Розділ 1. 4. Тема: «психологічні аспекти безпеки в туризмі»

Зміст:

1. Психологічні реакції туриста на небезпеку

2. Поняття стресу

3. Психічні стани туриста

4. Самозабезпечення безпеки в туризмі

Ключові поняття: небезпека, психологічна реакція, психічний стан. зрив, страх, стрес, самозабезпечення безпеки.

Цілі та завдання розділу:

· отримати уявлення про психологічні реакції туриста на небезпеку, їх причини;

· ознайомитися із видами психічного стану туриста;

· отримати уявлення поняття «стрес» та його видах;

· дізнатися про основи самозабезпечення безпеки в туризмі.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4.

При вивченні розділу 1.4. необхідно виявити особливості психологічних реакцій та психічних станів туриста, можливості їх попередження.

Вивчаючи пункт 1, зверніть увагу на особливості психологічних реакцій туриста на небезпеку;

Вивчаючи пункт 2, зробіть аналіз визначення поняття «стрес»;

Вивчаючи пункт 3, визначте різницю між психічними станами туриста;

Вивчаючи пункт 4, необхідно звернути увагу на зміст поняття «самозабезпечення безпеки».

Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.4.

1. Прочитати матеріали щодо розділу.

2. Скласти конспект до розділу.

3. Представити звіт про виконання поточних завдань до розділу.

Психологічні реакції туриста на небезпеку.

Завдання: складіть тези до навчального матеріалу.

Говорячи про різні небезпеки туризму, важливо враховувати те, наскільки людина піддається дії того чи іншого рівня непередбачуваності та екстремальності умов навколишнього середовища.

На умови безпеки туриста впливають його психічні процеси, особливості і стани. Психічні процеси (пізнавальні та емоційно-вольові), складаючи основу психічної діяльності людини, відіграють ключову роль у формуванні знань людини і її життєвого досвіду. Психічні властивості поєднують властиві особистості, стійкі і постійні якості (інтелектуальні, емоційні, вольові, моральні, ділові та ін), які відіграють істотну роль в побудові її поведінки в різних ситуаціях. Психічні стани виконують функцію встановлення зв'язку людини як володаря психіки з поточними особливостями зовнішнього середовища. У період туру психічні стани можуть бути відносно стійкими і тривалими за часом (стан задоволеності або незадоволеності від туристичної поїздки, байдужості або зацікавленості від неї), ситуативними, швидко минущими (виникають в силу непорозуміння співробітників готелю або гіда, розбіжностей в туристській групі) або періодично виникаючими в ході подорожі (схильність або низька готовність до подорожі, стомленість або сонливість, апатія або підвищена активність).

Різноманіття властивих людині психічних феноменів робить широко варіативними його реакції на негативні зовнішні впливи, одержувані в ході туристичної подорожі. В якості прикладу можуть виступати конфлікт, поведінковий зрив, тривога, страх, паніка.

Реакція на конфлікт виникає у туриста при необхідності вибору однієї з декількох актуально виникаючих перед ним потреб. Наприклад, конфлікт може проявитися в ситуації, коли перед туристом виникне необхідність вибору або самозахисту, або прояви просоціальної активності.

Поведінковий зрив характеризується відмовою туриста від своїх цілей, заперечення ним своїх зовнішніх та внутрішніх потреб у надзвичайній ситуації або ситуації повторюваного неуспіху. Поведінковий зрив може проявлятися як зовнішнє смиренність, покірність і байдужість до подій.

Тривога проявляється як емоційна реакція туриста на небезпеку, при якій він насилу локалізує її об'єкт, але проявляє схильність до помилкових або небезпечних дій.

Страх, на відміну від тривоги, виникає в ситуації чіткого виділення загрози (адекватної чи уявної) біологічному або соціальному існуванню туриста. Спонукаючи туриста на запобігання загрози, страх володіє варіативністю своїх проявів: переляк (рефлекторний, «раптовий» страх), боязливість (виникає повільно, супроводжується усвідомленням небезпеки і значною тривалістю), жах (найвищий ступінь страху, що характеризується пригніченням розважливих дій).

Однією з форм прояву страху є паніка. Маючи у своїй основі активно-оборонний вигляд рефлексу, вона супроводжується певними стереотипами поведінки (втеча, заціпеніння, захисна агресія).

Поняття стресу.

Завдання: представте навчальний матеріал у вигляді таблиці «Види стресів».

Найбільш типовою реакцією організму на несприятливі для людини зовнішні впливи, пов'язані з труднощами і небезпеками, є стрес.

Стрес з'являється в ситуації деякої напруги організму, викликаного необхідністю пристосуватися до незвичних умов середовища. До певного рівня напруга здатна зіграти для організму позитивну роль, що виражається у стимулюванні його активності в задоволенні виникаючих туристських потреб. Критична ситуація виникає тоді, коли організм виявляється вже нездатним упоратися з труднощами і активність його опору їм різко падає. Значний обсяг небезпек, труднощів, різних перешкод, що виникають перед туристом, призводить до того, що наявних у його організму ресурсів виявляється недостатньо для адекватного реагування на них і відбувається порушення (аж до повної втрати) процесів сприйняття, орієнтації, необхідної швидкості реагування, самоконтролю і т.д.

При здійсненні туристичної подорожі найбільш часто зустрічаються наступні види стресів:

- фізіологічний дискомфорт - викликається невідповідністю туристських та супутніх їм послуг тим умовам, які були обумовлені при покупці відповідного туристичного продукту;

- фобії різної етіології, які проявляються на різних рівнях − побоювання, боязливість, переляк, страх, жах; прикладом можевиступати клаустрофобія (страх замкнутих просторів) або агорафобія (боязнь відкритих просторів), боязливість темряви, тварин, гірських уступів і т.д.;

- стомлення від монотонних дій (від одноманітної й нецікавої діяльності) або політон (при частих несподіваних перемиканнях уваги в одного об'єкта або дії на інший);

- напруга - фізична (при високій труднощі подорожі), сенсорна (при дефіциті або перевантаженні інформацією, необхідною для прийняття важливого рішення), мотиваційна (при підвищеної значущості помилкових дій), емоційна (за конфліктних обставин).

У туристській групі може виникнути стан паніки, що розповсюджується на поведінку великих мас людей. Висока ймовірність виникнення панічної реакції в туристській групі в надзвичайних ситуаціях: пожежі, аварії корабля, повені, терористичного акту, військових заворушень у країні перебування і т.д.

Психічними механізмами поширення паніки є емоційне зараження і чутки, що виникають в умовах дефіциту інформації, неясності, підвищеної значущості будь-яких подій, відсутність часу на обдумування того, що відбувається. Імовірність виникнення паніки посилюється у випадках, коли люди відчувають на собі тиск загального психічного напруження, пов'язаного з очікуванням якихось важких, травмуючих подій. Панічні настрої посилюються при переживанні членами групи станів втоми, голоду, сп'яніння.

В стані паніки туристська група втрачає свою підконтрольність керівникам і перетворюється в натовп. Натовп переживає широкий спектр досить швидко змінюваних станів, до яких відносяться цікавість, експресія, агресивні дії і т.д. Виникаючий страх, хвилювання перед виниклими обставинами швидко наростає в умовах взаємного зараження. При цьому відбувається блокування здатності до раціональної оцінки обстановки, катастрофічно падає здатність до мобілізації вольових ресурсів та організації спільної протидії виникли загрозливим обставинам.

Психічні стани туриста.

Завдання: представте навчальний матеріал у вигляді таблиці «Особливі психічні стани туриста».

Порушення адекватних поведінкових реакцій туриста можуть сприяти особливі психічні стани. До них відносяться: пароксизмальні розлади свідомості, психогенні зміни настрою, стану, пов'язані з прийомом психічно активних речовин (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв).

Пароксизмальні стани являють собою групу розладів різного походження (органічні захворювання головного мозку, епілепсія, непритомності), що характеризуються короткочасною (від секунди до декількох хвилин) втратою свідомості. При виражених випадках можливі падіння людини і судорожні рухи його тіла і кінцівок. При наявності таких станів людині, в принципі, протипоказані заняття технічними видами туризму.

Психогенні зміни настрою і афективні стани виникають під впливом психічних впливів. Для таких станів характерно прояв байдужості, млявості, загальної скутості, загальмованості, утруднення переключення уваги і темпу мислення. Зниження настрою супроводжується погіршенням у туриста самоконтролю і може виступити причиною травматизму.

При значних психотравмуючих впливах (образа, образа, що затяглася або високо значуща невдача) у туриста можуть проявитися афективні стани. Це короткочасні бурхливо протікають емоційні стани, що супроводжуються втратою контролю над своєю поведінкою. Особи, схильні до афектних реакцій, володіючи підвищеним ризиком травматизму, небажані в технічно складних видах туризму і в пригодницькому туризмі.

Лікарські та алкогольні зміни стану є наслідком вживання активних речовин. Прийом легких стимуляторів допомагає при боротьбі з сонливістю і сприяє короткочасному зростання працездатності. Однак застосування ряду транквілізаторів (седуксен, еленіум) викликає небажані для деяких видів туризму наслідки - знижує психічну активність, уповільнює реакцію, викликає апатію і сонливість. До зниження безпеки туриста призводить вживання алкогольних напоїв - порушує координацію рухів, знижує або невиправдано збільшує реакцію на зовнішні впливи, робить безладним коливання уваги, руйнує критичність і широту мислення і т.д. Разом з тим, туристи досить часто міцно пов'язують свій відпочинок і вживання спиртних напоїв. Подібна установка може лежати в основі звернення до можливостей туризму.

При виникненні складних і навіть критичних ситуацій в ході туристичної діяльності виникає питання про готовність туриста до забезпечення своєї безпеки (самозабезпечення безпеки). В даному випадку, самозабезпечення безпеки означає підвищення людиною підконтрольності собі зовнішніх і внутрішніх умов здійснення туристичної подорожі.

Така підконтрольність можлива, коли турист: чітко знає, які пред'являються до нього вимоги безпеки (володіє правилами і нормами безпеки); бажає виконувати ці вимоги (мотивований на дотримання вимог безпеки); вміє їх виконувати (підготовлений до їх виконання); об'єктивно спроможний їх виконати (ніщо об'єктивно не перешкоджає їх виконанню). Важливу роль в даному випадку виконує його уявлення про безпеку.