Про заходи щодо забезпечення безпеки руху в поїзній і маневровій роботі

На залізничному транспорті

Безпека руху на залізничному транспорті – комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів, пристроїв.

Основною метою забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті є спроможність транспорту функціонувати в заданих межах параметрів, що забезпечують виконання поїзної та маневрової роботи й унеможливлюють чи мінімізують рівень відхилів від нормального експлуатування, що є потенційною або наявною небезпекою, а також здатність змінювати свої параметри у разі виникнення потенційної загрози, щоб унеможливити її подальший розвиток.

Проблемою забезпечення безпеки руху є старіння рухомого складу, зношеність об’єктів інфраструктури, недостатній рівень професійної підготовки і підбору персоналу, задіяного в організації перевезень, ремонті та утриманні рухомого складу й об’єктів інфраструктури.

У цілому працівникам залізничного транспорту, сумлінно виконуючим свої посадові обов'язки, вдається забезпечувати прийнятний рівень безпеки руху, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України.

Але все ж на залізницях мають місце випадки несанкціонованих втручань у їх роботу, порушень ви­мог безпеки руху, що призводить до надзвичайних ситуацій, завдає значних матеріальних збитків та шкодить іміджу залізничного транспорту.

На залізницях України необхідно продовжувати роботи щодо встановлення нових та заміни застарілих пристроїв автоматичного контролю технічного стану ходових частин рухомого складу. Повільними темпами ведуться роботи з розширення функцій таких пристроїв стосовно виявлення несправності коліс, гальм, порушення габариту, умов завантаження, централізації накопичення та обробки показань.

З вичерпаними термінами служби експлуатується значна частина тягового та моторвагонного рухомого складу, а темпи виконання капітальних ремонтів із продовженням терміну служби значно відстають від темпів його старіння. Внаслідок низької якості виконаних поточних і капітальних ремонтів, технічних оглядів, недотримання технології ремонтів у локомотивних депо та на локомотиворемонтних заводах допускаються до експлуатації локомотиви з несправностями, які тривалий час не усуваються.

Незадовільний технічний стан тягового та моторвагонного рухомого складу щороку спричиняє понад 40% від усіх транспортних подій на залізницях України. Крім того, через низький рівень підготовки локомотивних бригад та відсутність належного контролю за їх роботою кількість випадків проїзду на заборонний сигнал світлофора не зменшується і призводить до тяжких наслідків.

Однією з головних причин аварійності є недостатній рівень трудової і технологічної дисципліни, недбалість, низький рівень професійної освіти, некомпетентність та безвідповідальність деяких працівників, пов'язаних із рухом поїздів. Нерідко процес перевезення здійснюється всупереч вимогам безпеки руху.

Для забезпечення безпеки руху необхідно впроваджувати системний підхід до профілактичної роботи та управління безпекою руху.

Система управління безпекою руху поїздів є цільовою підсистемою загальної системи управління в Укрзалізниці, яка під час організації й функціонування процесу перевезень забезпечує підготовку, прийняття та реалізацію організаційних, управлінських і технічних рішень, спрямованих на забезпечення руху поїздів, збереження життя й здоров'я людей, майна, довкілля та виявлення й оцінку чинників, що впливають на рівень безпеки.

У той же час формальне проведення профілактичної роботи з питань безпеки руху негативно впливає на її стан.

Основним завданням керівників і спеціалістів залізничного транспорту з питань безпеки руху є неухильне виконання своїх посадових обов'язків, забезпечення виконання нормативних документів з безпеки руху як особисто, так і підпорядкованими підрозділами, принциповість у питаннях недопущення випадків порушень безпеки руху, наполегливість у запровадженні дієвих форм профілактичної роботи щодо за­безпечення безпеки руху.

На підставі вищевикладеного та з метою підвищення рівня безпеки руху поїздів

НАКАЗУЮ:

2.1 Якісний підбір локомотивних бригад для обслуговування пасажирських поїздів із числа найбільш досвідчених та відповідальних машиністів. При цьому впроваджувати нові технології, серед яких тестування на основі розробок галузевих вищих навчальних закладів із застосуванням системи на базі електронно-обчислювальної та комп’ютерної техніки.

2.2 Не допускати до експлуатації рухомий склад із простроченим терміном планових видів ремонтів: ТО-2, ТО-3, ПР-1, ПР-2, ПР-3, КР-1, КР-2 (для локомотивів), термін експлуатації яких більше встановленого нормативного строку, без проведення технічного обстеження та виконання рекомендованих ремонтів.

2.3 Покращення технічного утримання локомотивного парку, та якості їх ремонту. Вживати заходів щодо недопущення експлуатації рухомого складу з недоліками після виконання планових видів ремонту.

2.4 Приведення колії, рухомого складу, пристроїв електропостачання, СЦБ і зв’язку, інших споруд і пристроїв перед введенням швидкісного та прискореного пасажирського руху поїздів у стан, що забезпечує безпеку руху таких поїздів з найбільшими установленими швидкостями.

2.5 Дотримання регламенту переговорів причетними працівниками залізниць під час виконання ними своїх посадових обов'язків, особливо у разі виникнення нестандартних ситуацій. Забезпечення якісного прослуховування систем документованої реєстрації переговорів, перегляду архіву мікропроцесорної системи диспетчерської централізації «КАСКАД» причетними керівниками господарств усіх рівнів з аналізом результатів та щомісячним розглядом зауважень, що виявляються під час його прослуховування, з ужиттям відповідних заходів щодо поліпшення системи роботи з цього питання.

2.6 Подальше обладнання локомотивів мікропроцесорним комплексом автоматичного їх ведення, електронними пристроями реєстрації параметрів руху та технічного стану, а також пристроями контролю щільності гальмівної магістралі відповідно до затверджених планів залізниць.

3.3 У господарствах: локомотивному – проведенню єдиної технічної та нормативної політики з питань утримання та розвитку тягового і моторвагонного рухомого складу на основі досягнень науково-технічного прогресу, застосуванню передових форм організації праці, упровадженню електронно-обчислювальної техніки та прогресивних технологій для забезпечення безпеки руху, дотриманню вимог правил технічної експлуатації (далі – ПТЕ) щодо професійного відбору, виконанню локомотивними бригадами правил водіння поїздів та виконання маневрової роботи за безумовного забезпечення безпеки руху, підвищенню якості всіх видів ремонту рухомого складу, недопущенню експлуатації локомотивів і моторвагонного рухомого складу з несправностями, що загрожують безпеці руху, та локомотивів із простроченими термінами періодичних оглядів і планових ремонтів.

3.5 У локомотивному господарствах – підвищенню якості підготовки поїздів у рейс, своєчасному виявленню та усуненню несправностей буксових вузлів, автогальм, автозчепних пристроїв. Обладнанню цехів, відділень депо та пунктів технічного обслуговування механізмами, інструментом, засобами діагностування та дефектоскопії, запасними частинами для забезпечення якісного ремонту та технічного обслуговування згідно з вимогами нормативно-технічної документації.

Утримання штату працівників відповідно до обсягів технічного обслуговування поїздів та ремонту вагонів.

4.3 Здійснювати заходи щодо раціонального використання локомотивного парку, надавати пропозиції щодо ділянок обертання локомотивів і локомотивних бригад, організовувати виконання планових показників із використання локомотивного парку та дотримання режиму роботи локомотивних бригад.

В Ы П И С К А