Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Найважливіші досягнення науки ⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 19Следующая ⇒       Наука Ім'я вченого Відкриття Значення Біологія М. Вавілов Основопо- 1. Організовував ботаніко-   (1Ш-1943), ложник вчен- агрономічш експедиції   російський ня про біоло- в країни Середземно-   вчений, брат гічні основи мор'я, Північної   С. Вавілова. селекції і Південної Америки, Північної Африки. 2. Зібрав велику колекцію насіння культурних рослин. Т. X. Морган Один із Експериментально   (1866-1945), засновників обгрунтував хромосомну   американ­ський біолог. У 1933 р. одержав Нобелівську премію. генетики теорію спадковості. Медицина Зігмунд 1.Засновник 1. Дослідження 3. Фрейда   Фрейд психо- мали велике значення   (1856-1939), аналізу. для становлення   австрійський 2. Розвинув психології як науки.   лікар-психо- теорію 2. Його вчення — це ве-   терапевт, психо- ликий успіх у розвитку   психолог. сексуаль- психіатри, соціальної     ного психологи.     розвитку 3. Його дослідження мали     індивіда. вагоме значення для     3. Основні створення психотера-     праці: "Тлу- певтичних методів     мачення лікування неврозів,     снів" відновлення душевної     (1900 р.), "Я і Воно" (1923 р.). рівноваги хворих. К. Ланд- 1. Один із 1. З'явилася можливість   штаинер засновників здолати багато раніше   (1868-1943), імунологи. невиліковних хвороб.   австрійський 2. Відкрив 2. Були відкриті нові   вчений. групи кро- напрямки досліджень   3 1922 р. ві людини. у бактеріології,   проживав 3. Довів імунологи.   у США. інфекційну 3. Досягнуто успіхів   У 1930 р. природу у практичній медицині.   одержав Нобелівську премію. поліомієліту.       Наука Ім'я вченого Відкриття Значення Фізика Макс Планк 1. Основопо- 1. Квантова теорія   (1858-1947), ложник М. Планка — це   німецький квантової справжній переворот   фізик. теорії. у фізиці.   У 1918р. 2. Відкрив 2. Вагоме місце в науці   одержав закон,. посідають його праці   Нобелівську випроміню- з термодинаміки, теорії   премію. вання, що відносності.   Був членом був назва-     багатьох ний його     іноземних Академій наук. ім'ям.	Нільс Бор	1. Розробив	1. Один із творців
	(1885-1962),	теорії ме-	сучасної фізики.
	датський	талів і	2. У 1920 р. заснував
	фізик.	атомного	Інститут теоретичної
	У 1922 р.	ядра.	фізики в Копенгагені.!
	одержав	2. Створив	3. Розвинув нову
	Нобелівську	квантово-	галузь — квантову
	премію.	планетарну модель атома.	механіку.
Петер Дебай	1. Написав	Значно розширив знання
	(1884-1966).	фундамен-	про зв'язки між атомами |
	Народився	тальні	й молекулами.
	в Нідерлан-	пращ з
	дах, учився	квантової
	і працював у	теорії.
	Німеччині,	2. Розробив
	з 1940 р. жив	рентгенів-
	у США.	ський метод
	У 1936 р.	дослідження
	одержав	дрібнокри-
	Нобелівську	сталічних
	премію.	матеріалів.
Жоліо-Кюрі	1. Відкрили	1. їхні відкриття мали
	(подружжя —	штучну	велике практичне
	Фредерік та	радіоактив-	значення для створення
	Ірен).	ність	нових лікарських
	Французькі	(1934 р.).	препаратів.
	фізики та гро-	2. Розробили	2. Учені поклали початок
	мадські діячі.	штучне пе-	використання радіоак-,1
	У 1935 р.	ретворення	тивних ізотопів
	одержали	одних	не тільки у фізиці,
	Нобелівську	елементів	а й у біології, медицині, 1
	премію.	на інші.	техніці.

 

			Продовження таолиці
Наука	Ім'я вченого	Відкриття	Значення
		1 Створив	1. Його теорія відносно-
	Ейнштейн	теорію	сті повністю змінила
	(1879-1955),	відносності.	уявлення про простір
	німецький	2. Один із	і час.
	вчений,	засновників	2. Теорія дає більш точне,
	працював	квантової	ніж класична механіка,
	у США.	теорії та	відображення об'єк-
	У 1938 р.	статистич-	тивних процесів
	одержав Нобелівську премію.	ної фізики.	реальної дійсності. 3. Відкрив закони фотоефекту.
	У. Ленгмюр	1. Створив пра-	1. Спростив твердження
	(1881-1957),	ці про елек-	про залежність
	американ-	тричні розря-	світіння ламп лише
	ський фізик і	ди і гази.	від вакууму.
	фізико-хімік.	2. Розробив	2. Його праці мали
	У 1932 р.	вакуумну	великий вплив
	одержав	техніку, на-	на розвиток хімії,
	Нобелівську премію.	3. Винайшов насос, у 100 разів потужні­ ший від тих, що викори­ стовувалися раніше. 4. Винайшов спосіб напов­ нення лампи азотом, що приводило до кращого горіння і пот­ ребувало значно менше енергії.	біології, фізики.
	Енріко	1. Довів існу-	1. Заснував першу в Італії
	Фермі	вання нових	школу сучасної фізики.
	(1901-1954),	радіоактивних	2. Новий хімічний елемент
	італійський	елементів.	у таблиці Менделєєва
	фізик. Працював у США.	2. Відкрив	названо на честь вченого

ядерні реакції. фермієм.    

 

3. Вперше здій- 3. Зробив вагомий внесок     У 1938 р. одержав Нобелівську снив ядерну у розвиток сучасної    

 

ланцюгову теоретичної та експери-    

 

реакцію у ментальної фізики.    

 

збудованому 4. Заклав основи     премію. ним ядерному реакторі. нейронної фізики.  

Висновки:

1. Період між двома світовими війнами ознаменувався нови­ми відкриттями в галузі фізики, створенням основ генети­ки, становленням психології.

2. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосеред­ню продуктивну силу.

3. Досягнення ядерної фізики мали вплив на інші науки: по­няття і методи, вироблені під час вивчення мікросвіту, за­своювалися і використовувалися в астрономії, біології, хі­мії, медицині.

4. У кінці 30-х рр. атомна фізика стояла на порозі практич­ного одержання енергії поділом ядер урану.

5. Інтенсивні науково-технічні дослідження були складови­ми індустріального суспільства.

6. Значне місце посіли дослідження в галузі математики, зокрема розроблення математичної логіки, яка стала од­нією з провідних математичних наук.

7. З'явилися нові напрямки в дослідженні природи: хімічна фізика, біофізика, біохімія, геофізика, геохімія та ін.

8. Значні зрушення відбулися в економічній науці.

ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС

1. На початку XX ст. відбувався процес удосконалення тех­ніки і технології, модернізації виробництва, зростало ве­лике фабричне виробництво.

2. Стандартизація,.спеціалізація і раціональна організація праці відкривали можливості широкого поширення кон­веєра і масового виробництва.

3. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосеред­ню продуктивну силу.

4. Багато відкриттів кінця XIX ст. — початку XX ст. одержа­ли широке практичне застосування у міжвоєнний період: телеграф, телефон, радіо, кінематограф тощо.

5. Швидко зростало виробництво електроенергії, будували нові теплові електростанції, які становили 4/5 всього елек­троенергетичного виробництва, здійснювали широкомас­штабні гідроенергетичні проекти (наприклад, у 1936 р. відкрито велику гідроелектростанцію Боулдер на р. Коло­радо в США з висотою греблі 222 м).

6. Широко почали використовувати електроенергію, на її основі розробляли різні системи механізації й автоматиза-

ції виробництва, а також застосовували механізовані й автоматизовані системи управління.

7. Вдосконалено двигун внутрішнього згоряння, розробля­ли проекти газових турбін і реактивних двигунів.

8. Удосконалювався транспорт. На залізницях і морських транспортних шляхах тепловози і теплоходи почали кон­курувати з паровозами і пароплавами.

9. Почалася електрифікація залізничних магістралей.

До 1938 р. було електрифіковано 20% залізничних магіст­ралей Швеції, майже 30%- Італії, 3/4 залізниць Швейцарії.

10. Розвивався автомобільний транспорт.

У 1938 р. в США, Канаді, Франції, Англії і Німеччині було зареєстровано 6 млн вантажних і понад 30 млн легкових автомобілів.

У 30-х рр. були побудовані перші швидкісні дороги — ав­тостради.

11. Все більшу роль у пасажирських перевезеннях почала віді­гравати транспортна авіація, яка в 30-х рр. перетворилася на самостійну галузь і обслуговувала внутрішні й міжна­родні лінії сполучення значної частини районів земної кулі.

12. Потреби розвитку авіаційної промисловості сприяли швидкому зростанню виробництва алюмінію. Його ви­робництво зросло більш ніж у 10 разів — з 66,5 тис. тонн у 1913 р. до 695 тис. тонн у 1939 р.

13. У повоєнний час було розроблено й створено штучні мате­ріали, які знайшли широке застосування.

14. Змінилися місце і роль технічних засобів у повсякденному житті людей.

15. У 30-х роках широко поширилося електричне освітлення, з'явилися електропраска, тостер, трамвай, автомобіль, мотоцикли нових марок, ліфт, а також винаходи для до­машнього вжитку: пилосмок, холодильник, пральна ма­шина-, засоби звукозапису.

16. Особливою галуззю промисловості стало виробництво кі­нофільмів.

У 30-х рр. розвивалося звукове кіно, а пізніше й вироб­ництво кольорових фільмів. З'явилися перші телевізійні системи.

17. На початку 20-х рр. виникло радіомовлення.
Запроваджувалися радіомовні передачі:

у США —у 1919-1920 рр., в Англії і Франції — у 1922 р., в Україні (Харкові) — у 1924 р.

18. Значно збільшилися тиражі газет і журналів.

 

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНІ НАПРЯМИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст.

На початку XX ст. посилюється вплив модернізму й аван­гардизму.

Авангардизм — загальна назва різних напрямів у мистецтві XX ст., представники яких заперечували існуючі норми, критикували традиційні форми і стилі. Авангардизм тісно пов'язаний з модернізмом.

Модернізм (від фр. — новітній, сучасний) — один із напрямів у мистецтві й літературі початку XX ст.

Найвпливовішими представниками авангардизму в літературі були:

Джеймс Джойс (1 882- 1 94 1) — англійський письменник. У ро­мані "Портрет юного художника" (1816 р.) реалістично показав світ обивателів. Роман "Улісс" (1922 р.) — хроні­ка одного дня з життя двох героїв;

Марсель Пруст (1871-1922) — французький письменник. Ав­тор циклу романів "У пошуках втраченого часу". Суб'єктивно відображав дійсність у сприйнятті героя. Внутрішнє життя людини описував як "потік свідомості";

Франц Кафка (1883-1924) — австрійський письменник. У ро­манах "Америка" (1914 р.), "Процес" (1915 р.), "Замок" (1922 р.) та низці оповідань показав трагічне безсилля людини перед абсурдністю суспільства. Досягнув особли­вої виразності в описах фантастичних перетворень ("Пе­ретворення", 1916 р.). Майстерно описав ситуації страху, відчаю. Близький до експресіоністів. Експресіонізм (від лат. — вираження) — напрям у літературі початку XX ст., який проголосив єдиною реальністю ду­ховний світ людини. Твори експресіоністів відірвані від реальної дійсності.

Інтерес до модернізму виявили й ті письменники і поети, які пізніше стали видатними майстрами реалізму: Йоганес Бехер (1891-1958) — німецький письменник. Автор антивоєнного роману "Люізіт" (1926 р.). Вів антифашист­ську боротьбу. Великою популярністю користувалася його поетична збірка "Шукач щастя і сім тягот" (1938 р.);

Пабло Неруда (1904-1973) — чилійський поет, громадський діяч. Автор ліричної книги "Двадцять віршів про кохання і одна пісня відчаю" (1924 р.). Змалював антифашистську війну в Іспанії у книзі "Іспанія в серці" (1937 р.);

Луї Арагон (1 897-1972)— французький письменник і громад­ський діяч. Починав свою творчість як сюрреаліст. Автор циклу романів "Реальний світ" (1934-1954 рр.).

Сюрреалізм (від фр. — надреальне, надприродне) — модерні­стський напрям у мистецтві й літературі початку XX ст., який проголосив джерелом літератури і мистецтва сферу підсвідомого, інтуїтивного, а методом — розрив логічних зв'язків, заміну їх суб'єктивними асоціаціями.

До жанру антиутопії зверталися такі письменники: Євген Замятін (1884-1937) — російський письменник. Сати­рично змалював провінційне міщанство в повісті "Остро-вітяни" (1918 р.). Автор антисоціалістичного роману "Ми", який був опублікований англійською мовою за кор­доном у 1924 р. У 1932 р. емігрував з СРСР; Андрій Платонов (1899-1951) — російський письменник. Ав­тор лірико-епічних, сатиричних творів, низки оповідань і повістей. Найвідоміші його твори: "Епіфанські шлюзи" (1927 р.), "Походження майстра" (1929 р.), "Річка Погу-дань" (1937 р.); Джордж Оруелл (1903-1950) — англійський письменник і публіцист. Стояв на позиціях реформізму. Автор сатирич­них творів, романів. Змалював майбутній суспільний лад, який приходить на зміну буржуазному суспільству як то­талітарний, який знищує свободу і гідність особистості.

Письменники "втраченого покоління" "Втрачене покоління" (вперше вжила цей термін американ­ська письменниця Г. Стайн) — напрям у літературі, що ві­дображає протест проти воєн, настрої песимізму й зневіри в існуючій дійсності. Еріх Ремарк (1898-1970) — німецький письменник. Стояв на абстрактно-гуманістичних позиціях, змалював прагнення "втраченого покоління", яке намагалося знайти опору в житті — у любові, дружбі. Автор романів "На Західному фронті без змін" (1929 р.), "Три товариші" (1938 р.).

Річард Олдінгтон (1892-1962) — англійський письменник. Долям "втраченого покоління" присвятив роман "Смерть героя" (1929 р.), що має антивоєнний пафос. Автор біогра­фічних романів про О. Бальзака, низки оповідань.

Ернест Хемінгуей (1899-1961) — американський письменник. У романі "Прощай, зброє" (1929 р.) висловив настрої "втраченого покоління". У романі "За ким подзвін" (1940 р.) змалював громадянську війну в Іспанії у 1936-1939 рр. Його прозі характерна зовнішня простота, сувора об'єктивність, ліризм, філософська глибина, реалі­стичність, художня майстерність, що тісно пов'язані з па­фосом антифашистської боротьби.