Інвентаризація виробничих запасів та відображення її результатів в обліку

На підприємстві періодично проводять інвентаризацію. Мета її проведення:

– контроль за збереженням матеріалів і роботою матеріально відповідальних осіб, перевірка якісного стану матеріальних цінностей;

– переоцінка вартості залишку цінностей;

– аналіз діяльності підприємства з раціонального використання ресурсів.

Періодичність і строки проведення інвентаризації встановлює підприємство, але її проведення є обов'язковим до складання річної звітності (проте не раніше ніж 1 жовтня звітного року). Крім того, інвентаризація є обов'язковою:

– у разі зміни матеріально відповідальних осіб;

– за виявлення фактів крадіжки та зловживань, а також псування цінностей;

– у разі пожежі або стихійного лиха;

– у разі перетворення державного підприємства на акціонерне товариство або товариство з обмеженою від­повідальністю;

– у разі оренди або викупу майна підприємства;

– під час ліквідації підприємства (перед складанням ліквідаційного балансу).

При проведенні інвентаризації виробничих запасів вони повинні бути розсортовані тату кладені за найменуваннями, сортами, розмірами на складах і в коморах; повинні бути вивішені ярлики з детальними відомостями. Що характеризують такі цінності, із зазначенням їх якості, кількості, ваги або міри.

Під час інвентаризації запасів:

а) здійснюється їх переважування, обмірювання, підрахунок у порядку розташування цінностей у приміщенні; при цьому не допускається безладний перехід комісії від одного виду цінностей до іншого. За зберігання товарно-матеріальних цінностей в однієї матеріально відповідальної особи в різних ізольованих приміщеннях інвентаризацію проводять послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбують, і комісія переходить у наступне приміщення;

б) інвентаризаційні описи складають окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені покупцями в строк відвантажені товари й цінності й на ті, що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці);

в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів (за обов'язкової перевірки в натурі частини зазначених цінностей);

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, які надійшли на об'єкт і були прийняті під час його інвентаризації, матеріально відповідальна особа в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить відмітку “після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записано ці цінності;

ґ) на видаткових документах на товарно-матеріальні цінності, які відпущено зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера, в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка, і відомості про такі цінності заносяться в окремий опис у порядку, аналогічному цінностям, що надійшли під час інвентаризації;

д) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівника, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) та їхніми розписками в опису.

На підставі актів інвентаризації та звіряльних відомостей до них перевіряється обґрунтованість взаємного заліку надлишків і недостач від пересортиці. Такий залік допускається лише як виняток за один і той самий інвентарний період, у тієї самої перевірюваної особи, щодо товарно-матеріальних цінностей одного найменування. Проте якщо вартість цінностей, яких не вистачає, більша від тих, що є в надлишку, різницю відносять на винних осіб.

Якщо під час інвентаризації виявлено надлишки матеріальних цінностей, необхідно проаналізувати причину їх утворення, особливо коли вони виникли у виробництві. Як правило, такі надлишки утворюються в разі завищення норм витрачання матеріалів або ж не вкладання їх в отримуваний продукт.

Інформація про фактичні залишки матеріальних цінностей на кінець звітного періоду (квартал, рік), підтверджена даними інвентаризаційних описів, необхідна для коригування витрат.

Нестачі, виявлені в ході інвентаризації, відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до п. 27 П(С)БО 9 «Запаси». Відповідно до цього пункту вартість повністю втрачених (зіпсованих або відсутніх) запасів списується на витрати звітного періоду. При цьому суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішень за конкретними винними особами відображаються в забалансовому обліку. Із цією метою використовується субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі й втрати від псування цінностей» забалансового рахунка 07 «Списані активи» Плану рахунків.

Аналітичний облік на забалансовому рахунку ведеться по кожному списанному активу.

У випадку встановлення осіб, винних у псуванні або недостачі, їм пред’являється позов на відшкодування суми втрат.

Розмір збитку від нестачі, що підлягає стягненню з винної особи, розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. за № 116. Вказаним Порядком встановлено механізм визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім коштовного каміння та валютних цінностей.

Сума, що підлягає відшкодуванню винною особою, зараховується до складу дебіторської заборгованості і включається до складу доходів звітного періоду.

Сума відшкодування, що надійшла від винної особи, відображається за дебетом рахунків обліку грошових коштів, при погашенні шляхом внесення її в касу підприємства або за дебетом рахунків з оплати праці, при погашенні шляхом утримання з її заробітку, з одночасним списанням раніше відображеної суми дебіторської заборгованості.

Далі частина суми, що надійшла від винної особи, у розмірі виявленої нестачі списується на фінансовий результат підприємства, а частина, що залишилася, підлягає перерахуванню до бюджету.

Після встановлення конкретних винних осіб сума нестачі списується із забалансового рахунка.

Відповідно з чинним законодавством, незалежно від того, встановлено чи не встановлено винну особу, вартість відсутніх запасів списується на витрати звітного періоду.

До складу витрат звітного періоду з аналогічним відображенням у бухгалтерському обліку включається вартість зіпсованих запасів, а також тих запасів, які втратили первісні якості та очікувані вигоди і списуються з балансу.

 

Питання для самоконтролю:

1 В яких випадках проводиться переоцінка виробничих запасів і як вона відображається на рахунках бухгалтерського обліку?

2 Що таке інвентаризація запасів і коли проводити її слід обов’язково?

3 Як розрахувати суму збитків від нестачі запасів?

 

 

Самостійна робота № 17

 

Тема: Облік витрат виробництва.

Мета: засвоїти сутність обліку витрат та методи їх визнання.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Економічна сутність, визнання та завдання обліку витрат.

 

Література:

1 Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.

2 Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.

3 Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.

4 Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.

5 Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

6 Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.

7 Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.