ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Економічна сутність, класифікація та основні завдання обліку виробничих запасів



У спеціальній літературі досить часто застосовується поняття «виробничі за-

паси», яке прийшло на заміну поняттю «матеріали». Іноді, при визначенні поняття матеріальних оборотних активів, застосовується термін «цінності». Однак поняття «цінність» є описовою категорією, ознакою, якісним або критеріальним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди.

Терміни «товарно-матеріальні активи» і «товарно-матеріальні запаси» не досить прийнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому домінує припущення, що вони можуть бути продані.

Найбільше відображає характерні властивості речових елементів виробництва термін «товарно-виробничі запаси», основне призначення яких — оброблення в процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що зберігаються на складах.

Крім того, для забезпечення виробництва підприємство створює запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Як уже зазначалося, товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.

Запаси відносяться до матеріальних економічних ресурсів і можуть перебувати як у сфері виробництва (засоби та предмети праці), так і у сфері обігу (продукти праці).

Запаси можна класифікувати за такими ознаками.

1. За призначенням та термінами утворення:

— сезонні — запаси, які використовуються при сезонному виробництві або сезонних поставках;

— постійні — запаси, які забезпечують безперебійність виробництва між черговими поставками.

2. За місцем знаходження:

— у виробництві — запаси, які перебувають у процесі виробництва продукції (у процесі оброблення);

— на складі — запаси, які містяться на складах підприємства;

— у дорозі — продукція, яка перебуває в дорозі від підприємства-виробника до підприємства-покупця.

3. По відношенню до балансу:

— балансові — запаси, які відображені в балансі підприємства (є його власністю);

— позабалансові — запаси, які не належать підприємству і зберігаються ним за певних умов.

4. За наявність протягом звітного періоду:

— початкові — кількість запасів на початок звітного періоду;

— кінцеві — кількість запасів на кінець звітного періоду.

5. За обґрунтованістю знаходження на підприємстві:

— нормативні — запаси, які відповідають розрахованим плановим обсягам, необхідним для безперебійного виробництва;

— понаднормові — запаси, які перевищують їх планові норми.

6. За походженням:

— первинні — запаси, придбані чи отримані від інших підприємств;

— вторинні — запаси, які після первинного використання можуть використовуватися у виробництві вдруге.

7. За сферою використання:

— у сфері виробництва — запаси, які знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво);

— у сфері обігу — готова продукція, товари;

— у невиробничій сфері — запаси, які не використовуються у виробничому процесі.

8. За ступенем ліквідності:

— ліквідні — запаси, які можуть бути швидко перетворені на грошові кошти без значних втрат їхньої первісної вартості;

— неліквідні — запаси, які неможливо швидко перетворити на грошові кошти і без значної втрати їхньої первісної вартості.

9. За складом і структурою:

— запаси незавершеного виробництва — частина продукції, що не пройшла всіх стадій оброблення;

— виробничі запаси — сировина, основні та допоміжні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, запчастини, паливо, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП);

— запаси готової продукції — закінчена виробництвом продукція, яка знаходиться на складі підприємства;

— товарні запаси — товари, придбані для перепродажу та власного споживання.

Основні завдання обліку запасів:

1) контроль за збереженням матеріальних цінностей на місцях їхнього зберігання і на всіх стадіях оброблення;

2) відповідність складських запасів нормативам;

3) своєчасне та правильне документальне оформлення руху запасів;

4) систематичний контроль за дотриманням установлених норм запасів, виявлення надлишкових і неліквідних матеріалів, їхньої реалізації;

5) раціональне оцінювання виробничих запасів;

6) виявлення і відображення в обліку витрат, пов’язаних з виготовленням запасів;

7) своєчасне проведення розрахунків з постачальниками за матеріали, які знаходяться в дорозі, за невідфактурованими поставками.

Для нормальної життєдіяльності підприємства виробничі запаси мають бути оптимальними. Наявність надлишкових запасів призводить до заморожування капіталу підприємства.

Недостатній обсяг виробничих запасів також негативно впливає на діяльність підприємства: зменшуються обсяги виробництва та реалізації продукції через дефіцит окремих видів запасів, відбувається недозавантаження виробничих потужностей.

Тому одним з важливих завдань є планування запасів, яке передбачає обґрунтовані розрахунки потреби в них; налагоджені постійні канали з постачальниками, які успішно виконують свої договірні зобов’язання; визначення точних обсягів готової продукції, що використовуються на внутрішньогосподарські потреби (в таких випадках вона використовується як виробничі запаси).

Для виконання цього завдання в наказі про облікову політику підприємства необхідно передбачити:

1) що береться за одиницю бухгалтерського обліку запасів (окремий вид (однорідна група) чи найменування);

2) що включається до первинної вартості запасів, придбаних за плату;

3) як визначати первинну вартість запасів, виготовлених самостійно;

4) які витрати не включаються до первинної вартості, а належать до витрат того періоду, в якому вони були понесені (виявлені);

5) порядок оцінювання та відображення запасів в обліку і звітності;

6) метод оцінювання запасів, що буде використовуватися при відпуску запасів у виробництво та реалізації стороннім підприємствам;

7) порядок обліку запасів, які втратили можливість приносити майбутні економічні вигоди підприємству;

8) як обліковувати малоцінні та швидкозношувані предмети.

 

Визнання виробничих запасів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про товарно-виробничі запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246. Дія П(С)БО 9 поширюється на активи, що утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою продажу; утримуються для споживання під час виробництва продукції (робіт, послуг) та управління підприємством. Загальні положення П(С)БО 9 не поширюються на незавершені роботи за будівельними контрактами; фінансові активи; молодняк тварин і тварини на відгодівлі; продукцію сільського та лісового господарства; корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших П(С)БО.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням та вартість таких запасів може бути достовірно визначена. Якщо хоча б одна з цих вимог не виконується, то такі запаси не зараховуються на баланс підприємства, а вважаються витратами періоду.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

— сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

— незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробленням і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

— готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

— товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (отримані) підприємством з метою подальшого продажу;

— малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

— молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського та лісового господарства, якщо вони оцінюються згідно П(С)БО 9.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їхнє найменування або однорідна група (вид). Такою одиницею може бути вид, сорт, марка тощо.

Питання для самоконтролю

1 Що являють собою виробничі запаси, їх визнання?

2 Яке значення запасів на підприємстві?

3 Які завдання становляться перед бухгалтерським обліком запасів?

4 Що визначає П(С)БО 9 “Запаси”.

5 Як класифікують виробничі запаси?

6 Як оцінюються виробничі запаси?

 

 

Самостійна робота №14

 

Тема: Облік виробничих запасів.

Мета: вивчити порядок відображення запасів на рахунках бухгалтерського обліку.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Характеристика бухгалтерських рахунків з обліку виробничих запасів.

 

Література:

1 Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.

2 Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.

3 Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.

4 Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.

5 Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

6 Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.

7 Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.

8 Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.

 

Характеристика бухгалтерських рахунків з обліку виробничих запасів

Для узагальнення інформації про наявність і рух виробничих запасів підприємства використовують активний рахунок 20 “Виробничі запаси”.

Рахунок 20 призначений для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству виробничих запасів. На дебеті рахунка 20 відображають надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінку, на кредиті – використання на виробництво, вибуття, уцінка.

Рахунок 20 має такі субрахунки:

201 “Сировина й матеріали”;

202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”

203 “Паливо”;

204 “Тара й тарні матеріали”;

205 “Будівельні матеріали”;

206 “Матеріали, передані в переробку”;

207 “Запасні частини”;

208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”;

209 “Інші матеріали”.

На субрахунку 201 “Сировина й матеріали” відображають наявність і рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами для її виготовлення. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельн0-монтажних, ремонтних робіт; облік допоміжних матеріалів, що використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей чи сприянню виробничому процесу; а також облік вартості заготовленої для переробки сільськогосподарської продукції, яку заготовляють підприємства.

На субрахунку 202 “Куплені напівфабрикати та комплектуючі вироби” відображають наявність і рух купівельних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (у т.ч. в підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби: дерев'яні, залізобетонні металеві та інші), які придбані для комплектування продукції, що випускається, і потребують додаткових витрат праці для їх обробки чи для збирання, а також спеціальне обладнання та інструменти, пристрої та інші прилади, придбані науково-дослідними та конструкторськими підприємствами для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною, науково-дослідною чи конструкторською темою.

На субрахунку 203 “Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковують наявність і рух палива, яке купують або заготовляють для технічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, виробництва енергії та опалення будівель, а також оплачені талони на нафтопродукти й газ.

Якщо деякі види палива використовуються одночасно як матеріали і як паливо, їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Сировина й матеріали” або на субрахунку 203 “Паливо” – за ознакою переважного використання на цьому підприємстві.

У разі створення на підприємстві запасів газу (в газосховищах) для технологічних і експлуатаційних потреб, виробництва енергії та опалення будівель їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 “Тара й тарні матеріали” відображають наявність і рух усіх видів тари (крім тари, що використовується як господарський інвентар), а також матеріалів і деталей для виготовлення й ремонту тари (деталі для складання ящиків, бондарна клепка та ін.).

Матеріали, що використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не належать до тари і обліковуються на субрахунку 201 “Сировина й матеріали”.

На субрахунку 205 “Будівельні матеріали” підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання та комплектуючих виробів, що мають відношення до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

Не обліковується на субрахунку 205 обладнання, що не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші пристрої, виробничий інвентар та ін. Витрати на придбання такого обладнання відображають безпосередньо на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” з надходженням їх на склад або інше місце зберігання, експлуатації.

Обладнання та будівельні матеріали, передані підрядникові для монтажу й виконання будівельних робіт, списують із субрахунку 205 на рахунок 15 після підтвердження їх монтажу та використання. (Забудовники обліковують будівельні матеріали та конструкції на субрахунку 205 “Будівельні матеріали”).

На субрахунку 206 “Матеріали, передані в переробку” обліковують матеріали, передані в переробку на сторону, які в майбутньому будуть включені до собівартості отриманих із них виробів. Витрати на переробку матеріалів, сплачувані стороннім організаціям, відображають безпосередньо на дебеті рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих через переробку. Аналітичний облік матеріалів, переданих у переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про переробні підприємства та контроль за операціями з переробки й відповідними витратами. Передачу матеріалів у переробку відображають лише на субрахунках рахунка 20.

На субрахунку 207 “Запасні частини” ведеться облік придбаних або виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, що використовуються для ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі й обігу. На цьому субрахунку також обліковують обмінний фонд повнокомплектних машин, обладнання, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

На дебеті субрахунку 207 відображають залишок і надходження, на кредиті – витрачання, реалізацію та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що знаходяться на колесах і в запасі при автомобілі, враховані в ціні автомобіля та включені до його інвентарної вартості, відображають у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група та ін.). Аналітичний облік машин, обладнання, вузлів і агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові й відновлені); такі, що підлягають відновленню (на складі); такі, що знаходяться в ремонті.

На субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” обліковують мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, а також саджанці, насіння й корми (куплені та власного вирощування), які використовуються для висаджування, сівби і для відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 “Інші матеріали” обліковують відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружку та ін.), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані на цьому підприємстві як матеріали, паливо чи запасні частини (брухт, утиль), зношені шини та ін.

Операції з обліку виробничих запасів відображаються в Журналі 5(5А).

Питання для самоконтролю:

1 На які види діляться запаси для цілей бухгалтерського обліку?

2 На яких субрахунках ведеться облік запасів?

 

 

Самостійна робота № 15

 

Тема: Облік виробничих запсів.

Мета: визначення порядку оцінювання запасів на дату складання балансу.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Оцінювання запасів на дату балансу.

 

Література:

1 Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.

2 Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.

3 Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.

4 Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.

5 Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

6 Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.

7 Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.

8 Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.232.96.22 (0.016 с.)