Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність, механізми та прояви психології мас

Поиск

1. Вплив маси на особистість. Феномен знеособлення.

2. Загальний механізм масової психології.

3. Психологія натовпу.

4. Зібрана та незібрана публіка.

5. Масова поведінка та масова агресія.

6. Руйнування маси. Відновлення раціонального у психіці людини.

Зразок тесту

1. Зміни яких обставин посилюють вплив маси на особистість людини:

а) фізичних;

б) соціальних;

в) політичних;

г) психічних;

д) ідеологічних?

 

2. Маса має специфічні якості:

а) аморфність;

б) відкритість;

в) невизначеність складу;

г) ситуативність та тимчасовість існування;

д) гетерогенність складу.

 

3. Контактна, зовні неорганізована спільність, що відрізняється високим рівнем конформізму її членів, які діють емоційно і одностайно, називається:

а) групою;

б) бригадою;

в) натовпом;

г) спільністю;

д) стихійністю.

 

4. Виділяють такі види натовпу:

а) раціональний;

б) випадковий;

в) експресивний;

г) конвенційний;

д) діючий.

 

5. Цикл панічної поведінки має кілька етапів, а саме:

а) три;

б) п’ять;

в) вісім;

г) десять;

д) дванадцять.

 

Список літератури

1. Ле Бон Г. Психология социализма. – Харьков: Энграм,
1997. – 470 с.

2. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1999. – 688 с.

3. Московичи С. Век толп. – М.: Центр психологии и психотерапии, 1988. – 480 с.

4. Назаретян А.П. Психология стихийного массового поведения. Лекции. – М., 2001. – 120 с.

5. Ольшанський Д.В. Психология масс. – СПб.: Питер, 2001. – 368 с.

6. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: у двох книгах. – К.: Либідь, 2006. – Кн. 2. – 560 с.

7. Рейгольд Г. Умная толпа. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2006.– 416 с.

8. Сигеле С. Преступная толпа. – СПб.: Изд-во
Ф. Павленкова, 1896. – 240 с.

 

 

Педагогічна психологія

Педагогічна психологія як наука.

Психологія навчання.

Зміст навчальної діяльності

Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток.

Формування навичок.

Психологія виховання.

Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога.

 

Педагогічна психологія як наука

Удосконалення навчально - виховного процесу, формування громадянина, гідного свого часу і держави, можливо лише за умови володіння педагогами та батьками знаннями умов, механізмів та закономірностей навчання та виховання. Ці знання має педагогічна психологія.

Педагогічна психологія вивчає психологічні умови, механізми та закономірності навчання та виховання учнів і психологію учителя. Педагогічна психологія вивчає проблеми управління процесом навчання, формування пізнавальних процесів, визначає показники розумового розвитку, умови ефективного розумового розвитку, психологічні умови і закономірності формування способів і форм поведінки, тобто виховання, взаємовідносини між учнями, учнями та педагогами, а також психологічні особливості педагогічної діяльності.

Завдання педагогічної психології визначені «Державною національною програмою «Освіта»Україна XXl століття». У ній підкреслюється, що стратегічним завданням реформування освіти є «…формування освіченої, творчої особистості становлення її фізичного і морального
здоров`я …» [с.6], підпорядкування змісту навчання і виховання «…формуванню цілісної та всебічно розвиненої особистості» [с.9].

Успішне розв`язання зазначених напрямків можливе за умов конкретизації завдань та використання у загальноосвітніх та професійних навчальних закладах знань закономірностей психіки особистості, яка формується у них за умов цілеспрямованого навчання і виховання. Це дає нам можливість конкретизувати завдання педагогічної психології. Вона має перш за все науково достовірно і конкретно визначити, що являє собою цілісно та всебічно розвинена особистість на різних етапах психічного розвитку. Тут необхідно виявити як загальну особистісну сутність, так і ймовірні варіації цієї сутності.

Особистість людини формується і виявляється у активній діяльності, тому педагогічна психологія має виявити реальний психологічний результат впливу тієї чи іншої діяльності на формування особистості на різних етапах психічного розвитку людини. На цій підставі педагогічна психологія має розробити конкретні науково обгрунтовані психологічні рекомендації щодо організації, змісту, форм, типів діяльності, спрямованої на найбільший навчальний та виховний результат.

Психологічні закономірності навчальної діяльності учнів та студентів мають складати підгрунтя конкретної практичної допомоги педагогічним працівникам у складанні навчальних планів, програм, підручників, методик навчання.

Відбувається поступовий перехід до навчання дітей з
6 - річного віку. Тому педагогічна психологія має з’ясувати психологічні особливості і закономірності одночасного функціонування двох провідних типів діяльності та особливості переходу від ігрової до навчальної діяльності, розробити конкретні рекомендації до змісту, форм та методів навчання і виховання.

Технічний прогрес та проникнення у наше життя комп`ютера вимагає від педагогічної психології з’ясування психолого - педагогічних та вікових аспектів комп’ютеризації навчання, психологічно обґрунтованих програм та підпручників, розроблення оптимальних психологічних умов застосування комп’ютера у навчальному та виховному процесі.

Система професійно - технічного навчання передбачає формування людини як суб’єкта праці, формування у людини стійкої спрямованості на активну працю, і перш за все у сфері матеріального виробництва. Тому педагогічна психологія має досліджувати особливості профорієнтаційної роботи, професійного навчання, розробляти психологічно обгрунтовані зміст та методи навчання та виховання у професійних закладах освіти.

Оскільки метою навчання і виховання є формування цілісної та всебічно розвиненої особистості, то педагогічна психологія має не тільки досліджувати психологічні особливості формування такої особистості, але й розробляти конкретні психолого - педагогічні рекомендації щодо форму­вання моральних знань, почуттів, переконань, світогляду, ідеалів, а також навичок та форм високоморальної поведінки у їх єдності та взаємообумовленості.

Специфічність педагогічної діяльності обумовлена специфічним предметом цієї діяльності. Віртуозний майстер педагогічної праці А.С. Макаренко називав її світом організованого творення людини. Цей світ він оцінює неоднозначно і суперечливо. З одного боку, ця справа досить легка за типом напруження, а з іншого - це важка напружена праця, що вимагає постійної уваги. А отже, педагогічна психологія має вивчати психологічні особливості педагогічної діяльності, забезпечити створення сприятливих соціально - психологічних умов для творчої педагогічної праці.

Психологія навчання

Зміст навчальної діяльності

Предметний зміст навчальної діяльності забезпечує формування суб`єкта іншої діяльності, а також навичок та умінь виконувати діяльність. У навчальній діяльності формування навичок та умінь є прямим продуктом. Формування навичок та умінь є ні чим іншим як набуттям особистістю досвіду. Тому навчальна діяльність – це така діяльність, що спрямована на набуття досвіду особистістю, на власну самозміну. Навчальна діяльність має свої особливі риси.

Пізнання у навчальній діяльності є головним результатом. Цим вона відрізняється від інших типів діяльності, у яких засвоєння знань, умінь та навичок є побічним продуктом.

Головний результат навчальної діяльності не тільки є об’єктивно головним, але й усвідомлюється особистістю як головний, і він є метою навчальної діяльності.

Досвід, якого набуває особистість, не відкривається нею, а одержується у готовому вигляді від інших учасників навчальної діяльності.

Дії суб’єкта пізнання обмежуються виконанням головної функціональної складової, підготовчі складові навчальної діяльності виконує той, хто організовує цю діяльність.

Зміст поняття «навчальна діяльність» не має однозначного тлумачення. Так, В.В. Давидов обмежує його засвоєнням узагальнених теоретичних знань (змістовної абстракції) та відповідних їм способів дій. Це розуміння доповнює І.І. Ільясов набуттям будь - яких знань та діяльностей. Це можуть бути як теоретичні, так і емпіричні знання. У сукупному людському досвіді емпіричний досвід займає значну частину. Н.Ф. Тализіна пов’язує навчальну діяльність з різними типами учіння відповідно до теорії поетапного формування розумових дій.

Засвоєння соціального досвіду у сфері моральних відносин є окремим випадком привласнення досвіду взагалі. Тому навчальну діяльність можна розглядати як формування умінь виконувати конкретні предметні типи людської діяльності та формування соціально важливих форм поведінки.

Навчальна діяльність як діяльність учня є пізнавальною. Вона спрямована на зміну особистісного соціального досвіду учня. Тому Д.Б. Ельконін розглядав навчальну діяльність як діяльність, спрямовану на самозміну. Продуктом такої діяльності є зміни, що відбуваються у суб’єкті. Ці зміни викликає виконання діяльності.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 311; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.49.143 (0.01 с.)