Розрахунок земельного податку в межах населених пунктів Межиріцької сільської ради

№	Склад земель	Площа, га	Загальна грошова оцінка земель, грн.	Загальний земельний податок, грн.
		+/-
с. Межиріч
1.	Землі житлової забудови	39,0		4015,44	889,2	3126,24
2.	Землі комерційного використання	10,1		34663,2		26987,2
3.	Землі транспорту, зв'язку	9,6		1647,36	364,8	1282,56
4.	Землі громадського призначення	12,5		-	-	-
5.	Сільськогосподарські угіддя	517,3	-	-	-	-
5.1.	в т.ч.: рілля	389,1	3464873,2	34648,7	22136,67	12512,03
5.2.	багаторічні насадження	33,4	98598,47	985,98	686,65	299,33
5.3.	сіножаті	46,1	100639,98	1006,4	882,04	124,36
5.4.	пасовища	48,7	93731,43	937,31	1179,2	-241,89
с. Гостробури
1.	Землі житлової забудови	1,0		479,88	189,89	289,99
2.	Сільськогосподарські угіддя	17,8	-	-	-	-
2.1.	в т.ч.: рілля	16,8	412413,96	4124,14	2563,01	1561,13
2.2.	багаторічні насадження	1,0	3868,14	38,68	20,55	18,13
Всього	-	-	82547,09	36588,01	45959,08

На основі проведеної грошової оцінки території населених пунктів Межирицької сільської ради щорічно справлятиме плату за землю у вигляді земельного податку у розмірі:

- за 1 м² із земель сільськогосподарського призначення в:

с. Межиріч – 0,0073 (грн.);

с. Гостробури – 0,023 (грн.);

- за 1 м² із земель під житловою забудовою в:

с. Межиріч – 0,01 (грн.);

с. Гостробури – 0,05 (грн.);

- за 1м ² із земель комерційного використання в:

с. Межиріч – 0,34 (грн.);

Оренда землі, як визначено Законом України "Про оренду землі", — це засноване на договорі термінове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідного орендареві для здійснення підприємницької і іншої діяльності.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Орендна плата за земельну ділянку — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди [4].

Орендна плата може встановлюватися в таких формах: грошовій; натуральній (певною кількістю або частиною продукції, яку отримують з орендованої земельної ділянки); у вигляді надання послуг орендодавцеві. При визначенні розміру орендної плати необхідно враховувати різноманіття існуючих форм і типів орендної плати, наявність різних баз для встановлення її розміру і необхідності обліку ряду специфічних чинників, які можуть істотно впливати на розмір орендної плати.

Форми орендної плати:

- грошова;

- натуральна;

- надання певних послуг орендодавцеві.

Ставки орендної плати:

- нормативна ставка орендної плати, встановлена нормативними актами на державному або місцевому рівні;

- контрактна ставка орендної плати, яка встановлюється по угоді сторін відповідно до умов договору оренди;

- ринкова ставка орендної плати, яка склалася на місцевому ринку оренди землі.

Види орендних ставок:

- фіксована;

- процентна;

- ступінчаста.

Чинники, які визначають розмір орендної плати:

- фізичні, що враховують місцерозташування, розмір, конфігурацію, інженерно-геологічні умови, грунти і т.п.;

- економічні, що враховують рівень цін і прибутків, ризиків, обсяги земельних поліпшень;

Типи орендної плати:

- валова (брутто), при якій всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки, сплачуються орендодавцем;

- чиста (нетто), при якій всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки, сплачуються орендарем [13].

Пропозиції, щодо розрахунку орендної плати за землю в межах населених пунктів Межирицької сільської ради наведений в таблиці 34.

 

Таблиця 34

Розрахунок орендної плати в межах населених пунктів Межирицької сільської ради

№	Склад земель	Загальна грошова оцінка земель, грн.	Відсоткова ставка орендної плати, %	Загальна орендна плата, грн.
		+/-
с. Межиріч
1.	Землі житлової забудови
2.	Землі комерційного використання			207979,2		161923,2
3.	Землі транспорту, зв'язку			32947,2		25651,2
4.	Землі громадського призначення
5.	Сільськогосподарські угіддя
5.1.	в т.ч.: рілля	3464873,2		103946,19	66410,01	37536,18
5.2.	багаторічні насадження	98598,47		2957,95	2059,95	898,0
5.3.	сіножаті	100639,98		3019,2	2646,12	373,08
5.4.	пасовища	93731,43		2811,94	3537,6	-725,66
с. Гостробури
1.	Землі житлової забудови				18988,8	28999,2
2.	Сільськогосподарські угіддя
2.1.	в т.ч.: рілля	412413,96		12372,42	7689,03	4683,39
2.2.	багаторічні насадження	3868,14		116,05	61,65	54,4
Всього	-	-	858582,15	253165,16	605416,99

 

Отже, зробивши розрахунки видно що орендна плата у 2000 р. становила 253165,16 грн., а у 2012 р. збільшилася і становить 858582,15 грн.

 

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Охорона праці

Охорона праці – це система законодавчих актів та відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, які забезпечують безпеку та зберігання здоров’я працівників у процесі праці [19]. Завданням охорони праці є зведення до мінімуму ймовірності нещасного випадку або професіонального захворювання, а також забезпечення комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

Завданням охорони праці є зведення до мінімуму імовірності нещасного випадку або професіонального захворювання, а також забезпечення комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

14 жовтня 1992 року було прийнято Закон України про охорону праці. Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [1].

До завдань охорони праці належать:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

- здійснення професійної підготовки і підвищення професійної підготовки і кваліфікації працівників з питань охорони праці, ведення пропаганди безпечних методів праці;

- забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

- здійснення професійного добору працівників для певних видів робіт;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування;

- удосконалення нормативної бази з питань охорони праці [1].

Безпосереднє керівництво роботою з охорони праці та відповідальність за виконання вимог безпеки праці як правило доручаються головному інженеру, головному спеціалісту або заступнику керівника підприємства.

Навчання працівників безпеці праці проводиться при підготовці нових працівників, проведенні різноманітних інструктажів, підвищенні кваліфікації. Інструктаж з охорони праці за часом та характером проведення підрозділяється на вступний, первинний, на робочому місці, повторний, позаплановий та поточний [24].

Вступний інструктаж проводить головний інженер, головний спеціаліст або особа, якій доручаються обов’язки інженера з охорони праці із усіма на роботу незалежно від стажу, освіти, спеціальності та посади, на яку вони стають, а також з відрядженими, учнями або студентами, які прибули на практику. Вступний інструктаж проводиться за 2-3 годинною програмою у кабінеті з охорони праці, після чого робиться запис у журналі реєстрації вступного інструктажу, контрольному аркуші та посвідченні, що видається робітнику.

Первинний інструктаж на робочому місці, повторний та позаплановий проводить безпосередній керівник робіт з оформленням відповідного запису у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці. Поточний інструктаж проводиться майстром (начальником цеху, дільниці) при ліквідації аварій, ремонтних та інших роботах при наявності постійної небезпеки травмування.

Навчання та атестація керівних робітників підприємств та організацій державної підпорядкованості проводиться 1 раз у 3 роки, решта усіх керівників підприємств та інженерно-технічних робітників – 1 раз в 2 роки. Особи, які не склали екзаменів перший раз або повторно (не пізніше трьох місяців), – знімаються з зайнятої посади [29].

Відповідальність за організацію охорони праці в сільській раді несе керівник, який забезпечує дотримання законодавчих актів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою керівник розробляє та затверджує комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці,запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань та пожежам.

Забезпечити своєчасне інструктування по правилам безпеки праці,протипожежної безпеки, електробезпеки, екології, санітарії з питань надання першої медичної допомоги, користування засобами колективного і індивідуального захисту.

Згідно форми 7-ТНВ у табл. 35 надані дані показників травматизму по Межиріцькій сільській раді Лебединського району Сумської області за останні три роки, що включає фінансування заходів з охорони праці, яке складає 3% від суми реалізованої продукції.

 

 

Таблиця 35

Показники травматизму по Межиріцькій сільській раді

Показники	Одиниця виміру	Роки
Середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві(Р)	чол.
Кількість нещасних випадків(Т)	вип.	-	-	–
Фінансування заходів з охорони праці	грн.

 

Основною задачею системи управління охороною праці у Межиріцькій сільській раді є організація вивчення питань з охорони праці працівниками підприємства. Це є найважливішим заходом попередження нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві, а також слід відмітити, що в господарстві проводять вступний інструктаж, первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж. По всім видам інструктажу і по видам робіт розроблені відповідні програми та інструкції.

При проведенні грошової оцінки земель Межиріцької сільської ради виконуються як інженерно – вишукувальні так і камеральні роботи, які в основному виконуються на комп’ютері.

Робота користувача персонального комп'ютера - розумова, яка виконується сидячи в одній позі, коли є обмеження загальної м'язової активності. При цьому є висока напруженість зорових функцій, рухливість кистей рук та нервово-емоційне напруження при умові дії різноманітних фізичних факторів [1].

На користувача ПК діють такі небезпечні фактори виробничого середовища:

- шум;

- електромагнітні поля;

- статична електрика;

- незадовільні метеорологічні умови;

- незадовільна освітленість робочого місця;

- неправильна організація робочого місця.

- професійна діяльність з ПК може призвести до:

- порушення зорового аналізатора;

- порушень пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційними
навантаженнями при роботі;

- захворювання шкіри.

Вибір приміщення і раціональне розміщення обладнання та робочих місць.

Обгрунтування вибору монітору

У відповідності до директиви 90/270 Європейської Економічної Комісії "Мінімальні вимоги з охорони праці", яка регламентує безпечні умови роботи при виконанні наступних вимог до моніторів:

- символи на екрані повинні бути чіткими і добре розрізнятися;

- зображення не повинно блимати;

- яскравість та контраст повинні легко регулюватися;

- екрани повинні бути вільними від відблисків і відбиття;

- випромінювання повинні бути знижені до максимально малих розмірів.

Обрунтування вибору приміщень

Згідно до "Тимчасових санітарних норм і правил для працівників обчислювальних центрів" площа приміщення на одного працюючого з персональним комп'ютером" площа приміщення на одного працюючого з персональним комп'ютером складає 6 м², об'єм - 18 м³. Не допустимо розташовувати робочі місця у підвальних та цокольних поверхах. Робочі місця з ПК бажано розташовувати в окремих приміщеннях. Поверхня підлоги повинна бути зручною для вологого прибирання і мати антистатичне покриття. Вміст шкідливих хімічних елементів в приміщенні з ПК не повинен перевищувати концентрацій вказаних в переліку "гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що забруднюють атмосферне повітря населених місць" № 3086-84 від 27.08.84 р.

Схема приміщення.

Розміщення робочих місць користувачів ПК відповідає ГОСТ 12.3.032 - 78, ГОСТ 21889-76, ГОСТ 22269-76.

При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК враховано:

- робочу позу користувача;

- простір для розміщення користувача;

- можливість огляду елементів робочого місця;

- можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Робочі місця з ЇЖ повинні бути розташовані від стіни з віконними прорізами на відстані 1.5 м, від інших стін на відстані - їм, відстань між столами складає не менше 1.5 м.

При розміщенні робочого місця поряд з вікнами кут між екраном дисплея і площиною вікна повинен складати не менше 90° (для виключення відблисків), частину вікна, що прилягає бажано зашторити.

При періодичному спостереженні за екраном рекомендовано розташовувати елементи обладнання таким чином, щоб екран знаходився справа, клавіатура навпроти правого плеча, а документи в центрі кута огляду.

При постійній роботі екран повинен знаходитись в центрі поля огляду, документи зліва на столі або на спеціальній підставці.

Монітор встановлюється таким чином, щоб край екрана знаходився на рівні очей користувача на відстані 600 мм.

Клавіатура розташована на спеціальній підставці на відстані 100 - 300 мм від краю столу. Кут нахилу панелі клавіатури до столу повинен бути в межах від 5 до 15 градусів.

Принтер повинен бути розміщений в зручному для користувача положенні так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш і управління принтером не перевищувала довжин) витягнутої руки користувача.

Не допускається розташування ПК при якому працюючий повернений обличчям до вікон кімнати або до задньої частини ПК, в якій вмонтовані вентилятори.

Конструкція робочого стола

Повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітору, клавіатури, принтера і ін.) і характеру роботи, що виконується. Використовуються столи з регульованою висотою (680-800 мм). Ширина та глибина стола складають відповідно 1000 та 800 мм.

Конструкція робочого крісла задовольняє вимогам ГОСТ 21889-76.

Крісло користувача ПК повинно включати такі основні елементи: сидіння, спинку, а також додатковий елемент - підставку для ніг. Висота поверхні сидіння крісла регулюється в межах 400-550 мм. Ширина і глибина поверхні

сидіння складають 400 мм. Поверхня сидіння плоска, передній край -заокруглений. Є можливість зміни кута нахилу поверхні від 15° вперед до 15° назад.

Опорна поверхня спинки стільця має висоту 300 мм, ширину 300 мм, радіус кривизни горизонтальної площини – 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальній площині регулюється в межах 0+/- 30 градусів від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння регулюється в межах 260-400 мм.

Забезпечення необхідного мікроклімату в приміщенні з ПК

У виробничих приміщеннях з ПК параметри мікроклімату повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» та «санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень» № 4088-86 для категорій робіт 1а – 1б. Величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати оптимальним значенням для категорії 1а – 1б, при строгому дотриманні параметрів відносної вологості (55-86%). Температура навколишнього середовища повинна бути в межах 18-22^о С, а швидкість руху повітря 0,1 – 0,2 м/с.

Ефективним засобам створення комфортного мікроклімату для користувачів ПК є кондиціювання повітря. Це забезпечує постійність температури, вологості, швидкості руху повітря та його частоти, незалежно від зовнішніх умов.

Освітлення приміщень і робочих місць з ПК

Приміщення з ПК має природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява короткозорості, швидка втомлюваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

- освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової

роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізняння -
найменшим розміром об'єкту, фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття та ін.;

- необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на
робочій поверхні монітору, а також в межах навколишнього простору;

- на робочій поверхні повинні бути відсутні різні тіні;

- в полі зору не повинно бути прямих і відбитих відблисків;

- величина освітленості повинна бути постійною у часі.

Природне освітлення здійснюється через бокові світлопрорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) рівний 1.55, що відповідає СНІП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення (зі змінами)".

Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів і клавіатури, передбачені сонцезахисні засоби.

Штучне освітлення у приміщенні здійснюється системою загального освітлення. Як джерело світла використовують люмінесцентні лампи (білого світла). Загальне освітлення виконане у вигляді суцільних ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць паралельно лінії зору працюючих. У випадку переважаючої праці з документами необхідно застосовувати системи комбінованого освітлення. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400-500 лк.

У приміщеннях з ПК необхідно обмежувати нерівномірність розподілення яскравості в полі зору працюючих.

Проектом передбачено коефіцієнти відбиття робочого стола, клавіатури та корпусу обчислювальної техніки 0.2 - 0.5; стелі 0.6 - 0.7; стін 0.2 - 0.5; підлоги 0.1 - 0.2. Всі матеріали, що використовуються для оздоблення повинні бути матовими.

Розрахунок природного освітлення

Освітленість приміщень природнім шляхом розраховуємо шляхом знаходження коефіцієнтів природного освітлення.

е = 1.5(СНиП 11-04-79)

Дифузорне світло неба, що проникає у вікна:

е_н = е х n₁ х n₂, де

е - мінімальний коефіцієнт при боковому освітленні;

n₁ - коефіцієнт світлопропускання вікон, що враховує втрати проникаючого світла;

n₁ =0.8;

n₂ - коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість неба по меридіану, заходиться в залежності від кута, що утворюється горизонтальною лінією і прямою, що з'єднує точку М з центром вікна;

n₂ = 0.9

Для оцінки світлового потоку, що проникає у приміщення користуємося формулою:

(S_В / S_П) X 100 = (e_н μ_в к) / (τ_заг τ₁), %,

де: S_B, S_n - площі вікон і підлоги робочого приміщення, м²;

е_н - нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості для роботи відповідної точності, знаходимо за таблицею;

μ_в - світлова характеристика вікна, що знаходиться за таблицями;

К - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будинками;

τ_заг - загальний коефіцієнт світлопропускання, знаходиться за таблицею;

τ₁ - коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла стін, стелі, підлоги при боковому освітленні, знаходиться за таблицею

S_n = 12 м²; e_H = 1,08; μ_в = 0,5; К = 1,7; τ_заг = 0,35; τ₁ = 1,7.

S_В = (e_H S_n μ_в к) / (τ_заг τ₁ 100) = 3,52 (м²)

Тобто, площа природного освітлення в даному приміщенні повинна відповідати 3,52 м². В дійсності площа природного освітлення складає 4 м².

Отже, природне освітлення в даному приміщенні повністю задовольняє потрібне значення освітленості.

Розрахунок штучного освітлення.

Приймаємо, що приміщення оснащенні лампами ЛДП-65. За ГОСТ 6825-74 дана лампа забезпечує світловий потік в 2900 Дм. Тепер необхідно визначити скільки таких ламп необхідно встановити в приміщенні. Кількість ламп визначається за формулою:

n = Ф_Σ / Ф_Л

де Ф_Σ – сумарний світловий потік в приміщенні,

Ф_Л – світловий потік однієї лампи (2900 Лм).

Сумарний світловий потік обчислюється як

Ф_Σ = (Е_n S K Z) η 100

де Е_n – нормальне освітлення (400 лк);

S – площа приміщення (18 м²);

К – коефіцієнт запасу, приймається 1,7;

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості, знаходиться в межах 1,1 – 1,2;

η – коефіцієнт використання світлового потоку, залежить від ККД і розповсюдження сили світильника, показника приміщення. Знайдемо показник приміщення:

І = (А В) / (Н (А + В))

де А, В - відповідно довжина і ширина приміщення А=6м, В=3м; Н— висота приміщення, Н=3м.

І = (6 х 3) / (3х (6+3)) = 0,7

Тепер за відповідними значеннями показника приміщення, коефіцієнтів відбиття від підлоги, стін, обладнання визначимо, що η = 43,

Визначимо Ф_Σ:

Ф_Σ = 400 х 18 х 1.7 х 1.2 / 43 х 100 = 34158 Лм

Визначимо кількість ламп:

n = 34158 / 2900 = 11.8

Отже, необхідно 12 ламп ЛДП - 65. Проведемо перевірку отриманих результатів:

Ф_Σ = 12 х 2900 = 34800 Тоді: Е н = 34800 х 43 / 100 х 18 х 1.7 х 1.2 = 408

408 (Лк)>400 (Лк)

Отже, розрахунки приведені правильні [48].

Забезпечення захисту від шуму

Джерелами шуму в офісі є пересувні механічні частини принтера і вентилятори ПК.

При роботі матричних голкових принтерів шум виникає при переміщенні головки принтеру і в процесі удару голок головки по паперу.

При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків ПК і вмонтована в задню панель, створюється аеродинамічний шум. Шум, що створюється працюючими ПК є широко смужним, постійним з аперіодичними посиленнями при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному корегуванню "А" та вимірюватися в 9 дБА. У приміщенні, де працюють програмісти та оператори ПК рівень звукового тиску не перевищує 50 дБА. При заміні матричних голчатих принтерів на струменеві або лазерні рівень звукового тиску зменшується до 30 дБА. Рівні звукового тиску відповідають ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки." (СТ РЕВ 1930-79).

Зниження рівня шуму здійснюється такими методами:

- заміною матричних принтерів струменевими і лазерними, які
створюють при роботі значно менший рівень звукового тиску;

- застосуванням принтерів колективного користування, розташованих на
відстані від більшості робочих місць користувачів ПК;

- зміною напряму випромінювання шуму в протилежну сторону від
робочого місця;

- зменшення шуму при установці на шляху його розповсюдження
звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, перетинок, кабін;

- акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих
звукових хвиль, шляхом збільшення площі звукопоглинання
(розміщення на внутрішніх поверхнях приміщення облицювань, що
поглинають звук, установка в приміщеннях штучних поглиначів звуку).

Захист від електромагнітних випромінювань і електростатичних полів

Джерелами електромагнітних випромінювань є ПК. Навколо працюючого монітору виникають електромагнітні поля низької частоти від 5 Гц до 400 Кгц)

Граничне допустиме значення напруженості електричного і магнітного полів у відповідності до стандарту МРК:

Таблиця 36

Значення напруженості електричного і магнітного полів

 

Сума частот, кГц	Електричне поле, В/М	Магнітне поле
0.005-2	2.5
2-400	2.5	0.02

Для захисту користувачів ПК від дії електромагнітних випромінювань використовуються заземлені захисні фільтри для екранів моніторів. Віддаль від екрану монітору до користувача становить 50-100 см. Час роботи за комп'ютером не перевищує 4-х годин на день.

В приміщенні, де знаходяться монітори необхідно забезпечити виконання заходів по боротьбі із статичною електрикою. Найпростішим засобом є підтримка відносної вологості повітря на рівні 50-60 % за допомогою побутового електрозволожувача.

Підлогу виконано відповідно до ГОСТ 12.4 124-83 №4459-88 з використанням покриття з антистатичного лінолеуму з метою захисту від електростатичного випромінювання.

Електробезпека

Конструкція, вид виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції застосовуваних провідників, пристроїв та іншого електрообладнання відповідають вимогам електробезпеки. За ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом згідно ПУЕ 1.1.13 лабораторію відносять до приміщення без підвищеної небезпеки, тому що відсутні ознаки, які характеризують приміщення небезпечні та особливо небезпечні:

- температура в приміщенні не перевищує +30°С;

- підлога струмоізольована;

- хімічно активне середовище відсутнє.

На випадок аварії для запобігання ураження струмом людей передбачено захисне заземлення.

 

 

Вибухобезпека

Обчислювальна техніка відноситься до класу техніки, що не є вибухонебезпечною. Єдина складова частина ПК, яка могла б представляти небезпеку - це кінескоп (електронно-променева трубка). Але кінескопи останні десять років випускають тільки вибухонебезпечні і не потребують додаткових засобів захисту. Тому немає потреби їх розглядати.

Пожежна профілактика

Згідно СНІП 2.09.02 - 85, ОНТП 24-86 приміщення відноситься до категорії В по вибуховій і пожежній безпеці. У зв'язку з цим спеціального захисту людей на робочих місцях організовувати не потрібно. З точки зору пожежної безпеки найнебезпечнішим є джерело напруги, тобто електропроводка і силовий розряд. З огляду на це, встановлюємо в приміщенні пожежні сигналізатори з часом роботи 65 с. На випадок виникнення пожежі для боротьби з вогнем у приміщенні встановлюємо один вогнегасник ОП-5. Ці заходи відповідають вимогам СНІП 2.01.02-85 про забезпечення приміщень пристроями протипожежної безпеки [29].

Вихід з приміщення здійснюється згідно плану через двері, що ведуть в загальний коридор будинку. Двері відчиняються назовні. Коридор шириною 2.5 м забезпечує вільний вихід працюючих.

Розраховані параметри приміщення і робочого місця, метеорологічні умови і ергономічні показники створять оптимальні умови праці для робітника. Розраховане значення заземлення і запропоновані заходи протипожежної безпеки гарантують працівникові безпечні умови праці [48].

Головною метою заходів по поліпшенню умов праці та забезпеченню її безпеки є досягнення соціального ефекту, який включає укріплення здоров'я працівників, службовців, підвищення їх працездатності, інтересу до роботи та інше. В той же час здійснення заходів з охорони праці на підприємствах, організаціях, установах призводить до певного економічного ефекту.