою у ФРН) та ТОВ «В» (юридичною особою, створеною та зареєстрованою в Україні) був укладений договір поставки, за яким «В» зобов’язувалося поставити товар, а «Р» – прийняти та оплатити його. Через деякий час «В» звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до «Р» про стягнення вартості товару. Позовні вимоги ґрунтувалися на ст. 692 ЦК України. «Р» заперечувала проти застосування ст. 692 ЦК України, оскільки прийнятий нею товар не відповідав вимогам якості, встановленим договором.

Договір, укладений між «Р» та «В», не містив окремого пункту про те, нормативними положеннями якого правопорядку слід керуватися при врегулюванні відносин сторін.

У якій формі може укладатися угода про вибір права? Чи уклали «В» та «Р» угоду про вибір права? Вирішіть спір.

Завдання № 6

Між українською компанією (виконавець) та французькою компанією (замовник) був укладений договір підряду. У договорі не було зазначено право, що застосовується до нього. Через деякий час з цього договору виник спір, що розглядається українським судом.

Як визначити право, що засовується до договору підряду? За яких умов суд може застосувати «закон підрядника»?Які обставини, на Ваш погляд, слід враховувати, визначаючи право найбільш тісного зв’язку в даному випадку?

Завдання № 7

Договір поставки, укладений між українською та польською компаніями, містить ст. 10 наступного змісту «Усі питання, пов’язані із порушенням сторонами своїх зобов’язань за цим Договором, регулюються за правом України». Через деякий час українська компанія звернулася до українського суду із позовом про визнання договору недійсним.

Чи може суд, керуючись ст. 10 договору, укладеного між сторонами, застосувати право України для визнання даного договору недійсним? Якщо ні, то як слід визначити право, на підставі якого буде вирішуватися питання щодо недійсності договору? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання № 8

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином.

Чи можна визначити «право, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином» як право держави:

1) укладення шлюбу;

2) народження дітей;

3) у якій подружжя прожило найбільшу кількість років;

У якій знаходиться основна частина майна подружжя?

Обґрунтуйте Вашу позицію.

Завдання № 9

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.

Відповідно з ч. 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглядаючи спір з договору найму (оренди) квартири, укладеного між громадянином України Т. (наймодавець) та громадянином Китайської Народної Республіки Ч. (наймач), суд першої інстанції засовував право України – як право, обране сторонами у ст. 12 договору найму (оренди). Після винесення рішення судом першої інстанції сторони уклали нову угоду про вибір права, підпорядкувавши відносини, що випливають з договору найму (оренди), праву Швеції.

Ч. подав апеляційну скаргу до суду, що ґрунтується на праві Швеції.

Чи повинен апеляційний суд розглядати дану апеляційну скаргу? Якщо так, то право якої держави він повинен застосувати?

 

Тести

1. Об’єм колізійної норми вказує на:

А) відносини, до яких застосовується колізійна норма;

Б) право держави, що підлягає застосуванню;

В) обсяг застосовуваного права;

Г) види санкцій, що застосовуються до порушника приватноправових зобов’язань з іноземним елементом.

 

2. Колізійна норма:

А) безпосередньо регулює (визначає) права та обов’язки сторін приватноправового відношення з іноземним елементом;

Б) визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даного приватного відношення з іноземним елементом;

В) створює колізію між правом різних держав;

Г) усуває колізію між правовими нормами однієї держави.

 

3. Колізійна норма наступного змісту: «Право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом» – є:

А) імперативною;

Б) диспозитивною;

В) альтернативною.

 

4. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом біженця вважається право держави:

А) громадянином якої він є;

Б) у якій він має місце проживання;

В) у якій він має місце перебування;

Г) у якій він займається основною діяльністю.

 

5. Згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються за:

А) правом держави, у якій це майно було придбане;

Б) правом держави, у якій це майно знаходиться;

В) правом держави суду, який розглядає спір з приводу цього майна;

Г) особистим законом власника речі.

 

6. Згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» вибір права:

А) повинен бути здійснений щодо правочину в цілому;

Б) може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини;

В) повинен бути здійснений щодо наслідків невиконання або неналежного виконання договору;

Г) повинен бути здійснений щодо відступлення права вимоги з договору.

 

7. Відповідно загальних правил Закону України «Про міжнародне приватне право», визначаючи право найбільш тісного зв’язку за договором купівлі-продажу, суд повинен:

А) відразу застосувати право продавця;

Б) проаналізувати умови, суть договору, сукупність обставин справи і, якщо в результаті цих дій неможливо визначити право найбільш тісного зв’язку, застосувати право країни місцезнаходження або місця проживання продавця;

В) застосувати право суду;

Г) застосувати право покупця.

 

8. За загальним правилом, встановленим Законом України «Про міжнародне приватне право», у разі відсутності вибору права сторонами щодо договору
споживання, у тому числі щодо його форми, до нього застосовується право держави, у якій:

А) продавець має місце проживання або місцезнаходження;

Б) споживач має місце проживання або місцезнаходження;

В) договір був укладений;

Г) договір був виконаний.

 

9. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» особистий закон юридичної особи може бути визначений:

А) тільки як право держави, у якій знаходиться орган управління юридичної особи;

Б) як право держави, у якій знаходиться орган управління юридичної особи, тільки в тому випадку, якщо неможливо встановити у якій державі юридична особа зареєстрована або іншим чином створена;

В) Закон України «Про міжнародне приватне право» взагалі не передбачає можливість визначення особистого закону юридичної особи як права держави, у якій знаходиться орган управління юридичної особи.

 

10. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право»:

А) спадкодавець у заповіті для регулювання спадкових відносин може обрати право будь-якої держави;

Б) спадкодавець у заповіті для регулювання спадкових відносин може обрати право держави, громадянином якої він був на момент складання заповіту;

В) спадкодавець не має права обирати у заповіті право, застосовуване до спадкових відносин.

 

Контрольні питання. 1. Яке призначення колізійної норми?2. Що таке об’єм колізійної норми?3. Що таке прив’язка колізійної норми?4. Які колізійні прив’язки використовуються для регулювання договірних, спадкових, сімейних відносин?5. Як визначити особистий закон юридичної особи та до яких відносин застосовується ця колізійна прив’язка?6. Чим диспозитивні колізійні норми відрізняються від альтернативних?7. Які колізійні норми Закону України «Про міжнародне приватне право» є імперативними?