Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування.

Ефективність розкриття, розслідування й попередження злочинів багато в чому залежить від інформаційного забезпе­чення діяльності органів слідства і дізнання.

Кримінальна реєстрація - це цілеспрямований систематич­ний облік певних об’єктів для вирішення ідентифікаційних пи­тань та отримання відповідних справок. Систему кримінальної реєстрації утворюють різні види криміналістичного обліку.

Криміналістичний облік - це система реєстрації, систематизації та зосередження об’єктів або відомостей про них за їхніми ідентифі­каційними ознаками з метою використання облікових даних для роз­криття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю. Криміналістичні обліки здійснюються усіма органами МВС України відповідно На­казу МВС України № 556 від 17 липня 2001 р.

За допомогою кримінальної реєстрації вдається вирішувати такі завдання розслідування, як встановлення факту притягнення осо­би раніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого злочинця, який зник з місця події, або особи, яка вчинила втечу з місць позбавлення волі; ідентифікацію злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа, особи, яка безвісно зникла; ідентифікація вогнепальної зброї, яка використовувалась при вчи­ненні злочину, була викрадена та ін.

У криміналістичному обліку використовуються різні способи реєстрації та фіксації ознак об’єкта: описово-письмовий, дактило­скопічний, фотографічний, графічний, колекційний. Кожний вид криміналістичного обліку - це фактично інформаційно-пошукова система, тому ведення і використання криміналістичних обліків пе­редбачає широке застосування інформаційних технологій та мож­ливостей ЕОМ.

Залежно від рівня концентрації інформації криміналістичні об­ліки поділяються на центральні, регіональні та місцеві.

Оперативно-пошукові обліки вміщують об’єкти, які безпосе­редньо пов’язані з подією злочину та, як правило, вилучені при огля­дах місця події або при проведенні оперативних заходів та слідчих дій. До них належать дактилоскопічні обліки, колекції слідів злому, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів, підроблених рецептів і бланків документів, кулегільзотеки та ін.

Інформаційно-довідкові обліки (колекції й картотеки) комплек­туються об’єктами та даними, які безпосередньо не пов’язані з поді­єю злочину і отримані в результаті накопичення відомостей інфор­маційного характеру. Об’єктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, малюнки, фото­графії, таблиці, каталоги тощо.

Центральні обліки здійснюються Державним науково-дослід­ним експертно-криміналістичним центром (ДНДЕКЦ) МВС України. До центральних оперативно-пошукових обліків належать: централь­на колекція куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотека); центральна картотека фальшивих грошей; центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії; цен­тральна картотека слідів рук, вилучених з місць нерозкритих тяжких та резонансних злочинів; центральна колекція макетів вибухових пристроїв і речовин; центральна колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху.

Центральні обліки комплектуються з об’єктів, надісланих із ре­гіонів. Таким чином порівнянням об’єктів встановлюються факти вчинення декількох злочинів однією особою чи з використанням тих самих засобів у різних регіонах України. Це сприяє розкриттю цих злочинів, оскільки дає можливість об’єднати матеріали по всіх спра­вах в одне провадження.

У межах центральних обліків утворені інформаційно-довідкові ко­лекції зразків: документів суворого обліку, цінних паперів та грошей; зброї та боєприпасів; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; рельєфних підошов взуття; інструментів, що використовуються при зломах; лакофарбових покриттів; вибухових пристроїв і речовин; протекторів шин; волокон і волосся тощо.

Регіональні обліки проводять науково-дослідні експертно-кри­міналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Такі обліки комплектуються з об’єктів, які вилучені під час оглядів місця події у справах про злочини, що вчинені на території відповідного регіону або надіслані для постійної перевірки з інших органів. До та­ких обліків належать: картотеки слідів рук (слідотеки); дактилоско­пічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік; кулегільзотеки; колекції слідів знарядь злому. При необхідності можуть комплекту­

ватися обліки інших речових доказів (слідів), вилучених при огляді місця події. Рекомендується створити колекцію підроблених рецеп­тів на одержання наркотичних і сильнодійних лікарських засобів.

На регіональному рівні утворюються необхідні інформаційно- довідкові колекції. При необхідності можуть створюватися місцеві обліки.

Місцеві обліки ведуться у відділах, відділеннях, групах НДЕКЦ, які обслуговують міськрайліноргани, і комплектуються об’єктами, як і регіональні обліки, по злочинах, вчинених на території обслуго­вування райвідділів МВС.

Особливе місце в системі обліків належить обліку осіб, засудже­них за вчинення злочинів. Цей вид обліку проводиться у двох фор­мах: дактилоскопічному і алфавітному.

Дактилоскопічний облік здійснюється за допомогою дактилоско­пічних карт, які містять пальцеві відбитки кожної руки певної особи. Дактилокарти заповнюються у 3-х примірниках, якщо вони підляга­ють обліку в центральній дактилокартотеці, або у 2-х примірниках, якщо особа підлягає обліку тільки в регіональній і місцевій дактило­картотеках.

Дактилокарта на особу заповнюється на бланку встановленого зразка, де у відповідних графах фіксуються такі відомості: стать; прізвище, ім’я та по-батькові; число, місяць, рік народження; місце народження; дактилоскопічна формула за 10-пальцевою системою; основні та контрольні відбитки пальців; підпис особи; дата прове­дення дактилоскопіювання; орган, де відбулося дактилоскопіюван- ня; підстава для дактилоскопіювання; відбитки долонь; прикмети особи, яка реєструється; прізвище і підпис працівника, який запо­внював дактилокарту.

Систематизація дактилокарт проводиться за допомогою викорис­тання спеціальної дактилоскопічної формули - це формула 10-паль- цевої системи реєстрації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокарти; має вигляд двох простих дробів: пер­ша іменується основною частиною формули, друга - додатковою. Чисельник основної частини формули являє собою суму умовних цифрових позначень тільки завиткових візерунків парних пальців рук із додаванням одиниці, а знаменник - суму позначень завитко­вих візерунків непарних пальців із додаванням одиниці. Одиниця за­вжди додається до суми чисел завиткових візерунків до численника і людини, у якій нема завиткових візерунків на нігтьових фалан­гах пальців рук. Парні й непарні пальці визначають, переходячи від великого пальця правої руки до мізинця лівої. Для цифрових позна­чень усі пальці розподіляються на пари. Відповідним парам присво­юються такі цифрові позначення: великий і вказівний пальці правої руки - 16; середній і безіменний правої руки - 8; мізинець правої і великий лівої руки - 4; вказівний і середній лівої - 2; безіменний і мізинець лівої - 1.

Додаткова частина формули являє собою дріб, де в чисельнику є ряд цифрових позначень усіх візерунків пальців правої руки, які не сумуються, а в знаменнику - пальців лівої. Для виведення додаткової частини формули папілярний узор кожного пальця наділяється умов­ною цифрою від 1 до 9. Незалежно від пальця, на якому знаходиться, дуговий узор позначається цифрою 1, петльові радіальні - 2, петльо- ві ульнарні - 3, 4, 5 і 6, залежно від кількості ліній, пересічених цен­тродельтовою лінією, на лінії відрахування; завиткові узори - 7, 8, 9, залежно від відносного положення дельт; відсутні пальці, а також узори пальців з пошкодженнями позначаються 0.

Дактилоскопіювання трупа має свої особливості. Фарбу з плас­тинки за допомогою гумового валика наносять на пальці, а потім прокочують кожний палець окремими квадратиками паперу, покла­деними на сірникову коробку. Аркуші паперу з відбитками пальців наклеюються на відповідне місце дактилокарти. Контрольний від­биток не робиться.

Алфавітна реєстрація злочинців здійснюється у вигляді картоте­ки. У кожній картці відображаються біографічні дані, дактилоско­пічна формула та відбиток папілярного візерунка вказівного пальця правої долоні. Таким чином, існує зв’язок між дактилоскопічним та алфавітним обліками.

Облік злочинців дозволяє встановити колишню судимість, що має значення для кваліфікації нового злочину, вчиненого раніше за­судженим.

Крім того, цей облік іноді дозволяє встановити особу невідомого трупа, встановити невідомого злочинця за його слідами пальців рук, вилученими при огляді мічця вчинення злочину.

Регіональними є обліки невідомо зниклих людей та невпізнаних трупів, номерних речей (автомобілів, вогнепальної зброї та ін.).