Дати визначення нормативно грошової оцінки земель?

Білет №2

1. Нв - норматив втрат сільськогосподарського виробництва,тис. Гривень(нормативи втрат с/г угідь за 1га були визначені в розрізі областей,по кожному угідю постановою КМУ №1279)
Бд - бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається;
Бо - бал бонітету сільськогосподарських угідь по області

Та коефіцієнту інтенсивності використання сільськогосподарського угіддя(відношення показника диференціального доходу оцінки землі землеоціночого району,в якому відводиться земельна ділянка)

2. Індексація нормативної грошової оцінки залежить від рівня інфляції. Кожного року він вираховується деркомземом відповідно до середньорічного індексу інфляції. Для визначення коефіцієнту індексації на поточний рік потрібно всі показники за минулі роки перемножити. Потім цей індекс множиться на нормативну грошову вартість.

Актуалізація НГО……

3. Оцінювачами з експертної грошової оцінки земельних ділянок можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до вимог Закону Про оцінку земель та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії. Для цього потрібно пройти професійну підготовку оцінювача в навчальних закладах що уклали угоду про співробітництво щодо професійної підготовки оцінювачів з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Фізичні особи, які пройшли навчання за програмою базової підготовки з експертної грошової оцінки земельних ділянок та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем з експертної грошової оцінки земельних ділянок, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з експертної грошової оцінки земельних ділянок, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит, отримують кваліфікаційне свідоцтво.

Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймає екзаменаційна комісія. Склад цієї комісії формується з представників органів виконавчої влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики з питань експертної грошової оцінки земельних ділянок і які мають необхідний рівень підготовки з цих питань, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів у сфері оцінки землі, і затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.

Білет №3

1. Км3 – це локальний коеф,який характеризує залежність рентного доходу від використання зем діл в межах економіко-планувальних зон,від локальних факторів. Інженерно-інфраструктурними факторами,що зумовлюють застосування при НГО локального коеф є:зем діл,що прилягає до вулиці: - без твердого покриття, - без централізованого водопостачання, - без каналізації, - без тепломережі,- без централізованого газопостачання.Локальні фактори для кожного н.п.,а також коеф кожного фактору визначається в тех. док. по НГО та погоджується сіл головою,начальником районного управління Держкомзему та головним районним архітектором у вигляді додатків до висновків.Якщо в цілому н п немає газо – або тепло забезпечення то відповідні понижаючі інженерно-інфраструктурні коеф не застосовуються.

2. Ліцензіат,що виконує роботи по експертній оцінці землі має відповідати наступним ліцензійним вимогам: 1) наявність у складі суб'єкта господарювання спеціаліста, який закінчив вищий навчальний заклад за спеціальностями "землевпорядкування", "землеустрій та кадастр" або "оцінка землі та нерухомого майна"та має стаж роботи за спеціальністю не менше ніж три роки та який відповідає за дотримання вимог земельного законодавства при виконанні землеоціночних робіт 2) спеціалісти з оцінки при виконанні робіт, що ліцензуються, зобов'язані не рідше ніж один раз на три роки підвищувати кваліфікацію інженера-землевпорядника на курсах підвищення кваліфікації в навчальних закладах, які уклали договір про співробітництво з Держкомземом. 3) на дату призначення спеціаліста відповідальним за дотримання вимог законодавства при виконанні землеоціночних робіт проміжок часу, коли він не працював за фахом не повинен перевищувати п'ять років. У випадку перевищення зазначеного строку така особа повинна підвищити кваліфікацію інженера-землевпорядника на курсах підвищення кваліфікації. 4) наявність у штаті не менше двох спеціалістів, які мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки зем діл. 5) Оцінювачі з експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані не рідше одного разу на два роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.

 

3. За базову вартість земель н.п. приймається середня для всього н.п. базова вартість 1м2 землі

Ц1м2 = В*Hn(6%)*Км1/S*Hk(3%)

Згідно чинного податкового кодексу мінімальна оподаткована вартість за 1м2 становить 24грн.(для н.п. чисельністю насел. Менше 3000 осіб),52грн/м2 –для н.п. з чисельністю нас.3000-10000 осіб.

В -витрати на облаштування н.п.,що включають витрати: на вуличну мережу,на водо-,газопостачання,на тел..звязок(на об’єкт і мережу),каналізацію,сміттєзвалища,вуличне освітлення,кладовища,зелені насадженя.Згідно стандарту ці витрати повинні братись у відповідних підприємств,але так як це затягує НГО,то беруться заокруглені значення.Дані по облаштуванню села для нарахування витрат надаються сільрадою у вигляді довідки.До цих витрат входять інженерні мережі та обєкти, які розташ. за межами н.п.,але обслуговують даний н.п.Якщо певний інфраструктурний об’єкт обслуговує декілька сіл,то його вартість розподіляється по всім селам у співвідношу. до площі н.п. S - Площа,яка приймається для вирахування базової вартості і включає землі: житлової забудови, промисловості(крім земель під відкритими розроками і відвалами порід),транспорту і зв’язку крім земель залізниці та аеропортів,землі оборони(заудовані),землі технічної інфраструктури,комерційного признач.,громадського признач.,змішаного використ.,зелені насадж. загал користав.,землі відпочинку,вулиці,площі,набережні,кладовища,гідротехн. споруди,землі під поточним будів.,присад. ділянки,землі с.г. признач крім сг угідь. Структура земель,що входять у вирахув. Базової вартості складається на основі витягу з форми 6зем,який надає районний відділ Держкомзему та у тех док погоджується сіл головою та начальником управління ДКЗ.

Білет №4

1. Головним у земельно оціночній структуризації є встановлення відносної однорідності території за рентоутворюючими факторами,котрі впливають на потенційну прибутковість та інші соціально-економічні переваги від використання міських земель. Неодмінною умовою вирішення задачі зонування території міста за ступенем рентної цінності є виділення земельнооцінної одиниці —територіально вираженого й функціонально-визначеного утворення,у межах якого здійснюється оцінка міських земель.Виділення земельно оціночних одиниць здійснюється на основі аналізу планувальної структури міста з урахуванням її перспективного розвитку за генеральним планом. Кожна земельно-оціночна одиниця повинна бути охарактеризована за рентоутворюючими факторами. (зв’язаність, інженерно-транспортне забезпечення та облаштування території, Якість середовища) Беручи до уваги те, що рентоутворюючим факторам притаманні не лише різні за природою кількісні, але і якісні характеристики, які теж визначають споживчі властивості міських земель, доцільно про-конвертувати їх, оцінюючи їх в балах. Ця процедура може здійснюватися на підставі залучення експертів чи застосування математико-статистичних методів.

За результатами по факторних оцінок кожної групи факторів проводиться інтегральна оцінка рівня споживчих властивостей земельно-оціночних одиниць порівняно з пересічними умовами рентоутворення для міста в цілому.

Статистичну обробку даних необхідно виконувати з урахуванням різниці в площах земельно-оціночних одиниць та питомої ваги рентоутворюючих факторів у формуванні сукупного ступеня цінності міських земель.

Суміжні земельно-оціночні одиниці, подібні за ступенем рентної цінності та функціональним призначенням, об'єднуються в економіко-планувальні зони.(різниця не повинна перевищувати 0,15).

2 Розрахунок з ЕГО оформляється у вигляді висновку,який підписується оцінювачем,другим оцінювачем та керівником підприємства. Технічний звіт підписується розробником ЕГО і керівником підприємства. Технічний звіт погоджується начальником районного управління Держкомзему.

Експертна оцінка не проходить державну експертизу і не затверджується відповідними рішеннями. Крім випадків коли продаються земельні ділянки державної та комунальної власності. Контролером для експертної оцінки може бути на замовлення землевпорядника рецензія ЕГО,яку проводить наймана рада експертів. Звіти з ЕГО земельних ділянок, крім звітів з ЕГО земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу,підлягають рецензуванню. Підставою для рецензування звіту з ЕГО земельних ділянок на вимогу заінтересованих осіб є їх письмове звернення до осіб, яким відповідно до цього Закону надано право здійснювати рецензування. Обов'язковим є рецензування звітів з ЕГО земельних ділянок у разі викупу земельних ділянок права приватної власності для суспільних потреб та примусового їх відчуження з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону. Порядок рецензування звітів з ЕГО земельних ділянок визначається Кабінетом Міністрів України.

 

3 Регіональний коефіцієнт Км1 характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення. Значення коефіцієнта Км1 є добутком коефіцієнтів, які враховують: — чисельність населення, географічне положення, адміністративний статус населеного пункту та його господарські функції (додаток 1, табл. 1.2); — входження в приміську зону міст з чисельністю населення 100 тис. чол. і більше — наявність у населеного пункту статусу курорту (додаток 1, табл. 1.4); — входження до зон радіаційного забруднення (додаток 1, табл. 1.5).

Білет № 5

1. Витрати на облаштування НП-ту включають:витрати на вуличну мережу;вартість газо-, водопостачання; вартість АТС, мереж;витрати на облаштування каналізації;вартість облаштування сміттєзвалища;вартість облаштування зелених насаджень;вартість облаштування кладовища.

2. Експертна оцінка землі – це вартість зем. діл.-ки визначена оцінювачем (кваліфікованим експертом) з урахуванням всіх факторів ціноутворення на землю, а саме:нормативно грошова;попиту;пропозиції;врахування цін продажу подібних земельних ділянок;врахування витрат на поліпшення земельної ділянки.

Білет №6

1. НГО зем.діл. в межах н.п. залежить не лише від рівня облаштування н.п. але й від інших рентоутворєєчих факторів.

В межах країни цих факторів 4 і вони визнач. регіональний коеф. Км1

В межах н.п. рентоутвор.факторів більше. Вони визн.зональний коеф.Км2 і хар. містобудівну цінність території в межах н.п. за такими показниками:1неоднорідність функціонально-планувальних якостей;2.доступність до:-місць концентрації труд. Діяльності;-центрів громадського обслуговування;-місць масового відпочинку;-центру н.п.;3.рівень інженерного забезпечення та благоустрою території:-централізовані водо,-газо,-тепло постачання та каналізації;-якість доріг;- планування території;-визначення освітлення;4.рівень розвитку обслуговування населення:-забезпечення закладами торгівлі, культури; - медичне обслуговування;5.екологічна якість території- рівень зашумленості;6.соціальна привабливість:-наявність історично=культурних памяток;-естетика архітектури.

При розробці технічної документації по НГО розробник визначає конкретні фактори оцінки території даного н.п. та погоджує їх з сільським головою, головним архітектором району. Начальником районного управління Держкомзему.Кількість факторів залежить від величини н.п. та рівня його соц..-ек. Розвитку.Рентоутворюючі фактори в межах н.п. мають різний рівень важливості тому для кожного вактора визначається його вага в частках або процентах. Сума всіх вагових часток або процентів повинна складати 1 або 100%.Для оцінювання території н.п. по кожному фактору, н.п. поділ на земельно оціночні райони.Кожний район повинен характериз. Однаковим рівним по кожному фактору і розділятися чіткими межами.Смуга відводу залізниці не оцінюються по фактору крім привокзальних площ і тому відводиться окремими районами.За результатами по факторної оцінки ЗОР визн. Межі та к-ть економіко-планувальних зон і виражатися зональні коеф.Км2.

Існує 4 методи для визначення Км2.

1). Вартісний- базується на перведенві зн. Кожного фактору в грошовий вираз. Розробляла Кабакова. Зараз НЕ викор. 2). Функціональний - кожна група факторів оцінюється за різною специфікою при оцінці міст.

3). Соціологічний – проводиться за соціальним опитуванням шляхом складання спец. Соціологічної анкети. Рідко застос. З огляду на вел.затрати. 4.) Експертний метод – застос. При одиниці НГО сільських н.п.. За цим методом зем.-оц. райони оцінюється пофакторно розробником НГО із заповненням анкети експертної оцінки території.

2. Для визначення кількості економіко-планувальних зон їх меж та зон коеф. Км2 розробник технічної документації з НГО н.п.виконує наступні пункти: 1). визначає рентоутвор.фактори, що впливають на вартість зем.діл в межах н.п.. 2.) поділяєтериторію н.п. на ЗОР. Площа ЗОР відповідає кварталу житлової забудови.

3.) виставляє оцінки в 5-ти бальній системі кожному району по кожному фактору. 4.) знаходить добутки оцінки на процент впливу фактору. 5.) Добутки шумується окремо по кожному району. 6) сума добутків для кожного району множимо на його площу. 7). сумуємо добутки отримані з пункту 6. 8). вираховуємо середньозважену суму добутків, для цього суму добутків кожного району множимо на площу ЗОР. Отримані результати сумуємо по всіх районах. Отримуємо суму ∑Днс/з 9). визначаємо комплексний індекс Іі для кожного району. Для цього суму добутків кожного району иділимо на ∑Днс/з 10). за близькістю Іі згруповуємо ЗОР в зони(різниця по районах не більше 0,15) 11). Дл явизначення зон коеф.вираховуємо середньозважену Іі в кожній зоні, який і буде зональним коеф.Км2. (різниця між зонами не може бути більша 0,25)

3 Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: 1) визначення розміру земельного податку; 2) визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; 3) визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; 4) визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; 5) розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; 6) відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Білет № 7

2. Для забудованих земель проводиться 2 види оцінки:-норматвно грошова; -експертна оцінка;

З них завжди проходить землевпорядну експертизу тільки нормативна оцінка. Щож до експертної, то вона проходить землевпорядну експертизу тільки в тому випадку, якщо оцінюються землі комунальної або державної власності. В інших випадках експертна оцінка проходить рецензування, і не проходить землевпорядної експертизи за згодою землевласника або землекористувача.

3. Існує декілька методів визначення вартості земельної ділянки при експертній її оцінці. Експерт з даної оцінки на свій розсуд вибирає метод оцінки, який є найбільш підходящим для даної земельної ділянки. Найпоширенішим із методів оцінки є порівняльний метод.

Білет№8

1. Види землеоціночних робіт:бонітування, економічна,нормативна та експертна грошова оцінка. Експертна грошова оцінка використовується для продажу, оформлення страховки, оцінки майна п-тва, при продажі земельної ділянки на аукціоні. НГО використовується для: нарахуванні державного мита при оформленні договору; орендної плати; нарахування податку; при визначенні експертної оцінки. Економічна оцінка землі проводиться лише для с.г. угідь. Бонітування використовується при: нормативній оцінці с.г. угідь, нарахування с.г. втрат, експертній оцінці с.г. угідь.

2. Здійснювати рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок мають право оцінювачі з експертної грошової оцінки земельних ділянок зі стажем практичної роботи не менше двох років, експертні ради саморегулівних організацій оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

3. Для вирахування НГО з.д. користуються формулою Ц= В_баз*К_м2*К_м3*К_ф*S_зд НГО оформляється у вигляді тех.. док. НГО окремої з.д. в межах н.п. оформляється у складі витягу з тех.. док.Цей витяг готує спеціаліст р-н управління ДКЗ.

Білет №9

1. Коефіціент місцерозташування окремої земельної ділянки Км відображає її відносну цінність (вартість території в межах населеного пункту). Даний коефіцієнт є добутком трьох коефіцієнтів Км1, Км2, Км3, які характеризують залежність рентного доходу від регіональних, зональних та локальних особливостей розташування земельної ділянки. Оскільки, коефіцієнт Км1 враховується на стадії визначення базової вартості земель населеного пункту, в подальших розрахунках при визначенні коефіцієнту місцерозташування земельної ділянки використовуються коефіцієнти Км2 та Км3. Вихідними даними для обчислення коефіціента місцерозташування є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно – господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій. Значення коефіціентів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко – планувальних зон.

2. Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. НГО земельної ділянки в межах населеного пункту обчислюється за формулою:

Ц= *К_М*К_Ф,

Де В – витрати на облаштування земельної ділянки, Н_п=6%, Н_ф=3%, К_ф - коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, К_м – коефіцієнт місця розташування земельної ділянки. Припустимо, що нам потрібно визначити НГО земельної ділянки змішаного використання (на одній частині побудовано житловий будинок, а на іншій – магазин.) Єдиною відмінністю визначення НГО будь – якої іншої земельної ділянки є обчислення коефіціента функціонального використання. В нашому випадку він буде дорівнювати добутку двох коефіціентів: для житлової забудови = 1,0, та для земель комерційного призначення = 2,0. Одержаний добуток підставляємо у формулу, локальні коефіцієнти та коефіцієнт місцезнаходження земельної ділянки залишаються без змін.

3. Нормативна грошова оцінка земель – це капіталізований рентний дохід від використання земельної ділянки, визначений по встановлених і затвердженим нормативам, без врахування попиту і пропозиції на землю. Розрахунок НГО для окремої земельної ділянки оформляється у вигляді звіту по НГО. Цей документ проходить державну землевпорядну експертизу і після позитивного висновку експертизи затверджується в межах населеного пункту – в місцевих радах, за межами – розпорядження районної державної адміністрації. На даний час проведена НГО земель по всіх населеним пунктах. НГО окремої земельної ділянки в межах населеного пункту із затвердженою НГО оформляється у вигляді витягу з технічної документації по НГО населеного пункту. Цей витяг готує спеціаліст районного управління Держкомзему з погодженням керівника. Витяг з технічної документації не проходить експертизи і затверджень. НГО земель населеного пункту оформляється у вигляді технічної документації з НГО земель населеного пункту. Ця технічна документація погоджується місцевою радою, районним управлінням Держкомзему та головним архітектором району. Після цього вона проходить державну експертизу і при позитивному висновку експертизи затверджується рішенням місцевої ради.

Білет11

1. Нормативну-грошову оцінку може виконувати будь-який спеціаліст підприємства, які мають ліцензію на виконання землевпорядних робіт.

2. До розрахунку базової вартості земель НП включають: землі житлової забудови; землі промисловості(крім земель під відкритими розробками); землі транспорту і зв’язку(крім залізниці та аеропорту); землі оборони(забудовані); землі технічної інфраструктури; землі громадського використання; землі комерційного використання; землі змішаного використання; землі відпочинку; землі земних насаджень загального використання; кладовища; землі гідро-технічних споруд; землі під поточним будівництвом; присадибні ділянки; землі сільсь.госп. призначення (крім с.г. угідь);

3. Локальний коефіцієнт Км3 вираховується за такими інженерно-геологічними факторами: місце знаходження земельної ділянки у межах територій що має схил поверхні понад 20%(0,85-0,90); на грунтах з несучою спроможністю менше 1 кг при потужністю понад два метри(0,85-0,95); у зоні залягання грунтових вод понад 3 м.(0,90-0,95); у зоні затоплення паводком понад 4 м. забезпеченості(шар затоплення понад 2 м. (0,90-0,95); у зоні значної заболоченості з грунтовим живленням що легко осушується(0,90-0,95);

 

БІЛЕТ 12

1. Експертна грошова оцінка землі

Можливість купівлі-продажу земельних ділянок та здійснення інших майнових операцій з ними чи з правами щодо їх з метою подальшого використання земельних ділянок та отримання доходу обумовлює необхідність визначення реальної вартості земельної власності.

Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.

Звіти з експертної грошової оцінки для цілей викупу земельної ділянки з земель державної чи комунальної власності підлягають обов’язковій державній експертизі.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.

Перелік документів необхідних для розробки звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок:

Копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;

Копія паспорту та ідентифікаційного номеру (для фізичних осіб);

Копія свідоцтва про реєстрацію, статуту, копія свідоцтва про сплату податків, копія довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій (для юридичних осіб);

Копія технічного паспорту БТІ (якщо на земельній ділянці є об’єкти нерухомості);

Копія документів, що посвідчують право власності на об’єкти нерухомості.

 

Нормативну грошову оцінку земельних ділянок використовують для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

2. Км3 - коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони Санітарно-гігієнічні |Місцезнаходження земельної ділянки:|фактори 1)в санітарно-захисній зоні 0,80-0,962)в водоохоронній зоні 1,02-1,053)в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повіт 0,80-0,95 4)в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,90-0,95 5)в зоні перевищення припустимого рі|вня шуму (від залізниці та аеродрому) 0,90-0,97 6)в ареалі забруднення грунтів (важкі метали) 0,90-0,9

3. Грошова оцінка земель водного фонду Грошова оцінка земель водного фонду визначається на. основі нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об'єктів, які розташовані на оцінюваній земельній площі (ділянці) [27]. Грошова оцінка ділянки земель під водою Цн здійснюється за формулою:

Цн = Ен х Тк х К1 х К2 х К3 х Пд, (2.31)

де Ен, - нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки в розрахунку на 1 га;

Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється рівним 33 роки;

К1 - коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта;

К2 - коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення водного об'єкта;

К3 - коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об'єкта;

Пд - площа земельної ділянки, га.

Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок використання розташованого на земельній ділянці водного об'єкта для задоволення народногосподарських і суспільних потреб (водопостачання міст і сіл, виробництво гідро-електроенергії, водозабезпечення теплових та атомних електростанцій, промислових та сільськогосподарських підприємств, зрошення й обводнення земель та угідь, а також для ведення рибного господарства, розвитку водного транспорту тощо, є часткою загальної суми усередненого (в перерахунку на одноцільове використання водних ресурсів) зазначеного ефекту. Загальна величина середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між тими виробничими фондами, водними і земельними ресурсами, які були чинниками його створення.

Для водних об'єктів багатоцільового використання ця частка ефекту від земельних ресурсів встановлюється на рівні 0.33.

Нормативний середньорічний економічний ефект Ен, утворений земельним чинникомt визначається за формулою:

Ен=(Ен + Еп + Ет + Ерг + Евт + Ер):7 х 0.33, (2.32)

де Ен - розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта для водозабезпечення міського та сільського населення,

Еп - теж саме при промисловому і агропромисловому водопостачанні;

Ет - те ж саме при виробництві гідроелектроенергії;

Ез - те ж саме при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель;

Ерг - те ж саме при веденні рибного господарства;

Епт - те ж саме при використанні водойм для транспортних потреб:

Ер - те ж саме при використанні водойм для лікувально-оздоровчих і туристичних потреб та для масового відпочинку населення.

Коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта К1 обчислюється за формулою:

К, = Кзд х Кр х Кз х Кл,

де Кзд - коефіцієнт, що характеризує об'єкт загальнодержавного значення;

Кр - коефіцієнт, який характеризує регіональні особливості місця розташування водного об'єкта;

Kз - коефіцієнт, що враховує зональні фактори місця розташування водного об'єкта:

Кл - коефіцієнт, який характеризує локальні особливості місця розташування водного об'єкта.

Величини коефіцієнтів Кзд, Кр, Кз, Кл стосовно місцеположення різних водних об'єктів наведені в [27]. Ці коефіцієнти враховують місце розташування поверхневих водойм у розрізі територій з надмірним, нормальним та недостатнім природним зволоженням, а також їх значення з точки зору загальнодержавних, регіональних, зональних і локальних (місцевих) умов. Необхідність застосування цих коефіцієнтів, при розрахунку загального значення коефіцієнта К1, визначається наявністю перелічених умов.

Коефіцієнт K2 який враховує якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів, визначається за формулою:

К2 = Кя + Кс,

де Кя - коефіцієнт, що характеризує якісний стан водойми;

Кс - коефіцієнт, який враховує екологічну цінність (екологічне значення) водойми.

Середні орієнтовні величини коефіцієнтів Кя і Кс стосовно поверхневих водних об'єктів наведено в [27].

Коефіцієнт К3, який характеризує функціональне призначення водного об'єкта, враховує напрями його використання для виробничих і невиробничих потреб: водозабезпечення населення, промислових й агропромислових підприємств, розвитку транспорту, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства і рекреації. За функціональним використанням водойми розподіляються на:

- одноцільового використання;

- двоцільового використання;

- трьохцільового використання;

- багатоцільового використання.

Орієнтовні величини коефіцієнта К3 залежно від кількості напрямів використання водного об'єкта, який розташований на конкретній земельній площі, наведені в [27].

Грошова оцінка інших земель водного фонду (під гідротехнічними спорудами, водогосподарськими системами; землі островів, прибережних водозахисних смуг, смут відведення, берегових смуг водних шляхів) здійснюється з урахуванням їх фактичного використання.

Білет14

1. Державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Види земле оціночних робіт, які проходять держ.землевпорядну експертизу: Грошова оцінка земель:с/г призначення,населених пунктів, нес/г призначення за межами н.п.Бонітування грунтів Економічна оцінка земель.

2. Експертна грошова оцінка земельної ділянки – це ринкова вартість земельної ділянки (або права оренди для неї) з урахуванням чинників які впливають на вартість об’єкта оцінки (різне місце розташування, вплив зовнішніх чинників, попит та пропозиція на ринку землі на дату проведення оцінки т.ін.)

Для проведення купівлі, продажу, викупу проводяться обов»язкові юр. дії на виконання експертної грошової оцінки зем.діл.

3. Оцінка окремого фактора виконується за п'ятибальною шкалою, при цьому "5" балами оцінюється найкраще значення фактора, а балом "1" - його відсутність або найгірше значення.

3. Визначення суми балів оцінки факторів.

4.Визначення середнього балу по кожному району та середньозваженого балу для населеного пункту в цілому.

5.Розрахунок комплексного індексу цінності для окремого оціночного району здійснюється за наступною формулою:

де Іі – комплексний індекс цінності оціночного району;

Іс - середній бал оціночного району;

Іn - середньозважений бал по населеному пункту.

Наступною стадією виконання оцінки земель є формування економіко-планувальних зон на основі об'єднання оціночних районів. Економіко-планувальна зона може формуватися на основі одного або декількох оціночних районів. Мета об'єднання оціночних районів в економіко-планувальні зони - узагальнення результатів оцінки окремих оціночних районів та відокремлення однотипних зон за споживчими якостями і функціональним використанням. При об'єднанні оціночних районів в економіко-планувальні зони враховуються такі фактори:

1)суміжність районів;

2)однотипне функціональне використання земель;

3)близьке значення комплексного індексу (Іі).

 

15. 1. звіт з експертно-грошової оцінки земельної ділянки
3. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного
пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення
локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо
встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку
займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площі
здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та
електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000, - для
міст з чисельністю населення понад 100 тис. чол. та 1:5000 - для
інших населених пунктів.
Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в
додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не
повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

№16

Білет № 17

1 Що являє собою середня (базова)вартість? Які показники враховують при її вирахуванні?
Основою для грошової оцінки земельної ділянки є визначення базової вартості 1 м кв земель у середньому в місті. Вона дає узагальнене уявлення про реальні переваги розміщення в тому чи іншому населеному пункті і є вихідною базою при наступній диференціації міських земель за споживчою привабливістю в межах міста. Базова вартість 1 м кв земель міста залежно від рівня освоєння та облаштування його території, а також його статусу в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва та розселення визначається за формулою: Цм²= (В/S)*(Нп/Нк)* Км1
В – витрати на освоєння та облаштування території міста в розрахунку на квадратний метр, грн.;
Нп – норма прибутку (6%);
Нк – норма капіталізації (3%);
Км1 – коефіцієнт, який враховує значення і статус населеного пункту в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва та розселення.