Иностранное законодательство и правила 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Иностранное законодательство и правила



1. Недостаточное знание и понимание правил, обычаев и законов страны импортера или экспортера приводит к неопределенности или недоверию между покупателем и продавцом.

Одним из путей преодоления является стандартизация процедур МТ. Это задача Международной торговой палаты, которая разрабатывает унифицированные правила или методы ведения МТ. Существует два унифицированных кодекса МТП:

-Унифицированнные правила по инкассо;

- Унифицированные правила и приемы документарных аккредитивов.

Правительственные постановления

1. Правит. постановления, касающиеся И. и Э., могут быть серьезным препятствием в МТ. Существуют такие постановления и ограничения:

- постановление по валютному регулированию;

- лицензирование Э и И.;

- торговые эмбарго. Экспорт некоторых товаров из страны может быть запрещен; или импорт товаров может быть запрещен или импорт из отдельных стран может быть запрещен.

- импортные квоты;

- постановления, касающиеся: законодательных стандартов безопасности, сертификатов для импортных товаров; стандартов по гигиене, здравохранению; патентов и торговых марок; упаковки и объема информации, приведеной на упаковке;

- документация, необходимая для таможенного клиринга может быть очень объемной и возможны задержки именно при таможенной чистке, что может быть существенно для МТ.

- пошлины на импорт и налоги для оплаты импортных товаров.

Суверенный риск и страховой риск

Суверенный риск возникает, когда суверенное правит страны:

- получает ссуду от иностранного кредитора;

- становится должником иностр. поставщика;

-выдает гарантию на ссуду от имени третьей стороны в своей стране, а затем либо эта сторона либо правительство отказывается погасить ссуду и объявляет об иммунитете от судебного преследования.

Страховой риск возникает, когда импортер стремится погасить долг перед экспортером, но когда ему требуется ин. валюта для этого, власти либо отказываются предоставить ему эту валюту, либо не могут этого сделать.


Тема 2. Система показників міжнародних торговельно-економічних відносин

 

Статистичні показники.

Показники динаміки зовнішньої торгівлі.

Статистичні показники.

Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі єгрупа індикаторів обсягу, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, гене­ральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

Експорт — продаж і вивезення то­варів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виключних прав на них, з митної території країни за кордон без зобов'язання їх зворотного ввезення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг і прав на результати інтелектуальної діяльності. Як експорт може зарахо­вуватись продаж товарів і послуг іноземним особам, фірмам, орга­нізаціям та спільним підприємствам без вивезення їх за кордон.

Імпорт — купівля і ввезення това­рів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виняткових прав на них, на митну територію країни з-за кордону без зобов'язання про зворотне вивезення. Цей процес характери­зує показник «імпорт», який розраховується у вартісних одини­цях за певний період, найчастіше, за рік. Обсяги імпорту однорід­них, порівняних товарів можуть розраховуватись у кількісних одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо).

Зовнішньоторговельний обіг сума вартості експорту і імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому.

Світовий товарообіг — сума вартості експорту та імпорту всіх країн світу (вартість усіх товарів, що перетинають державні кордони). Вартість світового експорту завжди менша (приблизно на 3—6 %) за вартість імпорту на суму фрахту на страхування внаслідок того, що майже всі країни оцінюють експорт за цінами ФОБ, а імпорт більшості країн обліковується за цінами СІФ (FОВ < СІF).

Генеральна (загальна) торгівля прийняте у міжнарод­ній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з ура­хуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів.

У міжнародній торгівлі транзит умовно поділяють на два ви­ди: прямий та опосередкований. Прямий транзит — це провезення товарів однієї країни до іншої через територію третьої без складування. Товари прямого транзиту в підсумки зовнішньої торгівлі не включаються, але обліковуються:

· за видами транспортних засобів;

· за кількістю перевезеного вантажу;

· за країнами відправлення та призначення.

Опосередкований транзит — це провезення товарів однієї країни до іншої через територію третьої з розміщенням їх на мит­них складах. Він обліковується як реекспорт та включається до загального імпорту та експорту.

Спеціальна торгівля експорт та імпорт, зумовлені іс­нуванням двох систем обліку товарів у статистиці зовнішньої тор­гівлі:

· спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;

· загальної системи, що застосовується до всіх товарів.

Спеціальний експорт включає:

· національний експорт;

вивезення товарів після переробки під митним контролем;

· націоналізовані товари.

Загальний експорт складається зі спеціального експорту та реекспорту.

Спеціальний імпорт включає:

· товари, ввезені для внутрішнього споживання або переробки;

· товари, ввезені для переробки під митним контролем;

· товари, ввезені для переробки на приписних митних складах.

Загальний імпорт складається зі спеціального імпорту та вар­тості товарів, що знаходяться на приписних складах.

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як прави­ло, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.


 

 

2.1.2. Результуючі показники, до яких належать сальдо торговель­ного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних опе­рацій, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі.

Розрахунковий баланс — це співвідношення вимог і зобов'язань даної країни щодо інших країн на певну дату, незалежно від термінів надходження платежів. Вимоги та зобов'язання виника­ють внаслідок участі в міжнародній торгівлі (експорту та імпорт) товарів і послуг), міжнародної міграції капіталу (надання і отримання позичок і кредитів), міжнародної міграції робочої си­ли. Розрахунковий баланс за певний період характеризує лише динаміку вимог і зобов'язань однієї країни стосовно інших, але не може використовуватись для оцінки результативності, збалан­сованості міжнародних економічних, в т. ч. торговельних відно­син. Цю функцію виконує платіжний баланс.

Баланс міжнародної заборгованості за методологією та при­значенням наближений до розрахункового балансу, але відрізня­ється від нього складом статей і має певні особливості в окремих країнах. Так, у США застосовується баланс міжнародних інвес­тицій, що складається із зарубіжних активів та зобов'язань перед іноземними вкладниками.

Платіжний баланс — це співвідношення суми платежів, здій­снених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць). Крім того, платіжний баланс фіксується на певну дату (день) для відстеження стану та співвідношення платежів і надходжень.

Сальдо — різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.

Сальдо торговельного балансу:

СТТТ

де СТ— сальдо торговельного балансу;

ЕТ вартість товарного експорту;

ІТ— вартість товарного імпорту.

Якщо експорт (надходження) перевищує імпорт (платежі), то сальдо додатне, а торговельний баланс активний. Якщо ж екс­порт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від'ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту утворює нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом.

Аналогічно розраховуються й інші показники.

Сальдо балансу послуг:

СППП

де СП — сальдо балансу послуг;

ЕП вартість експорту послуг;

ІП — вартість імпорту послуг.

Сальдо балансу поточних операцій:

СПОПО –ІПО ,

де СПО — сальдо балансу поточних операцій;

ЕПО— надходження за статтями балансу поточних операцій;

ІПО — платежі за статтями балансу поточних операцій.

Сальдо, розраховані за даними статей балансу поточних опе­рацій, показують результат зовнішньоторговельних операцій (пе­ревищення експорту або імпорту) та абсолютний розмір різниці між експортом та імпортом

Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю прода­ного товару В.

Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — за­стосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широ­кий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

де Hj — індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);

239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;

i — індекс товару (від 1 до 239);

хi вартість експорту і-х товарів країною j;

х — загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за формулою:

Коефіцієнт імпортної залежності країни відношен­ня обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залеж­ність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробницт­ва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через при­чини економічного та політичного характеру.

Індекс чистої торгівлі показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення ім­порту над експортом (при від'ємному значенні індексу).

Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення ім­порту над експортом, а інші позитивні — відповідно ступінь пе­ревищення експорту над імпортом.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 197; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.23.219.12 (0.012 с.)