Початковий етап розслідування злочинів, вчинених у сфері господарської діяльності.

Для планування на початковому етапі розслідування даної категорії правопорушень характерна інформаційна невизначеність. Бідність початкових даних часто змушує слідчого задовольнятися на початку цього етапу лише типовими версіями. Тут характерне визначення кола таких слідчих (розшукових) дій, які здатні усунути інформаційну невизначеність, розширити доказову базу. Плануючи слідчі (розшукові) дії на початковому етапі розслідування, варто враховувати їх взаємодію з негласними слідчими (розшуковими) діями, які проводяться одночасно. Дії слідчого та оперативних підрозділів повинні бути погоджені за часом і метою.

При плануванні на наступному етапі плануються не тільки дії, що допомагають зібрати докази, але й ті, за допомогою яких здійснюється перевірка доказової інформації, систематизація зібраного матеріалу, уникають можливих суперечностей. З урахуванням зібраної інформації на даному етапі коректуються версії і висуваються нові. На цьому етапі планується призначення та проведення експертиз (економічних, почеркознавчих, техніко-криміналістичних експертиз документів тощо), проведення обшуків, оглядів, допитів.

На завершальному етапі розслідування плануються: дії по ознайомленню осіб, передбачених кримінальним процесуальним законом, з матеріалами кримінального провадження; дії, пов’язані з задоволенням заявлених клопотань; дії, визначені прокурором чи керівником слідчого підрозділу; додаткові дії, проведені за ініціативою самого слідчого в результаті оцінки зібраних доказів перед складанням обвинувального акту.

Розслідування кримінальних правопорушень у господарській сфері складне в силу того, що майже половина кримінальних проваджень, які розслідуються, є багатоепізодними. Для розслідування такої категорії злочинів доцільно створювати слідчу групу (ч. 2 ст. 38, п. ч. 2 ст. 39 КПК України).

У процесі розслідування звичайно доводиться працювати з великою кількістю фінансово-бухгалтерської документації, готувати і призначати різноманітні експертизи. Тому бажано включати в групу досвідчених слідчих. Крім того, необхідною умовою успішної роботи групи є психологічна сумісність усіх її членів, і тому при її формуванні необхідно враховувати особисті якості кожного співробітника: організаторські здібності, уміння налагоджувати контакти, схильність до кропіткої праці, до аналізу та узагальнення.

З урахуванням специфіки кримінальних правопорушень у господарській сфері можна виділити типовий перелік заходів, які найдоцільніше провести після одержання інформації про їх вчинення. Це: 1) аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261); огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263); зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267); спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269); контроль за вчиненням злочину (ст. 271).

Крім того, в кожному конкретному випадку можливе проведення інших оперативних заходів визначених в межах §§ 2 та 3 Глави 21 КПК України.

На стадії реалізації матеріалів слідчий і співробітник оперативного підрозділу складають узгоджені плани слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Такі плани охоплюють: пошукові і слідчі версії; дані, які належить встановити для їх перевірки; перелік слідчих дій; обставини, які підлягають виявленню оперативним шляхом; вказівки на строки та виконавців.

Плани можуть змінюватися і доповнюватися. У цьому відношенні, як один із можливих способів підвищення ефективності розслідування, вбачається створення саме слідчо-оперативних груп. Цілеспрямованість планування, його ефективність знаходяться у прямому зв’язку з висуванням і перевіркою слідчих версій, які виступають його логічною основою.

При надходженні даних про вчинене кримінальне правопорушення у господарській сфері, слідчий, вивчивши інформацію, робить висновок, що: 1) мають місце ознаки господарського кримінального правопорушення; 2) має місце завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин, завідомо неправдиве свідчення; 3) ознаки господарського злочину відсутні і має місце інший злочин.

Якщо обсяг і характер вивченої інформації дозволяє зробити висновок про вчинене правопорушення, то висуваються версії, які можуть бути певним чином класифіковані.

Наприклад, відносно предмета злочинного посягання можна виділити такі версії – незаконно отримані: 1) грошові кошти (валюта України); 2) товарно-матеріальні цінності; 3) грошові кошти і товарно-матеріальні цінності; 4) цінні папери, виражені у валюті України; 5) іноземна валюта; 6) платіжні документи й інші цінні папери, виражені в іноземній валюті; 7) будь-яке інше майно споживчого і виробничого характеру; 8) інтелектуальна власність (інтелектуальні цінності (комп'ютерні програми, комп'ютерна інформація)); 9) пластикові платіжні документи.

Одержані грошові кошти злочинці можуть використовувати по-різному. Причому це можливо як у відношенні всієї суми, так і її частини.

Відносно цільового використання одержаних коштів можна виділити такі версії: 1) грошові кошти повністю використані не за цільовим призначенням; 2) грошові кошти частково використані не за цільовим призначенням; 3) грошові кошти частково розкрадені, частково використані не за цільовим призначенням; 4) грошові кошти частково розкрадені, частково використані не за цільовим призначенням, частково за цільовим.

Правопорушення вчиняється як однією особою, так декількома, у змові. Цей злочин можуть вчинити представники декількох підприємств (організацій), а також співробітники однієї фірми. Так, відносно співучасті злочинців, можна виділити версії: 1) злочинець діяв самостійно; 2) змова декількох осіб в межах підприємства, установи, організації; 3) змова декількох осіб як в межах підприємства, установи, організації, так і поза ними; 4) змова кредитора і позичальника.

Відносно взаємодії злочинців: 1) злочин вчинено одноосібно; 2) злочин вчинено групою осіб; 3) злочин вчинено організованою злочинною групою.

При вчиненні даних злочинів завідомо неправдива інформація може міститися в різних документах. Як правило, така інформація міститься в декількох документах, а не в якомусь одному. У зв’язку з цим можна виділити такі версії відносно змісту завідомо неправдивої інформації в документах: 1) завідомо неправдива інформація міститься в установчо-реєстраційних документах; 2) завідомо неправдива інформація міститься в фінансово-господарських документах; 3) завідомо неправдива інформація міститься в гарантійних документах.

Стосовно осіб, які можуть володіти необхідною інформацією про злочин, такі версії: 1) злочинець одноосібно володіє інформацією; 2) про інформацію знають колеги по роботі; 3) про інформацію знають партнери по бізнесу; 4) про інформацію знають друзі, знайомі; 5) про інформацію знають родичі; 6) про інформацію знають співробітники установи; 7) про інформацію знають представники органів влади та управління.

Залежно від місцезнаходження злочинця, що переховується, можна виділити наступні версії: 1) злочинець знаходиться за місцем постійного проживання; 2) у близьких родичів; 3) у будь-кого із далеких родичів; 4) у друзів, знайомих; 5) в колег по роботі, партнерів по бізнесу; 6) у невстановленому приміщенні; 7) злочинець виїхав за кордон.

В залежності від місцезнаходження знарядь вчинення злочину, інших речових доказів можно виділити такі версії: 1) знаходяться за місцем проживання злочинця; 2) за місцем роботи злочинця; 3) в гаражі, на складі, в інших підсобних та службових приміщеннях; 4) у родичів, друзів, знайомих, партнерів по бізнесу.

Велике значення при розслідуванні злочину має пошук і виявлення майна (рухомого і нерухомого), нажитого злочинним шляхом, а також майна, що належить злочинцю, з метою забезпечення відшкодування нанесених збитків. Таке майно може знаходитися як в Україні, так і за кордоном, як у самого злочинця, так і в інших осіб.

Так, залежно від наявності та місцезнаходження майна, здобутого злочинним шляхом, а також майна, що належить злочинцю, необхідного для відшкодування збитків, можна виділити наступні версії: 1) злочинець має внески в банках; 2) злочинець має готівку, коштовності, побутову техніку, цінні носильні речі, предмети антикваріату, вироби мистецтва та ін.; 3) злочинець має авто- і мототехніку, плавальні засоби, літальні апарати; 4) злочинець має квартири, будинки, дачі, гаражі, іншу нерухомість. Цінні речі, коштовності, антикваріат може знаходитись за місцем роботи злочинця, за місцем його проживання або у когось із його оточення.

Ефективне розслідування кримінальних правопорушень у сфері господарювання не можливе без участі спеціалістів. Специфіка розслідування даного правопорушення обумовлює необхідність якомога ширшого залучення спеціалістів. Допомога спеціалістів використовується в деяких формах: консультації та участь в проведенні окремих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Консультація спеціаліста організовується найчастіше для ознайомлення з умовами і правилами роботи тієї чи іншої організації, до розслідування незаконної діяльності якої приступає слідчий (ст. 71-72 КПК України).

Потреба в допомозі спеціаліста-консультанта виникає на початковому етапі розслідування, коли слідчому необхідно одержати консультацію з спеціальних термінів та економічних категорій, механізму господарювання, суті господарських процесів та операцій, оцінки економічної діяльності, вказівок, рішень, у зв’язку з аналізом стану обліку, звітності, механізму їх формування, правильності їх складання, вивчення порядку обліку і руху товарно-матеріальних цінностей, фінансів, відбиття в документах фактів, що мають ознаки порушень економічних процесів.

Спеціаліст допоможе слідчому виявити і простежити порушення економічних зв’язків в діяльності суб’єктів господарювання, поставити питання експерту, визначити завдання ревізорам.

Спеціаліст надасть допомогу в роз’ясненні призначення і характеристики документів, їх взаємозв’язку при відображенні фінансово-господарських операцій, порядку заповнення і терміну проходження для фіксації у звітних регістрах, а також строків і місця збереження.

Безпосередньо при проведенні огляду спеціаліст надасть допомогу у визначенні певних документів, складанні їх комплектності і необхідного обсягу. На остаточній стадії проведення даної слідчої (розшукової) дії він надасть допомогу в складанні протоколу огляду і додатку з переліком найменування і обсягу вилучених документів.

Знання спеціаліста-економіста допоможуть слідчому ефективно і результативно оглянути документи. Спеціаліст допоможе вибрати із великої кількості документів ті, що характеризують виробничу і фінансову діяльність, відображають сліди злочинної діяльності або вказують на обставини їх використання з метою приховування слідів злочину.

Наприклад, спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку може надати консультації з приводу: 1) процедури руху грошових коштів; 2) документального фіксування і обліку фінансових операцій; 3) бухгалтерської звітності; 4) нормативних актів, що регулюють відношення в галузі бухгалтерського обліку і оподаткування; 5) постановки запитань на допиті; 6) підбору необхідних для пред’явлення документів тощо.

До участі в слідчих (розшукових) діях спеціалісти залучаються для: надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду (ч. 2 ст. 71 КПК України).

Участь спеціаліста в проведенні слідчих (розшукових) дій при розслідуванні господарських злочинів найбільш поширена при проведенні обшуків, оглядів, допиті, одночасному допиті кількох осіб, призначенні експертиз тощо.

Застосування спеціальних знань при роботі з комп’ютерною технікою необхідне для: 1) визначення статусу об’єкта як машинних носіїв інформації, його стану, призначення і особливостей; 2) дослідження документованої та комп’ютерної інформації, включаючи її пошук та огляд; 3) виявлення ознак та слідів впливу на машинні носії інформації і на саму інформацію; 4) здійснення допоміжних дій по виявленню, закріпленню і вилученню доказів.

Спеціаліст в галузі комп’ютерних технологій може надати консультацію з приводу побудови комп’ютерної програми, її роботи, місцезнаходження інформації, яка цікавить слідчого, способах її вилучення із пам’яті комп’ютера, проведення певних операцій за допомогою комп’ютера. Тому слідчому при проведенні такого роду дій необхідно заздалегідь організувати участь відповідного спеціаліста.

У зв’язку з тим, що розслідування пов’язано з використанням документів бухгалтерського, економічного і статистичного обліків, а також з товарно-матеріальними цінностями, участь спеціаліста-бухгалтера, товарознавця, економіста під час огляду, обшуку обов’язкове як гарантія того, що будуть вилучені всі необхідні документи, що мають відношення до кримінального провадження, а також будуть забезпечені умови збереження речових доказів.

Спеціалісти можуть залучатися слідчим для проведення ревізій. Ревізія – це метод документального контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності. Для проведення ревізії, крім ревізорів контрольно-ревізійного управління, можуть залучатися ревізори відомств та міністерств (відомчі ревізори), позаштатні ревізори правоохоронних органів, а також інші особи, які відповідають необхідним вимогам.

В організації розслідування правопорушень велике значення має планування.

Кримінальні правопорушення у господарській системі України відноситься до групи правопорушень, які в більшості випадків потрібно паралельно виявляти через використання негласних слідчих (розшукових) дій. Одна з особливостей планування розслідування цієї категорії – забезпечення зашифровування шляхів одержання даних про осіб, які вчинили злочин, необхідність поєднання слідчих (розшукових) дій з негласними слідчими (розшуковими) діями в процесі всього слідства.

Однією із причин низької якості розслідування є погане знання слідчим матеріалів провадження, невикористання ним тих даних, які вже містяться в кримінальному провадженні. Але, у тих випадках, коли розслідування з самого початку ведеться одним слідчим, запам’ятовування і засвоювання необхідних обставин не буває особливо важким.

План розслідування – програма діяльності слідчого. Найбільш поширеною формою плану розслідування є така, що складається із наступних елементів: 1) слідчі версії; 2) обставини, що підлягають з’ясуванню; 3) дії, які необхідно виконати для перевірки версії; 4) виконавці; 5) строки.

Процес розслідування поділяється звичайно на три етапи: початковий, наступний, завершальний. Отже, доречно і в плануванні розрізняти ті ж етапи, що і в самому розслідуванні