Складові методики розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, відрізняються баготоепізодністю, триваючим характером, наявніс­тю посередників, що здійснюють переміщення наркотичних засо­ бів, організаторів домів для вживання наркотиків, виробників, роз­повсюджувачів наркотиків. При цьому дії більшості з них утворю­ють самостійний склад злочину, наприклад, організація і держання домів, посів і вирощування і т. под.

Предметом безпосереднього посягання для злочинів, пов’яза­них з незаконним обігом наркотиків, у кінцевому результаті, є жит­тя і здоров’я людини, а знаряддями вчинення злочину — наркотич­ні засоби.

Наркотичні засоби — це група речовин різної природи рослин­ного або синтетичного походження, зловживання якими веде до розвитку наркоманії. Наркотики викликають стан ейфорії, а відсут­ність їх в організмі приводить до депресії, виснаження організму і смерті.

Відповідно до міжнародної конвенції 1961 р. всі наркотичні засоби поділяють на чотири групи.

До першої групи відносять опійний мак та його похідні: опій, опій технічний (сирець), морфін, морфілонг, кадеїн, егилморфін, героїн, макову солому, а також синтетичні препарати з морфійопо- дібними властивостями. Ці наркотики викликають ейфорію, зне­болювання, полегшення страждань.

Другу групу складають наркотичні засоби, що стимулюють особливий стан нервової системи: кокаїн, кофеїн, первітон, ефед- рін і т. ін.

Третя група — це барбітурати і снотворні, крім барбаміла, бар- бітана-натрія і т. под.

У четверту групу входять похідні коноплі (маньчжурської, ін­дійської). Це — марихуана, гашиш, гашишне масло різного ступе­ня обчищення.

За медичним критерієм наркотичні засоби поділяють на психо­тропні і прекурсори.

Психотропні наркотики — це група лікарських препаратів, здат­них впливати на психічні функції людини. Зловживання ними приз­водить до розладу здоров’я, психіки людини, викликає психоз. Це такі препарати, як седуксен, фенамін, сіндокарб, мескалін, ДЛК.

Прекурсори — це синтетичного або рослинного походження речовини побутового чи медичного призначення, що мають хіміч­ну структуру і властивості, схожі з наркотичними, а при вживанні викликають депресію, галюцинації, що тягнуть за собою розлад здоров’я і захворювання на наркоманію.

Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин, їх анало­гів і прекурсорів затверджений 7. лютого 1996 р. Комітетом по конт­ролю за наркотиками Міністерства охорони здоров’я України. Він включає чотири таблиці наркотичних засобів, що становлять різ­ний ступінь небезпеки для здоров’я людини при зловживанні ними.

Спосіб вчинення злочину полягає у введенні в організм людини наркотичних засобів. Оскільки наркотичні засоби можуть знаходи­тися у вигляді твердих, сипучих, рідких або газоподібних утворень, остільки способи їх введення в організм є різними. Так, тверді таб­летки, порошки приймають ковтанням, рідкі п’ють або за допомо­гою шприца вводять у вену, газоподібні наркотики вдихають через рот, ніс. Іноді тверді наркотики (гашиш, план, анаша) жують або змільчують і курять. Деякі прекурсори підігрівають і вдихають їх пари і т. ін. Так, при колективному вживанні наркотиків останні або курять по черзі, або в закритому приміщенні випаровують (спалю­ють), і всі дихають газоподібним наркотиком.

Вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотич­них засобів, — це складна дія, що включає, крім безпосереднього введення наркотичної речовини в організм людини, певну підго­товку. До останньої відносять такі операції з наркотичними засо­бами, як виготовлення, посів, вирощування, збут, придбання, збе­рігання, перевезення, пересилання, організація, облік, одержання, крадіжка і розкрадання (привласнення) — все це елементи підго­товки складного способу — введення наркотику в організм. Біль­шість способів підготовки окремо або в сукупності утворюють са­мостійні склади злочинів (розкрадання наркотичних засобів, неза­конне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів без мети збуту).

Слідова картина. Складний спосіб вчинення злочинів, пов’я­заних з незаконним обігом наркотиків, створює умови для утво­рення слідів у стадії підготовки і безпосереднього виконання зло­чину, тобто введення наркотику в організм людини.

Тому треба розрізняти слідову картину способу підготовки до вчинення злочину і слідову картину безпосереднього його вико­нання. В усякому разі наведене вище розмаїття способів підготов­ки і вчинення злочину свідчить про складну і різноманітну слідову картину. Тут можуть мати місце всі форми взаємодії людей і речей, як складні, так і прості. Тому при розслідуванні незаконного виго­товлення наркотичних засобів, придбання, зберігання, обліку, від­ пустки, перевезення або пересилання наркотичних засобів треба шукати порушення правил виробництва (інструкціїтехнологічних процесів, журнали з техніки безпеки і т. ін.). Якщо йдеться про від­пустку, то сліди концентруються в бухгалтерських і облікових до­кументах, а під час перевезення — в дорожньо-транспортних на­кладних. трасологічних слідах і т. под. Тут можуть бути майже всі сліди людини, транспортних засобів, машин, верстатів, потокових ліній, що виготовлюють наркотики.

Більш чітко виражена слідова картина введення наркотику в організм — це наявність шприців, банок, склянок з наркотиком, сліди уколів у вену, залишки упаковок від наркотиків. Якщо нарко­тик вводиться курінням, то треба шукати недопалки, засоби для здрібнювання макової соломи, листів коноплі, м’ясорубки, сікачі, дерев’яні коритця, засоби виготовлення мундштуків, пристосувань для набивання цигарки, трубки для куріння, у приміщеннях — за­пах наркотику і т. ін. Навіть у найпростішому випадку важко пере­лічити всі можливі сліди. Однак у ході огляду їх завжди треба про­гнозувати за видом взаємодіючих об’єктів «людина <-» людина», «людина <-> річ», «річ річ».

 

Особа злочинця, пов’язаного з незаконним обігом наркотиків, мас особливе значення для розуміння предмета посягання і спосо­бу вчинення злочину. Для розглянутих складів злочинів (а їх 11 у чинному КК і 19 у проекті нового КК) єдину характеристику особи злочинця навряд чи можна скласти, оскільки між виготовленням наркотичного засобу і його вживанням наркоманом розташовуєть­ся мережа посередників, що займаються: а) виготовленням і б) ре­алізацією наркотичних засобів. Перша група осіб являє собою ор­ганізовану спільноту з виробництва (виготовлення) наркотиків і включає виготовлювачів, виробників, посередників-скупників, які поставляють наркотики оптовому скупнику, а той за допомогою перевізників доставляє їх помічнику групи по реалізації.

Таким чином, від виготовлювача до споживача наркотик про­ходить складний шлях, наприклад, Пакистан — Європа, в якому задіяні різноманітні особи злочинної організації. Очолює її, як пра­вило, раніше засуджений авторитет, котрий добре орієнтується в наркобізнесі, пов’язаний з корумпованими державними чиновни­ками. Він безпосередньо не займається скупкою або продажем нар­котиків, а лише фіксує операції, концентрує і розподіляє прибуток, відмиває «брудні» гроші.

Виробниками сировини і наркотичних засобів виступають різ­ні категорії населення, що займаються вирощуванням наркотичних культур (мак, конопля, кокаїновий кущ, ефедра). Особи, що працю­ють на фармацевтичних і хімічних підприємствах, викрадають, привласнюють наркотики. Це службовці, інженери, завідувачі скла­дів, рухом наркотичних засобів, тобто грамотні люди, фахівці-хімі- ки, здатні в домашніх умовах організувати хімічне виробництво наркотиків, «підпільний цех».

Скупники — оптовики здійснюють незаконну скупку і реалі­зацію сировини, готової продукції великими партіями. Це особи, орієнтовані на одержання прибутку і понадприбутків, з великими зв’язками в злочинному світі, ділками-виробниками наркотиків. Оптовик є, як правило, організатором, він фінансує операції, сте­жить за витратою «чорної каси».

Перевізники — це дрібні збувальники, перекупники, яких ви­користовують оптовики. Перевізниками нерідко є випадкові особи з числа знайомих, родичів, що працюють на залізничному, повіт­ряному транспорті.

Споживачі наркотиків — це особи, що постійно або нерегу­лярно приймають наркотики, власне наркомани. Нерегулярно прий­мають наркотики частіше за все молоді люди (учні загальноосвіт­ніх і спеціальних шкіл). Вони характеризуються відсутністю до­статньої волі, піддаються впливу хуліганів, легко вступають у контакт з наркоманами, починають приймати наркотики, як прави­ло, через цікавість, бажання відмітитися, одержати «кайф».

 

Наркоман — це хвора людина, він млявий, малорухомий, украй виснажений, мало цікавиться їжею. Його бажання — це придбання і прийом наркотику. Перебуваючи у пригніченому стані «наркотич­ного голоду», він може бути агресивним, вчиняє крадіжки, грабе­жі, проте після прийому наркотиків відчуває полегшення, ейфо­рію, відчуття припливу сил, спраги діяльності. Ейфорія швидко проходить, наступають апатія, пригніченість, спустошеність, не­охайність у зовнішньому вигляді.