Статут акціонерного товариства.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:

1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою;

2) тип товариства;

3) розмір статутного капіталу;

4) розмір резервного капіталу у разі його формування;

5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій;

6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством;

7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій;

8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій;

9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права;

10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;

11) порядок скликання та проведення загальних зборів;

12) компетенцію загальних зборів;

13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів;

14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;

15) порядок внесення змін до статуту;

16) порядок припинення товариства.

Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Статутний і власний капітал акціонерного товариства.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Економічна роль статутного капіталу. Роль статутного капіталу полягає у створенні матеріальної бази для формування та розвитку товариства. На практиці роль статутного капіталу важлива тільки до моменту його створення. Практично з перших днів роботи підприємства величина статутного капіталу починає відрізнятися від величини активів підприємства. Наприклад, для створення товариства необхідні організаційні видатки, які здійснюють за рахунок коштів, переданих у статутний капітал. Тому він відразу зменшується. У процесі господарської діяльності підприємство вступає в різні виробничо-господарські відносини, тобто купує матеріали, сировину, а продає продукцію, виконує послуги і т.п. А це значить, що активи підприємства весь час змінюються. Якщо на підприємстві погано ведуться справи, то воно "проїсть" свій первісний капітал, якщо ж на підприємстві налагоджена ефективна діяльність - відбудеться збільшення капіталу. Існують різні підходи до визначення капіталу корпорації. Його можуть називати як "реальний капітал", "власний капітал" він, як правило, відрізняється від статутного капіталу і містить у собі сам статутний капітал, резервний фонд, прибуток та ін. Іноді для приведення статутного капіталу до розмірів реального можуть проводити як його збільшення, так і зменшення. Це здійснюється для зміни співвідношень частин або кількості акцій при додатковому випуску цінних паперів, зміни номіналу вже випущених акцій. Такі дії можуть вплинути на розстановку сил в акціонерному товаристві, тобто в когось може виявитися більший пакет, а для товариства з обмеженою відповідальністю - ні, тому що для цієї форми господарської діяльності існують законодавчі обмеження, за якими всі додаткові вкладення не впливають на величину паю. Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання. Акціонери можуть також мати інші обов'язки, встановлені цим та іншими законами.

Захист прав акціонерів - працівників товариства.

Посадові особи органів акціонерного товариства та інші особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах, не мають права вимагати від акціонера - працівника товариства надання відомостей про те, як він голосував чи як має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером - працівником товариства своїх акцій чи намір їх відчуження, або вимагати передачі довіреності на участь у загальних зборах.

У разі порушення вимог цієї статті посадова особа товариства притягається до адміністративної і майнової відповідальності, звільняється із займаної посади, цивільно-правовий чи трудовий договір (контракт) з нею розривається відповідно до закону.

Обов'язки акціонерів

Акціонери зобов'язані:

1. дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства;

2. виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства;

3. виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю;

4. оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства;

5. не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Способи формування капіталу. Для того щоб визначити вартісну величину корпоративних прав учасників, їхній внесок оцінюється в грошовому вимірі в установчих документах і в такий спосіб він відображає відповідну частину засновника в статутному капіталі. Законодавча система має певні механізми для оцінки внесків, які визначаються в установчих документах товариства. Для України специфічним є те, що для корпоратизованих і приватизованих підприємств статутним капіталом було майно існуючих державних підприємств, що оцінювалося за балансовою вартістю. Це найчастіше не враховувало реальну вартість підприємств. У сучасних умовах формування статутних капіталів настійно потребує реальної оцінки внесків учасників. Тому треба чітко визначити способи формування статутного капіталу. Так, протягом довгого часу внески оцінювалися за згодою сторін, які створювали товариство і затверджувалися загальними зборами засновників. Важливо пам'ятати, що при формуванні статутного капіталу внески у вигляді коштів і майна (основних фондів) не обкладаються ні податком на додану вартість, ні податком на прибуток. Майно, що вноситься у статутний капітал від імені іноземного інвестора, звільняється від оплати ввізного мита. Часто оцінка майна проходила за згодою сторін, при цьому величина вартості могла або в кілька разів бути меншою, або в кілька разів більшою реальної вартості внеску. Тому створювалися акціонерні та інші види товариств із нереальними статутними капіталами. Одним з напрямків формування статутних капіталів було внесення інтелектуальної власності, що також оцінювалася за узгодженням сторін.Для формування статутних капіталів також використовується покупка акцій високої номінальної вартості, але за низькою ринковою вартістю, які потім вносяться в статутний капітал за номіналом. Різниця у вартості показується в збитках. Таким чином, створюються підприємства з більшим статутним капіталом, але низькою реальною вартістю. Щоб уникнути таких явищ, держава приймає ряд нормативних документів. Регуляторні системи багатьох країн, у тому числі в Україні, мають законодавчі положення, які роблять необхідною експертну оцінку внесків. Такими експертами можуть виступати товарні біржі, ліцензовані оцінювачі.На законодавчому рівні встановлено, що не можна формувати статутні капітали за рахунок бюджетних коштів, кредитів, і коштів, отриманих під заставу. Адже легко взяти кредит для формування статутного капіталу, а після реєстрації товариства віддати кредит з отриманих коштів. Крім того, нормативними актами тепер встановлено, що необхідне підтвердження аудиторами можливості внесення внесків юридичних осіб, а також підтвердження правильності формування статутного капіталу товариства.

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКЦІОНЕРІВ

 

Розглянемо структуру, зміст і функції органів управління, виконавчих органів, а також органів, що не беруть участь в управлінні корпорацією.

Перш за все необхідно торкнутися компетенції загальних зборів акціонерів, визначення правового статусу, порядку формування та роботи ради директорів корпорації, повноважень і відповідальності його членів.

Загальні збори акціонерів є вищим органом управління акціонерною корпорації. Розглянемо питання, що відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів, що стосуються формування органів управління корпорації, виконавчих і інших органів корпорації - необхідних елементів її організаційної структури.

До таких питань відносяться:

1) визначення кількісного складу ради директорів, обрання його членів і дострокове припинення їх повноважень;

2) утворення виконавчого органу, дострокове припинення його повноважень, якщо уставом рішення цих питань не віднесено до компетенції ради директорів;

3) обрання членів ревізійної комісії (ревізора) та дострокове припинення їх повноважень;

4) обрання членів лічильної комісії та дострокове припинення їх повноважень;

5) затвердження внутрішніх документів, що регулюють діяльність органів корпорацій.

До компетенції загальних зборів акціонерів відносяться також:

1) визначення порядку ведення загальних зборів акціонерів;

2) внесення змін і доповнень до статуту або затвердження статуту в новій редакції;

3) реорганізація, ліквідація, призначення ліквідаційної комісії та затвердження проміжного та остаточного ліквідаційних балансів;

4) визначення кількості, номінальної вартості, типу оголошених акцій і прав, що надаються цими акціями;

5) збільшення статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій або шляхом розміщення додаткових акцій, якщо статутом збільшення статутного капіталу шляхом розміщення додаткових акцій не віднесено до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства;

6) зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій, шляхом придбання товариством частини акцій з метою зменшення їх загальної кількості, а також шляхом погашення набутих або викуплених товариством акцій;

7) затвердження аудитора;

8) виплата (оголошення) дивідендів за результатами першого кварталу, півріччя, дев’ять місяців фінансового року;

9) затвердження річних звітів, річної бухгалтерської звітності, в тому числі звітів про прибутки та про збитки (рахунків прибутків і збитків) товариства, а також розподіл прибутку (у тому числі виплата (оголошення) дивідендів, за винятком прибутку, розподіленої в якості дивідендів за результатами першого кварталу, півріччя, дев'яти місяців фінансового року) і збитків за результатами фінансового року;

10) дроблення і консолідація акцій;

11) прийняття рішень про схвалення угод і великих угод у випадках, передбачених законом;

12) придбання товариством розміщених акцій у випадках, передбачених законом;

13) прийняття рішення про участь у холдингових компаніях, фінансово-промислових групах, асоціаціях та інших об'єднаннях комерційних організацій;

14) вирішення інших питань, передбачених законом.

Питання, віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані на вирішення виконавчому органу товариства. Питання, віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані на рішення раді директорів (спостережній раді) товариства, за винятком питань, передбачених законом.

Рада директорів є колегіальним органом управління і здійснює загальне керівництво діяльністю акціонерного товариства в межах своєї компетенції, яка визначається законом, статутом суспільства.

Основними завданнями ради директорів, як правило, є: розробка і реалізація політики, що забезпечує динамічний розвиток корпорації, підвищення її стійкості і збільшення прибутковості.

Важливим завданням ради директорів є також вироблення оптимальних методів роботи, поширення передового досвіду та вдосконалення організації управління, забезпечення ефективності корпоративних відносин.

До компетенції ради директорів відноситься:

1) визначення пріоритетних напрямів діяльності товариства, затвердження перспективних планів та основних програм діяльності товариства, у тому числі бюджетів та інвестиційної програми;

2) скликання річного і позачергового загальних зборів акціонерів. Річні загальні рада акціонерів проводиться в терміни, що встановлюються статутом товариства, але не раніше ніж через два місяці і не пізніше ніж через шість місяців після закінчення фінансового року.

На загальних зборах акціонерів мають вирішуватися питання про обрання ради директорів (наглядової ради), ревізійної комісії (Ревізора), затвердження аудитора, затвердження річних звітів, річної бухгалтерської звітності, в тому числі звітів про прибутки та про збитки (рахунків прибутків і збитків) товариства, а також розподіл прибутку (у тому числі виплата (Оголошення) дивідендів, за винятком прибутку, розподіленої в якості дивідендів за результатами першого кварталу, півріччя, дев'яти місяців фінансового року) і збитків товариства за результатами фінансового року та інші питання, віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів.

Поняття "контрольного пакету акцій". Світова економічна наука вважає класичним контрольним пакетом акцій 50% + 1 акція. Водночас існує багато прикладів, коли контрольний пакет становив значно меншу частку (іноді навіть 7-9%) за умов широкої "дифузії" власності на акції. Така ситуація складалась, коли існувала велика кількість дрібних акціонерів, які не могли реально здійснити свої управлінські функції.

Сьогодні основні підходи до проблеми власності і відповідно контролю над корпоративним утворенням можна розглядати так. Якщо йти від інтересів меншості, то "10% + 1 акція" забезпечують право вимоги скликання позачергових зборів або їх самостійне скликання та обов'язкового внесення у порядок денний питань власників такого пакета.

Блокуючий пакет "25% + 1 акція" дає можливість заблокувати на зборах прийняття рішень, що вимагають трьох четвертей голосів. Це такі важливі рішення, як зміни до статуту, створення і ліквідація дочірніх підприємств, ліквідація акціонерного товариства.

Пакет "50% акцій + 1 акція" дає змогу приймати рішення на зборах за умови присутності більше ніж 60% голосів акціонерів. Наявність такого пакета залежить від співвідношення власності і від розкладу сил на зборах, вміння вести їх роботу.

Самостійне проведення зборів забезпечує пакет " 60% + 1 акція ". Дієвість прийняття рішень, які вимагають трьох четвертей голосів, залежить від розкладу сил на зборах.

Повний контроль над акціонерним товариством можливий при наявності пакета " 75% + 1 акція ". Інші акціонери можуть лише вимагати позачергового скликання загальних зборів та мати інші права, які дає володіння більше ніж 10% акцій. При правильному підході меншість може впливати на деякі рішення власника такого пакета, але це залежить від її згуртованості, знань, цілеспрямованості.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. В чому полягає суть господарського товариства?

2. Які господарські товариства відносяться до корпоративного типу?

3. Які основні економічні риси господарських товариств корпоративного типу?

4. Які вимоги та обмеження встановлені до господарських товариств?

5. Розроблення яких установчих документів необхідне для різних господарських товариств?

6. Наведіть вимоги до установчих документів господарських товариств?

7. Який порядок створення господарського товариства відповідно до законодавства України?

8. Які два етапи включає в себе створення господарського товариства?

9. Який порядок державної реєстрації господарського товариства?

10. Хто може бути засновниками та учасниками господарського товариства?

11. Які права учасників господарського товариства?

12. Зобов’язання учасників товариства.

13. Дайте визначення товариства з обмеженою відповідальністю.

14. Які характерні риси товариства з обмеженою відповідальністю?

15. Які відомості повинен містити статут товариства з обмеженою відповідальністю?

16. Що відноситься до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю?

17. Хто такі акціонери і які ризики вони несуть?

18. Якими шляхами акціонери можуть впливати на управління діяльністю корпоративним підприємством?

19. Які функції виконують менеджери корпоративного підприємства?

20. Як класифікуються корпоративні підприємства?

 

ДОПОВІДІ ПО ТЕМІ:

1. Проблеми побудови та раціоналізації організаційної структури корпорації.

2. Проблема розмежування сфер компетенції в системі органів управління корпорації.

3. Організація системи фінансового контролю в корпорації.

4. Організація бізнес-планування в корпораціях.

5. Стратегії розвитку корпорацій.

6. Об'єкти корпоративного управління.

7. Організація системи контролю виконання управлінських рішень в корпорації.

8. Роль ревізійної комісії в корпорації.

9. Аналіз основних видів організаційних структур управління.

10. Введення арбітражного управління в корпораціях.

11. Еволюція поняття "акціонерне товариство".

12. Сутність понять "відкрите акціонерне товариство" (ВАТ) і "закрите акціонерне товариство" (ЗАТ).

13. Основні принципи діяльності ВАТ та ЗАТ.

14. Засновники, учасники, акціонери як суб'єкти корпоративного управління.

15. Основні шляхи створення акціонерного капіталу.

16. Сутність поняття "статутний фонд" та його роль в діяльності акціонерного товариства.

17. Основні підходи визначення "реального капіталу" та "власного капіталу".

18. Способи формування капіталу акціонерного товариства.