Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування

Багатоплановість і складність процесу спілкування обумовлюють і різноплановість його впливу на партнерів по спілкуванню. Спілкування використовують як з метою спонукання людини до чогось, так і для завдавання їй шкоди за умови вербальної агресії. Тому необхідно знати і уміти користуватися засобами психологічного захисту у процесі спілкування.

Підґрунтя психологічного захисту у спілкуванні розроблені внаслідок використання структурного аналізу особистості людини та трансактного аналізу спілкування. Структурний та трансактний аналіз розробив каліфорнійський психотерапевт Е. Берн у 50 – 60 - ті роки минулого століття. Цей аналіз він використовував як метод лікування у психотерапевтичній практиці.

Е. Берн виходив з того, що потреба у спілкуванні є однією з най­важ­ливіших потреб. Вона має бути задоволеною. Незадо­во­лення потреби у спілкуванні викликає голод, далі невротичні розлади, і навіть смерть.

Особистість людини має складну структуру, і, як ми вже зазначали, має велику кількість підходів і точок зору. Однією з таких точок зору є структурний аналіз особистості людини Е. Берна. У структурі особистості він виділяє 3 підструктури, або три Я-стани. Вони властиві кожній людині. У процесі спілкування вони можуть виходити на сцену або по черзі, або всі разом. Я-стани є нормальними психічними феноменами людини. Е. Берн виділив такі Я - стани: Батько (Б), Дорослий (Д), Дитина (Дт). Всі вони необхідні для нормального життя людини.

Дитина – джерело наших бажань, потреб. Тут радість, творчість, фантазія, допитливість, активність. Тут же і страхи, незадоволення, примхи, емоції. Тут кохання і задоволення, розваги і втіхи. До того ж у дитини вся психічна енергія. Заради кого живемо? Заради дитини.

Дорослий необхідний для виживання люди­ни. Дитина хоче, дорослий виконує. Дорослий будує житло і дороги, добуває їжу, шиє одяг, керує транспортом. Дорослий контролює дії Батька та Дитини. Якщо дія виконується часто, то автоматизується, набуває форми навички
і виконується автоматично. Виконується так тому, що так прийнято. На сцену виходить Батько. Він звільняє Дорослого від прийняття звичайних рутинних рішень, це і гальма, що утримують людину від необачних вчинків. Батько – це наша совість. Тут заборони, табу, мораль, честь.

Я-стани мають свої девізи: Дитина – «хочу, подобається»; Дорослий – «доцільно, корисно»; Батько – «має бути, не можна». І щаслива людина, якщо у неї «хочу», «доцільно» і «має бути» одного змісту.

Своєчасне задоволення бажань Дитини забезпечує їх помірність і виконується легко. Затримки у задоволенні приводять або до зникнення потреб, або до надлишків. Незмінні умови життя приводять до автоматичного управління. Бажання Дитини переходять у розпорядження Батька. Дорослий у цей час займається звичайними справами і проблемами. Заборони з боку Батька стають невідчутними. Дії Я-станів здаються доцільними і навіть розумними. Свідомість у них бере мінімальну участь, а мислення практично відсутнє. Зміна умов існування людини не викликає відповідної зміни доцільних дій, бо вони виконуються автоматично завдяки консервативності і ригідності програм Батька. Програми Батька надзвичайно стійкі. Для їх руйнування потрібно багато зусиль. Так Батько у своїх вимогах стає агресивним, примушує працювати Дорослого, завдає шкоди Дитині.

Тиск Батька буває надзвичайно сильним. Усі сили розуму Дорослого спрямовуються на виконання нерозумних справ. Так, для задоволення потреби Дитини під час свят купується продуктів у десять раз більше, з’їдається у п’ять раз більше, ніж потрібно Дитині. Лікарі добре знають, що саме під час свят до лікарень приймаються хворі із загостренням панкреатитів, виразок, гастритів і т. ін.

У розпорядженні Батька є сильна заборонна програма. Вона перешкоджає задоволенню особистісних, нормальних потреб. «Не одружуйся до одержання вищої освіти». Так програма певний час стримує Дитину. Енергія незадоволених потреб руйнує заборону. Коли Дитина (хочу) і Батько (не можна) починають лаятись, а Дорослий не може їх примирити, розвивається внутрішньоособистісний конфлікт. Людина страждає від внутрішніх суперечностей, що може призвести до розвитку неврозів. Ось чому для психологічного захисту необхідно уважно проаналізувати зміст програм власного Батька, зруйнувати непотрібні та застарілі обмеження, виробити нові способи дії, що відповідають новим умовам. Усе це можливо.

У процесі спілкування беруть участь комунікатор (посилає стимул) та реципієнт (сприймає стимул). Для продовження спілкування вони мають помінятися комунікативними ролями. Коли реціпієнт відповідає, то він стає комунікатором. Стимул і відповідь на нього можна назвати трансакцією. Вона є одиницею спілкування. Тоді спілкування можна розглядати як серію трансакцій. Схематично трансакцію можна зобразити так:

стимул

А Б,

відповідь

де А – комунікатор;

Б – реціпієнт.

Мета трансактного аналізу полягає у тому, щоб з’ясувати, який Я-стан комунікатора посилав комунікативний стимул і який Я-стан реціпієнта дав відповідь. Найчастіше стимул і відповідь належать Дорослому. Це прості трансакції, що мають місце під час продуктивної діяльності.

- Котра година?

- Десять хвилин на восьму.

Тут трансакція здійснюється по лінії Д Д. Таку трансакцію називають паралельною. До паралельних трансакцій належать:

Б Дт Дт. Наприклад: Б Б

- Студенти останнім часом не досить наполегливі.

- Так, раніше були старанніші.

Дт Дт –

- Давай замість лекції підемо у кіно?

- Гарна ідея. Пішли.

По лінії Д Д ми працюємо, по лінії

Дт Дт – кохаємо, розважаємося, радіємо, по лінії

Б Б – пліткуємо. Ці трансакції відбуваються так, що у психологічному відношенні комуніканти дорівнюють один одному. Це трансакції психологічного рівноправ’я, або трансакції першого типу. Е. Берн сформулював важливий закон спілкування: поки трансакції паралельні і рівноправні, процес спілкування триває рівно і довго.

Другий тип паралельних трансакцій Д – Дт і Дт – Д виникає у ситуації опіки, пригнічення, піклування (Д – Дт) або беззахищеності, капризу, захоплення (Дт – Д). Це трансакції психологічного нерівноправ’я. Таке спілкування буде продовжуватися до того часу, доки збігаються вектори. Батько опікає дітей, самодур - начальник тиранить підлеглого. Діти мають терпіти до певного часу тиск батьків, підлеглий – тиранію начальника. Але настає час, коли комусь набридне підкорятися, а комусь опікати, хтось не витримає тирана. Колись вони закінчуються і руйнуються. Діти перестають матеріально залежати від батьків, підлеглий одержав більш високу кваліфікацію чи певні матеріальні блага. Діти починають жити самостійно, підлеглий міняє місце роботи.

Якщо такі відносини будуть продовжуватися, то обов’язково розвивається конфлікт, розвивається боротьба. Той, хто був внизу, намагатиметься піднятися вгору і опустити вниз того, хто нагорі. У крайніх своїх формах відносини Б Дт є рабсько-тиранічним відношенням. Рабство і тиранія – це не тільки зовнішні відношення, це стан душі. У кожному рабі сидить тиран, а у тирані – раб. Раб завжди прагне вийти з-під рабської залежності, підсвідомо прагне позиції тирана. Розглянемо приклад. У сім’ї 12-річний син практично перестав навчатися. Особливо багато робив граматичних помилок. Докори, вмовляння, погрози типу «Чи є у тебе голова?», «Звідки у тебе руки ростуть?», «Кому потрібен?» були безсилими. Це відносини типу Б – Дт, або тиран – раб. Треба було змінити відносини: припинити примушування, погрози, заборони. Перебудова відносин відбулася так: батько звертається до сина:

- Я ось можу писати без помилок! (Цим він опускається до рівня Дитини. Ті, хто пише з помилками, вважають, що всі пишуть з помилками).

- Не може бути!

- Закладаємо? За кожну знайдену у мене помилку я тобі сплачую 10 копійок.

- Без обману?

- Хіба я тебе обдурював?

Отже, побились об заклад. Батько переписав синове завдання з його ж помилками. Помилок було багато. Син ніколи ще не працював так. Кожне слово він перевірив за словником. Після кожної помилки він говорив:

- «Тату, я дивуюсь, як тобі дали атестат?», «Звідки у тебе руки ростуть?», «А що за почерк?», «Як тебе тримають на роботі?»

Тримався він поважно. На обличчі брезгливо -поблажливий вираз. Це була повна копія батька. Позиція чи стан Батька.

Поступово син не тільки почав краще навчатися, але і по іншому, реально дивитися на світ і свою поведінку.

Кожен Я - стан особистості людини можна діагносту­вати зовнішніми ознаками.

Батько. Вказівний палець спрямований на іншого комуніканта. Фігура нагадує букву Ф, на обличчі поблажливість, презирство, зневага, часто – крива посмішка. Важкий погляд зверху вниз. Сидить відкинувшись назад. Йому завжди все зрозуміло, він знає тайну, що іншим недоступна. Любить прописані істини і висловлювання: «Я цього не потерплю!», «Щоб було зроблено вчасно!», «Невже важко зрозуміти?», «Дурню ясно!», «Тут ви цілком неправі!», «Я повністю не погоджуюсь!», «Який ідіот це придумав?», «Ви мене не зрозуміли?», «Хто ж так робить?», «Скільки Вам говорити?», «Ви зобов’язані!», «Як Вам не соромно?», «Не можна!», «Ні в якому випадку!».

Дорослий. Погляд спрямований на об’єкт, тіло ніби подається вперед, очі дещо розширені або звужені. На обличчі вираз уваги, через який можна побачити допитливість Дитини. Вживає вираз: «Вибачте, я Вас не зрозумів, поясніть будь-ласка ще раз!», «Я, мабуть, неправильно пояснив, тому мені відмовили!», «Давайте подумаємо!», «Давайте зробимо так!», «Як ви плануєте зробити?».

Дитина. Поза, вираз обличчя відповідають внутрішньому стану: радості, горю, страху, тривозі. Часто вимовляє: «Чудово!», «Надзвичайно!», «Хочу!», «Кльово!», «Не хочу!», «Не буду!», «Набридло!», «Остогидло!», «Хай все згине!», «Хай все горить вогнем!», «Ви просто чудові!», «Я Вас люблю!», «Ні за що не погоджусь!», «Для чого це Вам треба?», «Коли це все закінчиться?».

Третю групу складають перехресні трансакції. Саме за ними розвиваються конфлікти. Розглянемо приклад. На рисунку (рис. № 1. Послідовність трансакцій позначається цифрами).

 

 

 

 

 

Рис. 1 Перехресні трансакції

 

Чоловік із жінкою збираються на запрошену вечірку. Обидва поспішають. Чоловік звертається до жінки:

- Люба, де мій годинник?

- Ти немаленький, тобі пора навчитися класти речі на місце.

- Якби у нас вдома був порядок, все б знало свої місця.

- Якби ти мені хоча б трішки допомагав, то і господарство було б у порядку.

- Не таке воно і велике. Треба бути проворнішою.

Рисунок № 1 Перехресні трансакції

- Якби твоя мама сніданок не подавала тобі у ліжко, а навчила допомагати.

Продовження розмови переходить на образи, далі спазми судин, підвищення тиску, серцевий біль. Похід у гості заміняється ліками.

Проаналізуємо цей процес спілкування. Перша трансакція від чоловіка йде за схемою

Д Д. У жінки образливе дитя і сильний Батько, або вже «заведена». Тому звертання сприйняла як тиск на Дитину. Дитину захищає Батько. Те ж спостерігається у наступній 3 трансакції від чоловіка. Наступні трансакції мають тотожний характер. Психологічно конфлікт іде до знищення.

На схемі видно, що на сцені комунікації виступає 6 осіб. А це вже базар! З’ясовують відносини: Батько жінки з Дитиною чоловіка, Дитина жінки з Батьком чоловіка. Дорослих чоловіка і жінки не чути через лемент Батьків та плач Дітей. Але ж справу роблять Дорослі. Під час сварок справа не робиться.

Як же захиститись у цій ситуації? Сварку можна було б зупинити на третій трансакції. Перші дві трансакції залишаються незмінними.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок № 2 Перехід на рівень спілкування дитина - дорослий

 

Чоловіку треба залишитися на рівні дитини і звертатися до дорослого Я-стану жінки:

- Так, я немаленький. Мені пора знати місце для своїх речей. Я досить несамостійний. Зате ти у мене добра господиня і все знаєш.

Після цього жінка залишить свій макіяж і буде шукати годинник чоловіка. Конфлікту не буде.

Для захисту у конфлікті необхідні психологічна гнучкість та дотримання двох умов.

1. Оволодіти умінням замикатися на позиції, дорослого. Для цього необхідно:

- стати чутливим до сигналів Батька та Дитини, які працюють автоматично;

- запрограмувати себе на запитання «Чи це правда?», «Чи можна це використати?» «Звідки ця ідея?»;

- коли у Вас поганий настрій, спитайте, чому Ваш Батько б’є Вашу Дитину;

- відпрацюйте прийняття важливих рішень;

- систематично тренуйте свого Дорослого;

- погоджуйтесь із твердженням Вашого партнера.

2. Необхідно вивести на позицію Дорослого Вашого партнера по спілкуванню.