Тема 5. Міжнародні товарні біржі

5.1. Організація біржової діяльності.

5.2. Види біржових операцій

5.3. Специфічні характеристики біржового товару

5.4. Страхування біржових операцій

 

5.1. Організація біржової діяльності.

Міжнародні товарні біржі належать до організованих товарних ринків. Класичні визначення розглядають товарну біржу одночасно як особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюються угоди з купівлі-продажу масових, сировинних і продовольчих това­рів, що мають спільні родові ознаки, якісно однорідні та взаємоза­мінні, і як ринковий механізм, завданням якого є виконання ряду стабілізаційних функцій в економіці, а саме: ліквідності та опти­мального розподілу найважливіших сировинних товарів.

За своїм статутом товарні біржі є, як правило, громадськими організаціями — об'єднаннями торговців і біржових посередників, які спільно несуть витрати з організації торгів, встановлюють І правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення, користую­ться певними привілеями.

Від інших видів ринку товарні біржі відрізняють певні особ­ливості:

• наявність чітко визначеного предмета торгівлі, який фіксує­ться в її правилах, що сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;

• проведення торгів на постійній і регулярній основі, причому час торгів є чітко обмеженим на рівні 4—6 годин на добу, що сприяє максимальній концентрації попиту і пропозиції на визна­чені товари у просторі і часі;

• наявність розвинутої виробничої інфраструктури (складської і транспортної мереж);

• відсутність права укладати угоди купівлі-продажу від своєї особи (біржа виступає лише посередником);

• специфічність суб'єктів торгівлі — ними на біржі є не кінце­ві споживачі та виробники товарів, а їх представники — брокери і дилери, які є членами біржі;

• можливість укладання угоди не тільки для купівлі-продажу товарів, а й з метою страхування від майбутньої зміни цін на ринку;

• відсутність впливу прямих дій держави на процес торгів;

• гласність як можливість отримання всіма бажаючими інфор­мації про кількість та ціни укладених угод.

Доцільність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається функціями, які вони виконують.

Функціями біржі як організованого товарного ринку є:

1. Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій якомога більшої кількості продавців і покупців опто­вих партій товарів. Концентрація попиту та пропозиції дозво­ляє виявити реальну збалансованість товарних ринків, спряму­вати ресурси на забезпечення суспільства необхідними товара­ми, обмежити випуск товарів у міру насичення потреби в них. Для забезпечення цієї функції товарні біржі створюються, як правило, в місцях концентрації виробництва і споживання продукції.

2. Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових за­конів. Ця функція дозволяє впорядкувати оптовий товарообіг, реалізувати найефективніші шляхи розподілу товарів від вироб­ників до споживачів, мінімізувати зумовлені цим витрати.

3. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями товарів. На товарній біржі оперують найдосвідченіші оптові посередники, що добре ознайомлені з умовами реаліза­ції та закупівлі товарів, станом поточної біржової кон'юнктури та у стислі строки можуть з'єднати контрагентів між собою. Біржо­ве посередництво сприяє прискоренню руху товарних і грошових потоків, подальшому піднесенню виробництва продукції, мінімі­зації пов'язаних з цим витрат.

4. Формування ринкових цін. Товарну біржу об'єктивно вва­жають інструментом формування ціни, оскільки механізм біржо­вого ціноутворення дозволяє визначити реальне співвідношення попиту та пропозиції, врахувати умови поставки та оплати това­рів та інші чинники. Окрім цього, механізм біржового ціноутво­рення максимальною мірою враховує економічні інтереси парт­нерів по угоді.

5. Зближення покупців і продавців у просторі та часі. Біржова торгівля працює поза режимом автаркії, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв'язків, а також через механізм ф'ючерсних угод дозволяє пов'язати не тільки поточні, але й перспективні спільні інтереси продавців і покупців товару.

6. Боротьба з виявами монополізму на товарних ринках. Товарна біржа сприяє створенню умов для активізації різних форм цінової конкуренції. Боротьба з олігополістичними та монополістичними тенденціями на товарних ринках здійснює­ться шляхом залучення до біржової торгівлі зростаючої кіль­кості продавців та покупців, забезпечення гласності і конкуре­нції в процесі торгів.

7. Формування умов для мінімізації комерційного та фінансо­вого ризиків. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їх реалізації. Окрім того, на біржі відпрацьовано особливий механізм страхування цінового ризику, що в умовах нестабільності економічної та біржової кон'юнктури дозволяє знизити до мінімуму комерційний і фінансовий ризик продавців та покупців.

8. Надання учасникам відповідних товарних ринків цінової і комерційної інформації. Результати регулярних біржових торгів дозволяють забезпечити повну інформованість учасни­ків як біржового, так і небіржового ринків, про стан попиту і пропозиції, ціни, рівень конкуренції на ринку того чи іншого товару. Ця інформація має відкритий характер і використовує­ться не тільки підприємцями, але й державними регулюючими органами.

Перелічені функції вважаються основними. Поряд зі згаданими товарні біржі, як комерційні посередницькі інститути здійснюють ряд допоміжних функцій, серед яких слід виокремити такі:

• стандартизація якісних параметрів тих чи інших товарів, яка здійснюється за усіма біржовими товарами, що дозволяє ор­ганізувати торгівлю ними за описом якості без пред'явлення при укладанні угоди не тільки нормативів товару, але і його зразків;

• стандартизація біржових контрактів купівлі/продажу то­варів, яка полегшує здійснення угод і прискорює процес їх оформлення (типові біржові контракти на сьогодні впроваджу­ються в практику роботи не тільки окремих бірж, але й в міжбіржові операції);

• здійснення арбітражу між учасниками біржових угод, що допомагає забезпечити захист майнових прав і законних інтересів учасників біржової торгівлі та дотримання договірних зобов'я­зань, а також підвищити ефективність укладених угод;

• прискорення та раціоналізація розрахункових операцій (на товарних біржах створені розрахункові палати, що здійснюють розрахунки за укладеними угодами, займаються отриманням грошових застав, проводять клірингові операції);

• надання різноманітних додаткових послуг клієнтам, які ма­ють інформаційний та консультативний характер і пов'язані з процесом здійснення угод і рухом товарів;

• участь у прибутковій частині державного та місцевого бю­джетів (біржа та її члени є платниками податків, зборів й інших платежів, що формують прибуткову частину відповідних бюд­жетів).

Розвиток біржової торгівлі впродовж тривалого часу призвів до появи великої різноманітності видів товарних бірж, які доцільно типізувати за такими ознаками, як регіон дії, характер асортименту, тип біржових угод, ступінь відкритості та організаційно-правова форма діяльності (рис. 3.10).

За регіонами дії виокремлюють такі біржі:

а) національні, які обслуговують операції купівлі-продажу то­варів у межах окремої країни та її регіонів;

б) міжрегіональні, діапазон дії яких охоплює територію двох чи більше територіальне пов'язаних країн (прикладом таких бірж можуть бути Сінгапурська, Сіднейська, Паризька);

в) міжнародн і, на яких біржові операції здійснюються пред­ставниками різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них. Ознаками міжнародних товарних бірж є:

• обслуговування конкретних світових товарних ринків;

• участь у біржових операціях представників ділових кіл різ­них країн;

• забезпечення вільного переказу прибутків, що одержуються від біржових операцій;

• проведення арбітражних операцій (спекулятивних угод з ме­тою одержання прибутку на різниці цін, що котируються на бір­жах різних країн);

• відповідні валютні, торговельні і податкові режими країн розташування бірж.

Міжнародний характер бірж забезпечується саме валютним, торговельним та податковим режимами країн, де вони розташовані. Так, у США міжнародними є всі біржі Чикаго та Нью-Йорку, у Великобританії — біржі Лондона, в Японії — всі біржі, на яких укладаються угоди з товарами, що перебувають в обігу на світових ринках.

За характером асортименту товарів, що реалізуються на бі­ржі, виділяють:

а) вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (до них можна віднести Канзаську міську біржу, що торгує пшеницею, Лондонську міжнародну нафтову біржу, Гам­бурзьку кавову біржу);

б) спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів (до таких бірж належать, наприклад, Нью-Йоркська біржа кави, цукру та какао. Лондонська біржа ме­талів та інші);

в) універсальні, на яких операції купівлі-продажу здійснюють­ся за великим асортиментом різноманітних товарів (прикладами таких бірж є Чиказька товарна біржа, Центральноамериканська товарна біржа (США), Лондонська ф'ючерсна й опціонна біржа, Токійська товарна біржа та інші, які торгують сільськогосподар­ськими товарами, нафтою і нафтопродуктами, дорогоцінними металами тощо).

За типом біржових угод виокремлюють такі види товарних бірж:

а) реального товару, де предметом купівлі-продажу є реаль­ний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді;

б) ф 'ючерсні, на яких торгівля здійснюється не реальними то­варами, а контрактами на них;

в) опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;

г) комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.

За ступенем відкритості біржі бувають:

а) відкриті (публічні), на яких, окрім її членів, у біржових опе­раціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні);

б) закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі.

За організаційно-правовими формами діяльності розрізня­ють товарні біржі, створені у вигляді:

а) акціонерного товариства відкритого типу (такі біржі ма­ють статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розповсюджуватися шляхом ^відкритої передплати і шляхом купівлі-продажу на фондовому ринку);

б) акціонерні товариства закритого типу (акції таких бірж розповсюджуються тільки між засновниками і не можуть бути об'єктом передплати і вільного продажу-купівлі на фондовій біржі);

в) товариства з колективною відповідальністю — біржі, статутний фонд яких утворюється об'єднанням капіталів зас­новників;

г) решта організаційно-правових форм, що визначаються від­повідними законодавствами країн місця розташування бірж.

Наведена класифікація дозволяє цілеспрямовано формувати систему товарних бірж, проводити поглиблений аналіз їх діяль­ності з урахуванням характерних ознак та визначати тенденції їх розвитку.

5.2. Види біржових операцій

Біржову інфраструктуру утворюють розрахункова палата, відділи біржі, склади, операційний зал.

Для забезпечення фінансової стабільності біржі, захисту ін­тересів дрібних клієнтів, посилення державного контролю за бі­ржовими операціями та контролю взаємовідносин членів біржо­вого кільця на більшості бірж організовані розрахункові палати. До розрахункової палати надходять дані про всі укладені угоди, причому продавці та покупці надають їх самостійно. Розрахунко­ва палата перевіряє їх, виправляє помилки, а коли угода визнає­ться безпомилковою, вона реєструється. Таким чином, основною функцією палати є розрахунки по угодах, що укладаються на да­ній біржі її членами. Члени біржового кільця, укладаючи угоди один з одним, оформлюють їх через розрахункову палату, яка стає третьою стороною за кожним ф'ючерсним чи опціонним контрактом. Внаслідок цього продавці та покупці ф'ючерсних або опціонних контрактів беруть на себе фінансові зобов'язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою через по­середництво фірм — членів розрахункової палати. Розрахункова палата як учасник будь-якої угоди бере на себе обов'язок гаранта виконання угоди, збирає комісійні за здійснення угоди, страхові платежі з клієнтів, щодня підраховує залишки коштів на рахун­ках кожного з клієнтів. Крім того, розрахункова палата реєструє закриття угод з боку клієнта, стежить за виконанням ним дого­вірних зобов'язань, опрацьовує механізм здійснення поставки то­вару за біржовими контрактами.

Розрахункова палата створюється як підрозділ біржі у вигляді окремої корпорації — філії біржі або існуючої незалежно від неї одиниці. Одна розрахункова палата може обслуговувати одразу кілька бірж, навіть розташованих у різних країнах.

Економічні відділи біржі здійснюють моніторинг кон'юнкту­ри товарних ринків, аналіз технічних, економічних та інших чинників, що впливають на неї, прогнозують динаміку цін тощо. Арбітражний відділ біржі виконує функції юридичного оформ­лення угод, контролю за їх виконанням, підготовки справ до розгляду в арбітражній комісії. Крім того, існують також транс­портно-тарифний, господарський, інформаційний відділи, відділ удосконалення біржової торгівлі, які підпорядковані зазвичай безпосередньо віце-президентам біржі з питань економіки і пра­вових питань.

Склади являють собою добре обладнані приміщення, які за­безпечують зберігання продукції, відлагоджену систему обміну, прийняття та відвантаження товару. Вони знаходяться в пунктах, визначених біржею як придатні для доставки та вивезення това­рів на місця. Склад повинен відповідати таким вимогам: надавати послуги, визначені біржовою радою; надавати біржі інформацію про тарифні ставки всіх витрат, пов'язаних з обробкою і збері­ганням вантажів, тощо.

Біржові угоди укладаються у приміщенні біржі в спеціаль­но відведеному місці, яке традиційно називається операцій­ним залом. Оскільки на сьогодні на більшості бірж торгів­ля ведеться одразу кількома товарами, для кожного товару виділяється окремий зал чи кімната (що є характерним для за­хідноєвропейських бірж), або в одному великому залі визна­чаються секції (ділянки) для проведення торгів різними това­рами. Місце, де укладається угода, дістало назву біржово­го кільця, «ями» або «підлоги». З боків кільця або поруч з «ямою» розташовано приміщення для брокерів, де розміщую­ться різноманітні засоби зв'язку і комп'ютерні термінали. Ве­лику частину операційного залу займає термінова торгівля, решта території надається під укладання угод «спот», тобто угод з реальним товаром з негайною поставкою. У тій частині залу, де ведеться торгівля реальним товаром, на столи виставляють його перевірені зразки. Ф'ючерсні угоди за кожним ви­дом товару здійснюються «в окремому рингу», що за біржовою термінологією називається відділенням або опцією. Угоди вважаються законними, якщо вони укладаються тільки в межах цих територій.

Торгівлю на біржі здійснюють брокери і дилери, які фактично присутні там. Вони укладають угоди або за свій рахунок або за рахунок клієнтів у певній послідовності, що утворює техніку бір­жових операцій. Вона полягає у такому:

1. Члени біржі отримують через своїх клієнтів торгові дору­чення на здійснення біржових угод із зазначенням умов щодо кількості, термінів поставки та ціни. Зазвичай у торгових дору­ченнях вказуються точні дані щодо кількості товару або контрак­тів на термін поставки, а ціна визначається брокером за результа­тами біржових торгів. Є кілька способів укладання торгових доручень, серед яких розрізняють:

а) доручення на придбання або продаж «за ціною ринку», яке виконується за найкращою можливою ціною на момент надхо­дження доручення на біржу (клієнт у даному разі не фіксує ціну, за якою, наприклад, бажає продати товар, а надає право брокер­ській фірмі виконати доручення якомога скоріше за максималь­ною ціною);

б) виконання торгових доручень при відкритті або закритті біржових торгів. По суті, це є доручення із зазначеними межами змін ціни, за якою вони можуть бути реалізовані (виконання до­ручень у момент відкриття чи закриття біржі вважається вірним за умови, якщо воно відповідає встановленим ціновим межам, навіть якщо доручення на купівлю було виконано за найбільшою ціною або доручення на продаж — за найменшою);

в) лімітовані доручення є дорученнями на придбання або продаж за ціною, що є не гіршою за встановлену в дорученні (якщо така умова відсутня, то доручення є дійсним лише про­тягом одного дня). Якщо доручення видано на купівлю, опера­ційний брокер не має права платити за товар ціну, яка переви­щує обумовлену. Якщо ж доручення видано на продаж, то брокер не повинен продавати товар за ціною, нижчою за обу­мовлену;

г) доручення на переміщення — це доручення на переміщення контрактів з одного місця на інше за встановленою ринковою ці­ною або за новою ціною, яка для нового місця поставки є вищою або нижчою за ціну попереднього місця на обумовлену кількість пунктів;

д) стоп-доручення, або доручення «стоп збитки», є доручен­ням купувати чи продавати товар за умов досягнення ринком ви­значеної ціни;

є) доручення, які здійснюються до їх відміни, — це такі, що здійснюватимуться доти, доки їх не відмінять (вони визначають­ся абревіатурою GТС (Gооd Тill Сопсеаlеd — дійсне до відміни) або словами «Відкрите доручення»). Якщо клієнт бажає відміни­ти доручення, визначене як «Дійсне до відміни», він повинен да­ти спеціальне розпорядження.

2. Доручення реєструється в брокерській конторі та передає­ться брокеру, який здійснює потрібну операцію у біржовому кільці у певній послідовності. Брокери збираються в торговому залі біржі за півгодини до початку торгів. Кожен з них має при собі інформаційний аркуш з переліком товарів, обсягом пропози­ції та ціною, номером брокерської контори, умовами розрахунків і строком поставки.

3. Торг у кожній секції веде біржовий маклер. Спочатку він провадить торг на реальний товар, а потім обслуговує фор­вардні угоди. Маклер оголошує список товарів, що вистав­лені на торги. В момент оголошення найменування товару, в якому заінтересовані брокери, вони піднімають догори свої перепустки. При цьому маклер зачитує інформацію по цьому товару.

4. Після оголошення списку брокерам надається приблизно 10 хвилин на перерву, після якої обговорюються пропозиції броке­рів-покупців. Коли запропонована ціна збігається з ціною, вста­новленою продавцем, сторони інформують про укладену угоду маклера, який її реєструє.

5. Після здійснення угоди брокери упродовж 30 хвилин повинні здати свої картки із записами про угоди на контроль до розрахункової палати, яка перевіряє їх на наявність по­милок.

6. За кожний укладений на біржі контракт розрахункова пала­та стягує з продавця та покупця плату, яка є не досить високою на великих біржах.

7. Оплата послуг брокера здійснюється за угодою між клієн­том і брокерською конторою та залежить від кількості контрак­тів, а не від їх вартості.

На міжнародних товарних біржах укладаються такі основні види угод: угоди на реальний товар, термінові (ф'ючерсні) угоди, спекулятивні операції та операції з хеджування, що оформлюю­ться відповідними угодами.

Характерними рисами розвитку біржової торгівлі є:

• Збільшення обсягів біржової торгівлі, що пов'язано не стіль­ки із зростанням ролі міжнародних товарних бірж у товарообміні, скільки із збільшенням загальних обсягів світової торгівлі, в т. ч. біржовими товарами.

• Скорочення номенклатури біржових товарів, що пояснюється розширенням використання інших каналів розподілу цих товарів, таких як торгові, експортні та імпортні доми, аукціонні, спеціалі­зовані торговельно-посередницькі фірми. Якщо в період бурхливого розвитку бірж через них реалізовувалось понад 200 видів товарів» то на сьогодні їх кількість скоротилась до 60—70 позицій.

• Переважання ф'ючерсної біржової торгівлі. Біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах та мають незначні обо­роти. Вони, як правило, обслуговують ринки товарів місцевого зна­чення, які відрізняються низьким рівнем концентрації виробництва, збуту та споживання або створюються в країнах, що розвиваються, для захисту національних інтересів при експорті важливих для цих країн товарів. Тому найбільші біржі реального товару розташовані зараз у таких країнах, як Індія, Індонезія, Малайзія.

• Модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворюються на центри спекулятивних операцій, частка яких за багатьма товарами сягає 90 % вартісного обсягу біржових угод.

• Підвищення ролі міжнародних товарних бірж у визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних рин­ках. При укладанні контрактів на поставку товарів за ціновий орієнтир дедалі частіше приймаються біржові котировки.

• Підвищення рівня концентрації міжнародної біржової торгів­лі, що виявилось в укрупненні найуспішніших бірж та припиненні існування дрібних, а також у подальшому зростанні значення та впливу трьох центрів міжнародної біржової торгівлі — США, Єв­ропа (особливо Великобританія) та Японії, питома вага яких в об­сязі біржових угод за різними оцінками становить 90—98 %.

• Вдосконалення техніки біржової торгівлі, що пов'язано не тільки зі стандартизацією якості продукції та розробкою уніфіко­ваних біржових контрактів (що було характерно кілька десятиріч тому), а й впровадженням сучасних засобів зв'язку, збору, оброб­ки та передачі комерційної інформації.