Переоцінка та удосконалення нематеріальних активів

У процесі господарської діяльності можливі певні роботи, які пов’язані удосконаленням НА, підвищенням їх можливостей і строку використання.

Якщо роботи здійснюються з метою підтримки об’єкту НА в придатному для використання стані і отримання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигід від його використання, то витрати на такі роботи включаються до складу витрат звітного періоду.

Іншими словами, практично всі витрати, пов’язані з обслуговуванням НА, будуть визнаватись витратами звітного періоду і відображатись на рахунках витрат.

Первісна вартість НА збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих НА, підвищенням їх можливостей і строку використання, які будуть сприяти збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигід.

Витрати можуть бути віднесені на збільшення первісної вартості НА, тобто капіталізовані, при виконанні двох умов:

– існує вірогідність того, що понесені витрати будуть сприяти збільшенню первісно очікуваних економічних вигід (говорячи іншими термінами, це витрати, пов’язані з модернізацією об’єктів НА);

– ці витрати можна достовірно оцінити і віднести до конкретного НА.

Переоцінка (уцінка, дооцінка) може проводитись за рішенням підприємства, якщо залишкова вартість об’єкта нематеріального активу суттєво відрізняється від його справедливої вартості. Згідно П(С)БО 8 підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих НА, відносно яких діє активний ринок.

Питання існування активного ринку взагалі і активного ринку на НА зокрема, ми вже обговорювали. Якщо навіть припустити, що такий в природі існує, то все рівно не на всі види НА, наприклад на патент на промисловий зразок активний ринок існувати не може).

Таким чином, не всі НА можуть бути підлягати переоцінці.

Підприємство, прийнявши рішення про переоцінку будь-якого НА, повинно мати на увазі, що при такому рішенні необхідно проводити переоцінку всієї групи НА, до якої належить даний НА.

Крім того, якщо проведена переоцінка групи НА один раз, то і в подальшому потрібна систематична (щорічна) переоцінка.

Згідно з П(С)БО 8 переоцінена первісна вартість і знос об’єкта НА визначається як добуток відповідно первісної вартості чи зносу на індекс переоцінки.

 

ВНАпер. = ВНАп х Іп,

 

де – ВНАпер. – первісна вартість об’єкта НА після переоцінки;

ВНАп – первісна вартість об’єкта НА до переоцінки;

Іп – індекс переоцінки.

При цьому індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість:

 

Іп – Вс.пер. / Вз.пер

 

де – Вс.пер – справедлива вартість об’єкта НА, який переоцінюється;

Вз.пер – залишкова вартість об’єкта НА, який переоцінюється.

Підприємство веде облік дооцінки і уцінки по кожному об’єкту необоротних активів. За загальними правилами сума дооцінки залишкової вартості об’єкта необоротних активів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат.

Для відображення переоцінки НА передбачені такі рахунки:

– для дооцінки – рахунок 423 “Дооцінка активів”

– для уцінки – рахунок 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

В випадку коли неодноразово проводиться уцінка і дооцінка об’єктів необоротних активів різниця між попередніми дооцінками (уцінками) і останньою дооцінкою (уцінкою) включається до складу доходів (витрат) звітного періоду.

П(С)БО 8 передбачені певні схеми поєднання дооцінок і уцінок при проведенні наступних переоцінок.

1 Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта НА при черговій дооцінці вартості цього об’єкту НА включаються до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта НА і вказаним перевищенням в складі іншого додаткового капіталу.

2 Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єктів НА при черговій уцінці залишкової вартості цього активу направляється на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта НА і вказаним перевищенням у витрати звітного періоду.

 

Інвентаризація нематеріальних активів

Одним із шляхів контролю за збереженням об’єктів НА є проведення інвентаризації, яка полягає в перевірці наявності документів, що підтверджують права на їх використання, а також правильності та своєчасності відображення НА на балансі підприємства.

При інвентаризації НА комісії слід врахувати наступне:

– перевірка НА здійснюються лише у грошовому (вартісному) вираженні на підставі первинних документів. До останніх відносяться акти приймання-передачі, платіжні документи, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення НА;

– перевіряються відповідність НА вимогам, викладеним П(С)БО 8;

– визначається можливість отримання в майбутньому економічних вигід від використання НА.

Проведення інвентаризації НА починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 “Нематеріальні активи”, саме до складу НА, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, тобто наявності документів, на підставі яких оформлено придбані майнові права.

За всіма НА інвентаризаційна комісія перевіряє наявність розпорядчого документу підприємства про затвердження корисного строку їх використання. Також інвентаризаційною комісією повинна бути встановлена наявність на підприємстві документів з детальним описом кожного НА та порядку його використання.

Програмні продукти перевіряються за їх наявністю на відповідних носіях та експлуатаційною пробою.

У ході проведення інвентаризації НА складається інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі НА (ф. № НА-4) в одному примірнику, окремо за кожним місцезнаходженням об’єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності. При його складанні особа, відповідальна за використання об’єктів права інтелектуальної власності дає розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і видаткові документи передані бухгалтерській службі і всі об’єкти на права інтелектуальної власності, одержані для використання і зберігання, оприбутковані, а ті об’єкти, що вибули (ліквідовані), списані.

При інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності їх наявність встановлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

При інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності до інвентаризаційного опису вписуються наступні дані: назва, характеристика, первинна вартість, сума зносу, дата придбання, термін корисного використання. При цьому перевіряється обґрунтованість сум.

При виявленні об’єктів права інтелектуальної власності, що не прийняті до обліку, інвентаризаційна комісія повинна включити їх до інвентаризаційного опису із зазначенням необхідних даних.

Інвентаризаційний опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності. При цьому особа, відповідальна за використання об’єктів права інтелектуальної власності підтверджує, що перевірка цих об’єктів відбулася в її присутності, що вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі об’єкта права інтелектуальної власності.

Оформлений інвентарний опис передається до бухгалтерської служби підприємства для заповнення даних про кількість, вартість об’єктів права інтелектуальної власності і суму накопиченої і суму накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.

Результати інвентаризації відображаються на рахунках бухгалтерського обліку на підставі інвентаризаційного опису і порівняльної відомості.

 

Питання для самоконтролю

1 На яких рахунках ведеться облік нематеріальних активів?

2 В яких випадках проводиться переоцінка нематеріальних активів?

3 Як визначається переоцінена первісна вартість нематеріального активу?

4 Порядок проведення інвентаризації нематеріальних активів.

 

 

Самостійна робота № 11

Тема: Облік нематеріальних активів.

Мета: ознайомитися зі змістом капітальних інвестицій та з’ясувати порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Облік капітальних інвестицій.

 

Література:

1 Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.

2 Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.

3 Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.

4 Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.

5 Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

6 Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.

7 Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.

8 Фінансовий облік. Навчальний посібник/За ред. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми. – 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 510 с.

9 Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.