Криміналістичне зброєзнавство

Криміналістичне зброєзнавство — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає ознаки вогнепальної зброї і боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи збирання й дослідження таких слідів для встановлення певних обставин розслідуваних злочинів, а також рекомендації щодо запобігання злочинам, пов’язаним із вогнепальною зброєю. У військово-технічній галузі означає — це вчення про закони польоту снарядів, випущених із вогнепальної зброї. У судовій же балістиці досліджується вогнепальна зброя і наслідки застосування її зі злочинною метою. Дослідження зброї дає можливість висунути обґрунтовані версії, виявити суттєві обставини у справі, встановити винну особу.

Об'єкти судової балістики:

Широко:

• вогнепальна зброя та її частини, схованки її зберігання;

• пристрої та предмети, які не є зброєю, але схожі з нею: стартові, будівельно-монтажні, пневматичні та газові пістолети, запальнички, іграшки під зброю тощо;

• боєприпаси, гільзи, кулі, шріт, капсулі, пижі, прокладки;

• матеріали та інструменти для виготовлення та спорядження бойових припасів;

вибухові речовини (порох та його компоненти), вибухові пристрої (гранати, міни тощо);

сліди-відбитки на гільзах, кулях, шротах, прокладках і пижах;

кульові, дробові пробоїни та пошкодження-ум'ятини, тріщини, розриви, роздуття зброї, укорочення дула та інші його зміни.

Вузько:

вогнепальну зброю;

боєприпаси до вогнепальної зброї;

сліди від застосування вогнепальної зброї: сліди на кулях; на гільзах; на перешкодах.

БАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Під час дослідження зброї та боєприпасів судово-балістична експертиза вирішує завдання:

1.Класифікаційні дослідження сприяють установленню виду зброї, її системи або моделі за стріляними гільзами та кулями, що виявлені на місці події.

2.Діагностичні дослідження сприяють з'ясуванню: чи нале­жить наданий експертові предмет до вогнепальної зброї; його технічний стан; спосіб виготовлення, зміст знищених марку­вальних позначень, які були на ній.

3.Ідентифікаційні дослідження мають завдання: визначення конкретного екземпляра зброї, з якої були вистрілені снаряди (кулі, шроти, картеч) і гільзи; встановлення наявності або від­сутності зв'язку між боєприпасами і матеріалами, виявленими на місці події, та боєприпасами й матеріалами, виявленими у конкретної особи.

Об’єктами судово-балістичного дослідження є:

1) ручна вогнепальна зброя;

2) окремі частини зброї;

3) боєприпаси;

4) сліди пострілу (сліди застосування зброї);

5) засоби та інструменти, що застосовувалися для спорядження патронів або виготовлення снарядів.

МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБРОЇ.

 

Дослідження слідів вогнепальної зброї на гільзах багато в чому схожа з трасологічною методикою дослідження слідів-відображень взагалі.

Коло завдань неідентифікаційного дослідження досить широке і торкається питань, пов'язаних зі встановленням не тотожності об'єктів, а лише системи, моделі снаряда, визнання зброї вогнепальною, придатності зброї до стрільби та її бойових ознак (убійна сила, дальність ураження); з якого боку пробитий отвір кулею; зі зброї якої системи відстріляна гільза (куля), знайдена на місці події; для якої зброї призначені боєприпаси, виявлені у підозрюваного; яким способом виготовлені зброя, боєприпаси (заводським або кустарним), із застосуванням яких інструментів; чи не використовувалися предмети, пристосовані для спорядження боєприпасів; де перебувала особа, що стріляла. Оскільки як ідентифікаційні, так і неідентифікаційні дослідження здійснюються в рамках судово-балістичної експертизи, розглянемо їх одночасно.

Ототожнення зброї за слідами на гільзах і кулях. На балістичну експертизу слідчий надсилає зброю, гільзи, патрони з осічками, кулі, дріб, пижі, прокладки, боєприпаси (патрони, споряджені мисливські патрони) для одержання експериментальних порівняльних зразків. Слідчому забороняється самому одержувати порівняльні зразки і відправляти їх на експертизу замість боєприпасів. Останні мають бути аналогічними досліджуваним гільзам, кулям.

Експериментальний відстріл досліджуваної зброї здійснює фахівець у спеціальних умовах, застосовуючи кулеуловлювачі, завдяки чому отримують зіставлені зразки.

Порівняння досліджуваної та експериментальної гільз проводять за всіма слідами зброї, відображеними на гільзах, передусім бойка, переднього зрізу затвора (щітка колодки), які є на будь-якій гільзі, відстріляній з будь-якої зброї. Використання ддя ідентифікаційних цілей інших слідів залежить від виду зброї та вираженосгі слідів. При дослідженні автоматичної зброї обов'язково належить порівняти сліди відбивача, зачіпки викидача, а ддя 9 та 7,2 мм гільз проміжного патрона — знайти сліди вікна кожуха затвора (ствольної коробки). Якщо сліди достатньо виражені, ідентифікацію можна здійснити і за одним із них. Наприклад, сліди вікна ствольної коробки є вельми інформативними і достатніми для ототожнення АК за одним слідом.

Методика ототожнення зброї за кулями є більш складною, осюльки сліди на кулі є площинні, утворені при ковзанні по достатньо довгій поверхні канал}' ствола, і являють собою складну систему відображень численності його профілів. Безпосереднє порівняння слідоутворюючого об'єкта зі слідом на кулях не здій-

Дослідження зброї та слідів пострі'іу

на спеціальному приладі. Якщо досліджувана куля є занадто деформованою, то вдаються до механічної розвертки: кулю розрізають по вертикальній осі, оболонку розправляють, фотографують і порівнюють знімки.

Особливу складність при порівнянні слідів каналу ствола на кулях становить оцінка одержаних збігів. Відомо, що траси можуть збігатися за шириною, але розрізняться за висотою. Для контролю проводять профілографічне дослідження і порівнюють профілограми.

Ототожнення цілого за частинами зброї, боєприпасів. На місці події нерідко залишаються сліди — предмети, утворені внаслідок розділення цілого на частини. Тому ототожнення цілого за його частинами є важливим фактом в розслідуванні злочину. У зв'язку з цим виникають такі питання: чи складали куля і гільза до розділення один патрон; чи дана зброя зберігалася в кобурі, виявленій у підозрюваного; чи складали одне ціле дерев'яна щічка і револьвер, вилучений в обвинуваченого? Оскільки сліди розчленування бувають різного походження (механічні, хімічні, біологічні), остільки й використання методики визначається в залежності від характеру слідів. Наприклад, для встановлення факту зберігання зброї в даній кобурі застосовуються трасологічні методики, а для встановлення слідів металізації і змазки на кобурі — фізико-хімічні.