Самозабезпечення безпеки в туризмі.

Завдання: складіть тези до навчального матеріалу.

Практика самозабезпечення безпеки в туризмі складається з декількох складових, включаючи: прогноз розвитку подій; всебічний аналіз можливих негативних впливів; об'єктивну оцінку реальності загрози; правильний вибір стратегії поведінки (піти або не піти на прогулянку, взяти або не взяти з собою коштовності, надати або не надати опір і т.д.); організацію першої реакції на виниклу небезпеку; вироблення чіткої стратегії поведінки в екстремальній ситуації. Дані складові можуть проявлятися в більш-менш розгорнутій формі, однак, виконують чітко визначені функції в системі самозабезпечення безпеки туриста.

Для забезпечення подібної підконтрольності туристові рекомендується оптимально розширювати свої уявлення про місце майбутнього відпочинку. Необхідно звернути увагу на ряд моментів:

- стан зовнішньополітичних відносин між батьківщиною туриста і країною відвідування; очевидно, що більш теплий прийом туристам гарантують дружні політичні зв'язки цих двох країн;

- характеристику політичної, соціальної та економічної ситуації в країні та її регіонах; необхідність інформації такого роду викликається тим, що наявність напруженості у відносинах із суміжними країнами може значно ускладнити переміщення в даному напрямку;

- рівень етнічної та расової напруженості, безробіття та соціальної нерівності в країні; їх високий рівень може спровокувати атаки населення на туристичну індустрію;

- наявність активних опозиційних груп на території країни; сепаратисти і групи незадоволених часто для залучення до себе уваги вибирають як мішені туристичні комплекси;

- епідеміологічний стан території можливого відпочинку; поширеність в ряді країн малярії і різних захворювань серед тварин значно збільшують ризик зараження важко виліковними хворобами;

- наявність в країні релігійних конфліктів; терористичні організації для пропаганди своїх ідей воліють використовувати атаки на іноземних туристів;

- прийняті в країні норми поведінки (вживання алкоголю, носіння одягу, манери поведінки в громадських місцях, правила взаємовідносини статей);

- ступінь розвиненості в країні злочинності в цілому і окремих видів злочинів;

- можливість залучення для особистого захисту цивільної поліції або військових охоронців порядку;

- діапазон, розгалуженість, надійність і безпека інфраструктури країни;

- сезонний розподіл погодних умов в країні призначення.

Треба відзначити, важливість для самозабезпечення безпеки дотримання туристом культурних традицій країни перебування, їх ігнорування провокує порушення взаєморозуміння з місцевими жителями, здатне призвести до небезпечних для туриста ситуацій.

Значні труднощі, зокрема, виникають при наявності в країні:

- норм, звичаїв, правил поведінки, які істотно розходяться з нормами, звичаями, правилами поведінки, прийнятими в нашій країні;

- негативного ставлення до іноземців, як до осіб, присутність яких заважає збереженню культурних засад і стабільності в країні;

- загостреної релігійної прихильності місцевих громад; при цьому сплеск негативних емоцій по відношенню до туристів здатне спровокувати будь зроблене ними необережне або образливе зауваження, демонстрація чужих релігійних символів;

- небажаних для обговорення тем, що стосуються, зокрема, історичної чи політичної тематики, релігії та сексу;

- обмежень в носінні одягу (повсякденному, пляжної, ін);

- заборон на публічне вираження міжстатевих почуттів;

- поголовної бідності, при якій прояв туристом високого добробуту через володіння дизайнерським одягом, годинником, фото-і відеокамерою, комп'ютером та іншими дорогими речами здатне викликати заздрість і озлоблення людей.

Підвищити підконтрольність свого перебування в конкретній країні туристові допоможе, зокрема, поінформованість та формування адекватних уявлень щодо: існуючих у ній звичаїв (наприклад, гостинності), порушення яких є больовою точкою для жителів; державних, релігійних та народних свят, здатних порушити безпеку перебування в місці відпочинку (наприклад, недотримання посту під час священного для мусульман місяця Рамадан); можливих проблем з фотографуванням (платність фотографування окремих об'єктів, забобони, пов'язані з фотографуванням, заборони на фотографування об'єктів державної безпеки); законів, що регулюють вживання алкоголю і наркотиків.

В цілому, самозабезпечення туристом безпеки в період перебування в чужій країні сприяє:

- попереднє ознайомлення з особливостями країни, здатними вплинути на рівень безпеки в період перебування на її території;

- збереження постійної обережності в контактах з місцевим населенням;

- безперервна кумуляція інформації, здатної підвищити підконтрольність суб'єкту зовнішніх і внутрішніх обставин реалізованої ним туристичної діяльності;

- ретельне і незмінне дотримання правил поведінки, встановлених в країні, регіоні, місці перебування; своєчасне реагування сигнали небезпеки;

- створення з першого дня перебування ресурсів, здатних при екстремальних обставинах підвищити шанси на збереження своєї безпеки (вивчення шляхів евакуації з будинку у випадку пожежі, збереження при собі номерів телефону посольства або консульства своєї країни, виготовлення ксероксів паспорту чи інших документів, що засвідчують особу, і т.д.).

Разом з тим, необхідність розширений обсяг інформованості про країну перебування як основи особистої безпеки, ще не отримала належного визнання серед туристів, що виступає підставою більш пильного вивчення психологічних засад забезпечення безпеки в даній сфері життєдіяльності людини.

 

??? Питання для самоконтролю:

1. Що таке надзвичайна психологічна реакція?
2. Які види психологічних реакцій Ви можете назвати?
3. Що таке стрес?
4. Які психічні стани можуть бути притаманні туристу?
5. Дайте визначення поняття «самозабезпечення безпеки туриста». Які основи забезпечення безпеки туриста Ви можете назвати?

Резюме:

1. На умови безпеки туриста впливають його психічні процеси, особливості і стани. Психічні процеси (пізнавальні та емоційно-вольові), складаючи основу психічної діяльності людини, відіграють ключову роль у формуванні знань людини і її життєвого досвіду. Психічні властивості поєднують властиві особистості, стійкі і постійні якості (інтелектуальні, емоційні, вольові, моральні, ділові та ін), які відіграють істотну роль в побудові її поведінки в різних ситуаціях. Психічні стани виконують функцію встановлення зв'язку людини як володаря психіки з поточними особливостями зовнішнього середовища.

2. Різноманіття властивих людині психічних феноменів робить широко варіативними його реакції на негативні зовнішні впливи, одержувані в ході туристичної подорожі. В якості прикладу можуть виступати конфлікт, поведінковий зрив, тривога, страх, паніка.

3. Порушення адекватних поведінкових реакцій туриста можуть сприяти особливі психічні стани. До них відносяться: пароксизмальні розлади свідомості, психогенні зміни настрою, стану, пов'язані з прийомом психічно активних речовин (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв).

4. Практика самозабезпечення безпеки в туризмі складається з декількох складових, включаючи: прогноз розвитку подій; всебічний аналіз можливих негативних впливів; об'єктивну оцінку реальності загрози; правильний вибір стратегії поведінки (піти або не піти на прогулянку, взяти або не взяти з собою коштовності, надати або не надати опір і т.д.); організацію першої реакції на виниклу небезпеку; вироблення чіткої стратегії поведінки в екстремальній ситуації. Дані складові можуть проявлятися в більш-менш розгорнутій формі, однак, виконують чітко визначені функції в системі самозабезпечення безпеки туриста.