Поняття корпоративного управління та сучасні підходи до визначення його сутності

Корпоративне управління є одним з ключових елементів і передумовою успішної діяльності товариства, підвищення довіри інвесторів. Наявність ефективної системи корпоративного управління збільшує вартість капіталу, компанії заохочуються до більш ефективного використання ресурсів, що створює базу для зростання.

Необхідність корпоративного управління обумовлена тим, що бізнес як власність належить принципалам (власникам, інвесторам), а права керування цим майном делеговані агентам — раді директорів і менеджменту, що породжує асиметрію інформації та пов'язані з нею агентські витрати, що виражаються в діях менеджменту, не спрямованих на задоволення інтересів власників.

У широкому розумінні корпоративне управління розглядають як систему, за допомогою якої спрямовують та контролюють діяльність товариства. У рамках корпоративного управління визначається, яким чином інвестори здійснюють контроль за діяльністю менеджерів, а також яку відповідальність несуть менеджери перед інвесторами за результати діяльності товариства. Належна система корпоративного управління дозволяє інвесторам бути впевненими у тому, що керівництво товариства розумно використовує їх інвестиції для фінансово-господарської діяльності і, таким чином, збільшується вартість частки інвесторів у капіталі товариства.

Головна функція корпоративного управління - забезпечити роботу компанії в інтересах акціонерів (інвесторів), які надали компанії фінансові ресурси, а також в тій чи іншій мірі інших зацікавлених груп, якщо такі представлені в системі даної компанії.

Корпоративне управління передбачає наявність певних правил «корпоративної поведінки», тобто якихось загальних правил, які дозволили б потенційним інвесторам отримати повну і ясну картину про те, на основі яких управлінських принципів діє та чи інша компанія, хто є її власником, який ступінь ефективності її роботи, з тим щоб у стислі терміни і без значних витрат прийняти рішення про те, вкладати в неї свій капітал чи ні. Сукупність таких правил складає сутність системи корпоративного управління.

Сутністю корпоративного управління є система відносин між інвесторами-власниками товариства, його менеджерами, а також зацікавленими особами для забезпечення ефективної діяльності товариства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин. Корпоративне управління означає, таким чином, комплекс правил, культуру, забезпечує таке управління корпорацією і контроль над нею, при яких вона діє строго в інтересах акціонерів та інших зацікавлених сторін.

Корпоративне управління - система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов'язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством[1].

Корпоративне управління - система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов'язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством[2].

Корпоративне управління - система організації діяльності та контролю банку. Корпоративне управління визначає розподіл прав і обов'язків між різними учасниками корпорації, а саме: спостережною радою банку (радою директорів), керівництвом (правлінням) банку, акціонерами та іншими зацікавленими сторонами (для банків - перш за все вкладниками та іншими кредиторами), а також правила та процедури прийняття рішень щодо справ банку.

У такий спосіб забезпечується визначення та виконання завдань організації та моніторинг її діяльності. Основна мета корпоративного управління - забезпечити чесний та прозорий бізнес, відповідальність та підзвітність усіх залучених до цього сторін[3].

Корпоративне управління - система організації діяльності та контролю банку, визначає розподіл прав і обов'язків між різними учасниками корпорації, а саме: спостережною радою банку (радою директорів), керівництвом (правлінням) банку, акціонерами та іншими зацікавленими сторонами (для банків - насамперед вкладниками та іншими кредиторами), а також правила та процедури прийняття рішень щодо справ банку. У такий спосіб забезпечується визначення та виконання завдань організації та моніторинг її діяльності. Основною метою корпоративного управління є забезпечення чесного та прозорого бізнесу, відповідальності та підзвітності всіх залучених до цього сторін[4].

Корпоративне управління - система організації діяльності та контролю фінансової установи, яка передбачає розподіл повноважень між наглядовим та виконавчим органом фінансової установи, прозорість процедур прийняття рішень та контролю за їх виконанням, належний обмін інформацією між наглядовим та виконавчим органами фінансової установи та забезпечує баланс інтересів споживачів фінансових послуг, акціонерів (учасників), членів наглядового та виконавчого органів фінансової установи, інших заінтересованих осіб. Основна мета корпоративного управління - забезпечення чесної та прозорої діяльності з надання фінансових послуг, відповідальність членів наглядового, виконавчого органів фінансової установи, власників істотної участі та контролерів фінансової установи за свої дії та їх підзвітність[5].

Отже, корпоративне управління (англ. corporate governance) представляє собою — систему взаємодії між акціонерами і керівництвом компанії (акціонерного товариства, корпорації), включаючи її раду директорів, а також з іншими зацікавленими особами, з допомогою якої реалізуються права акціонерів; комплекс механізмів, що дозволяють акціонерам (інвесторам) контролювати діяльність керівників компанії і вирішувати виникаючі проблеми з іншими групами впливу[6].

Як підсумок, можна визначити корпоративне управління – як систему впливу на учасників корпоративних відносин з метою ефективного використання об’єднаного капіталу.

Виходячи з цього визначення, можна зробити висновок: система корпоративного управління – це організаційна модель, за допомогою якої акціонерне товариство має представляти та захищати інтереси своїх акціонерів.

Основною економічною причиною виникнення проблеми корпоративного управління як такої, є відділення володіння від безпосереднього управління власністю. У результаті такого відділення неминуче зростає роль найманих менеджерів, які здійснюють безпосереднє управління діяльністю компанією, внаслідок чого виникають різні групи учасників відносин, що складаються у зв'язку з таким управлінням, кожна з яких переслідує свої власні інтереси.

Таблиця 1.1

Підходи до визначення сутності корпоративного управління [15]

Підхід	Сутність корпоративного управління
Приватний (внутрішня архітектура)	Вибір найкращих механізмів управління і розподілу власності між різними групами учасників корпоративних відносин
Суспільний (зовнішні відносини)	Регулювання відносин між корпорацією (корпоративним сектором економіки) і суспільством
Нормативний	Формування законодавчої та нормативної бази, а також кодексу принципів, що регламентують права, обов’язки та відповідальність суб’єктів корпоративного сектору
Економічний	Управління економічною діяльністю корпорації або корпоративного сектору економіки з метою підвищення ефективності їх діяльності та збалансованого розвитку
Управлінський	Управління системою взаємовідносин між органами управління, посадовими особами корпорації, акціонерами та іншими зацікавленими особами

 

Отже, корпоративне управління визначає відносини між учасниками в системі управління, а саме між:

1) акціонерами – власниками контрольного пакету акцій;

2) дрібними акціонерами;

3) кредиторами;

4) працівниками;

5) іншими зацікавленими особами.

Об’єктом управління – є корпорація. Корпорація – це (об’єднання), товариство – група, яка характеризується співвідношенням інтересів і цінностей в умовах спільної діяльності.

В ринковій економіці корпорації це акціонерні товариства, асоціації, консорціуми і інші об’єднання.

Корпоративне управління побудоване і тісно пов’язане з інтересами акціонерів.

Корпоративне управління являє собою процеси регулювання власником руху його корпоративних прав з метою отримання прибутку.

Корпоративне управління можна розглядати як управління корпоративними правами.

Корпоративні права, являють собою права власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства[7].

Головною метою корпоративного управління є отримання частини прибутку, яку називають дивідендом.

Дивіденд – це частина прибутку (платіж), що проводиться на користь власника, або завірених осіб власника корпоративних прав, імітованих юридичною особою внаслідок розподілу частини її прибутку.