Нормативно – методичне забезпечення грошової оцінки землі

ВСТУП

Земля являється одним з основних елементів виробництва, за допомогою якого країна створює матеріальні цінності. Поряд з тим земля є природним об’єктом, який вже існує і не створюється людством.

Грошова оцінка земель є економічним механізмом земельних відносин, приватизації земельних ділянок, земельно-іпотечного кредитування, оподаткування та становлення ринку землі. Отже, актуальність грошової оцінки земель останнім часом зростає, а сфери застосування розширюються.

Грошова оцінка земель є складовою державного земельного кадастру. Земельним кодексом встановлено два різновиди грошової оцінки земель в Україні – нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка різних категорій земель використовується в основному для цілей оподаткування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

· визначення розміру земельного податку;

· визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

· визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом;

· визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

· розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Багаторічний досвід застосування нормативної грошової оцінки як бази визначення податку свідчить, що покладені в основу нормативної грошової оцінки методичні підходи відповідають сучасним уявленням про вартість землі, створюють належні умови для ефективного та об'єктивного оподаткування земельних ділянок.

Основним призначенням експертної грошової оцінки є безпосередня підтримка ринку землі, яка полягає у встановленні оцінної вартості земельних ділянок для здійснення трансакцій із ними.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

· відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності;

· застави земельної ділянки відповідно до закону;

· визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення;

· визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства;

· визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки;

· виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності;

· відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України;

· визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором;

· рішення суду.

Нормативно-методичне забезпечення експертної грошової оцінки дає змогу встановлювати різні види оцінної вартості земельної ділянки – ринкову, стартову при проведенні аукціонів, заставну, ліквідаційну та інші.

Наявність оцінки землі створює можливість органам місцевого самоврядування поряд з нормативно-організаційними методами управління, розвитком території, реалізувати свої повноваження шляхом створення економічних умов і стимулів раціонального використання земель, забезпечити необхідні передумови для формування фінансово-економічної бази місцевого самоврядування за рахунок справляння плати за землю.

Оцінка вартості земель населених пунктів у нашій країні – це початок довгострокової роботи із створення динамічного механізму вартісної оцінки земель, формування нових відносин між населеним пунктом і державою щодо розміщення об’єктів народного господарства, між територією і населенням щодо формування принципово нового життєвого середовища.

Використання землі в Україні є платним.Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Документом який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Податковий кодекс України. Відповідно до Податкового кодексу України, базою оподаткування, при встановлені розмірів плати за використання земельних ресурсів є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Грошова оцінка земель здійснюється з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі земель у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та права оренди, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розмірів внеску до статутних фондів колективних підприємств, спільних підприємств, акціонерних товариств, об’єднань, кооперативів.

Відповідно до нормативно-методичної бази грошової оцінки земель, інформаційною базою для її виконання є:

1) матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель);

2) відомості інших галузевих кадастрів (містобудівного, лісового, водного);

3) матеріали внутрігосподарського землевпорядкування;

4) генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів;

5) матеріали економічної оцінки території;

6) матеріали землевпорядної та містобудівної документації;

7) інвентаризація земель.

Грошова оцінка земель с.Межиріч та с.Гостробури Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області, здійснена відповідно до чинного законодавства України, з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі земель у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки, здійсненні оренди, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку.Робота проводилась з метою актуалізації вихідних даних про територію населених пунктів та їх економіко-планувального зонування і нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Межиріцької сільської ради (с.Межиріч, с.Гостробури).

Грошова оцінка земель населених пунктів Межиріцької сільської рада виконана у відповідності до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213 з урахуванням змін і доповнень, внесених згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 року № 864 та від 30.05.1997 року № 525 зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5.07.2004 року №843, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінбудархітектури, Мінагрополітики України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 та Стандарту Держкомзему СОУ ДКЗР 0032632-012:2009 "Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24 червня 2009 р. № 335.

Експертна грошова оцінка проведена у відповідності з положеннями Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок,затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 11 жовтня 2002 року № 1531, та Порядоку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок,затвердженого наказом Держкомзему від 9 січня 2003 року № 2.

Картографічну основу для проведення роботи склали цифрові топографічні плани с.Межиріч, с.Гостробури Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області в масштабі 1:10000.

Результати грошової оцінки земель, які наведені в цій роботі, включають:

– розрахунок грошової оцінки 1м² земель різного функціонального використання в розрізі економіко-планувальних зон;

– розробку картограми розповсюдження агровиробничих груп грунтів, схеми прояву локальних факторів оцінки, схеми економіко-планувального зонування території населених пунктів;

– експертну грошову оцінку земельної ділянки комерційного використання.

 

 

1.1.

Природно – кліматичні умови

Основними показниками клімату є температурний режим і зволоження території. Температурний режим більшою мірою залежить від величини радіаційного балансу, яка відображає умови приходу сонячної радіації та її витрату на природні процеси.

На території Межиріцької сільської ради за безхмарної погоди максимально можливе значення сумарної радіації може становити 150 ккал/см² на рік. Це майже стільки, скільки припадає на Крим за звичайних умов. Проте через майже щоденний хмарний покрив сумарна радіація становить лише 90 – 95 ккал/см² на рік.

У середньому за рік буває 105 хмарних днів (майже кожний третій день). Загальна кількість годин сонячного сяйва становить 1839 годин. За даними метеорологічної станції Лебедин за рік розсівається 40 ккал/см² сонячної радіації, поглинається близько 30 ккал/см², відбивається в атмосферу – 20 ккал/см².

Радіаційний баланс (різниця між надходженням і втратою сонячної енергії) в зимовий період від’ємний. Наприкінці лютого він зростає і стає близьким до нуля. У березні середньомісячні величини радіаційного балансу дорівнюють 0,2 ккал/см². У травні вони досягають літніх значень – 7 ккал/см² на місяць. Максимальні величини балансу спостерігаються в червні – липні (8,0 – 8,5 ккал/см²). З серпня радіаційний баланс рівномірно зменшується і в листопаді має від’ємне і нульове значення. Річні суми радіаційного балансу становлять 38 – 42 ккал/см².

Межиріцької сільська рада знаходиться в південній частині Сумської області. Помірно – континентальний клімат нашої області поєднує в собі додатні і від’ємні середньодобові температури повітря протягом року. Так, при середній річній температурі в 6,5 – 6,0⁰ період з додатними температурами становить 235 днів у середньому за багаторічний період спостережень за погодою, тобто теплий період (з температурами вище 0⁰ за добу) значно довший, ніж холодний.

За даними Лебединської метеорологічної станції, середньорічна температура повітря району становить 6,0⁰.

Середньорічна та середньомісячна температура повітря наведена в таблиці 9.

 

Таблиця 9

Середньомісячна температура повітря

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Середньо річна
t^0C	-7,8	-7,8	-2,6	6,3	14,6	17,4	19,6	18,3	13,0	6,6	-0,1	-5,5	6,0

 

Абсолютний максимум температури повітря припадає на серпень, коли вона піднімається до 37⁰, а мінімум на січень, коли температура знижується до мінус 35⁰.

Середньомісячна температура нижче 0⁰ спостерігається у грудні – березні, інколи в листопаді. З усіх зимових місяців найхолоднішим є січень (мінус 7,0⁰ – 8,0⁰). Мінімальні температури, які були відмічені на Лебединщені за період професійних метеорологічних спостережень, становлять – 36⁰, - 40⁰. Зазвичай дуже низькі температури повітря спостерігаються 1 – 5 діб, проте іноді середньодобові температури нижчі – 25⁰ можуть утримуватися 20 – 25 днів. Сильні морози характерні і для лютого, хоча в окремі роки вони можуть спостерігатись у грудні, рідше – в березні.

Атлантичні затоки повітря в зимовий період бувають дуже часто, і залежно від їх сили потепління буває різної інтенсивності. Тому майже щороку ми спостерігаємо в будь – який зимовий місяць відлиги, різні за тривалістю й інтенсивністю. Так відлига (додатні середньодобові температури повітря на звичному для цього часу від’ємному фоні температури) може продовжуватися від 1 – 2 діб, а інколи й більше 30, з температурою за добу 1 – 5⁰, а в окремі дні і 10⁰.

Останні весняні заморозки в повітрі спостерігаються в третій декаді квітня, в окремі роки на початку травня. Настання осінніх заморозків спостерігається на початку жовтня.

Повторюваність температур повітря мінус 25 – 28⁰ в окремі роки в січні та лютому становить 25%, в березні та грудні 10%.

Середня тривалість без морозного періоду становить близько 155 днів.

Період із середньодобовими температурами повітря вище 0⁰ називається теплим. У середньому він настає 23 березня, а закінчується 15 листопада. На тлі додатних температур вночі можливі заморозки.

Тривалість періодів з температурою 0⁰, 5⁰, 10⁰, 15⁰ відповідно складає 240, 200, 160 та 115 днів.

Сума активних температур вище +10⁰ становить 2600⁰.

Квітень – місяць, коли розпочинається інтенсивне підвищення середніх місячних температур повітря до 15 – 16⁰. У липні температура повітря за місяць досягає найвищих значень 18,5 – 20,5⁰.

Середньорічна кількість опадів становить 527 мм. Розподілення їх по місяцях наведено в таблиці 10.

Таблиця 10

Середньорічне розподілення опадів по місяцях

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

За рік

Кількість опадів в мм.

 

В літньо – осінній період випадає до 343 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою вище 10⁰ рівний 1,1 – 1,2.

Як правило максимальна кількість опадів спостерігається в липні, а мінімальна в лютому. В окремі роки і мінімум, і максимум опадів можуть зміщатися на інші місяці. Іноді за місяці не випадає ні міліметра опадів, в інші роки – їх може бути утричі більше норми.

Зимові місяці мало відрізняються один від одного за кількістю опадів, оскільки обложні опади у 80% випадків на дають більше 1 мм за добу. І лише з травня їхня кількість різко зростає: спостерігаються грози, які супроводжують зливи.

Часто разом з дощем в теплий період випадає град, який завдає великої шкоди сільському господарству. Слабкий гард буває майже щоліта і неодноразово. Град розміром до 1 см у діаметрі спостерігається 1 раз на 10 років.

У холодну пору року на території Межиріцької сільської ради встановлюється сніговий покрив у середньому на 95 – 105 днів. Зазвичай він з’являється 10 – 20 грудня, але після цього не раз зникає через підвищення температури. Стійко він з’являється близько 15 січня. Дати сходу снігу припадають на другу декаду березня.

Висота снігового покриву в середньому становить 17 см.

Глибина промерзання ґрунту в середньому на кінець зимового сезону дорівнює 70 – 85 см. Розмерзання ґрунту на повну глибину відбувається у першій половині квітня.

З листопада до травня на території сільської ради переважають східні та південо – східні вітри, а в літньо – осінній період переважають вітри північно – східного напрямку. Кількість днів з сильним вітром (вище 15 м/сек) досягає 15 днів за рік.

Середня відносна вологість повітря коливається від 50 до 74%.

Коефіцієнт зволоження території становить 0,43.

 

С.Межиріч

Назва показників	станом на початок 2012р.
Одиниця виміру	Натуральний показник	Вартість (тис.грн.)	%
Водопостачання			1819,47304	3,71
Iнженернi мережi	км	1,22	1819,47304
Газопостачання			4445,76652	21,65
Iнженернi мережi	км	15,19	2631,41452
ГРП	об'єкт		322,8704
ШРП	об'єкт		1491,4816
Телекомунiкацiї та зв'язок			1011,896	3,49
Телефоннi iнженернi мережi	км	15.3	371,344
АТС вбудована(без витрат на обладнання)	об’єкт		466,432
Iнженернi мережi радiозв'язку	км	20,5	174,120
Електропостачання			3952,424	16,98
ЛЕП повiтряна 10 кВ	км	30,5	2729,888
Комплектні транспортні підстанції	об’єкт		1222,536
Шляхи та шляхопроводи			13677,32204	52,83
Магістральні вулиці	км	7,5	9060,47484
Житлові вулиці	км	30,5	4616,8472
Озеленення			301,1584	1,34
парки та сквери	га	0.5	4,2084
кладовища	га	10.3	296,95
Разом			25208,040

С.Гостробури

Назва показників	станом на початок 2012р.
Одиниця виміру	Натураль ний показник	Вартість (тис.грн.)	%
Водопостачання			146,94	43,57
Iнженернi мережi	км	0,5	184,566
Електропостачання			43,8	23,57
ЛЕП повiтряна 10 кВ	км	1,5	43,8
Шляхи та шляхопроводи			61,05	32,86
Житлові вулиці	км	1,5	61,05
Разом			251,790

 

Базова вартість одного квадратного метра земель населених пунктів визначена з урахуванням коефіцієнту, який визначає їх статус в регіональній і місцевій системах розселення і дорівнює 1,0.

Базою для обчислення витрат на освоєння та облаштування в розрахунку на 1м² є оціночна територія, яка дорівнює площі забудованої території населених пунктів Межиріцької сільської ради у встановлених межах.

Витрати на освоєння та облаштування території населених пунктів по кожному з них.

с.Межиріч

Витрати на освоєння та облаштування території села згідно з таблицею 1 складають: 25208040,00 грн.

До оціночної території населеного пункту не були включені сільськогосподарські угіддя, вулиці без витрат на їх облаштування, ліси та інші лісовкриті площі, інші відкриті землі.

Площа населеного пункту – 917,5 га

Площа території, що не приймається до розрахунку базової вартості становить, в тому числі:

- сільськогосподарські угіддя – 517,3 га

- ліси та інші лісовкриті площі – 122,0 га

- вулиці без витрат на їх облаштування – 91,7 га

- болота – 16,5 га

- води – 23,1 га

Таким чином, площа території, що оцінюється, дорівнює:

917,5 – 517,3 – 122,0 – 91,7 – 16,5 – 23,1 = 146,9 га

в тому числі:

- житлова забудова – 39,0 га

- громадського призначення – 12,5 га

- промислові та комерційні об’єкти – 10,1 га

- землі транспорту та зв’язку – 9,6 га

- землі під виробничими дворами – 36,8 га

- вулиці з твердим покриттям – 28,6 га

- кладовища – 10,3 га.

Отже, витрати на освоєння та облаштування території с. Межиріч становлять:

(12)

(13)

де: Км1 – 1,0

Вартість одного квадратного метра земель населеного пункту по економіко – планувальних зонах Ц_НЗ розрахована за формулою:

Ц_НЗ = Ц_НМ х Км2, (14)

де: Км2 – коефіцієнт, який враховує будівельну цінність території в межах населеного пункту по економіко – планувальних зонах.

Числові значення пофакторних оцінок прийняті в межах граничних значень коефіцієнтів Км2.

- для першої зони – 0,70

- для другої зони – 1,01

- для третьої зони – 1,44

- для четвертої зони – 0,87

- для п’ятої зони – 1,12

- для шостої зони – 0,52

Вартість одного квадратного метра земель населеного пункту складає:

- в першій зоні: Цнз = 34,32 грн/м² * 0.70 = 24.02 грн./м²

- в другій зоні: Цнз = 34,32 грн/м² * 1.01 = 34.66 грн./м²

- в третій зоні: Цнз = 34,32 грн/м² * 1,44 = 49.42 грн./м²

- в четвертій зоні: Цнз = 34,32 грн/м² * 0.87= 29.86 грн./м²

- в п’ятій зоні: Цнз = 34,32 грн/м² * 1,12 = 38.44 грн./м²

- в шостій зоні: Цнз = 34,32 грн/м² * 0.52 = 17.85 грн./м²

с.Гостробури

Витрати (В) на освоєння та облаштування території села згідно з таблицею 3.1 становлять: 251790,0 грн.

Площа населеного пункту – 25,4 га.

Площа території, що не приймається до розрахунку базової вартості становить, в тому числі:

- сільськогосподарські угіддя – 17,8 га

- вулиці без витрат на їх облаштування – 4,0 га

- води – 0,3 га

Таким чином, площа території, що оцінюється, дорівнює:

25,4 – 17,8 – 4,0 – 0,3 = 3,3 га

в тому числі:

- житлова забудова – 1,0 га

- вулиці з твердим покриттям – 2,3 га

Отже, витрати на освоєння та облаштування території села Гостробури складають:

де: Км1 – 1,0

На території с. Гостробури виділена одна економіко – планувальна зона.

Вартість одного квадратного метра земель села по економіко – планувальній зоні (Ц_НЗ) розрахована за формулою:

Ц_НЗ = Ц_НМ х Км2, (15)

де: Км2 = 1,0 – коефіцієнт, який враховує будівельну цінність території в межах села.

Ц_НЗ = 15,26 х 1,0 = 15,26 грн./м²

Основною таксономічною одиницею для визначення грошової оцінки земель прийнято квартал економіко – планувальної зони населеного пункту. В межах кварталу оцінюються всі землі в залежності від їх функціонального використання і місця розташування.

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки визначена за формулою:

Ц_Н = Ц_НЗ х Кф х Км3, (16)

де: Ц_Н – вартість 1 кв. м. земельної ділянки, грн.;

Ц_НЗ – вартість 1 кв. м. в економіко – планувальній зоні, грн.;

Кф – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

Км3 – коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки (локальні фактори) в межах економіко – планувальної зони.

 

3.2. Принцип економіко – планувального зонування території населених пунктів

Коефіцієнт місце розташування окремої земельної ділянки Км відображає її відносну цінність (вартість) в межах території населеного пункту. Даний коефіцієнт є добутком трьох коефіцієнтів Км1, Км2 та Км3, які характеризують залежність рентного доходу від регіональних, зональних та локальних особливостей розташування земельної ділянки. Оскільки коефіцієнт Км1 доцільно враховувати на стадії визначення базової вартості земель населеного пункту, у подальшому при визначенні коефіцієнту місце розташування земельної ділянки ми матимемо справу лише з коефіцієнтами Км2 та Км3.

Головним в земельнооціночній структуризації є встановлення відносної однорідності території за ренто утворюючими факторами, котрі впливають на потенційну прибутковість ті інші соціально – економічні переваги від використання земель населених пунктів.

Процедура економіко – планувального зонування передбачає:

- аналіз природно – планувальних особливостей території населених пунктів як просторової бази;

- виділення земельнооціночних одиниць, що характеризуються відносно однорідними споживчими властивостями;

- пофакторну та інтегральну оцінку ступеня цінності території населеного пункту в розрізі земельнооціночних одиниць;

- об’єднання земельнооціночних одиниць в економіко – планувальні зони за ступенем цінності та її функціональним призначенням.

Нормативна грошова оцінка населених пунктів Межиріцької сільської ради передбачає визначення ступеня територіальної неоднорідності функціонально – планувальних, соціально – економічних, транспортних, інженерних та інших умов функціонування території населених пунктів, що в кінцевому результаті, визначає якість території окремих їх частин.

Після аналізу існуючої ситуації, на основі вивчення та аналізу картографічних і ґрунтових матеріалів, а також натурного обстеження території населених пунктів Межиріцької сільської ради було виділено в с. Межиріч – 9, с. Гостробури - 1 оціночних районів. Основні їх характеристики наводяться в таблиці 13.

Таблиця 13

Сумської області

У зв’язку з реформуванням земельних відносин і поступовою трансформацією ставлення до землі як до товару майбутнього земельного ринку, все більше уваги набувають питання вартісної оцінки земель, зокрема грошової оцінки сільськогосподарських земель, земель населених пунктів, та земель інших категорій.

За своєю суттю грошова оцінка земель є відображенням капіталізованого рентного доходу, що створюється на земельній ділянці. На землях населених пунктів створення рентного доходу обумовлюється чисельними факторами: місцерозташуванням земельної ділянки, рівнем її благоустрою, корисними природними, історико-культурними, екологічними та іншими показниками..

Затверджені данні грошової оцінки земель є базою для регулювання земельних відносин, в т.ч. для справляння податків за власність та користування землею, орендної плати та інше.

Сфери застосування грошової оцінки земель визначаються українським законодавством і методиками грошової оцінки земель різних категорій, затверджених Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка застосовується в сфері: оподаткування земель, оренда, при приватизації земельних ділянок, передача землі у власність, спадщину, під заставу, даруванні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначення розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів [19].

Розглянемо найрозвинутіші на сьогодні сфери застосування грошової оцінки земель. Однією з таких являється оподаткування земель.

Входячи до системи державного земельного кадастру, як підсумкова фінальна частина земельно – оцінювальних заходів, вартісна оцінка земель пропонує єдиний для всієї країни механізм визначення плати за землю. Численні історичні приклади свідчать про те, що ефективність цього механізму цілком залежить від рівня його економічної обґрунтованості, від того, наскільки справедливо визначені розміри земельного податку.

Плата за землю, включаючи ставку земельного податку, орендну плату, інші види грошових надходжень за використання або трансакції земельної власності, є основним джерелом поповнення державного бюджету.

Нормативним документом який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Податковий кодекс України. В Податковому кодексі встановлено конкретний правовий і фінансовий механізм встановлення земельного податку і його стягнення, визначено, що плата за землю стягується у вигляді земельного податку, який розраховується на основі нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Використання землі в Україні є платним. Щорічно плата за використання землі повинна базуватися на єдиній для України ставці оподаткування чистого доходу з одиниці площі відповідних земельних угідь на основі науково обґрунтованих розрахунків. Плата за землю справляється з метою стимулювання раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, фінансування витрат на ведення земельного кадастру, проведення землевпорядкування та моніторингу земель, а також розвитку інфраструктури населених пунктів. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається в залежно від якості та місцерозташування земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель.

В Україні оподаткування земель встановлюється та регулюється відповідно до Податковим кодексом. У статті 14.1.72 Податкового кодексу наведено таке визначення: "земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів". Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно статті 272 Податкового кодексу ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1%;

- для багаторічних насаджень – 0,03%.

За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 1 статті 272 Податкового кодексу.

Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх нормативної грошової оцінки, та земельних ділянок зазначених у статтях 276 і 278 Податкового кодексу.

Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 1 статті 275 Податкового кодексу, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 2 статті 275.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 Податкового кодексу. Податок за земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів), надані для розміщення об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274, 275, 278, 279 і 280 Податкового кодексу [20].

Розрахунок земельного податку по кожному населеному пункту Межиріцької сільської ради наведено в таблиці 33.

Таблиця 33

Охорона праці

Охорона праці – це система законодавчих актів та відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, які забезпечують безпеку та зберігання здоров’я працівників у процесі праці [19]. Завданням охорони праці є зведення до мінімуму ймовірності нещасного випадку або професіонального захворювання, а також забезпечення комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

Завданням охорони праці є зведення до мінімуму імовірності нещасного випадку або професіонального захворювання, а також забезпечення комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

14 жовтня 1992 року було прийнято Закон України про охорону праці. Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [1].

До завдань охорони праці належать:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

- здійснення професійної підготовки і підвищення професійної підготовки і кваліфікації працівників з питань охорони праці, ведення пропаганди безпечних методів праці;

- забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

- здійснення професійного добору працівників для певних видів робіт;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування;

- удосконалення нормативної бази з питань охорони праці [1].

Безпосереднє керівництво роботою з охорони праці та відповідальність за виконання вимог безпеки праці як правило доручаються головному інженеру, головному спеціалісту або заступнику керівника підприємства.

Навчання працівників безпеці праці проводиться при підготовці нових працівників, проведенні різноманітних інструктажів, підвищенні кваліфікації. Інструктаж з охорони праці за часом та характером проведення підрозділяється на вступний, первинний, на робочому місці, повторний, позаплановий та поточний [24].

Вступний інструктаж проводить головний інженер, головний спеціаліст або особа, якій доручаються обов’язки інженера з охорони праці із усіма на роботу незалежно від стажу, освіти, спеціальності та посади, на яку вони стають, а також з відрядженими, учнями або студентами, які прибули на практику. Вступний інструктаж проводиться за 2-3 годинною програмою у кабінеті з охорони праці, після чого робиться запис у журналі реєстрації вступного інструктажу, контрольному аркуші та посвідченні, що видається робітнику.

Первинний інструктаж на робочому місці, повторний та позаплановий проводить безпосередній керівник робіт з оформленням відповідного запису у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці. Поточний інструктаж проводиться майстром (начальником цеху, дільниці) при ліквідації аварій, ремонтних та інших роботах при наявності постійної небезпеки травмування.

Навчання та атестація керівних робітників підприємств та організацій державної підпорядкованості проводиться 1 раз у 3 роки, решта усіх керівників підприємств та інженерно-технічних робітників – 1 раз в 2 роки. Особи, які не склали екзаменів перший раз або повторно (не пізніше трьох місяців), – знімаються з зайнятої посади [29].

Відповідальність за організацію охорони праці в сільській раді несе керівник, який забезпечує дотримання законодавчих актів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.