Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Захист населення в умовах НССодержание книги
Поиск на нашем сайте
Завдання: законспектуйте навчальний матеріал. Одним з найважливіших завдань збереження життя і здоров'я людей, заощадження матеріальних цінностей і охорони навколишнього середовища в надзвичайних ситуаціях є захист населення і територій. Аварії, катастрофи, стихійні лиха й інші небезпечні ситуації призводять до утворення зон хімічного, ядерного, бактеріологічного зараження, що у свою чергу уражають людей і тварин, заражають територію і навколишнє середовище, а також об’єкти, спорудження, майно, транспорт і все те, що створено природою, руками і розумом людини радіоактивними, хімічними, бактеріологічними і сильнодіючими отруйними речовинами. В останні роки стихійні лиха трапляються частіше (землетруси, повені, зсуви, урагани, смерчі, штормові вітри, сніжні лавини, сніжні замети, торф'яні, лісові, степові пожежі) також ведуть до руйнувань, загибелі населення, утрати матеріальних цінностей. Щоб захистити населення, тварин, територію і навколишнє середовище в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру, а також в особливий період, наша держава прийняла ряд заходів, видавши Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру». Основні заходи щодо захисту населеня в надзвичайних ситуація плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується насамперед підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та колективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до проведення евакуації населення із зон підвищеного ризику. Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС та організації робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих створюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій – ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів України, в областях, містах, регіонах як на постійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятувальних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів з попередження можливих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі строки. До основних засобів захисту населення в надзвичайних ситуаціях відносяться: а) у мирний час: - оповіщення населення про НС; - заходи протирадіаційного і протихімічного захисту; - укриття в захисних спорудженнях; - використання засобів індивідуального захисту; - проведення евакуаційних заходів. б) у воєнний час: - своєчасне оповіщення про НС; - укриття населення в захисних спорудженнях; - розосередження в заміській зоні робітників та службовців підприємств і організацій, що продовжують свою трудову діяльність на підприємстві у воєнний час, а також евакуація населення; - забезпечення всього населення засобами індивідуального захисту. До основних заходів щодо захисту населення і території в умовах НС техногенного і природного характеру відносяться: - інформація й оповіщення; - інженерний захист; - медичний захист; - біологічний захист; - радіаційний і хімічний захист; - укриття в захисних спорудженнях; - використання засобів індивідуального і медичного захисту; - проведення евакуаційних заходів. Інформація й оповіщення в НС Центральні і місцеві органи виконавчої влади зобов’язані оповіщувати населення через засови масової інформації, надавати правдиву інформацію про стан справ із захисту населення від НС техногенного і природного характеру, про виникнення НС, методи і способи захисту населення від них, заходи щодо забезпечення безпеки. Шляхи і засоби оповіщення в НС Оповіщення про загрозу і порядок дій в умовах НС досягається шляхом використання: - державних і територіальних автоматичних систем центрального оповіщення населення; - систем оповіщення на об’єктах господарювання; - централізованої державної і окремої ситеми зв’язку, радіо- і телеоповіщення, радіотрансляційних станцій і інших технічних засобів передачі інформації (сирени електричні, транспортні засоби, сигнальні засоби оповіщення). Оповіщення «Увага всім» здійснюється через пункти цправління цивільної оборони. Порядок дій населення в НС: 1. При одержанні інформації про аварію на хімічно небезпечному об’єкті або на атомній електростанції необхідно за герметизувати приміщення, продукти, воду; виключити електроенергію, газ, воду; взяти документи, гроші, необхідні речі, запас продуктів харчування, води, засобів особистої гігієни, і далі діяти відповідно до вказівок управління з надзвичайних ситуацій (НС) міста; 2. При одержанні інформації про можливий ураган або землетрус, необхідно відключити електроенергію, газ, воду, щильно закрити вікна і двері, закріпити майно на балконі, забити слухові вікна на горищі і спуститися на нижній поверх, у підвал або сховище; 3. При одержанні інформації про загрозу хімічного зараження необхідно надягти протигазі засоби захисту шкіри (плащ або пальто, гумові або шкіряні чоботи, рукавички), загерметизувати приміщення, продукти, воду, узяти документи, гроші, необхідні речі, запас продуктів, води, відключити електроенергію, газ, воду і далі діяти відповідно до вказівок управління з НС міста (області). Інженерний захист включає: - раціональне розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності; - впровадження заходів безаварійної роботи об’єктів підвищеної небезпеки; - створення комплексних схем захисту населених пунктів і об’єктів господарської діяльності від небезпечних природних явищ (наприклад, «бар’єр» Темзи (Лондоні, Велика Британія) проти приливної повіні з гирла річки; резервуар для заповнення водою (Токіо, Японія) під час тайфуну); «ТорреМайор» будівля (Мехіко, Мексика) проти землетрусів); - заходи санітарного захисту території. Медичний захист населення включає: - розробку необхідної кількості лікувальних установ для лікування людей в умовах НС; - повсякденне (повсюдне) проведення санітарно-епідемічних заходів; - контроль якості продуктів харчування і води; - контроль за станом атмосферного повітря й опадів; - повсюдне створення і підготовка фахівців медичних формувань, а також медико-санітарне навчання населення; - нагромадження медичних засобів захисту, медичного і спеціального майна і техніки. Для надання безкоштовної медичної допомоги потерпілим у період НС створюється Державна служба медичних катастроф як основний вид державної аварійно- рятувальної служби. Біологічний захист передбачає: своєчасне виконання колективного й індивідуального засобів захисту; дотримання режимів карантину й обсервації; необхідність знезаражування людей, тварин тощо; своєчасна локалізація зони біологічного зараження. Радіаційний і хімічний захист містить у собі: - заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної і хімічної обстановки; - організації і здійснення дозиметричного і хімічного контролю (підтримка у готовності приладів дозиметричного і хімічного контролю); - розробки типових режимів радіаційного захисту (для працюючого персоналу – порядок роботи і застосування засобів захисту в зонах радіоактивного зараження); - забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту (нагромадження і підтримка готовності цих засобів); - організацію і поведення спеціальної санітарної обробки (використання об’єктів побутової служби і транспортних засобів для проведення санобробки людей, їхнього одягу, взуття, майна і транспорту); - використання засобів колективного захисту (сховищ) для захисту населення. Укриття населення в захисних спорудженнях проводиться з метою захисту населення від наслідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від вражаючих факторів зброї масового ураження (ЗМУ) і впливу вторинних вражаючих факторів ядерного вибуху. Засоби індивідуального і медичного захисту мають утримуватися у готовності: медичні засоби, протигази, респіратори, проти пилові тканинні маски, захисні дитячі камери. Евакуаційні заходи. Під евакуацією розуміється організоване вивезення транспортом і виведення пішим порядком населення з небезпечних зон в заміську зону з розміщенням їх для проживання. Евакуація організується за Постановою Кабінету Міністрів України. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація підрозділяється на три види: 1. Завчасна евакуація проводиться протягом 3-5 діб з використанням міського транспорту; 2. Загальна евакуація завершується через 16 годин після її оголошення і проводиться з використанням всіх видів транспорту, а також пішим порядком. 3. Прискорена евакуація проводиться за рішеннм місцевих органів влади протягом 5-6 годин. Евакуація працюючого населення здійснюється за виробничим принципом, а населення, яке не пов'язане з виробництвом, – за територіальним принципом через домоуправління, ЖЕО, ЖЕК тощо. Діти евакуюються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками. Для проведення евакуації використовуються всі види транспорту: залізничний, автомобільний, водний та індивідуальний. Автотранспорт використовується для вивезення на короткі відстані. В деяких випадках частина населення може виводитися пішки колонами по шляхах, які не зайняті перевезеннями. Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах пішого руху, в школах, клубах, кінотеатрах та інших громадських закладах. Про початок та порядок евакуації населення сповіщається по мережі сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти документи, гроші, речі та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуаційний пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки. Для організації приймання, розташування населення, а також забезпечення його всім необхідним створюються евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні пункти, які вирішують проблему розташування, забезпечення та обслуговування прибулого населення. Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об'єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів проживання. В місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (за необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування Існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі евакуйовані. Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичного обслуговування. Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності здійснюється службою торгівлі і харчування цивільної оборони району, який прийняв евакуйованих. Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезеними з собою. В разі їх відсутності харчування здійснюється через мережу громадського харчування або в сім'ях, в яких вони підселені. Ліквідація наслідків НС Завдання: на основі навчального матеріалу складіть тези. Внаслідок НС можуть виникнути руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи порятунку людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; чітке та оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їхньої діяльності. Рятувальні роботи включають: - розвідку маршрутів просування формувань, визначення обсягу і рівня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямки поширення зараженої хмари або пожежі; - локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт; - пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів; - розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться; - подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою; - надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ; - виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони; - санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу; - соціально-психологічна реабілітація населення. Інші невідкладні роботи включають: - прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження; - локалізацію аварій на газових, електричних, водопровідних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт; - укріплення чи руйнування конструкцій будівель та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт; - ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС; - пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів. ??? Питання для самоконтролю:
Резюме: 1. Надзвичайна ситуація (НС) – це обстановка на певній території, що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або інших лих, які можуть спричинити або спричинили собою людські жертви, збиток здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, значні матеріальні втрати і порушення умов життєдіяльності людей. НС можна класифікувати таким чином: за причиною виникнення: навмисні і ненавмисні; за природою виникнення: техногенні, природні, екологічні, біологічні, антропогенні, соціальні і комбіновані; за швидкістю розвитку: вибухові – раптові (землетруси, вибухи, транспортні аварії); швидкоплинні (пожежі, аварії з викидами газоподібних речовин); плавні (паводки, виверження вулканів, засухи, епідемії, забруднення грунту і вод); за масштабами розповсюдження наслідків: локальні, місцеві, територіальні, регіональні, державні і трансграничні; за можливістю запобігання НС: неминучі (природні) і яким можна запобігти (техногенні, соціальні). 2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків. Зазначені функції запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру в Україні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198. 3. До основних засобів захисту населення в надзвичайних ситуаціях відносяться у мирний час: оповіщення населення про НС; заходи протирадіаційного і протихімічного захисту; укриття в захисних спорудженнях; використання засобів індивідуального захисту; проведення евакуаційних заходів. У воєнний час: своєчасне оповіщення про НС; укриття населення в захисних спорудженнях; розосередження в заміській зоні робітників та службовців підприємств і організацій, що продовжують свою трудову діяльність на підприємстві у воєнний час, а також евакуація населення; забезпечення всього населення засобами індивідуального захисту. 4. Внаслідок НС можуть виникнути руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; чітке та оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їхньої діяльності. Практичне заняття № 1 Тема: «Види надзвичайних ситуацій (НС)» Мета: теоретична підготовка студентів до забезпечення здорових і безпечних умов життєдіяльності туристів, формування вмінь та навичок управління заходами безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій, розвиток мислення студентів. Основні поняття: природні НС (стихійні лиха), землетрус, зсув, селі, снігова лавина, повінь, цунамі, ураган, смерч, ожеледь, туман, град, блискавка, завірюха, поземок, мікроорганізми, бактерії, віруси, гриби, кліщовий енцефаліт, хижаки, екологічні НС (лиха), техногенні НС, аварія, катастрофа, пожежа, вибух, шахрайство, розбій, заручництво, наркоманія, конфлікт, війна, тероризм, епідемія, соціальні хвороби. План заняття: 1. НС природного характеру: а) літосферні стихійні лиха б) гідросферні стихійні лиха в) атмосферні небезпеки г) космічні небезпеки 4. НС біологічного характеру 5. НС екологічного характеру 6. НС техногенного характеру 7. НС природно-техногенного характеру 8. НС соціального характеру 9. НС природно-соціального характеру Завдання за планом заняття: Розробіть рекомендації щодо поведінки туриста під час надзвичайної ситуації. Методичні рекомендації до виконання завдань: Рекомендації слід розробити за різними видами НС згідно плану практичного заняття (9 видів НС). Вказуючи вид надзвичайної ситуації, оберіть конкретне стихійне лихо (наприклад, НС природного характеру, літосферне стихійне лихо, землетрус). Слід навести рекомендації щодо поведінки під час НС, розкривши всі можливі стихійні лиха. Питання для самоконтролю: 1. Які бувають передвісники землетрусів, цунамі, виверження вулкана? 2. Як можна впливати на небезпечні космічні об’єкти? 3. Які бувають біологічні небезпеки для життєдіяльності в туристичній індустрії? 4. Перелічіть екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення. 5. Що таке евакуація і за яких умов вона проводиться? Обов’язкова література: 1. Козинець В.М. Безпека життєдіяльності у сфері туризму: Навчальний посібник / В.М. Козинець. – К.: Кондор, 2006. – 567 с. – с. 37-101. 2. Безпека життєдіяльності / Касьянов М.А. (Розділ I), Ревенко Ю.П., Медяник В.О., Арнаут І.М. (Розділ II), Друзь О.М., Тищенко Ю.А. (Розділ III). Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во Східноукр. Нац ун-ту ім.. В. Даля, 2006. – 284 с. – 98-110. Додаткова література:
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 285; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.106.79 (0.014 с.) |