Інвентаризація основних засобів

У процесі проведення інвентаризації основних засобів перевіряється наявність і стан будівель, споруд, незавершеного будівництва, інвентар та устаткування, а також земельні ділянки. Така перевірка проводиться в таких розрізах: власні основні засоби, на відповідальному зберіганні, в ремонті, передані або прийняті в оренду (лізинг) основні засоби.

До початку проведення інвентаризації необхідно перевірити наявність та стан інвентарних карток, описів та інших реєстрів аналітичного обліку, а також технічних паспортів, іншої технічної документації; наявність документів на основні засоби, що були здані або отримані підприємством на правах оренди (лізингу), на зберігання або в тимчасове користування. За відсутності документів необхідно забезпечити їх отримання та оформлення.

Після детального вивчення зазначеної інформації члени комісії проводять огляд об’єктів з метою перевірки їх фактичної наявності в місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого використання за призначенням.

Привласнені об’єктам основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватись упродовж усього терміну їхньої експлуатації. Заміна інвентарних номерів може бути проведена лише в тих випадках, якщо виявлено, що об’єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках установлення неправильної їх нумерації.

У ході проведення інвентаризації будинків, споруд та іншої нерухомості інвентаризаційна комісія перевіряє наявність документів, які підтверджують знаходження вказаних об’єктів у власності підприємства. Також перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водойми та інші об’єкти природних ресурсів, що перебувають у власності підприємства.

При виявленні об’єктів, що не прийняті на облік, а також об’єктів, за якими в реєстрах бухгалтерського обліку відсутні або вказані неправильні дані, що їх характеризують, комісія повинна включити до опису правильні дані та технічні показники за цими об’єктами. При виявленні необлікованих основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням надійшли невраховані об’єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списані витрати на їхнє придбання. Ці відомості відображаються в протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У разі неможливості встановлення первісної вартості за фактичними витратами не обліковані об’єкти оцінюються за їхньою справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об’єкта.

При інвентаризації основних засобів поряд з перевіркою їхньої фактичної наявності встановлюється ступінь їхнього фактичного зносу, за результатами якого коригуються записи на рахунках обліку необоротних активів.

Основні засоби, не придатні до експлуатації і до відновлення, до опису фактичних залишків не включаються. На ці предмети інвентаризаційна комісія складає окремі описи із зазначенням часу введення в експлуатацію і причин, з яких вони стали непридатними для подальшого використання. Списання таких об’єктів здійснюється відповідно до діючого порядку щодо ліквідації основних засобів.

Основні засоби, які на момент інвентаризації перебувають за межами підприємства (в далеких рейсах морські та річні судна, залізничний рухомий склад, автомашини; передані на капітальний ремонт машини та обладнання тощо), інвентаризуються до моменту тимчасового їхнього вибуття.

Основні засоби, що перебувають у лізингу, ремонті тощо, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання вказаного майна ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами.

Інвентаризація незакінчених капітальних робіт (незавершеного виробництва) проводиться по кожному об’єкту окремо. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити, чи не обліковується в складі незавершеного виробництва обладнання, передане до монтажу, але монтаж якого фактично не розпочатий, а також стан законсервованих об’єктів і тих, будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини і підстави для їхньої консервації або припинення будівництва. В описі зазначається назва об’єкта, детальний опис стадії робіт, а також обсяг виконаних робіт.

При інвентаризації витрат на незавершені ремонти основних засобів комісія вивчає первинні документи, на підставі яких здійснюється ремонт, перевіряє відповідність фактично витрачених на ремонт деталей, вузлів або витрат на їх відновлення документам, які складаються перед постановкою об’єктів основних засобів на ремонт; дає оцінку ефективності проведених витрат на такі ремонти та контролює їх відповідність існуючим нормативам; визначає ступінь готовності об’єктів, що ремонтуються; підраховує економію або перевитрати коштів, а в окремих випадках перевіряє доцільність проведення таких ремонтів. На незавершений ремонт складається акт інвентаризації із зазначенням назви об’єкта, який ремонтується, виду, відсотка виконання робіт, а також кошторисної і фактичної вартості виконаних робіт.

У випадку встановлення не відображених у бухгалтерському обліку підприємства виконаних робіт капітального характеру (добудова поверхів, прибудова нових приміщень тощо) або часткової ліквідації будинків та споруд (ліквідація окремих конструктивних елементів), інвентаризаційна комісія визначає суми збільшення або зменшення первісної вартості об’єктів.

Оформлений в установленому порядку опис передається в бухгалтерію підприємства для складання “Порівнювальної відомості результатів інвентаризації ОЗ“ ф.№ інв-18.

В порівняльній відомості відображаються результати інвентаризації об’єктів ОЗ за якими виявлені відхилення між фактичною наявністю ОЗ і даними бухгалтерського обліку. Порівняльна відомість складається в одному примірнику бухгалтером підприємства і зберігається в бухгалтерії.

Якщо при проведенні інвентаризації виявлені об’єкти ОЗ, що не відповідають визначенню ОЗ, їх необхідно перевести до складу інших активів (ТМЦ. НА, МШП). Якщо об’єкт не відповідає визначенню активу взагалі, то його необхідно списати на витрати діяльності.

При інвентаризації ОЗ їх оцінка має важливе значення, так як згідно П(С)БО 7 “Основні засоби”, якщо залишкова вартість ОЗ відрізняється від справедливої більш чим на 10 %, такі ОЗ можуть бути переоцінені.

Результати інвентаризації можуть показати:

– відповідність фактичної наявності обліковим даним;

– виявлення не оприбуткованих ОЗ;

– нестачу ОЗ, які числяться на балансі.

Результати відображаються в обліку в тому місяці, в якому була закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

Виявлені в результаті інвентаризації лишки належать оприбуткуванню. При цьому складається запис Дебет 10 К-т 746.

Оцінюються такі об’єкти за справедливою вартістю, а суму зносу визначають за їх фактичним станом.

Нестачі, виявлені в ході інвентаризації, списуються на витрати звітного періоду, чи винну особу і відображаються в бухгалтерському обліку в наступному порядку:

Д-т 976 К-т 10 – на залишкову вартість

Д-т 131 К-т 10 – на суму зносу;

Д-т 375 К-т 746 – на суму, яка належить до відшкодування винною особою;

Д-т 661, 301 311 – К-т 375 – на суму відшкодування нестачі;

Д-т 746– К-т 793 – списання нестачі на фінансовий результат;

Д-т 746– К-т 642 – нарахування різниці між сумою відшкодування і балансовою вартістю

Розмір збитку, що належать відшкодуванню матеріально-відповідальною особою, обумовлена Порядком визначення розміру збитку від крадіжок, нестач, знищення (шкоди) МЦ затвердженої Постановою КМУ від 22.01. 96 №116.

Згідно цьому Порядку розмір збитку визначається за балансовою вартістю ОЗ (за вирахуванням суми зносу, але не нижче 50 % від балансової вартості на день виявлення нестачі з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру ПДВ і акцизного збору).

 

Рз = [(Вб – А) х Іінф. + ПДВ + Аз] х 2

 

де Рз – розмір збитку;

Вб – балансова вартість ОЗ на день виявлення нестачі;

А – сума амортизації;

Іінф – загальний індекс інфляції;

ПДВ – податок на додану вартість;

Аз – акцизний збір.