Штучне освітлення: робоче та аварійне



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Штучне освітлення: робоче та аварійне



Зір дає людині майже 90 % інформації про довкілля. Недостатність освітлення призводить до втоми не тільки органів зору, а й орга­нізму людини в цілому, підвищується травмонебезпека. Надто яскраве світло осліпляє. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, що створюється безпосередньо сонцем; штучне, що здійснюється електричними лампами; змішане, що створюється одночасно природним та штучним освітленням.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває:

• робоче;

• аварійне;

• евакуаційне;

• охоронне;

• чергове.

Робоче освітлення обов'язкове в усіх приміщеннях для забез­печення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту. Аварійне освітлення призначене для продовження роботи під час раптового вимкнення робочого освітлення. При цьому норма освітленості повинна складати 5 % від робочого освітлення, але не менше 2 лк всередині приміщень і не менше 1 лк — на тери­торії підприємства.

Аварійне освітлення використовується у випадках, коли рап­тове вимикання робочого освітлення може призвести до вибуху, пожежі, тривалого порушення роботи таких об'єктів, як елект­ростанція, установка водопостачання тощо. Для аварійного ос­вітлення необхідно застосовувати тільки лампи розжарювання та люмінесцентні лампи.

Евакуаційне освітлення призначене для евакуації людей з приміщень у разі аварій. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей, на сходах.

Світильники аварійного освітлення для продовження роботи приєднують до незалежного джерела енергії, світильники для ева­куації людей — до мережі, незалежної від робочого освітлення.

Охоронне освітлення використовується охоронним підрозділом на об'єктах у разі відсутності природного освітлення.

Чергове освітлення призначене для роботи у вихідні, святкові дні та нічні години.


5.9. Правила експлуатації освітлення

Штучне та природне освітлення може бути ефективним тільки за старанного обслуговування всього обладнання. Внаслідок трива­лої експлуатації світловий потік ламп розжарювання зменшується на 10-15 %, а люмінесцентних ламп — на 20-25 %.

Очищення скла світлових прорізів має проводитися не рідше 2 рази на рік у приміщеннях з незначним виділенням пилу і не рідше 4 разів на рік при значному виділенні пилу; для світиль­ників — 4-12 разів на рік (залежно від характеру запиленості виробничого приміщення).

Світильники загального та місцевого освітлення, що знахо­дяться на відстані 2,5 м від рівня підлоги, повинні мати напругу не вище 42 В. У разі проведення слюсарно-монтажних робіт, технічного обслуговування та ремонту машин, автомобілів, іншого обладнання необхідно користуватися переносними джерелами світла (ручними світильниками) з напругою не вище 42 В.

Якщо роботи відбуваються в особливо небезпечних умовах (резервуари, канави, криниці тощо), напруга світильників не по­винна перевищувати 12 В.

Під час експлуатації освітлювальної установки необхідно пе­ріодично перевіряти:

• стан ізоляції, проводів (не менше 1 разу на 6 місяців);

• рівень освітленості в контрольних точках виробничого при­
міщення (не менше 1 разу на рік після чергової чистки світильників
і заміни згорілих ламп).

Основний прилад вимірювання освітленості — люксметр.

5.10. Санітарно — побутове забезпечення працюючих

Санітарно-побутові приміщення входять до комплексу допо­міжних приміщень підприємств. Санітарно-гігієнічні вимоги до них диктуються санітарними нормами та правилами (СНіП). До загальних і спеціальних побутових приміщень належать гардеробні, душові, умивальники, кімнати особистої гігієни жінок, пункти харчування, місця для паління, приміщення для прання, хімічної чистки, сушки та ремонту робочого одягу і взуття, приміщення для обігріву працюючих тощо.


Гардеробні приміщення зазвичай знаходяться поруч з душо­вими. Кількість місць при збереженні одягу в гардеробних по­винна відповідати:

• при збереженні одягу на вішалках — кількості працюючих
у двох суміжних, найбільш численних змінах;

• при збереженні одягу в шафах — кількості, що відповідає
списку працюючих.

Гардеробні мають бути обладнані лавами 0,3 м завширшки. Умивальники розміщують у гардеробних або суміжних з ними приміщеннях. Крани в умивальниках встановлюють з розрахунку один кран на 7-20 чоловік.

Для чоловіків та жінок умивальні кімнати влаштовують у різних приміщеннях. Кожен індивідуальний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем з обов'язковим підключенням га­рячої та холодної води.

Душові обладнують у приміщеннях, суміжних з гардеробними. Між душовою, яка має шість і більше сіток, і гардеробною роз­міщують тамбур.

Площа приміщення для відпочинку повинна бути із розра­хунку 0,2 м2 на одного працюючого у найчисленнішій робочій зміні, яка користується цим приміщенням для відпочинку (але не менше 18 м2).

Забороняється використання побутових приміщень не за при­значенням. Усі побутові приміщення на видному місці повинні мати укомплектовані аптечки. Дезинфекцію побутових приміщень необхідно робити не рідше 1 разу на місяць.

Приміщення для паління повинно мати площу не менше 9 м2. Приміщення для особистої гігієни жінок передбачається на під­приємстві, якщо кількість жінок, що працюють у найчисленнішій зміні — не менше 15.

Для забезпечення працюючих питною водою обладнують фон­танчики або закриті бачки з фонтануючими насадками. Один фонтанчик обладнують на 100 чоловік. Питна вода повинна мати температуру 8-20°С. Відстань від робочих місць до питної води не повинна перевищувати 75 м.

На підприємствах з кількістю працюючих понад 300 чоловік мають функціонувати здоровпункти.

Здоровпункти розміщуються на перших поверхах допоміжних або виробничих будівель.

Здоровпункти обов'язково мають бути укомплектовані необ­хідними медикаментами. Відстань від робочих місць до здоров-пункту не повинна перевищувати 1000 м.


5.11. Щорічні медичні огляди неповнолітніх та осіб до 21 року

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду. Мета цих оглядів — установлення фізичної й психо­фізіологічної придатності осіб до роботи за конкретно визнач­еною професією, спеціальністю та спостереження за станом їх здоров'я, виявлення ранніх ознак впливу шкідливих виробни­чих умов на організм.

Придатність неповнолітніх до роботи взагалі й за конкретною професією зокрема встановлюється медичною установою відпо­відно до спеціальних переліків медичних протипоказань до ро­боти та виробничого навчання підлітків.

Якщо внаслідок медичного огляду виявиться, що робота, яку обрав підліток, протипоказана йому за станом здоров'я, непов­нолітньому може бути запропонована інша робота, що відпові­дає його стану здоров'я.

Якщо у результаті обов'язкового щорічного медичного огляду виявиться, що неповнолітній або особа віком до 21 року за ста­ном здоров'я не може зовсім або тимчасово виконувати свою ро­боту, то медична установа направляє його на лікування або робить висновок щодо необхідності переводу його на іншу роботу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону праці» власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення періодичних медичних оглядів осіб віком до 21 року.

За час проходження медичного огляду за працівником збері­гається місце роботи і середній заробіток.

Власник має право притягнути до дисциплінарної відпові­дальності й зобов'язаний відсторонити працівника від роботи без збереження його заробітної плати, якщо той ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду.

Працівник має право:

• отримати інформацію про стан свого здоров'я на основі
висновків медичної комісії;

• відмовитися від роботи, яка протипоказана йому згідно з
медичними висновками.

Працівник зобов'язаний проходити в установленому порядку і визначені терміни медичні огляди та виконувати усі надані медичні рекомендації.



Питання до розділу


1. Поясніть терміни «виробнича санітарія», «гігієна праці».

2. Назвіть організаційні гігієнічні та санітарно-виробничі заходи.

3. Визначте шкідливі виробничі фактори.

4. Як впливає шум та вібрація на людину, які існують засоби за­
хисту проти їхньої дії?

5. Назвіть засоби захисту від іонізуючих випромінювань.

6. Які основні групи шкідливих речовин ви знаєте та який їхній
вплив на організм людини?

7. Що таке лікувально-профілактичне харчування?

8. Які проблеми вивчає фізіологія праці?

9. Як реалізується право працюючих на відпочинок?

 

10. Які граничні норми підняття та переміщення важких речей
встановлені для жінок та підлітків?

11. Назвіть види вентиляції та основні правила її експлуатації.

12. Які ви знаєте види освітлення та основні правила його експлуатації?

13. Що таке санітарно-побутове забезпечення працюючих?

14. Розкажіть про медичні огляди неповнолітніх.



Розділ VI



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.13.53 (0.011 с.)