Словник основних понять згідно з вимогами програми

Авторитарний режим — форма антидемократичного політичного режиму, який характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї (монарх, диктатор) або групи осіб, які правлять за допомогою репресивного апарату і соці­альної демагогії, встановлюють пріоритет держави над особистістю, обмежують політичні права і свободи громадян та унеможливлюють існування опозиції.

Антивоєнний рух — рух проти підготовки, розв'язання й ведення війни як засобу вирішення суперечностей між державами, проти мілітаризму та розпалювання шо­вінізму.

Більшовицька диктатура — нічим не обмежена політична, економічна та ідеоло­гічна влада більшовиків, яка характеризується ліквідацією політичних свобод гро­мадян і терором.

Велика депресія — світова економічна криза перевиробництва 1929-1933 рр., яка охопила всі галузі економіки США і мала світовий, найбільш руйнівний, глобаль­ний характер. її прояви: різке падіння виробництва, зменшення обсягу торгівлі, зни­ження життєвого рівня населення, безробіття, соціальна напруженість.

Відродження — це період позитивних змін у національному і культурному житті України 20-х рр. XX ст. Завдяки політиці українізації бурхливо розвивалася твор­чість українських митців, яка мала велике значення для піднесення національної сві­домості українського народу; вдалося подолати масову неписьменність серед дорослого населення, значно зросла кількість шкіл.

Воєнний комунізм — це соціально-економічна політика СРСР, що була спробою реорганізувати державну економіку під час громадянської війни 1918-1921 рр. на комуністичних засадах примусовими, політичними, військовими, економічними, соціальними методами. Його характерні риси: встановлення продовольчої дикта­тури на селі, повний державний контроль над управлінням промисловістю, здій­снення мілітаризації праці, введення безгрошових розрахунків, відміна торгівлі, введення прямого продуктообміну, створення централізованої системи органів управління на чолі з главками та Вищою радою народного господарства.

Громадянське суспільство — суспільство з розвиненими відносинами між його членами, яке не залежить від держави, а лише взаємодіє з нею, в якому держава га­рантує індивідам надійний захист їхніх прав і свобод, зокрема рівні можливості щодо підприємництва, участі в політичній та інших сферах життєдіяльності сус­пільства.

Демократія — форма державного устрою, політичний лад, за якого верховна влада належить народу, забезпечується його участь в управлінні державними спра­вами, свободи і рівноправність громадян, закріплені в законах, створюються рівні можливості для діяльності різних політичних сил та існують найвищі виборні орга­ни влади.

Ідеологія — система політичних, правових, релігійних, естетичних, філософ­ських, мистецьких, моральних поглядів та ідей, що характеризують суспільство, со­ціальну групу, політичну партію, за допомогою яких відбувається усвідомлення й оцінка ставлення людей до навколишнього природного і соціального середовища, один до одного.

Індустріалізація — процес створення великої машинної індустрії і перехід на цін основі до корінної реорганізації всіх галузей народного господарства, насам­перед промисловості, що сприяло переходу від аграрного до індустріального сус­пільства, перетворенню СРСР з аграрної країни на високорозвинену промислову Державу.

Інтегральний націоналізм — ідеологія інтегрального або чинного націоналіз­му — націоналістична концепція Д. Донцова, який вважав, що національна ідея має базуватися не на розумі, а на волі — інстинктивному прагненні нації до жит­тя, влади і панування, на необхідності виховання в народі прагнення до бороть­би, надання національним почуттям релігійного змісту, на необхідності насильства для досягнення своїх ідей. Він стверджував перевагу національних ін­тересів над індивідуальними, пропагував необхідність формування національної ініціативної меншості, яка організовує і мобілізовує маси на боротьбу за націо­нальні ідеї. Вважав, що національна держава є найвищою цінністю.

 

Колгосп — це колективне господарство на селі з підпорядкуванням його державі, яке створювалося примусово під час колективізації і характеризувалося усуспіль­ненням основних засобів виробництва, відчуженням селянина від землі.

Колективізація — примусове запровадження колективної власності з відчужен­ням засобів виробництва з метою залучення селянських господарств до системи ко­мандно-адміністративної економіки методами репресій, терору і свавілля, щоб полегшити викачування селянських ресурсів до державного бюджету та перетво­рення селян у кріпаків тоталітарного режиму.

Комуністичний рух — міжнародний рух прихильників революційних методів бо­ротьби, що базувався на утопічних ідеях "інтернаціональної солідарності трудя­щих" і "світлого комуністичного майбутнього", де не буде приватної власності та класової нерівності. Основою комуністичної ідеології є пролетарський інтернаціо­налізм, об'єднання людей за класовими ознаками, встановлення диктатури проле­таріату.

Коренізація — це політика більшовиків, проголошена XII з'їздом РКП(б), яка проводилася з 1923 р. в національних окраїнах Росії, спрямована на підготовку, ви­ховання й висування кадрів корінної національності, врахування національних факторів при формування партійного й державного органів, застосування націо­нальних мов у партійній, державній, господарській, освітянській, видавничій сфері з метою мати підтримку корінного (місцевого) населення, щоб утвердитися в націо­нальних республіках.

Культурна революція — одне із завдань плану побудови соціалізму, метою якого є створення більшовицької "робітничо-селянської інтелігенції", виховання мас у дусі комуністичної ідеології, формування в суспільній свідомості засобами масової агітації певних стереотипів, які б зробили поведінку широких мас населення прогнозованою.

Мілітаризація — це перенесення форм і методів воєнної організації в галузь ци­вільних відносин; воєнізація промисловості; здійснення реакційної політики озбро­єння і підготовки до війни: розширення воєнної промисловості і скорочення цивільного виробництва, створення воєнно-промислових комплексів і нарощуван­ня воєнної могутності, підпорядкування економічного, політичного і громадського життя воєнним цілям з метою підготовки до загарбницької війни.

Націонал-соціалізм (нацизм) — ідеологія тоталітарного режиму гітлерівської Німеч­чини, яку проповідували члени Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (1919-1945 рр.) і яка була носієм фашистських ідей. їй притаманні: антидемократизм, шовінізм, реваншизм, антисемітизм, расизм, масове насильство.

Національна демократична революція — глибокі соціально-політичні зміни в житті колоніальних і залежних країн, спрямовані на здобуття національної незалеж­ності, проведення демократичних перетворень і утворення національної демокра­тичної держави.

Національно-визвольний рух — боротьба колоніальних і залежних народів за на­ціональну незалежність, економічну самостійність, духовне звільнення та соціаль­ний прогрес.

Нова економічна політика — це тимчасова політика радянської держави, засно­вана на ринкових відносинах, різноманітних формах власності й економічних засо' бах управління народним господарством при збереженні більшовиками всієї повноти влади. Це певна система заходів в аграрній, промисловій, торговельній,; фінансовій сферах, що привели до розширення можливостей для функціонування приватного капіталу.

Новітня історія — це історія останнього періоду — періоду XX ст. (подій після Першої світової війни) і до сучасності, основних процесів і тенденцій політичного таі соціально-економічного розвитку окремих країн і глибоких змін, що відбувалися у_г світі в цей період.

Олімпійський рух — відновлення найдавніших і найпопулярніших в Стародав­ній Греції спортивних змагань, що стали найбільшими міжнародними спортивними змаганнями сучасності і відіграють вагому роль у зближенні народів різних країн.

Політична криза — загострення політичного становища в країні, що спричиняє зростання невдоволення різних верств населення політикою влади і недовірою ДО) неї, що призводить до зіткнення її прихильників і противників.

Радгосп — соціалістичне державне сільськогосподарське підприємство, в якому всі засоби виробництва, а також вироблена продукція є державною власністю.

Радянська влада — форма політичної влади більшовиків; державна форма диктатури пролетаріату, що грунтується на об'єднанні місцевих і найвищих органів влади в єдину державну організацію — ради, економічною основою яких є неподіль­не панування суспільної власності на засоби виробництва.

Репресії — каральні заходи державної влади, спрямовані проти прав людини.

Робітничий рух — масова боротьба трудящих проти експлуатації, за поліпшення економічного становища, життєвого рівня й умов праці, за збереження та розши­рення соціальних прав.

Розкуркулення — насильницьке знищення заможного селянства як "бунтівного класу" та "класу ворогів" у період проведення суцільної колективізації в СРСР, від­критий терор проти заможних селян; засіб політичного тиску і боротьби з усім се­лянством і селянськими господарствами, які чинили опір колективізації.

Розстріляне відродження — умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х — початку 30-х рр. XX ст., репресованої більшовицьким режимом. Це придушення сталінізмом культурного відродження 20-х рр., жорстокі репресії і терор проти ви­датних діячів науки і культури, тотальний наступ на духовну спадщину українсько­го народу, винищення кращих національних кадрів.

Світова війна — війна, в яку втягнуто багато держав і вона певною мірою впли­ває на становище всіх країн світу, в тому числі й нейтральних, ставить під загрозу долю багатьох держав і народів і воєнні дії ведуться на значній території світу.

Світова революція — спроба ліво-радикальних політичних сил світу, інспірована Комінтерном, прийти до влади і встановити диктатуру пролетаріату за зразком СРСР з метою докорінних політичних, економічних і соціальних змін.

Сталінізм — різновид тоталітаризму, необмежена влада Й. Сталіна, яка підтри­мувалася командно-адміністративною системою, органами політичного контролю всіх сфер життя радянського суспільства — економіки, політики, ідеології, культури та ін. Йому притаманні: відчуження людини від власності і влади, зневажання демо­кратичних прав і свобод особистості, свавілля і репресії.

Терор — політика залякування, насильства, розправа з політичною опозицією аж до її фізичного знищення.

Тоталітаризм — різновид антидемократичного політичного режиму, що харак­теризується повним пануванням держави над усіма сторонами життя суспільства. Державна влада здійснюється насильницькими засобами, відсутністю, обмеженням або порушенням демократичних прав і свобод людини, усуненням легальних мож­ливостей для вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення, то­тальним контролем над усіма сферами суспільного життя, зосередженням неконтрольованої населенням державної влади в руках однієї політичної партії, яка перебуває під повним контролем свого лідера.

-Українізація — впровадження української культури, мови, звичаїв, виховання кадрів із представників української національності; це український варіант політи­ки коренізації, спрямований на розширення соціальної бази більшовиків за рахунок місцевого українського населення і тим самим посилення своїх позицій в Україні.

Український монархізм — це політичний напрям українського консерватизму, прихильники якого обстоювали монархію як єдину форму державної влади. Він грун­тувався на засадах пріоритетності держави, нації над правами особи, монархічної форми державного правління, непорушності приватної власності як основи господа­рювання, вирішальної ролі моральних, релігійних чинників у суспільному розвитку.

Фашизм — це реакційна суспільно-політична течія, що виникла у 20-х рр. XX ст., яка пропагує відкриту терористичну диктатуру крайніх правих сил, спрямовану на придушення демократичних свобод, а також расизм, шовінізм, культ особи, тоталь­ний контроль над особистістю, мілітаризацію, насильство, політику терористичних загарбань у прагненні світового панування.

 

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................... З

Головні риси світового розвитку в 1914-1939 рр........................................ З

Періодизація світової історії першої половини XX ст................................. 7

Тема І. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914-1918 рр.)..................................... 12

Початок Першої світової війни................................... <................................ 12

Кампанії 1915—1916 рр......................................................................... <.......... 17

Події 1917-1918 рр........................................................................................ 21

Тема 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ __............................. 32

Паризька мирна конференція....................................................................... 32

Врегулювання проблеми репарацій............................................................. 39

Повоєнні договори 20-х рр. XX ст.............................................................. 41

Перші кроки до створення системи колективної безпеки.......................... 46

Тема 3. ЗАХІДНІ ДЕМОКРАТІЇ...................................................................... 48

Сполучені Штати Америки.......................................................................... 48

"Новий курс" Ф. Рузвельта.......................................................................... 54

Велика Британія............................................................................................. 59

Франція.......................................................................................................... 66

Тема 4. ТОТАЛІТАРНІ ТА ДИКТАТОРСЬКІ РЕЖИМИ.......................... 74

Тоталітаризм.................................................................................................. 74

Росія — СРСР. Російська революція 1917 р.............................................. 83

Встановлення радянської влади................................................................... 93

СРСРу20-30-хрр.ХХст............................................................................... 104

Італія............................................................................................................. 122

Німеччина.................................................................................................... 128

Нацистська диктатура................................................................................. 136

Іспанія........................................................................................................... 145

Тема 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ...................... 154

Польща......................................................................................................... 154

Чехо-Словаччина......................................................................................... 161

Угорщина..................................................................................................... 168

Румунія........................................................................................................ 173

Болгарія........................................................................................................ 182

Югославія..................................................................................................... 187

Тема б. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ.......... 195

Японія........................................................................................................... 195

Китай............................................................................................................. 201

Індія.............................................................................................................. 208

Країни Близького та Середнього Сходу.................................................... 213

Тема 7. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ................................................................... 236

Освіта. Наука. Техніка................................................................................. 236

Література..................................................................................................... 242

Мистецтво.................................................................................................... 246

Відмінності в розвитку культури демократичних і тоталітарних

держав.......................................................................................................... 254

Тема 8. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ.......................................................... 256

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу............................. 256

Наростання загрози війни....................................................................... 264

Згуртування сил агресорів.......................................................................... 268

Переддень війни.......................................................................................... 274

Хронологічна таблиця................................................................................ 279

Словник основних понять згідно з вимогами програми......................... 285